Надниркові залози. Гормони мозкового шару, їх функції

Надниркові залози - парний орган, розташований на верхніх полюсах нирок. Права надниркова залоза має трикутну форму, ліва – півмісяцеву. Надниркові залози покриті сполучнотканинною капсулою. Надниркові залози складаються з двох шарів, які функціонують незалежно: коркова речовина і мозкова речовина.

Мозкова речовина. Мозкова речовина надниркових виробляє катехоламіни (адреналін і норадреналін). Вони впливають на багато функцій організму, у тому числі на внутрішньоклітинні процеси обміну речовин. Адреналін підвищує силу і частоту серцевих скорочень. Звужує артеріоли шкіри і внутрішніх органів, викликає розширення артеріол в серці та скелетних м'язах. Підвищує рівень глюкози в крові за рахунок розщеплення глікогену в м'язах і печінці. Дія норадреналіну (НА) схожа на дію адреналіну (А), але не цілком однакова. НА підвищує периферичний судинний опір, а також систолічний і діастолічний тиск в більшій мірі, ніж А, який призводить до підйому тільки систолічного тиску. Адреналін стимулює вироблення гормонів передньої частки гіпофіза, НА - не викликає подібного ефекту.

12. Ендокринна функція жіночих і чоловічих статевих залоз. Гормони, дія на організм.Статеві залози - це залози змішаної секреції. Зовнішньосекреторна функція - утворення чоловічих і жіночих статевих клітин. Внутрішньосекреторна функція - вироблення статевих гормонів, які поступають в кров. Жіночі статеві залози - яєчники виробляють естроген, який контролює розвиток вторинних жіночих статевих ознак, регулюють статевий цикл, роблять вплив на формування емоційної сфери. рогестерон - забезпечує нормальне протікання вагітності, знижує чутливість матки до окситоцину. Чоловічі статеві залози сім'яники - виробляють тестостерон, андростерон. Біологічна роль цих гормонів - розвиток вторинних татевих ознак, розвиток статевого апарату. Андрогени - необхідні для нормального дозрівання чоловічих статевих клітин, впливають на обмін речовин: підвищують утворення білка, зменшують вміст жиру. Впливають па стан ЦНС і вищої нервової діяльності. Їх синтез регулюють гонадотропні гормони гіпофіза.

13. Тканинні гормони. Тканинні гормони - це біологічно активні речовини, що мають гормоноподібну дію, виділяються спеціальними клітинами, розташованими в різних органах Вони впливають, в першу чергу, на регуляцію діяльності того органу, де утворюються травному тракті секретин, панкреозимин и т.д. Грають важливу роль у регуляції моторики, секреції процесів всмоктування в ШКТ. В ряді органів і тканин утворюються серотонін, гістамін, простагландіни. Основна їх дія судинорозширювальна - розширення дрібних артеріол, що виявляється місцево, а також участі, в процесах обміну.

14. Функції крові.

- транспортна;

- дихальна - перенесення 0₂ і СО2;

- трофічна - забезпечення органів організму поживними рі-чошшими,

- екскреторна - виділення кінцевих продуктів метаболізму і орі ані іму;

- терморегуляторна – кров охолоджує енергоємні органи і зігріває органи, які втрачають тепло;

- захисна - імунітет, згортання;

- гуморальна регуляція - перенесення гормонів і біологічно шч інших речовин від клітин, де вони утворюються до інших клітин;

- підтримка сталості рН, осмотичного тиску та ін.;

- забезпечення водно-сольового обміну між кров'ю і тканинами. У артеріальній частині капілярів рідина і солі надходять у тканини, а у венозній частині капілярів повертаються в кров.

- здійснення креаторних зв’язків – передача міжклітинної інформації за допомогою макромолекул, які здатні регулювати процеси синтезу білка, диференціювання клітин та ін.

15. Склад, кількість крові.

Кров складається з плазми і формених елементів (еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів). Підтримання необхідного рівня компонентів плазми залежить від функції печінки, нирок та інших органів і тканин, водного режиму організму. Загальна кількість крові залежить від статі й інтенсивності обміну. У людини її кількість складає приблизно 6-8 % маси тіла (4-6 л). У звичайних умовах кров по судинах циркулює не вся. Частина її знаходиться в депо (у місцях накопичення): у печінці – до 20 %, у селезінці – до 16 %, у шкірі – близько 10 % від загальної кількості крові. При фізичних навантаженнях, коли потреба в кисні в працюючих органах різко збільшується, зростає й об’єм крові, що циркулює в судинному руслі з а рахунок виходу її з депо.

16. Плазма крові. Плазма – рідка частина крові. Вона містить електроліти, білки, вуглеводи, біологічно активні сполуки (гормони), а також кисень і вуглекислий газ. 90-91 % маси плазми крові приходиться на частку води, 7-8 % складають білки, 0,9 % - неорганічні речовини і 1,1 % - інші органічні речовини.

Поиск по сайту: