Основні властивості

Фізичні (густина – істинна, середня, насипна; пористість; питома поверхня).

Відношення до дії води і морозу (водовбирання, вологість, водостійкість, водопроникність, вологовіддача, гігроскопічність, морозостійкість).

Теплові (теплопровідність, теплоємність, вогнестійкість, во­гнетривкість);

Механічні (міцність на стиск, вигин і розтягання; твердість, крихкість, сти­рання, пружність, пластичність, опір ударові, зносо­стійкість, повзучість).

Спеціальні властивості: хімічна (корозійна) стійкість, біологічна стій­кість, газо­проникність, адгезія, акустичні властивості, радіаційна стійкість, дов­говічність, надійність, безвідмовність, відмова, ремонтопридат­ність, збережені­сть.

Хімічна (корозійна) стійкість – здатність матеріалу не руйнуватися під ді­єю різних агресивних середовищ (кислот, лугів, солей, газів). Чорні метали ір­жавіють навіть на повітрі; мармур тьмяніє і втрачає міцність під дією сірчистих спо­лук; деревина не стійка до дії кислот і лугів; гірські породи, цементи і бетони руйну­ються кислотами і т. п..

Біологічна стійкість – здатність матеріалу чинити опір руйнівним діям рослинних і тваринних мікроорганізмів (гриби, лишайники, морські та річні ор­ганізми, вищі тварини). Ця властивість має велике значення для матеріалів органі­чного походження (деревина) і для гідротехнічних і підземних споруд.

Газопроникність – властивість матеріалу пропускати газ (повітря) крізь свою товщину. Газопроникність зовнішніх стін бу­динку значною мірою змен­шує­ться при покритті їх олійними фар­бами, бітумними сполуками, штукатуркою, полі­мерними плівками.

Адгезія – здатність матеріалу приставати до інших матеріа­лів. Ця власти­ві­сть важлива для клеїв, СБС, фарб, емульсій, паст, мастики.

Акустичні властивості характеризуються відношенням ма­теріалів, які використовуються у всіх категоріях будівель, до зву­кових хвиль. Матеріали відбивають, вбирають або пропускають їх по-різному.

Радіаційна стійкість – це здатність матеріалу зберігати будо­ву і фізико-механічні характеристики після дії іонізуючого випро­мінювання.

Для захисту від потоку нейтронів застосовують матері­али, які містять у ве­ликій кількості зв'язану воду; від γ-випромінювання - матеріалу з великою густиною (свинець, особливо важ­кий бетон). Зв’язану воду містять гідратовані бетони, лімонітова руда (водний оксид заліза) та ін. Зменшити інтенсивність проник­нення нейтронного випромінювання крізь бетон можна шляхом введення в нього спеціа­льних домішок (бору, кадмію, літію).

Технологічні властивості характеризують придатність БМ до механічної об­робки (різання, свердлення, стругання, розпилювання).

Деякі властивості мають важливе значення для всіх будівель­них матері­алів, інші – тільки для деяких і у певних умовах (морозо­стійкість, водостійкість, вогнетривкість і т.п.).

Вироби та будівельні конструкції з БМ повинні забезпечувати на­дійність і довго­вічність при тривалій експлуатації.

Надійність – це загальна властивість, що характери­зує прояв всіх інших властивостей виробу в процесі експлуатації. Складовими надійності є довговіч­ність, безвідмовність, ремонто­придатність і збереженість.

Довговічність це властивість виробу зберігати працездатність до гранич­ного стану з необхідними перервами на ремонт. Гранич­ний стан визначається руйнуванням виробу, вимогами безпеки або економічної доцільності. Довговіч­ність будівельних виробів вимі­рюють, зазвичай, терміном служби без втрати експлуатаційних якостей у конкретних кліматичних умовах і режимі експ­луа­тації. Наприклад, для залізобетонних конструкцій нормами передбачені три ступені довговічності: І - відповідає терміну служби не менш 100 років, II - 50, III - 20 років.

Безвідмовністю називають здатність виробу зберігати праце­здатність у певних режимах і умовах експлуатації протягом деяко­го часу без перерв на ре­монт. Основний показник – імовірність безвідмовної роботи, а відмовою нази­вають подію, через яку система, елемент чи виріб повністю або частково втра­чають працездатність. Втрата працездатності викликається такою не справніс­тю, при якій хоча б один з основних параметрів виходить за межі встановлених допус­ків.

Ремонтопридатність – це властивість виробу, що характеризує його при­стосованість до відновлення справності і збереження зада­ної технічної харак­теристики в результаті попередження, виявлен­ня й усунення відмов. Показни­ком ремонтопридатності є середній час ремонту на одну відмову даного виду, а також трудомісткість і вартість усунення відмов.

Збереженість – здатність виробу зберігати обумовлені екс­плуатаційні по­казники протягом і після терміну збереження і транспортування, установленого технічною документацією. Збере­женість кількісно оцінюють часом збереження і транспортування до виникнення несправності.

Питання 3.

Основні вимоги до властивостей БМ відображені в стандартах (ДСТУ). Показники якості і методи оцінювання рівня якості продук­ції відображено в ДСТУ БА 1.1.-11-94 “Показники якості і методи оцінки рівня якості продукції. Терміни і визначення”.

У сфері БМ і виробів найбільш пошире­ні такі види стандартів:

· технічні умови;

· технічні вимоги;

· типи ви­робів і їхні основні параметри.

Стандарти технічних вимог нормують показники якості, на­дійності і дов­говічності продукції, її зовнішній вигляд. Разом з тим такі стандарти встанов­люють гарантійний термін служби і компле­ктність постачання виробів. Біль­шість стандартів на будівельні ма­теріали і вироби – це стандарти технічних вимог. Значна частина вимог стандартів пов'язана з фізико-механічними харак­теристика­ми матеріалів (щільністю, водопоглиненням, вологістю, міцністю, мо­розостійкістю й ін.). Загальні фізико-технічні, екологічні харак­теристики бу­дівельних матеріалів, конкурентоспроможність і товаропросування їх на зовні­шніх ринках наведені в державних станда­ртах:

ДСТУ БА 1.1.-5-94 Загальні фізико-технічні характеристики та експлуатаційні вла­­стивості будівельних матеріалів. Терміни та визначення;

ДСТУ БА 1.1.-72-2000. Екологічні характеристики будівельних матеріалів. Термі­ни та визначення;

ДСТУ БА 1.1.- 27-94. Матеріали будівельні. Дефекти. Терміни та визначення;

ДСТУ БА 1.1.-68-95. Конкурентоспроможність і товаропросування будівельних ма­теріалів та виробів на зовнішніх ринках. Терміни та визначення.

Особливість державної системи стандартизації в будівництві і технології будівельних виробів полягає в тому, що крім стандартів тут діє система норма­тивних документів, об'єднана в будівельні норми і правила (ДБН) – це перелік загальнодержавних нормативних до­кументів з проектування, будівництва і бу­дівельних матеріалів, обов'язкових для всіх організацій і підприємств.

Методичну основу стандартизації розмірів у проектуванні, виготовленні бу­ді­вельних виробів і при зведенні споруд складає Модульна координація розмірів у бу­дівництві (МКРБ) – сукупність правил координації розмірів елементів будинків і спо­руд, будівельних виробів і устаткування на базі ос­новного модуля, який дорівнює 100 мм (позначається ЇМ). Засто­сування МКРБ дозволяє уніфікувати і скоротити кількість типо­розмірів будівельних виробів з різних матеріалів чи конструкцій. Вироби і деталі однакових типорозмірів, виготовлені відповідно до вимог МКРБ, можуть бути ви­користані в будинках різного призна­чення.

Поиск по сайту: