Методи кейс-технології

КЕЙС-ТЕХНОЛОГІЯ

План

- Історія виникнення. Зв'язок з іншими педагогічними технологіями.

- Сутність понять «кейс», «кейс-технологія».

- Ознаки, види та типи кейсів.

- Методи кейс-технології.

- Алгоритм роботи над кейсом.

1. Батьківщиною кейсів є США, а саме Школа бізнесу Гарвардського університету, де у 1920 р. окрім традиційних занять (лекцій, практикумів) введено в навчальний процес додаткові, які проводились у формі дискусії зі студентами з розбору конкретної, реальної ситуації. Перші збірники кейсів були опубліковані у 1925 р. у звітах Гарвардського університету. Навіть сьогодні - Гарвардська школа бізнесу майже 90% навчального часу виділяє на розгляд конкретних кейсів. Ситуаційне навчання по гарвардській методиці - інтенсивний тренінг слухачів з використанням відеоматеріалів. комп'ютерного і програмного забезпечення.

У Західній Європі кейси почали активно використовуватися у 60-ті рр.

Серед закордонних вчених над теоретичними і практичними питаннями використання кейсів можна назвати Е.Монгера, М.Лідере, М.ГІорфі. У вітчизняній практиці застосування кейсів знаходиться на початковому етапі. Проте плідно працюють у цьому напрямку спеціалісти українського Центру інновацій та розвитку, серед яких Ю.Сурмін, А.Сидоренко, В.Лобода.

Кейс-технологія тісно пов'язана з технологіями проблемного навчання та формування критичного мислення, батьківщиною яких є також США. Це робота з інформацією, її критичний аналіз, пошук альтернативних рішень, формулювання своєї позиції тощо. Навички, які формуються у школярів при реалізації цих технологій - практично збіжні.

Кейс-метод є складовою інтерактивної технології. Входить до технологій колективно-групової форми навчання (за О.Пометун).

Кейс-техпологія інтегрує в собі форми розвивального навчання, включаючи процедури індивідуального, груп)чого і колективного розвитку, формування особистих якостей учнів.

КТ є специфічним різновидом проектної технології. У звичайній навчальній проектній технології процес розв'язання наявної проблеми здійснюється за допомогою спільної діяльності учнів, тоді як в КТ формування проблеми і шляхів її вирішення відбувається на підставі кейса, який є одночасно і технічним завданням, і джерелом інформації для усвідомлення варіантів ефективних дій.

КТ концентрує у собі досягнення технології «створення ситуації успіху». Для неї характерна активізація учнів, стимулювання їх успіху є підкреслення досягнень учасників. Саме відчуття успіху виступає однією з головних рушійних сил технології, сприяє формуванню стійкої позитивної мотивації і нарощуванню пізнавальної активності.

По відношенню до інших технологій КТ можна уявити як складну систему, в яку інтегровані інші простіші методи пізнання. У неї входять моделювання, системний аналіз, проблемний метод, уявний експеримент, дискусія, ігрові методи тощо.

2. «Кейс» з лат. - казус (заплутаний випадок, ситуація).

Кейс-технологія - це загальна назва технологій навчання, що представляють собою методи аналізу. Суть технології полягає у використанні конкретних випадків (ситуацій, історій, тексти яких називаються «кейсом») для спільного аналізу, обговорення або вироблення рішень учнями з певної теми навчальної дисципліни.

Кейс-технологія - досить складна багатоаспектна технологія навчання, яка є специфічним різновидом дослідницької аналітичної технології, що включає операції дослідницького процесу, аналітичні процедури. Вона виступає як спосіб колективного навчання, найважливішими складовими якого є робота в групі і підгрупі, взаємний обмін інформацією.

З методичної точки зору, кейс - це спеціально підготовлений навчальний матеріал, який містить структурований опис ситуацій, які запозичені з реальної практики. Кейси (ситуаційні вправи) мають чітко визначений характер і мету.. Як правило, вони пов'язані з проблемою чи ситуацією, яка існувала чи існує зараз.

Кейс - моделювання життєвої ситуації і те рішення, що знайде учасник кейса, може служити як реальним відбиттям рівня компетентності учасника, так і реальним рішенням проблеми. Учасник завжди може придумати свій неповторний варіант рішення.

Цінність КТ полягає у тому, що вона одночасно відображає не тільки практичну проблему, а й актуалізує певний комплекс знань, який необхідно засвоїти при вирішенні цієї проблеми. До того ж, вдало суміщає навчальну, аналітичну і виховну діяльність, що є ефективним в реалізації сучасних завдань системи освіти.

Проблемні завдання відрізняються від кейсів тим, що вони мають, як правило, одне рішення і один шлях, а кейси мають багато рішень і безліч альтернативних шляхів, що приводять до нього

КТ - інструмент, який дозволяє застосувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань. Передбачається, що у реальному житті не існує однозначно правильних рішень. Суть КТ полягає в тому, що кожен пропонує варіанти, виходячи із знань, які є у нього в наявності, практичного досвіду та інтуїції. Кейс активізує учнів, залишаючи їх наодинці з реальними ситуаціями.

Мета КТ - спільними зусиллями групи учнів проаналізувати ситуацію - кейс, яка має місце у реальному житті і розробити практичне її рішення; закінчення процесу - оцінка запропонованих алгоритмів і вибір кращого в контексті поставленої проблеми.

Кейси, які спеціально розробляються на основі фактичного матеріалу з метою подальшого розбору на уроці, втілюють у собі наступні ідеї:

- кейс призначений для отримання знань з питань, істина яких плюралістична, тобто немає однозначної відповіді на поставлене питання;

- акцент навчання переноситься не на оволодіння готовим знанням, а на його вироблення, на співпрацю вчителя і учня;

- результатом застосування є не тільки знання, але і практичні навички;

- вчитель виступає у ролі ведучого, який генерує питання, фіксує відповіді, підтримує дискусію, тобто в ролі посередника у процесі співпраці;

- долається класичний дефект традиційного навчання, пов'язаний з «сухістю», не емоційністю викладу матеріалу - відповідним чином організоване обговорення кейса може нагадувати театральну виставу.

Застосування КТ розвиває в учнів:

- аналітичні навички (виділяти суттєву і несуттєву інформацію, аналізувати, класифікувати, мислити чітко і логічно);

- практичні навички (вміння застосувати теоретичні знання на практиці);

- творчі (знаходити альтернативні рішення, розв'язки);

- комунікативні навички (вміння вести дискусію, переконувати, кооперуватися в групи);

- соціальні навички (вміння слухати, контролювати себе, оцінювати поведінку людей).

Переваги застосування КТ:

- використання принципів проблемного навчання;

- можливість перевірити теорію на практиці;

-отримання навичок роботи у команді;

-уміння формулювати питання, аргументувати відповідь;

- розвиток системи цінностей, життєвих установок, своєрідного професійного світосприйняття:

-розвиток самостійного мислення;

-уміння вислуховувати і враховувати альтернативну точку зору;

- навчитися знаходити найбільш раціональне рішення поставленої проблеми.

3. Ознаки кейса:

- бути вміло розказаною історією;

- стосуватися важливої проблеми;

- описувати драматичну ситуацію з прийняттям критичного рішення;

- містити конкретні порівняння;

- надавати можливість для узагальнення висновків;

- маги центрального героя;

- давати змогу оцінити ефективність вже прийнятих раніше висновків;

- бути оптимальним за розміром;

- містити оптимальний обсяг інформації (з врахуванням вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів).

За складністю кейси поділяються на:

- ілюстративні навчальні ситуації - на певному практичному прикладі вчать учнів алгоритму прийняття правильного рішення в певній ситуації;

- навчальні ситуації з формулюванням проблеми - діагностування ситуації і самостійне прийняття рішення із зазначеної проблеми;

- навчальні ситуації без формулювання проблеми (проблема чітко не виявлена) - самостійне виявлення проблеми, пошук альтернативних шляхів її вирішення з аналізом;

- прикладні вправи — описується конкретна ситуація, що склалася, пропонується знайти шлях виходу з неї.

Типи кейсів (Н.Федянін та В.Давиденко):

- структурований кейс - дається мінімальна кількість додаткової інформації, при роботі з ним учень повинен застосувати певну модель, формулу; існує оптимальне рішення;

- «маленькі нариси» - вони знайомлять тільки з ключовими поняттями і при їх розборі учень повинен спиратися ще й па власні знання;

- великі неструктуровані кейси - інформація дається дуже докладна, в тому числі і абсолютно непотрібна, а найнеобхідніші для розбору відомості можуть бути відсутніми; учень повинен знайти такі «каверзи» і впоратися з ними;

- кейси-першовідкривачі - при розборі від учнів вимагається не тільки застосовувати вже засвоєні теоретичні знанля та практичні навички, а й запропонувати щось нове; учні і вчителі виступають у ролі дослідників.

Методи кейс-технології

Метод ситуаційного аналізу - дозволяє глибоко і детально дослідити проблему, тобто аналіз конкретних ситуацій - глибоке дослідження реальної або імітованої ситуації. Мета методу - спільними зусиллями групи учнів проаналізувати виникаючу ситуацію, розробити практичне рішення, закінчення процесу - оцінка запропонованих алгоритмів, вибір кращого з них в контексті поставленої проблеми.

Метод інциденту (від лат. - випадок, зіткнення) - учень повинен сам відшукати потрібну інформацію для ухвалення рішення з даної проблеми. При цьому учень вчиться працювати з інформацією (повідомляти її, систематизувати, аналізувати), формувати власну позицію (або стати на чиюсь сторону) і на підставі цього робити висновки. Пропонується таке завдання, яке містить не всі дані, які потрібні для вирішення конкретної проблеми.

Наприклад, завдання може бути сформульоване таким чином: «Використання інтернету: плюси та мінуси».

Метод розбору кореспонденції передбачає здобуття кейса з детальним описом ситуації: документи, які допоможуть знайти вихід із складного положення (у тому числі документи, які не відноситься до даної проблеми, щоб учні могли вибирати потрібну інформацію) і питання, які дозволяють знайти рішення. При роботі з такою технологією аналізу ситуацій учні отримують від учителя папки з однаковим набором документів, що відносяться до певної події, конкретної ситуації - залежно від теми і предмету. Учні виступають у ролі осіб, які приймають рішення.

Ігрове проектування - процес створення або вдосконалення об'єктів. Учасників можна розбити на групи, кожна з яких розроблятиме свій проект. Ігрове проектування може включати проекти різного типу: дослідницький, творчий, прогностичний, аналітичний.

Метод інсценування - у вигляді інсценування перед класом створюється правдива ситуація, дасться можливість оцінити вчинки і поведінку учасників гри. Один з різновидів методу інсценування - рольова гра - спосіб розширити досвід учасників аналізу, пред'являючи їм несподівану ситуації, в якій пропонується прийняти позицію (роль) учасників і потім виробити спосіб, який дозволить привести цю ситуацію до гідного завершення. При «розігруванні ситуацій в ролях» учасники виконують роль так, як самі вважають за необхідне, самостійно визначаючи стратегію поведінки, сценарій, плануючи результат. Основне завдання - проявити творчі здібності до рішення несподівано виникаючих актуальних проблем.

Метод дискусії - обмін думками з якого-небудь питання відповідно до більш-менш певних правил процедури. Є групові та між групові дискусії.

Поиск по сайту: