Тема 2. Організація виробничого процесу

ЗМІСТ

стр

ВСТУП 3

1. Література для опрацювання

2. Теми для самостійного вивчення

2.1. Організація виробничого процесу 5-7

2.2. Методи організації виробництва 8

2.3. Організація трудових процесів 9

2.4. Організація підготовки виробництва нової продукції 10-13

2.5. Теоретико-методологічні основи планування 14

2.6. Система планів підприємства 15

2.7. Організація стратегічного планування 16-22

2.8. Бізнес-планування 23

2.9. Оперативно-календарне планування 24

2.10.Планування виробничої програми та фінансової діяльності

підприємства 25

2.11.Планування виробничих витрат і цін 26-32

2.12.Соціально-трудове планування 33-37

2.13.Планування виробництва і реалізації продукції 38-44

2.14.Фінансове планування 45

ВСТУП

Дисципліна „Планування та організація діяльності підприємства” згідно навчального плану вивчається студентами спеціальностей „Бухгалтерський облік” та „Комерційна діяльність” в однаковому обсязі:

- загальна кількість навчальних годин – 135;

- з них: аудиторні заняття – 70 (в тому числі практичні – 30);

- самостійна робота студентів – 65.

В зв’язку з великим об’ємом самостійної роботи студентів виникає необхідність для розробки даних методичних вказівок з метою органі-зації,систематизації та полегшення їх роботи в цьому напрямку.

Розподіл самостійної роботи між темами курсу здійснюється згідно навчальної програми,затвердженої і рекомендованої Навчально-методичним центром по підготовці молодших спеціалістів від 02.09.2009 року.

Для самостійного опрацювання питань студентам надається перелік навчальної та додаткової літератури,а також короткі конспекти по деяким питанням.Узагальнювати вивчений матеріал пропонується в окремому або загальному зошиті з дисципліни.

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ

1. Батіг А.І.Планування та організація діяльності аграрного підприємства.-К.:Аграрна освіта,2003.

2. Березівський П.С.Організація виробництва в аграрних

формуваннях.Навчальний посібник.-К.: Центр навчальної

літератури,2005.-560с.

3. Зрібняк Л.Я.Організація і планування виробництва сільського-

сподарських підприємств.-К.:Урожай,1999.

4. Михайлов С.І.Економіка аграрного підприємства.-К.:Український Центр духовної культури,2004.

5. Рудько О.І.Навчальний довідник (перелік питань і відповідей). К.:Навчально-методичний центр по підготовці молодших спеціалістів,2006.

6. Нелеп В.М.Планування на аграрному підприємстві.-К.: КНЕУ, 2004.

7. Дробот В.І. Бізнес-план розвитку сільськогосподарського підприємства.-К.:”Мета”,2003.

8. Ільчук М.М.Організація і планування сільськогосподарського вироб-

ництва.-В.:Нова книга,2008.

9. Гордієнко О.В.,Рудько О.І.Організація виробництва.-К.:”Аграрна

освіта”,2010.

Тема 2. Організація виробничого процесу.

Питання, що виносяться на самостійне вивчення:

1. Види концентрації виробництва.

2. Види спеціалізації підприємства.

Обсяг самостійної роботи – 2 години.

При опрацюванні даних питань студентам необхідно охарактеризувати поняття „спеціалізація” та „концентрація” як у виробництві в цілому,так і в сільськогосподарському виробництві.Необхідно звернути увагу на основні три види концентрації виробництва,які зустрічаються в господарській практиці;розглянути об’єктні види спеціалізації.Також потрібно охарактери-зувати види спеціалізації в сільському господарстві.

Література для опрацювання:

Конспект лекції.

(4) ст.274-284.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке концентрація виробництва?

2. Які три види концентрації відокремлюють у господарській практиці?

3. Що таке деконцентрація виробництва?

4. В чому полягає суть концентрації в сільському господарстві?

5. Що таке централізація виробництва?

6. Який основний показник характеризує рівень концентрації виробництва?

7. Що таке спеціалізація?

8. Які є об’єктні види спеціалізації у промислових підприємствах?

9. Які є форми спеціалізації у сільському господарстві?

Основні терміни з матеріалу самостійного вивчення будуть включені у перелік питань для проведення аналітичного диктанту на занятті № 4. Оцінювання диктанту – 20 балів.

Теоретичний матеріал до питань самостійного вивчення по темі 2 „Організація виробничого процесу”.

Концентрація виробництва означає його усуспільнення через збільшення розмірів підприємств,зосередження процесів виробництва,робочої сили, засобів виробництва й випуску продукції на все більш великих підприємст-вах.

У господарській практиці виокремлюють три основні види концентрації:

- агрегатна – збільшення одиничної потужності або продуктивності технологічних установок,агрегатів,устаткування;

- технологічну – укрупнення виробничих одиниць (цехів,відділів, вироб-ництв) підприємства;

- заводську (фабричну) – процес збільшення розміру самостійних підприємств (заводів,фабрик,комбінатів,виробничих та інших обєднань),що здійснюється на засаді агрегатної та технологічної концентрації виробництва.

Заведено розрізняти абсолютний і відносний рівні концентрації виробництва.

Перший характеризується середнім розміром підприємств тієї чи іншої галузі народного господарства,другий – часткою великих підприємствза певним показником.Для визначення відносного рівня концентрації виробництва всі підприємства групують за їхніми розмірами.Групувальною ознакою може бути чисельність персоналу,вартість основних фондів,обсяг продукції.Слід зазначити,що лише обсяг чистої продукції найбільш точно й повно відображає рівень концентрації виробництва.

Підвищення рівня концентрації виробництва має забезпечувати зростання його внутрішньої ефективності.Зі збільшенням розмірів підприємств поліпшуються,як правило,усі техніко-економічні їхні показники: зростають фондовіддача і продуктивність праці,зменшуються питомі капітальні вкладення,ліпше використовуються матеріальні ресурси,знижується собівартість продукції,зростає рентабельність.

Це зумовлено тим,що вартість сконцентрованих засобів зростає повіль-ніше, ніж економічний ефект від їхнього спільного використання.Проте рівень концентрації має верхню економічну межу,перевищення якої унемож-ливлює подальше зростання ефективності виробництва.

Створення і функціонування надмірно великих підприємств є часто недоцільним не лише з економічних,а й з екологічних та соціальних мір-кувань;воно призводить до посилення монополізму і через це заважає розвитку здорової конкуренції на світовому і національному ринках.

Тому в період переходу до ринкових відносин особливо важливим стає зворотний процес – деконцентрація виробництва. Цей процес здійснюється шляхом утворення широкої мережі малих та середніх підприємств і поділу вже існуючих великих підприємств.

Цікаво. Наприклад,у США в науково-дослідно-виробничій сфері близько 90% усіх компаній – це малі фірми,так звані венчурні (ризикові) організа-ції,які на одиницю витрат створюють та реалізовують новинок у кілька разів більше ніж великі концерни.

Спеціалізація виробництва – це добре розвинута в усіх галузях економіки суспільна форма організації виробництва,яка відображає процес зосереджен-ня діяльності підприємства на виготовленні певної продукції або виконанні окремих видів робіт.Заведено виокремлювати її кілька об’єктивних видів.

Поиск по сайту: