Малювання людини з натури

Мета роботи: освоєння навичок виконання нарисів людини з натури.

Завдання

1. Вивчити пропорційну будову тіла людини, принципову схему малювання тіла людини, прийоми виконання малюнка людини з натури.

2. Виконати нариси фігури людини.

Матеріали і інструменти: олівці різної твердості, папір формату А3 – А4, гумка, кнопки, мольберти.

Література:

1. Пармон Ф.М., Кондратенко Т.П. Малюнок і графіка костюма. – М., 1987. – З. 171 – 188.

2. Секачева А.В., Чуйкина А.М., Піменова Л.Г. Малюнок і живопис. – М., 1983.

3. Тіхонов С.В., Демьянов В.Г., Подрезков В.Б. Малюнок. – М., 1983.

4. Дейнека А. Учитесь малювати. – М., 1961.

Методичні вказівки

1. Переходячи до малювання фігури людини, необхідно познайомитися з основними пропорціями людського тіла.

1.1. Зміна пропорцій у людини відбувається у зв'язку із зростанням і віком. Володіючи індивідуальними особливостями в пропорціях, проте, кожна людина має загальні пропорції будови. Шляхом порівняння одних частин тіла з іншими були прийняті певні канони – системи типових розмірів тіла, що приймаються за зразок. Одиницю міри, яка береться для побудови цього канону, назвали модулем. Таким модулем служить звичайно голова людини, яка відноситься до зростання людини в пропорції 1/8, тобто укладається у всій фігурі 8 разів (малюнок 30, а). Перший модуль – висота голови. Другий модуль відкладається від підборіддя до рівня грудей, третій – до талії, четвертий – до лінії стегон. Лінія коліна доводиться на шостий модуль, п'ята опорної ноги – на восьмій.

Рука в опущеному положенні кінцем середнього пальця доходить до середини стегна, а лікоть руки знаходиться на рівні талії.

1.2. Чоловіча і жіноча фігури мають ряд відмінностей (малюнок 30, би, в). Чоловік звичайно вищий зростанням, плечі у нього ширші, а таз вужчий, ніж у жінки, верхні і нижні кінцівки довші, шия, навпаки, коротше. На місці грудних залоз у чоловіка знаходяться великі грудні м'язи.

Малюнок 30 – Зображення людини за модульним принципом

1.4. Пропорційна схема чоловічої і жіночої фігури в положенні фас будується таким чином: на вертикальній лінії відкладають 8 модулів. Від першого модуля вниз будується відрізок, рівний 1/3 модуля, і проводиться лінія плечей, на якій від середини відкладають в обидві сторони рівні величини, – по одному модулю – і ставлять крапки, позначаючий кінець плеча (на жіночій фігурі ця величина декілька менше). Потім ці величини ділять навпіл і вниз проводять вертикалі до перетину з лінією грудей і талії (через всі крапки на вертикалі проведені горизонтальні лінії). З точок перетину проводять вниз від лінії грудей вертикалі до перетину з лінією стегон. У жіночій фігурі одержані крапки означатимуть ширину стегон, в чоловічій фігурі ширина стегон декілька вже. Ширина шиї рівна 1/4 висоти голови. Довжина руки намічається до середини стегна. Довжина кисті приблизно дорівнює 3/4 модуля. Лінія ліктя доводиться на талію.

2. Після вивчення пропорційної схеми малювання людини студенти переходять до виконання нарисів і зарисовок і тривалим малюнкам фігур.

2.1. Людська фігура на схемі є каркасом, на якому будуються костюм і пропорційні його частини. Костюм не відокремлений від рухів людини, складає єдине ціле.

2.2. Малювання фігури з опорою на дві ноги проводиться в наступній послідовності (малюнок 31).

1) Проводять вертикальну лінію і відкладають на ній відрізок, рівний висоті всієї фігури, ділять його навпіл, знаходячи, таким чином, середину фігури, яка доводиться на лоне зрощення тазових кісток, а на малюнку умовно відповідає лінії стегон.

2) Ділять верхню і нижню частини навпіл і проводять лінії грудей і рівня коліна. При подальшому розподілі всіх частин навпіл одержують відрізки, рівні 1/8 фігур (одному модулю), і проводять всю решту горизонтальних ліній – підборіддя, талії, середини стегон і коліна. Малюють овал голови. Вниз від підборіддя відкладають 1/3 висоти голови,

одержують лінію плечей і місце яремної ямки, і через цю крапку проводять лінію плечей.

3) На лінії плечей по обидві сторони від осі відкладають відрізки, рівні висоті голови. Розділивши кожен плечовий відрізок навпіл, опускають перпендикуляри на лінію, відповідну талії, і одержують її ширину (1/4 висоти голови), ширина стегон рівна ширині грудей. Всі одержані відрізки сполучають і одержують умовний силует фігури.

Примітка: На ескізі фігура звичайно зображується дещо подовженою – для додання стрункості фігурі і збільшення об'єму костюма. Для кращого показу костюма можна змінити схему фігури, подовживши шию і ноги, не міняючи решти пропорцій фігури.

4) Промальовують форму голови із зачіскою і узагальнюють всю фігуру. Намічають напрям рук і ніг: довжина руки з кистю доходить до середини стегна, рівень ліктя доводиться на талію, але якщо рука зігнута в лікті, то вершина кута згину руки буде вищим. Грона рук і стопи ніг позначають умовно, шию – дугоподібною лінією.

Примітка: Вертикальна лінія проходить через центр тяжкості, одночасно співпадає з середньою лінією (віссю симетрії) фігури.

2.3. Побудова фігури з опорою на одну ногу виконується таким чином (малюнок 32).

Малюнок 31 – Пропорційна схема побудови фігури з опорою на дві ноги

Малюнок 32 – Пропорційна схема побудови фігури з опорою на одну ногу

1) Проводять вертикальну лінію через центр тяжкості від яремної ямки до стопи тієї ноги, на яку людина спирається. В цьому випадку (а також при інших складніших рухах) середня лінія не співпадає з вертикальної, проходячої через центр тяжкості, і напрям відхилення залежить від опорної ноги.

2) Лінії плечей і грудей нахилені до лінії стегон, лінія талії частіше залишається горизонтальною для більшої виразності руху. Чим різкіше нахил ліній один до одного, тим виразніше поза.

3) Визначають положення осі симетрії фігури. Щодо неї відкладають ширину талії, плечей і стегон. Плечі намічають декілька?ж ширини стегон (у жінок).

4) Сполучають всі лінії, намітивши торс, ноги і положення рук.

Примітка: 1) Ескіз костюма може виконуватися не тільки в положенні фас, але і в будь-якому іншому повороті.

2) При виконанні об'ємної фігури слід пам'ятати, що всі паралельні лінії мають загальну точку сходу на лінії горизонту (закон перспективи). Лінію горизонту звичайно намічають на лінії талії, вище або нижче (це залежить від прийнятого в даний період моди зображення фігур).

2.4. При малюванні фігури в повороті дотримують наступні умови.

1) Вісь симетрії фігури в повороті зміщується, і видно нерівні частини фігури.

2) Всі відрізки ширини фігури відкладаються від її середньої лінії, яка намічається заздалегідь і не співпадає з лінією, що позначає центр тяжкості.

3) При повороті у фігури (на ескізі) з одного боку видно овал пройми на рукаві і частину спини, а з іншою контур грудей.

4) Нахил голови позначають напрямом її осі. Від нахилу голови залежить і малюнок форми шиї.

Вправи

Вправа 1. Виконати нарис фігури людини при постановці з опорою на дві ноги.

Вправа 2. Виконати нарис фігури людини при постановці з опорою на одну ногу.

Вправа 3. Виконати нариси фігури людини в різних поворотах.

Вправа 4. Виконати нарис фігури людини з натури при постановці сидячи.

Результати виконання роботи

Результатом виконання аудиторної і домашньої роботи є виконання 7 – 18 нарисів фігури людини в різноманітних позах.

Мал.30.

Мал.31.

Мал.32.

Поиск по сайту: