|
|||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Хронічний панкреатит. 1.Назвіть найбільш часті причини хронічного панкреатиту:
1.Назвіть найбільш часті причини хронічного панкреатиту: A – захворювання печінки B – зловживання алкоголю C – захворювання селезінки D – хронічні захворювання кишечника Е – захворювання шлунку та дванадцятипалої кишки [B, Е]
2.Відмітьте найбільш характерні ознаки хронічного рецидивуючого панкреатиту: A – різкі опорізуючі болі B – позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга C – позитивний симптом Курвуазьє D – схуднення Е – зниження апетиту [A, D, Е]
3.Вкажіть найбільш характерні рентгенологічні ознаки хронічного панкреатиту при дослідженні шлунку: A – змін з боку шлунку та дванадцятипалої кишки немає B – порушена моторно-евакуаторна функція шлунку C – розгін підкови дванадцятипалої кишки D – звуження просвіту дванадцятипалої кишки Е – порушення пасажу по дванадцятипалій кишці [A, C, D, Е]
4.Перерахуйте найбільш характерні ознаки хронічного панкреатиту при ЕРХПГ: A – змін не виявлено B – розширення жовчних протоків C – деформація Вірсунгова протока, симптом “озер” D – звуження Вірсунгова протока Е – наявність конкрементів у Вірсунговому протоці [C, D, Е]
5.Вкажіть найбільш характерні ознаки кісти підшлункової залози: A – асіметрія живота B – втягнутий живіт C – різка болючість в правому підребер’ї D – пальпується пухлинне утворення у верхньому поверсі черевної порожнини Е – пальпується пухлинне утворення у правій здухвинній ділянці [A, D]
6.Вкажіть покази до планової операції при хронічному панкреатиті: A – жовтяниця B – інфільтрат в проекції підшлункової залози C – нагноєння кісти підшлункової залози D – кровотеча з гострих виразок шлунку Е – кіста підшлункової залози [Е]
7.Назвіть ознаки кісти підшлункової залози при гастродуоденоскопії: A – гіпертрофія слизової оболонки шлунку B – вибухання задньої стінки шлунку C – зіяння (відкритий) воротаря D – гіперемія передньої стінки шлунку Е – звуження просвіту дванадцятипалої кишки [B, D]
8.Вкажіть найбільш інформативні методи дослідження при кисті підшлункової залози: A – дослідження секреції шлунку B – контрастне дослідження позапечінкових жовчних проток C – рентгенологічне дослідження шлунку D – УЗД Е – КТ [D, Е]
9.Визначте правомірність або помилковість приведених висловлювань: A – якщо у хворого асцитична форма хронічного панкреатиту, то оперативне лікування не показане B – ЕРХПГ не обов’язково, якщо іншими методами встановлений діагноз хронічного панкреатиту C – при нагноєнні псевдокісти підшлункової залози показана невідкладна цистоєюностомія [A, B,C - помилкові]
Портальна гіпертензія 1.Основними групами портокавальних анастомозів є: A – гастроезофагеальні B – параумбілікально-портальні C – селезінково-ниркові D – прямокишкові E – брижже-ниркові [А, В, С]
2.Найбільш характерними ознаками позапечінкової портальної гіпертензії є: A – гепатомегалія B – гіперспленізм C – варикозне розширення вен стравоходу D – асцит E – судинні “пауки” і “зірочки” на шкірі [В, С]
3.Найбільш частими причинами позапечінкової блокади портального кровообігу є: A – цирроз печінки B – тромбоз нижньої полої вени C – облітерація або стеноз селезінкової вени D – облітерація або стеноз воротної вени E – тромбоз печінкових вен [С, D]
4.Надпечінкова блокада портального кровообігу відмічається: A – при циррозі Піка B – при тромбозі воротної вени C – при хворобі Кіарі D – при циррозі печінки E – при пухлинах печінки [А, С]
5.При кровотечах з варикозно розширених вен стравоходу та шлунку виконуються операції: A – резекція шлунку по Гофмейстер-Фінстереру B – операція Таннера C – гастротомія з прошиванням варикозних вен D – гастроектомія E – склерозування варикозних вен [В, С, Е]
6.Які причини, перераховані в списку “Б”, характерні для розвитку форм портальної гіпертензії, відмічені в списку “А”?
[1-в,г; 2-а,б; 3-д,е,ж]
7.Які з приведених ознак найбільш характерні для гіперспленізма? A – лейкоцитоз B – лімфопенія C – лейкопенія D – анемія E – тромбоцитопенія [С, D, Е]
8.З метою оцінки ефективності передопераційної підготовки у хворих з внутрішньопечінковою портальною гіпертензією необхідне дослідження в динаміці: A – показників згортувальної системи крові B – загальний білок і його фракції C – електроліти крові D – функціональні проби печінки E – клінічні показники крові [A, B, C, D, E]
9.До числа операцій, спрямованих на створення нових шляхів відтоку крові з портальної системи, відносяться: A – резекція печінки B – оментопексія C – операція Таннера D – порто-кавальні анастомози E – анастомоз з підшкірною веною стегна [B, C]
10.При компенсованому циррозі печінки з варикозно розширеними венами стравоходу та рецидивами кровотечі з них, при зниженні загального об’єму крові, що протікає через печінку, показана: A – спленектомія B – дренування черевної порожнини C – оментопексія D – накладання артеріовенозного анастомозу E – накладання портокавального анастомозу [D, E]
11.Необхідними ланками консервативного лікуваня кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу є: A – використання зонду обтуратора B – гіпотермія шлунку C – використання склерозуючих розчинів D – використання пітуітрина E – використання інгібіторів фібриноліза [A, D, E]
12.Вкажіть три основні групи портокавальних анастомозів. Відповідь: 1) гастроезофагеальні 2) анастомози, утворені параумбілікальними венами 3) анастомози, утворені венозними сплетеннями прямої кишки
13.Назвіть типи портальної гіпертензії. Відповідь: 1) надпечінкова 2) внутрішньопечінкова 3) позапечінкова 4) змішана
14.Вкажіть три нозологічні форми, які є причиною надпечінкового блоку портального кровообігу: A – цирроз Піка серцевого походження B – хвороба Кіарі C – синдром Бадда-Кіарі D – фіброз печінки E – склерозуючий холангіт [A, B, C]
15.Визначте нозологічні форми внутрішньопечінкового блоку портального кровообігу: A – циррози печінки B – пухлини печінки C – фіброз печінки D – хвороба Кіарі E – синдром Бада-Кіарі [A, B, C]
16.Перерахуйте нозологічні форми позапечінкового блоку портального кровообігу: A – гепатит B – паразитарні ураження печінки C – флебосклероз, облітерація, тромбоз воротної вени або її гілок D – вроджений стеноз або атрезія воротної вени, або її гілок E – стиснення воротної вени, або її гілок, рубцами, пухлинами, інфільтратами [C, D, E]
17.Вкажіть нозологічні форми змішаного блоку портальної гіпертензії: A – цирроз печінки в сполученні з тромбозом воротної вени (тромбоз як ускладнення циррозу печінки) B – тромбоз воротної вени з циррозом печінки C – метастатичні пухлини печінки D – амебіаз печінки E – склерозуючий холангіт [A, B]
18.Перерахуйте три операції при портальній гіпертензії, спрямовані на створення нових шляхів відтоку крові з портальної системи: A – оментопексія B – проксимальна резекція шлунку C – резекція печінки D – органопексія E – порто-кавальні анастомози [A, D, E]
19.Хворий, 40 років, поступив в хірургічне відділення зі скаргами на значну кроваву блювоту, різку слабкість. З анамнезу відомо, що багато років зловживає алкоголь. При обстеженні хворого звертає увагу збільшена, щільна селезінка. Печінка не пальпується. 1.Ваш попередній діагноз. 2.Яке дослідження в першу чергу треба виконати? 3.Визначте лікувальну тактику.
20.Хворий 37років скаржиться на значну кроваву блювоту, яка почалася раптово. Протягом останніх 2 років така кровотеча в третє. В анамнезі перенесена хворобв Боткіна. При огляді виявляється виражена венозна сітка на животі у вигляді “голови медузи”. Пальпується збільшена селезінка і щільний край печінки у реберній дузі. Встановіть: 1.Попередній діагноз. 2.В чому полягає невідкладна допомога хворому? 3.Яке дослідження проводити хворому після зупинки кровотечі?
21.Хворий 42 років скаржиться на загальну слабкість, відсутність апетиту, постійну біль та тяжкість в правому підребір’ї, вздуття живота, схуднення. В останні 6 місяців періодично бувають блювота з домішками крові. Зловживає алкоголем. При огляді: жовтушність шкіри і слизових оболонок, шкіра суха, з наявністю “судинних зірочок”. Язик потовщений, малинового кольору. Живіт збільшений у розмірах, пупок випнутий. На шкірі живота “голова медузи”, визначається асцит. Нижній край печінки загострений, щільний, не болючий, випирає з під края реберної дуги на 5см. Пальпується значно збільшена селезінка, дуже щільної консистенції. Питання: 1.Ваш попередній діагноз. 2.План обстеження хворого. 3.Дифференціальний діагноз. 4.Лікувальна тактика. Відповіді: 1.Алкогольної етіології цирроз печінки, активна фаза. Портальна гіпертензія ІІІст. Кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу та кардіального відділу шлунку. 2.Дослідження показників білірубіну та його фракцій, протеїнограми, амінотрансфераз, лужної фосфатази. Загальний аналіз крові та сечі, дослідження жовчних пігментів сечі. УЗД, ендоскопічне дослідження стравоходу та шлунку. Сканування печінки. Пункційна біопсія печінки. 3.Хронічний гепатит, рак печінки, ехінококк печінки, синдром Бада-Кіарі, гепатолієнальний синдром при лейкозах, лімфогранулематоз, кардіальний цироз печінки. 4.Метаболічна корекція, детоксикація, гепатотропна терапія, визначення необхідності оперативного лікування.
22.Хворий 45 років скаржиться на нудоту, субфебрильну температуру тіла, загальну слабкість. 12 років тому переніс хворобу Боткіна. При огліді: загальний стан задовільний, шкіра звичайного кольору, живіт збільшений за рахунок наявної рідини (асциту), при пальпації болісний в правому підребер’ї печінка збільшена до 4 см, поверхня її бугриста, край щільний, помірно болючий. Селезінка збільшена на 3 см нижче лівої реберної дуги. З боку інших органів і систем при клінічному дослідженні патологічних змін не виявлено. В аналізі крові: еритроцити - 2,7х1012/л, Нв – 92г/л, лейкоцити – 3,1х109/л, ШОЕ – 47мм/г, лужна фосфатаза – 15од/мм, альбумін – 32%, глобулін – 68%, тимолова проба – 11од, протромбіновий індекс – 58%. При скануванні печінки встановлено збільшення печінки і селезінки, нерівномірне поглинання печінкою ізотопа. Питання: 1.Обгрунтуйте діагноз. 2.Які можливі ускладнення в перебігу захворювання? 3.Прогноз працездатності хворого. Відповіді: 1.Хронічний постнекротичний великовузловий цирроз печінки вірусної етіології, активна фаза, портальна гіпертензія ІІст, печінкова недостатність Іст. 2.Кровотеча з вен стравоходу та шлунку, асцит перитоніт, переродження в рак, печінкова кома. 3.Інвалідність ІІ групи.
23.Хворий 43 років скаржиться на кроваву блювоту, відсутність апетиту, загальну слабкість. На протязі останніх 7 років неодноразово лікувався в терапевтичному стаціонарі з приводу жовтяниці, свербіння шкіри, носових кровотеч, схуднення. Раніше зловживав алкоголем. При огляді: шкіра і слизові оболонки жовтушні, на шкірі “судинні зірочки”. Живіт збільшений, візуалізується “голова медузи”, вип’ячування пупка. Селезінка значно збільшена, при пальпації безболісна, щільна. В аналізі крові: Нв – 82г/л, лейкоцити – 3,0х109/л, тромбоцити - 90х109/л. Питання: 1.Встановіть діагноз. 2.Які зміни можна спостерігати в загальному аналізі крові? 3.Які зміни можна спостерігати при фіброгастродуоденоскопії і рентгенологічному дослідженні шлунку? 4.Чи показано хворому оперативне втручання? Відповіді: 1.Портальний цирроз печінки вірусної та алкогольної етіології, активна фаза, портальна гіпертензія ІІІ ст, асцит, гіперспленізм, кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу, печінкова недостатність. 2.Анемія, високе ШОЕ. 3.Варикозне розширення вен стравоходу та кардіального відділу шлунку, гастроезофагіальна хвороба. 4.Показано хірургічне лікування з приводу варикозно розширених вен стравоходу.
24.Хворий 20 років скаржиться на збільшення об’єму живота. Два роки тому була закрита травма живота. Через рік помітив збільшення об’єму живота, з приводу чого лікувався в терапевтичному стаціонарі із застосуванням сечогінних препаратів (лазікс, гіпотіазид, верошпірон). Лікування не ефективне. При огляді: стан середньої тяжкості, шкіра нормального кольору. Визначається асцит, збільшення печінки. В аналізі крові: еритроцити - 4,8х1012/л, Нв – 140г/л, лейкоцити – 6,8х109/л, ШОЕ – 10мм/г. Аналіз сечі без особливостей. Питання: 1.Обгрунтуйте попередній діагноз. 2.Які захворювання необхідно виключити? 3.План обстеження. 4.Лікарська тактика. Відповіді: 1.Хвороба Бада-Кіарі (тромбофлебіт воротної вени, портальна гіпертензія). На користь цього захворювання свідчать наявність портальної гіпертензії при відсутності жовтяниці, інших “печінкових” знаків, вказівки на перенесену травму живота. 2.Цирроз печінки, правошлуночкова недостатність кровообігу, пухлина печінки, карциноматоз очеревини, туберкульозний перитоніт. 3.Біохімічні дослідження функції печінки (білірубін, трансаміназа, лужна фосфатаза, α-фетопротеїн, УЗД печінки, біліарної системи, КТ) 4.Хірургічне лікування.
1. [A, С, D]
2. [A, B, D]
3. [C, Е]
4. [B]
5. [A]
6. [C]
7. [B]
8. [B,C]
9. [B,C]
10. [B]
11. [B]
12. [A, C, D]
13. [A]
14. [D]
15. [A, C]
16. [B,C]
17. [B]
18. [C, D]
19. [B,C, D]
20. [B]
21. [B]
22. [C]
23. [D]
24. [Е]
25. [A]
26. [B]
27. [A]
28. [Е]
29. [A]
30. [Е]
31. [B]
32. [A, B, Е]
33. [A, D]
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.028 сек.) |