Організація Об'єднаних Націй

Прапор ООН.

Організація Об'єднаних Націй (ООН) є центром вирішення проблем, актуальними для всього людства. Діяльність ООН здійснюється спільними зусиллями понад 30-ти пов'язаних із нею організацій, що складають Систему Організації Об'єднаних націй. ООН та інші організації її системи працюють з метою забезпечення дотримання прав людини, охорони навколишнього середовища, боротьби з хворобами і скороченням масштабів бідності. Установи Організації Об'єднаних Націй розробляють норми та правила безпечного й ефективного повітряного сполучення та сприяють вдосконаленню телекомунікацій і захисту інтересів споживачів. ООН є ініціатором міжнародних кампаній боротьби з обігом наркотиків і тероризмом.

Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун.

Працюючи в усіх регіонах світу, Організація Об'єднаних Націй та її установи надають допомогу біженцям, здійснюють програми розмінування, допомагають збільшити обсяги виробництва продовольства та відіграють провідну роль у боротьбі зі СНІДом.
За станом на травень 2009 року, членами ООН є 192 країни світу.

На чолі ООН стоїть Генеральний секретар. Нині цю посаду займає Пан Гі Мун (Республіка Корея), який є восьмим Генеральним секретарем ООН. Він приступив до виконання обов'язків 14 жовтня 2006 року. 1 січня 2007 року рішенням Генеральної Асамблеї Пан Гі Мун був призначений на цю посаду.

Головними органами ООН є Генеральна Асамблея ООН, Рада Безпеки ООН, Економічна і Соціальна Рада, Рада з Опіки, Міжнародний Суд, Секретаріат. Крім того, до головних органів ООН входять контртерористичні органи: Контртерористичний комітет, Комітет санкцій проти “Аль-Каїди” та руху “Талібан” та Комитет 1540 (щодо попередження розповсюдження ядерної, хімічної, біологічної зброї та засобів їх доставки), а також Комітети із застосування санкцій РБ ООН.

Генеральна Асамблея ООН
Генеральна Асамблея є головним дорадчим органом. Вона складається з представників усіх держав-членів, кожна з яких має один голос. Рішення з важливих питань, наприклад, питання миру й безпеки, прийому нових членів і проблеми бюджету, вимагають більшості у дві третини голосів. Рішення з інших питань приймаються простою більшістю голосів.
Функції і повноваження
Відповідно до Статуту ООН, функції і повноваження Генеральної Асамблеї зводяться до:
-розгляду принципів співробітництва у справі підтримання міжнародного миру й безпеки, в тому числі принципів роззброєння та регулювання озброєнь, а також відпрацювання рекомендацій відносно цих принципів;;
- обговорення будь-яких питань щодо міжнародного миру й безпеки, винесення на основі них рекомендацій за винятком тих випадків, коли суперечка або ситуація перебувають на розгляді Ради Безпеки;
- обговорення і, за винятком, відпрацювання рекомендацій з будь-яких питань в межах Статуту або з питань, що стосуються повноважень і функцій будь-якого органу ООН;
- проведення досліджень і підготовки рекомендацій з метою сприяння міжнародному політичному співробітництву, розвитку і модифікації міжнародного права, дотримання прав людини й основних свобод для всіх, а також сприяння міжнародному співробітництву в економічній і соціальній сферах, у сфері культури, освіти та охорони здоров'я;
- рекомендацій запровадження заходів мирного врегулювання будь-якої ситуації (незалежно від її походження), яка могла б спричинити збитки дружнім відносинам між націями;
- одержання та розгляду доповіді Ради Безпеки й інших органів ООН;
- розгляду й затвердження бюджету Організації Об'єднаних Націй і визначення озмірів внесків окремих членів;
- обрання непостійних членів Ради Безпеки, членів Економічної і Соціальної Ради, членів Ради з Опіки, які підлягають обранню; спільної з Радою Безпеки участі в обранні суддів Міжнародного Суду і, за рекомендацією Ради Безпеки, призначення Генерального Секретаря ООН.
На підставі резолюції “Єдність на користь миру”, прийнятої ГА в листопаді 1950 року, Генасамблея може застосувати певні заходи у випадку загрози миру, порушення миру або акту агресії, якщо Рада Безпеки не спроможна діяти в цьому напрямі через відсутність єдності серед її постійних членів. ГА уповноважена негайно розглянути це питання, щоб запропонувати рекомендації державам-членам відносно колективних заходів, включаючи (у випадку порушення миру або акту агресії) використання збройних сил, якщо це необхідно, для підтримання або відновлення міжнародного миру і безпеки.

Сесії

Триває засідання Генеральної Асамблеї ООН.

Чергова сесія Генеральної Асамблеї звичайно відкривається щороку у вересні. Сесія 2002-2003 рр., наприклад, є 57-ю черговою сесією Генеральної Асамблеї. На початку кожної чергової сесії Асамблея обирає нового Голову, 21 заступника Голови і Голів шести головних комітетів Асамблеї. Щоб забезпечити справедливе географічне представництво, пост Голови Асамблеї щорічно почергово займають представники п'ятих груп держав: африканських, азіатських, східноєвропейських, латиноамериканських і Карибського басейну, західноєвропейських та інших держав.
Крім Того, Асамблея може збиратися на спеціальні сесії на вимогу Ради Безпеки, більшості членів Організації Об'єднаних Націй або одного члена Організації за згодою більшості інших. Надзвичайні спеціальні сесії можуть бути скликані протягом 24 годин з моменту надходження вимоги Ради Безпеки, схваленого будь-якими дев'ятьмя членами Ради, або на вимогу більшості членів Організації Об'єднаних Націй чи одного члена за згодою більшості інших.
На початку кожної чергової сесії Асамблея проводить загальні дебати, де часто виступають глави держав і урядів. Під час дебатів держави-члени висловлюють свої думки з широкого кола міжнародних питань. Далі більшість питань обговорюється в шести головних комітетах ГА ООН, до яких належать:
Перший комітет (з питань роззброєння та міжнародної безпеки).
Другий комітет (з економічних та фінансових питань).
Третій комітет (із соціальних, гуманітарних питань та питань культури);
Четвертий комітет (зі спеціальних політичних питань і питань деколонізації);
П'ятий комітет (з адміністративних і бюджетних питань);
Шостий комітет (з правових питань).
Деякі проблеми розглядаються тільки на пленарних засіданнях, а не в одному з головних комітетів. Усі питання голосуються за резолюціями на пленарних засіданнях, зазвичай до завершення чергової сесії, після того як комітети завершать їх розгляд і подадуть проекти резолюцій пленарним засіданням. Хоча рішення Асамблеї не мають обов'язкової юридичної сили для урядів, за ними стоять світова громадська думка з важливих міжнародних питань, а також моральний авторитет світового співтовариства.
Робота ООН організується, головним чином, на підставі рішень Генеральної Асамблеї, тобто волі більшості членів, висловленої в резолюціях, прийнятих Асамблеєю. Крім того, робота здійснюється комітетами та іншими органами, створеними Асамблеєю для вивчення конкретних питань. Серед них - роззброєння, підтримання миру, розвиток і права людини. До того ж, робота проводиться Секретаріатом ООН - Генеральним секретарем і його персоналом з міжнародних цивільних службовців, а також під час передбачених Асамблеєю міжнародних конференцій.

(Інтернет-ресурс ГА ООН)

Рада Безпеки ООН
Згідно зі Статутом ООН, Рада Безпеки несе основну відповідальність за підтримання міжнародного миру і безпеки. Робота РБ ООН організується на безперервній роботі. Для цього кожний з її членів повинен бути завжди представлений у Центральних установах ООН.

Засiдання Ради Безпеки ООН.

31 січня 1992 року в Центральних установах відбулося перше засідання Ради на вищому рівні за участі голів держав і урядів 13 з 15 її членів та міністрів іноземних справ інших двох членів. Рада може проводити свої засідання не тільки в Центральних установах. Так, у 1972 році вона збиралася в Аддис-Абебі (Ефіопія), а наступного року - в Панамі.
Коли у Раду надходить скарга відносно загрози миру, вона спочатку звичайно рекомендує сторонам спробувати досягти згоди мирними засобами. У деяких випадках сама Рада проводить розслідування і надає посередницькі послуги. Вона може призначати спеціальних представників або звертатися до Генерального секретаря з проханням здійснити ці призначення або надати добрі послуги. Вона може встановлювати принципи мирного врегулювання.
Якщо та або інша суперечка призводить до бойових дій, Рада прагне передусім якомога скоріше покласти їй кінець. У багатьох випадках Рада давала вказівки про припинення вогню, що грали важливу роль у відвертанні ескалації бойових дій. Крім того, вона направляє миротворчі сили Організації Об'єднаних Націй для сприяння ослабленню напруженості в районах конфліктів, роз'єднання військ ворогуючих сторін і створення спокійної обстановки, що дозволить шукати шляхи мирного врегулювання. Рада може приймати рішення про вжиття примусових заходів, вступ економічних санкцій (наприклад, торговельного ембарго) або здійснення колективних військових дій.
За рекомендацією Ради Безпеки Генеральна Асамблея може зупинити здійснення тієї або іншою державою її прав і привілеїв як члена Організації, якщо відносно неї Рада Безпеки вжила заходи превентивного або примусового характеру. Держава-член, що систематично порушує викладені у Статуті принципи, може бути виключена Асамблеєю з Організації Об'єднаних Націй за рекомендацією Ради.
Держава - член Організації Об'єднаних Націй, що не є членом Ради Безпеки, може брати участь, без права голосу, в її обговореннях у тих випадках, коли Рада знаходить, що інтереси цієї країни порушені. Держави - члени Організації Об'єднаних Націй і держави, не що є її членами, запрошуються прийняти участь, без права голосу, в обговореннях, що проводяться Радою, якщо вони є сторонами у цій суперечці; умови участі держави, що не є членом ОООН, визначаються Радою Безпеки.
Члени РБ ООН
До складу Ради входять 15 членів. З них – п’ять постійних (Китай, Російська Федерація, Велика Британія, США і Франція), а також 10 членів, які обираються Генеральною Асамблеєю на дворічний термін.
Кожен член Ради має один голос. Рішення з питань процедури вважаються прийнятими, коли за них подані голоси не менше 9 з 15 членів. Для прийняття рішень з питань по суті необхідна згода дев'яти членів, включаючи обов’язковий консенсус серед п’яти постійних. Це - правило "одностайності великих держав", яке ще часто називається "правом вето". Відповідно до Статуту, всі члени ООН мають виконувати рішення Ради Безпеки.

(Інтернет-ресурс РБ ООН)

Економічна і Соціальна Рада (ECOSOC)
ECOSOC була заснована відповідно до Статуту ООН у якості головного органу, що, діючи під керівництвом Генеральної Асамблеї, покликаний сприяти:
- підвищенню рівня життя, повної зайнятості населення й умовам економічного та соціального прогресу та розвитку;
- вирішенню міжнародних проблем в економічній і соціальній сферах, галузі охорони здоров'я й подібних проблем; міжнародному співробітництву у сфері культури та освіти;
- загальній повазі й дотриманню прав людини та основних свобод для всіх, незалежно від раси, статі, мови й релігії.
Функції і повноваження
ECOSOC наділена наступними функціями і повноваженнями:
· слугувати центральним форумом для обговорення міжнародних економічних і соціальних проблем глобального й міжгалузевого характеру, а також для вироблення рекомендацій щодо політики з цих проблем для держав-членів і системи ООН;
· проводити й організовувати дослідження, складати доповіді та виробляти рекомендації з міжнародних питань в економічній і соціальній сферах, галузях культури, освіти, охорони здоров'я;
· заохочувати повагу й дотримання прав людини та основних свобод;
· скликати міжнародні конференції і складати для подання Генеральній Асамблеї проекти конвенцій з питань, що входять до її компетенції;
· вести переговори зі спеціалізованими установами відносно угод, що визначають їхні взаємини з ООН;
· погоджувати діяльність спеціалізованих установ шляхом консультацій з ними і винесення рекомендацій таким установам, а також шляхом винесення рекомендацій Генеральній Асамблеї і членам Організації Об'єднаних Націй;
· надавати послуги, схвалені Генеральною Асамблеєю, членам Організації Об'єднаних Націй, а також спеціалізованим установам на прохання останніх;
· консультуватися з відповідними неурядовими організаціями з питань, що входять до компетенції Економічної і соціальної ради.

(Інтернет-ресурс ЕКОСОР)

Рада з Опіки
При створенні міжнародної системи опіки, згідно зі Статутом ООН, у якості одного з головних органів ООН створена Рада з Опіки, на яку покладено завдання спостереження за управлінням територіями, що підпадають під систему опіки. Головна мета системи полягала у сприянні покращенню положення населення підопічних територій та їх прогресивному розвиткові в напрямку до самоврядування або незалежності. Рада з Опіки складається з п'ятьох постійних членів РБ ООН - Китаю, Російської Федерації, Сполученого Королівства, Сполучених Штатів Америки і Франції.
Рада з Опіки призупинила свою роботу 1 листопада 1994 року після того, як остання з підопічних територій ООН – Палау – набула 1 жовтня того ж року незалежності. Шляхом резолюції, прийнятої 25 травня 1994 року, Рада внесла до своїх правил процедури поправки, які передбачають відміну зобов'язання про проведення щорічних засідань. Рада погодилася збиратися у необхідних випадках за своїм рішенням, рішенням голови Ради, на прохання більшості своїх членів або Генеральної Асамблеї чи Ради Безпеки.

(Інтернет-ресурс Ради з Опіки)

Міжнародний Суд
Міжнародний Суд є головним судовим органом Організації Об'єднаних Націй. Місцем знаходження Суду є Палац Націй у Гаазі (Нідерланди).
Суд розпочав працювати в 1946 році, замінивши Постійну Палату Міжнародного Правосуддя, яка функціонувала в Палаці Націй з 1922 року. МС ООН діє відповідно до Статуту, який є невід'ємною частиною Статуту ООН.
Функції Суду
На Суд покладена подвійна функція: вирішення у відповідності з міжнародним правом юридичних суперечок, переданих на його розгляд державами, а також винесення консультативних вироків з юридичних питань, переданих йому належним чином уповноваженими міжнародними органами й установами.
Склад
Суд складається з 15-ти суддів, які обираються на дев'ятирічний термін Генеральною Асамблеєю і Радою Безпеки ООН, що засідають незалежно одна від іншої. У складі МС не може бути двох громадян однієї держави. Кожні три роки проводяться вибори третини суддів, але судді, які вибувають, можуть бути переобрані. Члени Суду не можуть бути представниками своїх урядів, вони є незалежними суддями.
Судді мають задовольняти вимоги своїх країн щодо призначення на вищі судові посади, або вони повинні бути юристами з визнаним авторитетом у сфері міжнародного права. Склад Суду також повинен забезпечити представництво найголовніших форм цивілізації і основних правових систем світу.
МС ООН не залучає до розгляду суперечок суддю, який перебуває у громадянстві держави-учасниці суперечки. В такому разі ця держава може призначити для розгляду справи іншу особу в якості судді ad hoc.

(Інтернет-ресурс Міжнародного Суду)

Секретаріат
Секретаріат ООН - це міжнародний персонал, який працює в установах у всьому світі й виконує різноманітну повсякденну роботу Організації. Він обслуговує також інші головні органи ООН та здійснює прийняті ними програми й політичні настанови. На чолі Секретаріату стоїть Генеральний секретар, який призначається Генеральною Асамблеєю за рекомендацією Ради Безпеки терміном на п’ять років з можливістю переобрання на новий термін.
Спектр обов'язків Секретаріату різноманітний - від керівництва миротворчими операціями до посередництва в міжнародних суперечках, від підготовки оглядів економічних і соціальних тенденцій та проблем до підготовки досліджень з прав людини і стійкого розвитку. Крім того, персонал Секретаріату орієнтує та інформує світові ЗМІ про роботу ООН; організує міжнародні конференції з проблем світового значення; стежить за виконанням рішень органів Організації Об'єднаних Націй і здійснює переклад виступів і документів на офіційні мови Організації.
Центральні установи ООН розміщені у Нью-Йорку, однак Організація має свої представництва в Женеві, Відні й Найробі.

(Інтернет-ресурс Секретаріату)

Поиск по сайту: