КЛАСИФІКАЦІЯ ГРАФІКІВ ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА

Існує безліч видів графічних зображень. Їхня класифікація заснована на ряді ознак: а) спосіб побудови графічного образа; б) геометричні знаки, що зображують статистичні показники і відносини; в) задачі, розв'язувані за допомогою графічного зображення.

За формою графічного образа статистичні графіки бувають:

1) лінійні: статистичні криві;

2) площинні: стовпчикові, смугові, квадратні, кругові, секторні, фігурні, крапкові, фонові;

3) об'ємні: поверхневі розподіли.

За способом побудови і задачам зображення розрізняють:

1) діаграми (порівняння, динаміки, структури);

2) статистичні карти (картограми, картодіаграми)

Діаграми - найбільш розповсюджений і особливий спосіб графічних зображень. Це графіки кількісних відношень, види і способи їх побудови різноманітні. Серед діаграм порівняння найбільше поширення одержали стовпчикові, у яких кожен стовпчик зображує величину окремого рівня досліджуваного явища. Структурні діаграми зображують склад статистичних сукупностей. А діаграми динаміки зображують розвиток явища в часі.

Статистичні карти являють собою вид графічного зображення статистичних даних на схематичній географічній карті, що характеризують рівень або ступінь поширення того або іншого явища на визначеній території.

Картограма – це схематична географічна карта, на якій штрихуванням різної густоти, точками або фарбуванням визначеного ступеня насиченості показується порівняльна інтенсивність якого-небудь показника в межах кожної одиниці нанесеного на карту територіального розподілу (наприклад щільність населення по регіонах). Бувають:

1) фонові - вид картограми, на якій штрихуванням різної густоти або фарбуванням визначеного ступеня насиченості показують інтенсивність показника в межах територіальної одиниці. Використовують, як правило, для зображення середніх і відносних показників;

2) точкові – вид картограми, де рівень явища зображений за допомогою точок. Точка зображує одну одиницю сукупності або деяка їхня кількість, показуючи щільність або частоту прояву визначеної ознаки. Використовують, як правило, для зображення об'ємних показників (наприклад, чисельності населення). При побудові картограми, спочатку райони розбиваються на групи за щільністю населення, а потім для кожної установлюється визначене фарбування або штрихування.

Картодіаграма – це графічне зображення закономірностей просторового розміщення показників. ЇЇ специфічною особливістю є застосування діаграмних знаків для зображення явищ. Як образотворчі знаки використовують діаграмні фігури: стовпчики, квадрати, кола, смуги і т.д.). Серед картодіаграм розрізняють: картодіаграми простого порівняння – діаграмні фігури розташовані не в ряд, а розносяться по всій карті відповідно до області, що вони представляють; графіки просторових переміщень; ізолінії - лінії рівного значення якої-небудь величини в її поширенні на поверхні, зокрема на географічній карті або графіку. Вони відбивають безперервну зміну досліджуваної величини в залежності від двох та більше змінних і застосовуються при картографуванні природних і соціально-економічних явищ.

Поиск по сайту: