ГРАФІЧНИЙ МЕТОД: МІСЦЕ В СИСТЕМІ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ, ХАРАКТЕРИСТИКА ЕЛЕМЕНТІВ ГРАФІКУ, ПРАВИЛА ПОБУДОВИ ГРАФІКІВ

Статистичний графік - це креслення, на якому статистичні сукупності,що характеризуються визначеними показниками, описуються за допомогою умовних геометричних образів або знаків. Представлення даних графічним методом справляє більш сильне враження, ніж цифри, що дозволяє краще усвідомити результати статистичного спостереження.

Значення графічного методу в аналізі й узагальненні даних велике:

1) ілюстроване значення,

2) дає нове значення про предмет дослідження, як метод узагальнення вихідної інформації,

3) дозволяє здійснити контроль вірогідності статистичних даних, сприяє виявленню причинних зв'язків, первісних гіпотез, що підлягають подальшій розробці,

4) широко використовується для вивчення структури явищ, динаміки і розміщення в просторі.

При побудові графіка слід дотримуватися ряду вимог: наочності, виразності і дохідливості представлення матеріалу. Для виконання вищевказаних вимог графік повинний включати ряд основних елементів: графічний образ, поле графіка, просторові і масштабні орієнтири, експлікацію.

Графічний образ (основа графіка) - це геометричні знаки, тобто сукупність крапок, ліній, фігур, за допомогою яких зображуються статистичні показники. Важливо правильно вибрати графічний образ, що відповідатиме цілі побудови графіка і сприятиме найбільшій виразності зображуваних статистичних даних. Графічними є лише ті образи, у яких властивості геометричних знаків - фігура, розмір, лінії, розташування частин - мають істотне значення для вираження змісту зображуваних статистичних величин, причому кожній зміні змісту, що виражається, відповідає зміна графічного образа.

Поле графіка - це частина площини, де розташовані графічні образи. Поле графіка має визначені розміри, що залежать від його призначення.

Просторові орієнтири графіка задаються у виді системи координатних сіток. Система координат необхідна для розміщення геометричних знаків у полі графіка. Найбільш розповсюдженою є система прямокутних координат. У практиці графічного зображення застосовуються також полярні координати (кругова), для зображення циклічного руху в часі.

Масштабні орієнтири статистичного графіка визначаються масштабом і системою масштабних шкал. Масштаб статистичного графіка - це міра перекладу числової величини в графічну. Масштабною шкалою називається лінія, окремі точки якої можуть бути прочитані як визначені числа. Шкала має велике значення і включає три елементи: лінію (або носій шкали), визначене число позначених рисками точок, що розташовані на носії шкали у визначеному порядку, цифрове позначення чисел, що відповідають окремим позначеним точкам. Як правило, цифровим позначенням забезпечуються не всі позначені крапки, а лише деякі з них, розташовані у визначеному порядку. Носій шкали може являти собою як пряму, так і криву лінії. Тому розрізняють шкали прямолінійні (наприклад, міліметрова лінійка) і криволінійні - дуговий і кругові (циферблат годин).

Графічні і числові інтервали бувають рівними і нерівними. Якщо на всьому протязі шкали рівним графічним інтервалам відповідають рівні числові, така шкала називається рівномірною. Коли ж рівним числовим інтервалам відповідають нерівні графічні інтервали і навпаки, шкала називається нерівномірної. З нерівномірних граф найбільш поширена логарифмічна шкала.

Останній елемент графіка - експлікація. Кожен графік повинний мати словесний опис його змісту. Тому експлікація включає назву графіка, що у короткій формі передає його зміст; підписи масштабних шкал і пояснення до окремих частин графіка(легенда).

Поиск по сайту: