Структура дисципліни. Кримінальне право складається з тем, які за своїм змістом охоплюють поняття, предмет, завдання і система кримінального права

Кримінальне право складається з тем, які за своїм змістом охоплюють поняття, предмет, завдання і система кримінального права, принципи кримінального права, закон про кримінальну відповідальність (кримінальний закон), злочин і його види, кримінальна відповідальність і її підстава, об’єкт складу злочину, об’єктивна сторона складу злочину, суб’єкт, суб’єктивну сторону, стадії, співучасть у злочині, причетність, множинність, звільнення від кримінальної відповідальності, покарання, його мета і ефективність, система і види покарань, призначення покарання, звільнення від покарання, його відбування, заміна покарання більш м’яким покаранням та пом’якшення призначеного покарання, судимість, особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх, основні питання загальної частини кримінального права зарубіжних держав.

Практичні, семінарські заняття проводяться з найважливіших тем «Кримінального права». На основі активної форми навчання закріплюється теоретичний матеріал, навички та уміння для застосування кримінального закону.

Самостійна робота планується як форма навчання, що має на меті надати допомогу у вивчення запропонованої літератури, у пошуку відповідей на проблемні питання курсу, оволодінні практичними завданнями курсу.

Форми контролю – поточний, модульний, підсумковий та семестровий контроль.

Тема. Поняття, предмет, завдання і система кримінального права. Принципи кримінального права

Поняття кримінального права. Предмет кримінального права. Поняття і види кримінальних правовідносин, їх структура. Виникнення, зміна і припинення кримінальних правовідносин. Метод кримінального права.

Завдання кримінального права.

Система кримінального права. Загальна і Особлива частини кримінального права. Поняття, значення і система Загальної частини кримінального права.
Єдність Загальної і Особливої частин кримінального права.

Кримінальне право і суміжні галузі права, зв’язок і відмінність між ними.

Наука кримінального права, її предмет і функції. Методи науки кримінального права. Зв’язок науки кримінального права з суміжними юридичними науками. Роль кримінально-правової науки. Завдання, що стоять перед наукою кримінального права в сучасний період.

Кримінальне право як навчальна дисципліна.

Поняття і значення принципів кримінального права. Необхідність законодавчого визначення видів та змісту принципів кримінального права і його практичне значення.

Характеристика окремих принципів кримінального права.

Тема. Закон про кримінальну відповідальність
(кримінальний закон)

Кримінально-правова наука про джерела кримінального права і їх види.

Закон про кримінальну відповідальність (кримінальний закон) як джерело кримінального права. Поняття закону про кримінальну відповідальність (кримінального закону), його ознаки і значення. Співвідношення термінів «закон про кримінальну відповідальність», «кримінальний за­кон», «кримінальний кодекс», «кримінальне законодавство» і «криміналь­не право».

Чинний Кримінальний кодекс України, його система і загальна характеристика.

Система закону про кримінальну відповідальність (кримінального закону). Загальна і Особлива частини закону про кримінальну відповідаль­ність (кримінального закону). Структура статей Загальної і Особливої частин закону про кримінальну відповідальність (кримінального закону). Диспозиція і санкція, їх види. Стаття закону про кримінальну відповідаль­ність (кримінального закону) і норма кримінального права. Поняття, структура і види кримінально-правових норм.

Чинність закону про кримінальну відповідальність (кримінального закону) в просторі. Поняття території України. Місце вчинення злочину. Визнання злочину таким, що вчинений на території України.

Чинність закону про кримінальну відповідальність (кримінального закону) щодо осіб. Чинність закону про кримінальну відповідальність (кримінального закону) щодо громадян України, іноземних громадян і осіб без громадянства у випадку вчинення ними злочину на території України. Поняття громадянина України, іноземного громадянина і особи без громадянства. Кримінальна відповідальність за вчинений на території України злочин осіб, які не підсудні у кримінальних справах судам України. Чинність закону про кримінальну відповідальність (криміналь­ного закону) щодо громадян України, іноземних громадян і осіб без громадянства у випадку вчинення ними злочину за межами України. Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.

Чинність закону про кримінальну відповідальність (кримінального закону) у часі. Набрання і втрата чинності законом про кримінальну від­повідальність (кримінальним законом). Час вчинення злочину. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність (кримінального закону). Ви­ди законів про кримінальну відповідальність (кримінальних законів), що мають зворотну силу. Межі зворотної сили закону про кримінальну від­повідальність (кримінального закону). Закони про кримінальну відпові­дальність (кримінальні закони), що не мають зворотної сили. Шляхи усунення і встановлення караності діяння, пом’якшення і посилення по­карання, іншого поліпшення і погіршення кримінально-правового поло­ження особи, що вчинила злочин. Проміжний закон про кримінальну відповідальність (кримінальний закон) і його чинність. Зупинення чин­ності закону про кримінальну відповідальність (кримінального закону).

Тлумачення закону про кримінальну відповідальність (криміналь­ного закону). Види тлумачення і їх характеристика. Роз’яснення Пленуму Верховного Суду України з питань застосування закону про кримінальну відповідальність (кримінального закону), їх юридична природа і значення. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність (кримінального за­кону) Конституційним Судом України.

Тема. Злочин і його види

Поняття і ознаки злочину. Відмінність злочину від інших право­порушень.

Класифікація злочинів, її критерії і кримінально-правове значення.

Поняття злочину невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкого і особливо тяжкого злочину.

Злочин і злочинність. Поняття злочинності і її показники.

Тема. Кримінальна відповідальність і її підстава

Поняття кримінальної відповідальності, її відмінність від інших видів юридичної відповідальності. Форми кримінальної відповідальності. Кримінальна відповідальність і кримінальне покарання. Початок і закін­чення кримінальної відповідальності.

Підстава кримінальної відповідальності. Поняття і значення складу злочину. Злочин і склад злочину. Елементи і ознаки складу злочину. Види складів злочину.

Склад злочину і кваліфікація злочину. Поняття кваліфікації зло­чинів. Значення правильної кваліфікації злочинів.

Тема. Об’єкт складу злочину

Поняття і значення об’єкта складу злочину. Механізм заподіяння шкоди об’єктові складу злочину.

Класифікація об’єктів складу злочину, її критерії і значення.

Загальний об’єкт складу злочину і його значення.

Родовий об’єкт складу злочину і його значення.

Безпосередній об’єкт складу злочину і його значення. Основний, додатковий і факультативний безпосередній об’єкт складу злочину.

Об’єкт і предмет складу злочину. Поняття предмета злочину, його відмінність від об’єкта складу злочину, знарядь і засобів вчинення зло­чину. Значення предмета злочину. Потерпілий від злочину.

Тема. Об’єктивна сторона складу злочину

Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони складу злочину.

Злочинне діяння. Форми злочинного діяння. Поняття і ознаки зло­чинної дії. Форми злочинної дії. Поняття і ознаки злочинної бездіяльності. Умови відповідальності за злочинну бездіяльність. Значення непереборної сили, фізичного і психічного примусу для вирішення питання про кримі­нальну відповідальність особи.

Злочинні наслідки. Поняття, види і значення злочинних наслідків. Матеріальні і формальні склади злочинів.

Причинний зв’язок між злочинним діянням і злочинними наслід­ками та його значення. Кримінально-правові теорії причинного зв’язку і їх філософські основи. Поняття і ознаки причинного зв’язку в криміналь­ному праві.

Спосіб, засоби, знаряддя, обстановка, час, місце вчинення злочину і їх кримінально-правове значення.

Тема. Суб’єкт складу злочину

Поняття і ознаки суб’єкта складу злочину. Суб’єкт складу злочину і особа злочинця. Кримінально-правове значення особи злочинця.

Суб’єкт складу злочину – фізична особа.

Вік як ознака суб’єкта складу злочину. Обставини, покладені в основу визначення віку, з досягненням якого особа може вважатись суб’єктом складу злочину. Момент досягнення особою віку, з якого може настати кримінальна відповідальність. Встановлення віку особи при від­сутності документів про її народження.

Осудність як ознака суб’єкта складу злочину. Поняття осудності та її зміст.

Поняття і критерії неосудності. Кримінально-правове значення неосудності. Правові наслідки захворювання особи після вчинення нею зло­чину на психічну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.

Поняття і кримінально-правове значення обмеженої осудності.

Примусові заходи медичного характеру. Поняття та мета приму­сових заходів медичного характеру. Особи, до яких застосовуються при­мусові заходи медичного характеру. Види цих заходів, підстави і порядок їх застосування, продовження, зміни і припинення.

Відповідальність за злочин, вчинений у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речо­вин, і її обґрунтування в теорії кримінального права.

Примусове лікування осіб, які вчинили злочин та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб.

Поняття спеціального суб’єкта складу злочину. Ознаки, що характеризують спеціального суб’єкта складу злочину. Види (класифікація) спеціальних суб’єктів складу злочину.

Тема. Суб’єктивна сторона складу злочину

Поняття, ознаки і значення суб’єктивної сторони складу злочину.

Поняття і зміст вини. Значення вини.

Форми вини, критерії і значення їх виділення.

Умисел і його види. Прямий і непрямий умисел, їх інтелектуальний і вольовий моменти. Визначений (конкретизований) і невизначений (неконкретизований) умисел. Види визначеного умислу. Відповідальність за діяння, вчинені з простим, альтернативним і невизначеним умислом.

Необережність і її види. Злочинна самовпевненість, її інтелекту­альний і вольовий моменти. Відмінність злочинної самовпевненості від непрямого умислу. Злочинна недбалість, її інтелектуальний і вольовий моменти. Критерії злочинної недбалості. Відмінність злочинної недба­лості від злочинної самовпевненості. Випадок (казус) і його відмінність від злочинної недбалості.

Злочини з двома формами вини. Типи таких злочинів.

Мотив і мета злочину, їх кримінально-правове значення. Емоційний стан особи під час вчинення злочину та його кримінально-правове зна­чення.

Поняття помилки в кримінальному праві. Юридична і фактична помилки, їх види і кримінально-правове значення. Відмінність помилки від відхилення дії.

Тема. Стадії вчинення злочину

Поняття і види стадій вчинення злочину, критерії і значення їх виділення. Злочини, в яких можливі стадії їх вчинення. Значення правиль­ного встановлення стадії вчиненого злочину.

Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочинів і практичне значення правильності його встановлення.

Поняття і ознаки готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин.

Поняття і ознаки замаху на злочин. Види замаху. Закінчений і незакінчений замах. Поняття і види непридатного замаху. Відмінність за­маху на злочин від готування до злочину і від закінченого злочину.

Підстави і межі кримінальної відповідальності за готування до злочину і за замах на злочин. Кваліфікація попередньої злочинної діяль­ності.

Добровільна відмова від доведення злочину до кінця. Поняття і ознаки добровільної відмови. Стадії вчинення злочину, на яких можлива добровільна відмова. Форми добровільної відмови. Значення добровільної відмови. Підстави і умови усунення кримінальної відповідальності при добровільній відмові від доведення злочину до кінця. Дійове каяття і його відмінність від добровільної відмови від доведення злочину до кінця.

Тема. Співучасть у злочині

Поняття співучасті у злочині, її об’єктивні і суб’єктивні ознаки. Відмінність співучасті від об’єктивно зв’язаних необережних злочинних діянь кількох осіб, від дій, які об’єктивно сприяли вчиненню злочину, але суб’єктивно не були спрямовані на це, від необережного сприяння умисному злочинові, від вчинення злочину двома чи більше особами при відсутності спільності посягання. Значення інституту співучасті.

Види співучасників злочину, критерії і значення їх виділення.

Поняття виконавця (співвиконавця) злочину, об’єктивні і суб’єк­тивні ознаки, що характеризують його діяння. Посереднє виконання зло­чину.

Поняття організатора злочину, об’єктивні і суб’єктивні ознаки, що характеризують його діяння. Поняття підбурювача злочину, об’єктивні і суб’єктивні ознаки, що характеризують його діяння. Провокація злочину. Відмінність підбурювання до злочину від діянь виконавця і організатора злочину та загальних закликів до злочинної діяльності.

Поняття пособника злочину, об’єктивні і суб’єктивні ознаки, що характеризують його діяння. Інтелектуальне і фізичне пособництво. Від­мінність пособника від виконавця, організатора і підбурювача злочину.

Форми співучасті у злочині, критерії і значення їх виділення. Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою, злочинною організацією. Характеристика цих форм співучасті.

Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників зло­чину. Кваліфікація діянь співучасників злочину.

Відповідальність співучасників при незакінченому злочині і при невдалій співучасті.

Ексцес співучасника злочину. Види ексцесу. Вплив ексцесу на кримінальну відповідальність співучасників злочину.

Відповідальність за співучасть у злочинах з спеціальним суб’єктом.

Добровільна відмова при співучасті, її особливості і вплив на кримінальну відповідальність співучасників злочину.

Поиск по сайту: