Сільськогосподарська мікробіології як біологічна наука, її значення для народного господарства. Предмет і завдання мікробіології

Лекція № 1

Вступ. Історія розвитку мікробіології

План

Сільськогосподарська мікробіології як біологічна наука, її значення для народного господарства. Предмет і завдання мікробіології.

Історія розвитку мікробіології

· Морфологічний період

· Фізіологічний період

· Імунологічний період

· Молекулярно-генетичний період

Розвиток сільськогосподарської мікробіології

Історія та перспективи розвитку мікробіології в Україні

Сільськогосподарська мікробіології як біологічна наука, її значення для народного господарства. Предмет і завдання мікробіології.

Мікробіологія – наука про найменші (невидимі неозброєним оком)живі організми – мікроби. Звідсіля і назва науки, що вивчає особливості їх будови та життєдіяльності (грец. mikros — малий, bios — життя, logos — вчення).

До цієї групи організмів входять одноклітинні бактерії, що розмножуються простим поділом, фільтруючі віруси і бактеріофаги, а також деякі представники близьких до бактерій мікроорганізмів (актиноміцети та деякі гриби). Особливу увагу мікробіологічна наука приділяє дослідженню найчисленнішої групи мікроорганізмів — бактеріям, що є основним предметом її вивчення.

Роль мікроорганізмів у перетворенні різноманітних речовин у природі надзвичайна, оскільки в результаті їх життєдіяльності відбувається перетворення органічних і мінеральних речовин у грунті, що має важливе значення для розвитку зелених рослин. У грунті та природі в цілому на долю цих найменших живих організмів припадає переважна частина біохімічних перетворень. Всі процеси у грунті знаходяться у тісному зв’язку з грунтовою мікрофлорою.

У безупинному циклі перетворень: мінеральні речовини — зелені рослини — тварини — мікроорганізми — мінеральні речовини — вирішальна роль належить мікробам. Вони зумовлюють кругообіг речовин і енергії в природі. З життєдіяльністю мікроорганізмів пов'язане утворення деяких руд, кам'яного і бурого вугілля, торфу та інших корисних копалин.

Винятково важливе значення мають мікроорганізми, що їх використовують в різних галузях народного господарства, наприклад у таких необхідних для життя людини процесах, як випікання хліба, виробництво молочнокислих продуктів, ферментів, кормового білка, амінокислот, вітамінів, антибіотиків, гормонів, вакцин та інших лікарських препаратів, органічних кислот, стимуляторів росту, бактеріальних добрив, засобів захисту рослин тощо. Мікробіологічні процеси лежать в основі виробництва спирту, вина, пива, силосування кормів для тварин та ін.

Важко уявити розвиток мікробіології без тісного зв'язку з генетикою. Мікроорганізми виявились чи не найкращими біологічними моделями для вивчення закономірностей спадковості й мінливості. Генетичний апарат мікробної клітини й механізм його функціонування у часі мають безперечно великі переваги для дослідження порівняно з вищими організмами. І немає нічого дивного в тому, що відкриття цілого ряду загальнобіологічних закономірностей (матрична теорія синтезу білка, розшифрування генетичного коду, штучний синтез гена тощо) пов'язане з вивченням генетики, фізіології та біохімії процесів життєдіяльності мікроорганізмів.

Застосування досягнень сучасної мікробіології в різних галузях народного господарства через перспективність, різноманітність і специфічність спричинило утворення низки самостійних дисциплін, а саме: загальної, сільськогосподарської, медичної й ветеринарної, технічної, або промислової, водної, геологічної і космічної мікробіології. Бурхливо розвивається як самостійна дисципліна загальна і спеціальна вірусологія.

Сільськогосподарська мікробіологія розробляє основи використання процесів життєдіяльності мікроорганізмів при вирощуванні продукції рослинництва а також виробництві кормів для тварин. Чимало галузей сільськогосподарського виробництва грунтуються на процесах, що їх спричинюють мікроби. Наприклад, виготовлення молочнокислих продуктів, квашення овочів і силосування кормів, мікробіологічний синтез білків, амінокислот, тощо.

Поиск по сайту: