АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Поняття ризику та фінансового ризику

Читайте также:
  1. I. Поняття й ознаки об'єкта авторського права.
  2. I. Поняття необережності, як форми вини.
  3. IV. Основні поняття і визначення,
  4. VІІ.Оперування поняттями
  5. Аварійний комісар: поняття, функції.
  6. Адміністративна відповід-ть: поняття та підстави.
  7. Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
  8. Адміністративне стягнення: поняття та види.
  9. Адміністративні стягнення: поняття і види
  10. Аналіз документів: поняття, види, особливості застосування
  11. Аналіз і оцінка комерційного ризику
  12. Аналіз ризику виникнення небезпеки.

ТЕМА 9. ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ З ХЕДЖУВАННЯ РИЗИКУ

Ризик – це ймовірність виникнення збитків або недоотримання доходів у порівнянні з прогнозованим варіантом. Ризик – категорія ймовірнісна і його вимірюють як ймовірність певного рівня втрат. Ризик – рівень непевності настання якого-небудь фінансового випадку (в нашому разі, пов’язаного з інвестуванням). Оцінка ризикованості та доходів – основа, на якій базуються раціональні та розумні рішення про вкладання коштів. Між ризиком та доходами існує пряма залежність.

Основні види підприємницького ризику

· Виробничий ризик. Пов’язаний з виробництвом продукції, товарів, послуг із здійсненням будь-яких видів виробничої діяльності. Причини виникнення ризику: можливе зниження передбачуваних об’ємів виробництва, ріст матеріальних та інших витрат, сплата підвищених відрахувань та податків.

· Комерційний ризик. Виникає в процесі реалізації товарів і послуг. Причини – зниження об’єму реалізації товарів і послуг у результаті зміни кон’юнктури ринку збуту, підвищення закупівельних цін, непередбачене зниження об’єму закупок, втрати товару в процесі обертання, підвищення витрат у процесі обертання (в торгівлі). У будь-якій господарській діяльності завжди існує небезпека втрат, що випливає із специфіки тих або інших господарських операцій. Небезпека таких втрат – це комерційні ризики. Комерційний ризик означає невпевненість у можливому результаті, невизначеність цього результату діяльності. Складовою частиною комерційних ризиків є фінансові ризики.

· Фінансовий ризик. Виникає у сфері відносин підприємств з банками та іншими фінансовими інститутами. Вони зв’язані з імовірністю втрат яких-небудь грошових сум або їх недоотриманням. Вимірюється відношенням залучених коштів до власних.

Ризики діляться на два види: чисті та спекулятивні. Чисті ризики означають можливість отримання збитку або нульового результату. Спекулятивні ризики виражаються у ймовірності отримати як прибуток, так і збиток від операцій.

Ступені ризику

Допустимий ризик. У якості допустимого ризику наявна загроза повної втрати прибутку від того чи іншого проекту. Допустимий ризик – вклали 100 тис. грн. і 100 тис. грн. отримали.

Критичний ризик пов’язаний з недоотриманням виручки, коли витрати доводиться відшкодовувати за свій рахунок.

Катастрофічний ризик призводить до банкрутства підприємства, втрати інвестицій або навіть особистого майна.

Фінансовий ризик та його види. Фінансові ризики – це спекулятивні ризики. Інвестор, здійснюючи венчурне вкладення капіталу, заздалегідь знає, що для нього можливі тільки два види результатів: прибуток або збиток.

Особливістю фінансового ризику є імовірність виникнення збитку в результаті проведення яких-небудь операцій у фінансово-кредитній і біржовій сферах, здійснення операцій з фондовими цінними паперами, тобто ризику, який витікає з природи цих операцій.

До фінансових ризиків належать:

· кредитний ризик;

· відсотковий ризик;

· валютний ризик;

· ризик упущеної фінансової вигоди;

· бізнес-ризик;

· інвестиційний ризик.

Кредитні ризики – небезпека несплати позичальником основного боргу та відсотків, належного кредитору.

Відсотковий ризик – небезпека втрат комерційними банками, кредитними установами, інвестиційними фондами, селенговими компаніями в результаті перевищення відсоткових ставок, що виплачуються ними на залучені кошти, над ставками за наданими кредитами.

Валютні ризики є небезпекою валютних втрат, пов’язаних зі зміною курсу однієї іноземної валюти щодо іншої, в тому числі національної валюти при проведенні зовнішньоекономічних, кредитних та інших валютних операцій.

Ризик упущеної фінансової вигоди – це ризик настання непрямого (побічного) фінансового збитку (неотриманий прибуток) у результаті нездійснення якого-небудь заходу (наприклад, страхування) або при зупинці господарської діяльності.

Бізнес-ризик – це здатність підприємства підтримувати доходи на вкладений капітал.

Інвестиційний ризик – це ризик втрати всього інвестованого капіталу, а також очікуваного доходу.

Ризик, притаманний усім суб’єктам ринку грошей, – це процентний ризик, який пов’язаний з непевністю напряму руху процентних ставок. Процентний, інвестиційний та бізнес-ризик можуть бути об’єднані під назвою систематичного ринкового ризику. Для комерційних банків – це ризик того, що протягом певного періоду вартість залучених банком коштів (процент, який банк повинен сплатити за їх зберігання) може обігнати середню процентну ставку за кредитами, тобто банк може вийти на негативний спред. Це відбувається, якщо виникає розрив (геп), незбалансованість активів та пасивів зі змінною та фіксованою ставками.

У нашому випадку – це:

1) перевищення пасивів зі змінною ставкою над активами з фіксованою ставкою при зростанні процентних ставок;

2) перевищення активів зі змінною ставкою над пасивами з фіксованою ставкою при падінні процентних ставок.

Питання про процентний ризик менше висвітлювалось в економічній літературі, ніж валютний ризик. Як і валютний ризик, даний тип ризику можна підрозділити на різновиди, як ризик втрат від зміни потоків коштів; портфельний ризик, економічний ризик.

Ризик втрат від зміни потоків коштів. Компанія, що планує взяти у борг суму грошей, або компанія, що має боргові зобов’язання, згідно з якими виплачуються відсотки за плаваючою ставкою, можуть понести збитки у випадку підвищення процентних ставок, тому що потрібно буде збільшити потік коштів для обслуговування боргу. І навпаки, компанія, яка управляє фондом, що мають депозити (за якими виплачуються відсотки на основі плаваючої ставки), схильні до ризику у випадку падіння процентних ставок.

Коливання процентних ставок створюють непевність як для позичальників, так і для кредиторів. Непевність рівня процентних ставок у майбутньому може створювати перешкоди при плануванні бізнесу. Підвищення процентних ставок за вже отриманими грошовими позиками може серйозно відбитися на потоку коштів. Методи зменшення непевності, що стосується майбутніх процентних ставок, могли б усунути основну перешкоду для планування й інвестицій.

Такий гіпотетичний приклад демонструє необхідність в інструментах хеджування ризику втрат від зміни потоку коштів, пов’язаного з коливаннями процентних ставок. Фінансовий директор компанії 1 лютого планує одержати 1 березня суму в 1 млн. ф. ст. від продажу активів. З огляду на фінансові потреби компанії, він вирішує інвестувати кошти, що будуть отримані 1 березня, у 3-місячний стерлінговий депозитний сертифікат. Поточна процентна ставка для подібного роду активів складає 11,25 % річних, що могло б принести прибуток у 27 739 ф. ст. за період інвестування. Проте до 1 березня процентна ставка може знизитися, зменшивши надходження від суми, що інвестується. Фінансовий директор міг би уникнути такої можливості, спробувавши «зафіксувати» процентну ставку на 1 лютого, або, принаймні, усунути ризик втрат від несподіваного падіння процентної ставки.

Портфельний ризик. Існує зворотний зв’язок між процентними ставками і цінами на фінансові активи. Найбільш очевидним цей взаємозв’язок є для довгострокових активів, наприклад, акцій та довгострокових державних облігацій. Тримач портфеля піддається ризику збитків від підвищення процентних ставок за цінними паперами, тому що в цьому випадку зменшується вартість портфеля.

Наприклад, портфель керуючим фондом може включати довгострокові державні облігації вартістю в 10 млн. ф. ст. У випадку підвищення процентних ставок вартість портфеля зменшиться. Наприклад, зміна ставки з 9 до 11 % річних може знецінити портфель на 1,8 млн. ф. ст., що не може не турбувати керуючого. Цієї небезпеки можна уникнути, продавши портфель, але це буде дорогою і невигідною операцією. Керуючі фондами будуть зацікавлені в знанні методів хеджування від зниження вартості портфеля, що дозволить уникнути дорогої процедури продажу портфеля, а отже, і наступної повторної покупки довгострокових облігацій у портфель.

Економічний ризик. Зміни процентних ставок можуть чинити опосередкований вплив на компанію, викликаючи зміни в її економічному оточенні. Якщо конкурентами компанії є виробники, які залучають для своєї діяльності великі суми позикових засобів, то конкуренція може посилитися у випадку зниження процентних ставок. Компанія, що робить інвестиційні товари або товари, часто оплачувані в кредит, може зіткнутися з падінням попиту в результаті росту процентних ставок. Особливо це стосується компаній, що займаються житловим будівництвом. Зміни процентних ставок відображаються на ставці відсотка до виплати іпотечних позичок, впливають на попит послуг цих компаній. Зміни процентних ставок можуть викликати зміну обмінних курсів валют, коливання яких, у свою чергу, впливає на діяльність компаній. Це тільки деякі приклади джерел, що створюють економічний ризик унаслідок зміни процентних ставок.

Ризик втрат від зміни курсу акцій. Курсовий ризик на фондовому ринку для власників портфелів акцій та потенційних інвесторів існував задовго до того, як основними проблемами стали коливання обмінних курсів і нестабільність процентних ставок. Проте інструменти хеджування від курсових коливань на фондовому ринку стали доступними тільки після розробки методів керування валютними і процентними ризиками.

До появи ф’ючерсних контрактів і опціонів, заснованих на фондових індексах, єдиним засобом уникнути збитків від загального падіння цін на ринку для керуючого фондом зі значним, добре диверсифікованим, портфелем був продаж і нова покупка портфеля цінних паперів після припинення спаду ринку. Це було невигідно і дорого не тільки з адміністративної точки зору, а з огляду на трансакційні витрати, але також і тому, що продаж сприяв зниженню цін, за якими акції могли б бути реалізовані.

Керуючі фондами, прагнучи захистити портфель від ринку "ведмедів", також хотіли б брати участь в одержанні прибутків від підвищення цін на ринку до того, як вони одержать гроші для інвестування. Наприклад, керуючий пенсійним фондом очікує одержати 1 млн. ф. ст. через 3 тижні та має намір використовувати їх для покупки збалансованого портфеля акцій. Він може припускати, що ціни на акції протягом цього періоду виростуть, і йому вдасться купити на дану суму менше акцій, коли гроші будуть отримані. Якщо він вважає, що брати в борг під очікувані майбутні надходження складно або дорого, то його могли б зацікавити інструменти керування ризиком, що дозволили б йому брати участь у прибутках від ринку «биків» до моменту фактичного інвестування засобів.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)