Системне програмне забезпечення

Класифікація програмного забезпечення

Можна виділити три класи ПЗ:

1) системне;

2) пакети прикладних програм (ППП);

3) інструментальні засоби для розробки ПЗ (інструментарій технології програмування).

Системне ПЗ (System Software) – сукупність програм і програмних комплексів для забезпечення роботи комп'ютера й обчислювальних мереж.

Системне ПЗ спрямовано:

• на створення операційного середовища функціонування інших програм;

• забезпечення надійної й ефективної роботи самого комп'ютера й обчислювальної мережі;

• проведення діагностики й профілактики апаратури комп'ютера й обчислювальних мереж;

• виконання допоміжних технологічних процесів (копіювання, архівація, відновлення файлів програм і БД і т.п.).

Прикладне ПЗ служить програмним інструментарієм рішення функціональних завдань і є самим численним класом ПЗ. У даний клас входять програмні продукти, що виконують обробку інформації різних предметних областей.

Таким чином, прикладне ПЗ – комплекс взаємозалежних програм для рішення завдань певної предметної області.

Інструментарій технології програмування – це спеціалізоване ПЗ, що є інструментальним засобом розробки. ПЗ даного класу підтримує всі технологічні етапи процесу проектування, програмування, налагодження й тестування створюваних програм. Користувачами даного ПЗ є системні й прикладні програмісти.

Системне програмне забезпечення

У складі системного ПЗ можна виділити дві складові:

1) базове ПЗ;

2) сервісне ПЗ.

Базове ПЗ – мінімальний набір програмних засобів, що забезпечують роботу комп'ютера.

Сервісне ПЗ – програми й програмні комплекси, які розширюють можливості базового ПЗ й організують зручне середовище роботи користувача.

У базове ПЗ входять:

1) операційна система;

2) операційні оболонки (текстові, графічні);

3) мережна операційна система.

Операційна система – це комплекс програм, що забезпечує управління апаратними засобами ПК; організує роботу з файлами і прикладним програмним забезпеченням.

Операційні оболонки – спеціальні програми, призначені для полегшення спілкування користувача з командами ОС. Операційні оболонки мають текстовий і графічний варіанти інтерфейсу кінцевого користувача.

Найбільш популярні такі текстові оболонки MS DOS, як Norton Commander, DOS Navigator, Volkov Commander і ін. Серед графічних оболонок MS DOS можна виділити Windows 3.1, Windows 3.11, які розширюють набір основних (диспетчер файлів, графічний редактор, текстовий редактор і т.д.) і сервісних функцій, що забезпечують створення користувачеві систем обробки інформації в складі локальних мереж.

Розширенням базового ПЗ комп'ютера є набір сервісних, додатково встановлюваних програм. Ці програми називають утилітами.

Утиліти – програми, що служать для виконання допоміжних операцій обробки даних або обслуговування ПК:

• програми діагностики працездатності ПК;

• антивірусні програми;

• програми обслуговування дисків;

• програми-архіватори;

• програми обслуговування мережі.

Поиск по сайту: