АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Лінійний малюнок геометричних тіл

Читайте также:
  1. Базис. Лінійний підпростір. Ранг матриці
  2. Визначення геометричних характеристик симетричного контура
  3. Лінійний гармонічний осцилятор
  4. Лінійний пошук
  5. Малювання натюрморту з геометричних тіл
  6. Малюнок1 - Загальний вигляд стаціонарної реверсивної електричної лебідки.
  7. ОРТОГОНАЛЬНІ ПРОЕКЦІЇ ЕЛЕМЕНТАРНИХ ГЕОМЕТРИЧНИХ ПОБУДОВ
  8. Продовження таблиці 6 – Дані для розрахунку геометричних параметрів циліндричного радіаційного рекуператора
  9. Різні форми бактерій (малюнок А. Левенгука, 1683)
  10. Таблця 6 – Дані для розрахунку геометричних параметрів циліндричного радіаційного рекуператора

Мета роботи: освоєння методики зображення різних предметів в просторі, виконання лінійних нарисів геометричних тіл.

Завдання

1. Вивчити засоби виявлення об'єму.

2. Виконати малюнки геометричних тіл з дотриманням законів лінійної перспективи.

Матеріали і інструменти: олівці різної твердості, папір формату

А3 – А4, гумка, кнопки, мольберти.

Література:

1. Пармон Ф.М., Кондратенко Т.П. Малюнок і графіка костюма. – М., 1987. – З. 20 – 38.

2. Секачева А.В., Чуйкина А.М., Піменова Л.Г. Малюнок і живопис. – М., 1983.

3. Тіхонов С.В., Демьянов В.Г., Подрезков В.Б. Малюнок. – М., 1983.

4. Дейнека А. Учитесь малювати. – М., 1961.

Методичні вказівки

1. Студенти вивчають методику виконання об'ємного малюнка із слів викладача або з літератури [1 – 3].

1.1. У образотворчому предметі для передачі об'єму на папері використовують різні види техніки: техніку штриха, одержувану олівцем, фломастером, пір'ям і т.д.; техніку плями – грізайль, або відмивання, одержуване кистю і чорною фарбою.

1.2. Зображаючи найпростіші і складніші форми природи, малюючий виконує так званий нарис. Нариси можуть виконуватися лінією (лінійний, контурний), плямою (графічний) і кольором (живописний), а також поєднанням лінії з плямою (лінійно-плямовий), графіки з кольором.

1.3. Лінійний нарис можна виконувати олівцем, кистю, пір'ям і тушшю, сангіною і іншими матеріалами. У лінійному нарисі лінія служить для показу об'єму, тобто просторового рішення об'єму. Лінія – це найпоширеніший засіб зображення. Вона виражає рух очей, що сприймають об'єкт. Перш за все, ми бачимо замкнуту лінію контуру – абрис силуету, як лінію межі поверхні об'єкту.

Лінією компонують лист, визначають пропорції, характер форми. Малюючи один предмет на листі, слід розташовувати його вище за геометричний центр листу, одержуваного перетином діагоналей. Зліва і справа необхідно залишити простір, щоб предмет не упирався в краї паперу або не був зсунутий в якусь одну сторону (малюнок 15). Лінія може застосовуватися як провідний образотворчий засіб, в цьому випадку підлеглість деталей і просторові відносини передаються за рахунок різниці в товщині ліній (штрихів).

Малюнок 15 – Розташування малюнка на листі паперу

Штрих – це відносно короткі лінії, які, розташовуючись по поверхні предмету то частіше, то рідше, створюють різний тон.

1.4. Плямовий, або графічний, нарис має на увазі наявність чорно-білих або кольорових плям тону. Ці плями можна заливати фарбою або покривати штрихом. Розподіл образотворчих засобів лінії і плями умовний, лінійні штрихи утворюють тональну пляму, чіткі межі плям читаються як лінії. Пляма допомагає об'єднати деталі і узагальнити їх, тому лінійно-плямові нарис виходить виразнішим.

1.5. Приклади виконання лінійних і плямових нарисів, відмінності в техніці їх виконання викладач приводить на заняттях.

2. Завершальним етапом роботи є малювання окремих геометричних тіл з дотриманням законів лінійної перспективи в техніці штриха.

Малюнок 16 – Послідовність малювання куба

2.1. Важливим моментом в навчанні малюванню і розвитку об'ємно-просторового мислення є розуміння конструкції об'єму.

Конструкція – узагальнене розуміння форми, зведення її до простих і легких для уявлення геометричних об'ємів.

2.2. Головний принцип ведення учбового малюнка – послідовна поетапність рішення задачі. Не вирішивши композицію листу, не можна починати пропорцювання. Немає значення будувати форму, не визначивши загальні пропорції.

Малюнок 17 – Промальовування еліпса: а – неправильно; б - правильно

Весь хід роботи йде від загального до приватного на початку роботи (спочатку визначаємо крупні пропорції, потім в них дрібніші розчленовування) і від приватного до загального в кінці (підпорядкування деталей головної конструкції на стадії узагальнення).

Приклад: малювання куба виконується в наступній послідовності (малюнок 16).

1) Виконується компоновка листу, знаходження розміру малюнка по відношенню до листу. Зображення не повинне бути більше натуральної величини. Відстань з боків зображення повинна бути приблизно рівною. Зверху відстань більше, ніж знизу.

2) Знаходять лінію горизонту.

3) Виконується лінійна розробка загальних пропорцій, знаходження крапки, найближче розташованою до променя зору.

4) Проводять побудову вертикальних ліній ребра куба.

5) Знаходять кут нахилу бічних ребер по відношенню до лінії паралельної низу листу, довжини відрізків в перспективі.

6) Знаходять другий кут підстави куба.

7) Будують підставу куба – квадрата в перспективі.

8) Проводять побудову вертикальних ребер куба в перспективі.

9) Знаходять довжини чотирьох сторін куба і будують верхню площину куба. Лінії у міру видалення повинні слабшати для створення просторової ілюзії.

Малюнок 18 – Послідовність побудови циліндра, що стоїть

2.3. Створення форми об'єму предмету, що зображається, здійснюється за допомогою тону, який наноситься на форму штрихуванням, тушуванням або забарвленням.

Малюнок 19 – Послідовність побудови лежачого циліндра

Тоном називається ступінь світлоти поверхні форми предмету. Залежно від характеру освітленості тону поверхні предмету може бути різним.

Малюнок 20 – Послідовність побудови піраміди

2.4. Якщо предмет має глянсову блискучу поверхню, то джерело світла відображається на ній світлою плямою, званою відблиском.

Малюнок 21 – Приклади зарисовок конуса

2.5. Тінь, що лежить позаду предмету, називається падаючою тінню. Вона неоднорідна по світлоті і темніше за тінь власну. Тінь власна світліша тіні падаючою, оскільки тінь власна освітлюється відображеним від предмету промінням. Таке освітлення тіні відображеним світлом називається світловим рефлексом.

Малюнок 22 – Принцип побудови кулі

Вправи

Вправа 1. Намалювати куб з дотриманням перспективи. Виявити форму куба за допомогою тону.

Вправа 2. Намалювати шестигранну призму з дотриманням перспективи. Виявити форму призми за допомогою тону.

Вправа 3. Намалювати циліндр з дотриманням перспективи. Виявити форму циліндра за допомогою тону.

Вправа 4. Намалювати конус з дотриманням перспективи. Виявити форму конуса за допомогою тону.

Вправа 5. Намалювати кулю з дотриманням перспективи. Виявити форму кулі за допомогою тону.

Результати виконання роботи

Результатом виконання аудиторної і домашньої роботи є виконання 2 – 5 малюнків геометричних тіл в перспективі. Приклади поетапного малювання різних геометричних тіл з гіпсу приведені на малюнках 18 – 22.

Мал. 15. Мал. 16.

 

Мал. 17.

 

Мал. 19.

Мал. 20.

 

Мал. 21

 

Мал. 22.

Робота № 4


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)