Порядок виконання роботи. У зв'язку умовами експлуатації стрижні в сирому стані повинні мати високу міцність, а сухі – високу загальну і поверхневу міцності

Загальні відомості

У зв'язку умовами експлуатації стрижні в сирому стані повинні мати високу міцність, а сухі – високу загальну і поверхневу міцності, мінімальну гігроскопічність і газотвірну здібність, а також високу газопроникність, піддатливість, вибиваємість і непригораємість до виливка.

Всі вищеперелічені і необхідні при експлуатації властивості стрижнів забезпечуються таким чином:

- висока загальна міцність в сирому стані – застосуванням арматури, каркасів і ретельно підібраних складів стрижневої суміші, а також гачків, шпильок (цвяхів) для зміцнення виступаючих і тонких частин стрижня, підвищенням ступеня ущільнення стрижневої суміші, сушкою і використанням хімічно твердіючих стрижневих сумішей;

- висока поверхнева міцність – покриттям стрижнів зміцнювачами (водними розчинами сульфітної барди і іншими єднальними матеріалами);

- висока газопроникність – застосуванням для стрижневої суміші грубозернистих однорідних пісків з пониженим вмістом глини, виконанням в стрижнях штучних вентиляційних каналів, використанням в якості каркасів труб з отворами в стінках, застосуванням капронових газопроникних шнурів, висмикуванням через знак стрижня з його внутрішньої частини гумових джгутів, заповненням середньої частини стрижнів шлаком або іншим пористим матеріалом і т. д.;

- добра піддатливість – введенням в стрижневу суміш органічних добавок (деревна, тирса, торф, гній і т. д.), які в процесі формування виливка вигоряють, а також зниженням вмісту глини в стрижневій суміші і застосуванням оболонкових і різних пустотілих стрижнів;

- непригораємість до виливка – введенням до складу стрижневих сумішей вуглецевмісних добавок і високовогнетривких матеріалів, а також покриттям стрижнів протипригарними фарбами і натирками;

- вибиваємість стрижнів з виливків – використанням єднальних, вигоряючих при формуванні виливків, і заповнювача (деревна, тирса, торф і т. п.), а також зменшенням вмісту глини.

У стрижні, виготовлені з сумішей, що містять рідке скло (для полегшення вибивки з виливка), вводять мелене кам'яне вугілля, графіт, вапняний шлак ферохромового виробництва, торф'яну золу і інші матеріали.

Порядок виконання роботи

При виготовленні стрижня виконують наступні операції:

1 Протирання внутрішньої порожнини ящика для видалення пилу і покриття її робочої поверхні розділовою сполукою (гас, тальк, сріблистий графіт і т. п.);

2 Насипка в стрижневий ящик (рисунок 1, а) стрижневої суміші і її ущільнення трамбуванням;

3 Розміщення на ущільненому шарі суміші арматурного дроту (рисунок 1, б), досипання в ящик суміші вище її верхнього рівня та її ущільнення чи трамбуванням дерев'яним молотком;

4 Зняття надлишку суміші з площини набивання ящика лінійкою, загладжування площини набивання гладилкою і накол вентиляційних каналів душником так, щоб вони на 5 – 10 мм не доходили до дна ящика;

5 Накладання на стрижневий ящик сушильну плиту (при необхідності скріплення їх разом) і спільне їхнє кантування на 180°;

6 Вистукування стрижневого ящика дерев'яним молотком з метою відділення стрижня від її стінок і дна;

7 Строго вертикальний підйом стрижневого ящика; при цьому стрижень (рисунок 1, в) залишається лежати на сушильній плиті;

8 Обробка стрижня і поміщення його в сушило на сушильній плиті для сушіння.

Наступні операції виготовлення стрижня здійснюють по звичайної технології.

а – стрижневий ящик, б – дротовий каркас, в – стрижень

Рисунок 1 – Виготовлення стрижня по нероз'ємному стрижневому ящику

Поиск по сайту: