|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Правовий захист престарілих людейСтаріння населення є однією з глобальних проблем сучасного світу. Відповідно до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров'я до людей похилого віку належить населення віком від 60 до 74 років, до старого – від 75 до 89, а до довгожителів – 90 років і старше. Соціологи називають ці періоди життя людей "третім віком", а демографи вводять поняття "третього" (60-75 років) і "четвертого" (понад 75 років) віків. У розвинутих країнах, де процес старіння громадян проходить як мінімум протягом трьох десятиліть, частка осіб похилого віку становить від 15 до 20 %. У країнах, що розвиваються, простежується зниження народжуваності та початок активного старіння населення. Концептуальні погляди ООН на місце і роль людей були відображені в Принципах ООН щодо людей похилого віку, прийнятих Генеральною Асамблеєю у 1991 р. Ці принципи зумовлюють забезпечення людей похилого віку: · продуктами, житлом, одягом і медичним обслуговуванням; можливістю займатися діяльністю, яка приносить дохід, жити у безпечних умовах із урахуванням особистих нахилів і стану, який змінюється, перебувати якомога більше в домашніх умовах; можливістю брати участь у розробці політики, яка торкається їх благополуччя, і створювати власні рухи та асоціації; · доглядом і турботою з боку сім'ї і общини, медичним обслуговуванням з метою підтримки чи відновлення оптимального рівня фізичного, психічного й емоційного благополуччя і попередження захворювань; можливістю отримувати соціальні та правові послуги, послуги закладів опіки і піклування; можливістю користуватися у будь-якому соціальному закладі правами людини і основними свободами, включаючи повну повагу гідності, переконань, потреб і особистого життя, а також права приймати рішення щодо догляду та якості життя; · можливістю всебічної реалізації свого потенціалу, тобто доступу до суспільних цінностей в галузях освіти, культури, духовного життя і відпочинку; · можливістю вести гідний і безпечний спосіб життя, тобто не зазнаючи експлуатації, фізичного чи психологічного насилля, а також мати право на справедливе поводження незалежно від віку, статі, расової чи етнічної приналежності, інвалідності чи іншого статусу. Люди старшого віку розглядаються світовим співтовариством як позитивний фактор, а не як тягар. Сучасне розуміння старіння поєднує ідеї повноправної участі престарілих і старих людей в житті суспільства і турботи про них. Коли люди старшого віку відіграють активну, творчу і корисну роль і відчувають турботу про себе, молодші покоління бачать, що їх може очікувати у майбутньому. Стратегія міжнародного співтовариства відображена в Міжнародному плані дій з проблем старіння (1983 р.), в матеріалах Всесвітньої конференції з проблем старіння (1952 р.) і глобальних цілях з проблем старіння до 2001 p., прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН в 1992 р. Особливі інтереси людей похилого віку знайшли відображення в конвенціях і рекомендаціях Міжнародної організації праці (МОП): · про мінімальні норми соціального забезпечення і встановлення прожиткового мінімуму (1952 p.); · про основні цілі й норми соціальної політики (1962 p.); · про професійну орієнтацію і професійну підготовку в сфері розвитку людських ресурсів (1975 p.); · про трудящих людей похилого віку (1980 р.). У заключних документах (Декларації і Програмі дій) Всесвітньої зустрічі на вищому рівні в інтересах соціального розвитку, яка проходила в Копенгагені у березні 1995 p., глави держав і урядів взяли на себе зобов'язання забезпечення більш сприятливих умов стійкого соціального розвитку, а також виявлення особливої уваги до їхніх турбот і потреб престарілих. В Україні соціальне забезпечення людей похилого віку здійснюється через систему пенсійного забезпечення, передбаченого законодавством. З 1 жовтня 2011 року набуває чинності Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (№3668-VI), який передбачає зміни умов призначення пенсій у солідарній системі, уточнює положення щодо обов"язкової накопичувальної пенсійної системи (другого рівня) та визначає умови участі недержавних пенсійних фондів на другому рівні. Законом передбачається: Підвищувати пенсійний вік для жінок з 55 до 60 років починая з 1 вересня 2011 року, і будуть поступово збільшувати його на 6 місяців щороку протягом 10 років. В законопроекті з'явилося уточнення. Протягом найближчих 5 років жінки зможуть вибирати: · виходити на пенсію по-старому (в 55 років), якщо є 30 років трудового стажу, · працювати далі, отримуючи за кожен перероблений місяць +0,5% до пенсії протягом перших 5 років і +0,75% – після 5 років. Решта норми прийнятого в першому читанні законопроекту виглядають так: Вік · держслужбовцям доведеться йти на пенсію в 62 роки для чоловіків і 57 років для жінок; · пенсійний вік держслужбовців чоловіків і дев'яти прирівняних до них категорій працівників буде збільшуватися до 62 років «у розстрочку». Відбудеться це з 2013 року протягом 4 років по 6 місяців щороку; · для жінок передбачений перехідний період протягом 5 років, під час якого вони можуть вибирати - виходити на пенсію за старим законодавством або за новим (пізніше, але з більшою пенсією). Розмір виплат · мінімальний страховий стаж для призначення пенсії за віком зросте з 25 до 35 років для чоловіків і з 20 до 30 років для жінок; · якщо людина не виходить на пенсію за віком, то кожен перероблений у перші п'ять років рік буде згодом оцінюватися в 6% надбавки, а починаючи з шостого року - в 9%; · при виході на пенсію одноразову виплату розміром 10 призначених пенсій будуть виплачувати медикам, педагогам і працівникам соціальної сфери; · пенсія держслужбовців буде розраховуватися виходячи з розміру зарплати до 14 400 грн. Тобто для всіх пенсіонерів буде враховано обмеження заробітку при призначенні пенсій сумою, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соцстрахування. Для військових · вислугу військових будуть збільшувати до 25 років за 6 місяців на рік - протягом 10 років. Кожні 6 місяців навчання у військових вузах будуть додавати до календарної вислугою років 1 рік. Для VIPів · максимальний розмір пенсій обмежений 10 прожитковими мінімумами (7640 гривень). Норма буде поширюватися на вже призначені виплати; · нардепів зрівняють з іншими пенсіонерами. Вони зможуть вийти на пенсію за 1,5 року до настання пенсійного віку. Пенсії призначаються довічно, незалежно від стану здоров'я.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |