Хронічний панкреатит

1.

[B, Е]

2.

[A, D, Е]

3.

[A, C, D, Е]

4.

[C, D, Е]

5.

[A, D]

6.

[Е]

7.

[B, D]

8.

[D, Е]

9.

[A, B,C - помилкові]

Портальна гіпертензія

1.

[А, В, С]

2.

[В, С]

3.

[С, D]

4.

[А, С]

5.

[В, С, Е]

6. [1-в,г; 2-а,б; 3-д,е,ж]

7.

[С, D, Е]

8.

[A, B, C, D, E]

9.

[B, C]

10.

[D, E]

11.

[A, D, E]

[A, B, C]

15.

[A, B, C]

16.

[C, D, E]

17.

[A, B]

18.

[A, D, E]

Хірургічна колопроктологія.

Захворювання м’яких тканин промежини.

Перелік питань, тестів, ситуаційних завдань різного рівня для проміжного та підсумкового контролю

1. Найбільш інформативним методом діагностики виразкового коліту ободової кишки є:

А – фіброколоноскопія

В – ультразвукове дослідження

С – теплографія

D – іррігографія

[A, D]

2. Для дослідження слизової оболонки товстої кишки використовуються:

А – копрограма

В – біопсія

С – ангіографія

D – ректороманоскопія

[B, D]

3. Позакишкові прояви неспецифічного виразкового коліту можуть бути:

А – вузлова еритема

В – піодермія шкіри

С – хейліт

D – вітіліго

[A, B, C]

4. Рентгенологічні ознаки виразкового коліту є:

А – симптом Габіа

В – симптом булижної мостової

С – симптом водостічної труби

D – звуження товстої кишки

[B, C, D]

5. Ендоскопічні ознаки виразкового коліту є:

А – ворсинчаста пухлина

В – ерозії

С – виразки

D – псевдополіпи

[B, C, D]

6. При порушенні кровопостачання товстої кишки можуть виникати наступні захворювання:

А – виразковий коліт

В – ішемічний коліт

С – хвороба Крона товстої кишки

D – хвороба Гіршпрунга

[В]

7. Товста кишка повинна мати:

А – три тенії

В – дивертикул Мекеля

С – жирові привіски

D – гаустри

[A, C, D]

8. В товстій кишці визначають наступні сфінктери:

А – сфінктер Одді

В – сфінктер Люткенса

С – сфінктер Вароліуса

D – сфінктер Бузі

[C, D]

9. Вкажіть ускладнення виразкового коліту:

А – целіакія

В – остеохондроз шийного відділу хребта

С – токсична дилятація товстої кишки

D – сакроілеіт

[C]

10. Вкажіть ускладнення хвороби Крона:

А – стенозування

В – дисбактеріоз товстої кишки

С – жовчокам'яна хвороба

D – цисталгія

[A]

11. Дивертикули товстої кишки можуть ускладнюватися:

А – ентерокістомою

В – перфорацією

С – функціональною диспепсією

D – вузлоутворенням кишки

[B]

12. Клінічними ознаками виразкового коліту є:

А – функціональна диспепсія

В – біль в проекції товстої кишки

С – почастішання актів дефекації

D – домішки слизу та крові в калі

[B, C, D]

13. Для хвороби Крона характерними патогістологічними змінами є:

А – дискретність ураження

В – жовчокам’яна хвороба

С – параезофагеальна грижа

D – гетерогенність ураження

[A, D]

14. Дивертикульоз товстої кишки має клінічні прояви:

А – проноси

В – гіпертермія

С – гіперлейкоцитоз

D – ніяких

[D]

15. Ускладненням хвороби Крона товстої кишки є:

А – токсична дилятація

В – профузна кишкова кровотеча

С – перитоніт

D – геморой

[A, B, C]

16. Ускладненням дивертикульозу товстої кишки є:

А – дивертикуліт (гострий та хронічний)

В – непрохідність товстої кишки

С – пухлина черевної порожнини

D – кровотеча з товстої кишки

[A, C, D]

17. В медикаментозній терапії неускладненого виразкового коліту є:

А – дуспаталін

В – салофальк

С – тріхопол

D – гідрокортизон

[B, C, D]

18. Хірургічним втручанням при виразковому коліті є:

А – колектомія

В – колпроктектомія

С – ілеостомія

D – обхідний анастомоз

[A, B, С]

19. При синдромі подразненої товстої кишки використовуються наступні хірургічні втручання:

А – резекція товстої кишки

В – геміколектомія

С – ваготомія

D – ніяких

[D]

20. Хвора 39 років поступила до проктологічного відділення зі скаргами на слабкість, сильний біль в животі, вздуття, частий дрібний стілець з домішками слизу, гною, крові. Біль виникла раптово, після чого стан погіршився. На протязі 10 років хворіє на виразковий коліт. Яке ускладнення виразкового коліту виникло у хворої?

А – ентеральна недостатність

В – перфорація кишки в черевну порожнину

С – токсична дилятація товстої кишки

D – інфекційно-токсичний шок

[B, D]

21. У проктологічному відділені знаходиться хворий 49 років з діагнозом хронічне запалення товстої кишки. Вкажіть алгоритм діагностики:

А – скарги

В – анамнез хвороби

С – консультація гінеколога

D – інструментальне дослідження товстої кишки

[A, B, D]

22. Хвора 28 років проводилося консервативне лікування хвороби Крона товстої кишки. Раптово стан хворої погіршився. Виникла різка слабкість, позіхання, ортостатичний колапс. При огляді хворої шкіра бліда, волога. Що трапилося з хворою?

А – анафілактичний шок

В – інсульт

С – внутрішньочеревна кровотеча

D – інфаркт міокарда

[C]

23. Хворий 58 років поступив в проктологічне відділення зі скаргами на слабкість, виділення при дефекації крапель крові протягом 15 років. При обстеженні виявлено дивертикульоз товстої кишки зліва, хронічний геморой 4 ступеня. При лабораторному обстеженні: Нв – 51 г/л, еритроцити – 2,1*10¹²/л, Нt – 31%, лейкоцити – 7,0*10⁹/л, глюкоза крові – 4,12ммоль/л. Вкажіть причину анемії:

А – дивертикульоз товстої кишки

В – токсикоз-анемічна форма раку товстої кишки

С – залізодефіцитна анемія

D – хронічний геморой

[D]

24. У хворого 68 років колостома після лівобічної геміколектомії у зв’язку з перфорацією дивертикула сигмовидної кишки. Операція була виконана 20 діб назад. Коли можна виконувати відновне втручання?

А – через 1 місяць

В – через 6 місяців

С – через 1 рік

D – відмовитись від втручання

[B]

25. У хворої встановлено діагноз – синдром подразненої товстої кишки. Які треба виконати дослідження, щоб встановити цей діагноз?

А – гастрофіброскопія

В – іррігографія

С – фіброколоноскопія

D – УЗД органів черевної порожнини

[B, C, D]

26. Хворому 38 років виконували дослідження товстої кишки – фіброколоноскопію з біопсією слизової оболонки у зв'язку з захворюванням на неспецифічний виразковий коліт. Ввечері він звернувся до чергового лікаря зі скаргами на біль в животі, сухість в роті, здуття, підвищення температури тіла до 38⁰С. Яке ускладнення розвинулося у хворого?

А – загострення виразкового коліту

В – тромбоз мезентеріальних судин

С – перфорація товстої кишки

D – гострий панкреатит

[C]

27. Хворій 28 років встановлено діагноз: неспецифічний виразковий коліт, тотальне ураження, активність ІІІ ступеня, важкий перебіг. Тривалість захворювання більше 15 років. Яка подальша лікувальна тактика?

А – продовження медикаментозної терапії

В – підключення гормонотерапії

С – застосування імуносупресорів

D – оперативне лікування

[D]

28. Яке оперативне втручання можливо виконати при виразковому коліті, тотальному ураженні, толерантності до медикаментозної терапії?

А – ілеостомія

В – асцендикостомія

С – колпроктектомія

D – сигмостомія

[C]

Перелік питань, тестів, ситуаційних завдань різного рівня для проміжного та підсумкового контролю з теми захворювання прямоi кишки.

1. Скільки згинів має пряма кишка?

А – 5

В – 3

С – 1

D – немає жодного

[B]

2. В якій позиції хворого проводиться пальцеве дослідження прямої кишки?

А – колінно-ліктьове

В – колінно-плечове

С – на спині

D – стоячи

[А, B, С]

3. Огляд слизової оболонки прямої кишки здійснюється за допомогою:

А – фіброгастроскопа

В – лапароскопа

С – ректального дзеркала

D – ректороманоскопа

[C, D]

4. Для чого ми виділяємо хірургічні та анатомічні відділи прямої кишки?

А – різні хірургічні захворювання

В – з огляду на відмінності ембріогенезу

С – відмінність по довжині

D – немає ніякого значення

[C]

5. В анальному каналі можуть бути такі захворювання:

А – геморой

В – ректоцеле

С – папілліт

D – анальна тріщина

[А, C, D]

6. Які замикачі має пряма кишка?

А – внутрішній замикач

В – зовнішній замикач

С – флотуючий замикач

D – замикач Паркса

[A, B, C]

7. Які ви знаєте стадії геморою?

А – І – ІІ – ІІІ - ІV

В – компенсації, субкомпенсації, декомпенсації

С – первинний, вторинний

D – хронічний геморой, геморой ускладнений

[A]

8. Анальна тріщина виникає по причині:

А – гормональні порушення

В – дисфункція зовнішнього та внутрішнього замикачів

С – закреп

D – пронос

[B]

9. Клінічні прояви геморою:

А – пронос

В – кровотеча

С – анальний свербіж

D – випадіння вузлів

[B, C, D]

10. Для анальної тріщини характерно:

А – свербіж ануса

В – біль при та після дефекації

С – домішки крові з калом

D – закреп

[B, C, D]

11. Ректальний огляд при анальній тріщині може виявити:

А – виразку слизової оболонки

В – гіпертрофований анальний сосочок

С – прогалина анодерми

D – анальну (бахромну) торочку

[B, C, D]

12. Випадіння прямої кишки в патогенезі має:

А – закреп

В – синдром опущення промежини

С – інвагінація

D – недостатність анального замикача

[C]

13. Гострий парапроктит провокується наступними факторами:

А – інородне тіло прямої кишки

В – інфікування крипти

С – виразковий коліт

D – хвороба Крона прямої кишки

[A, B, D]

14. В клініці гострого підшкірного парапроктиту наявні наступні скарги:

А – блювота

В – біль

С – підвищення температури тіла

D – закреп

[B, C]

15. При огляді промежини при гострому підшкірному парапроктиті має місце:

А – почервоніння шкіри

В – припухлість

С – анальне нетримання (калові помарки)

D – наявність рубців шкіри

[A, B]

16. При хронічному парапроктиті інфільтративної форми наявні наступні зміни:

А – рубцева деформація шкіри

В – почервоніння шкіри

С – ніяких

D – нориці

[C]

17. Методи дослідження прямої кишки:

А – пальцеве

В – ректороманоскопія

С – аноскопія

D – проктографія

Е – дефекографія

[A, B, C, D, Е]

18.Тиск в порожнині прямої кишки:

А – 40±10 мм.вод.ст.

В – 120±15 мм.вод.ст

С – 60±10 мм.вод.ст.

D – 300±10 мм.вод.ст.

[A]

19. Кров’янисті домішки в калі можуть бути при:

А – анальній тріщині

В – ворсинчатій аденомі

С – карциномі

D – геморою

[A, B, C]

20.Які хронічні специфічні запалення можуть бути в прямій кишці?

А – хвороба Крона

В – виразковий проктіт

С – актиномікоз

D – гонорейний проктит

Е – сифіліс

[C, D, Е]

21. При геморої виконують наступні втручання:

А – кріодеструкція

В – операція Лонго

С – операція Мілліган-Моргана

D – лігірування по Барону

Е – операція Рен-Делорм Біра

[A, B, C, D]

22. В проктологічне відділення поступив хворий 28 років зі скаргами на біль в ділянці ануса, що посилюється під час дефекації та після неї, домішки крові в калі на протязі 15 діб. Встановіть попередній діагноз:

А – аденокарцинома

В – гострий геморой

С – випадіння прямої кишки

D – анальна тріщина

[D]

23. В проктологічне відділення поступив хворий 56 років з діагнозом: випадіння прямої кишки ІІІ ступеня. Яке втручання йому доцільно запропонувати?

А – екстирпацію прямої кишки

В – пластику по Парксу

С – резекцію прямої кишки

D – внутрішньочеревну фіксацію прямої кишки

[D]

24. Хвора 39 років звернулася зі скаргами на закреп після операції гемороїдектомії по Мілліган-Моргану на 25 добу. В чому полягає причина закрепу?

А – проктогенний колостаз

В – спазм замикача ануса

С – стриктура анального каналу

D – рецидив геморою

[C]

25. Яке втручання доцільно запропонувати хворому 27 років при діагнозі: анальна тріщина?

А – спирт-новокаїнова блокада

В – висічення дефекту анодерми + сфінктеротомія

С – операція Мілліган-Моргана

D – кріодеструкція

[A, B]

26. Яке втручання слід запропонувати хворій 43 років з ректоцеле ІІІ ступеня?

А – операція Паркса

В – сфінктеролеваторопластика + кольпорафія

С – резекція прямої кишки

D – операція по Барону

[B]

27. Хворому 47 років встановлений діагноз: хронічний пара проктит, екстрасфінктерна нориця ІІІ ступеня складності. Яке втручання ви йому запропонуєте?

А – операція Габрієля

В – операція Паркса

С – операція Уайтхеда

D – висічення нориці з внутрішнім отвором + сфінктеропластика по Селіванову

Е – операція Блінічева

[D, Е]

28. Після гемороїдектомії по Мілліган-Моргану можуть бути наступні ускладнення:

А – кровотеча

В – нориця

С – стриктура

D – порушення діурезу

Е – інконтиненція

[A, B, C, D, Е]

29. З анальним свербежем хворому можна запропонувати:

А – сфінктеротомію

В – анопластику

С – підшкірну невротомію

D – лазерне опромінення промежини

[C]

30. Геморой ІІ ступеня слід диференціювати з такими хворобами:

А – саркома Капоші

В – меланома

С – випадіння слизової оболонки

D – гострий парапроктит

[A, B]

Перелік питань, тестів, ситуаційних завдань різного рівня для проміжного та підсумкового контролю з тем захворювання промежини.

1. Тератоми параректальних клітковинних просторів за походженням є:

А – злоякісні пухлини

В – вроджена патологія

С – пост травматична патологія

D – судинна пухлина

[B]

2. Вкажіть локалізацію тератом промежини:

А – ректовагінальна перетинка

В – пресакральний простір

С – ішиоректальний простір

D – підшкірний простір

[A, B, C, D]

3. Клінічні прояви пре сакральної локалізації тератом:

А – зміна форми кала (стрічкоподібний)

В – біль в тазу

С – кров в калі

D – порушення випорожнення прямої кишки

[A, B, D]

4. Які стадії проходить розвиток тератоми?

А – компенсації

В – доклінічна

С – субкомпенсації

D – клінічних проявів

Е – ускладнень

[B, D, Е]

5. Які ускладнення тератом?

А – запалення

В – нориці

С – перехід в злоякісну форму

D – флебіт вен таза

[A, B, C]

6. Епітеліальні куприкові ходи за походженням можуть бути:

А – посттравматичні

В – порушення ембріогенезу

С – вада розвитку

D – запального генезу

[B, С]

7. Вмістом куприкових ходів може бути:

А – нігті

В – волосся

С – судинна пухлина

D – фрагменти кісток

[A, B, D]

8. Які клінічні прояви епітеліальних куприкових ходів?

А – ніяких

В – свербіж

С – болючість

D – гіпертермія

[A]

9. Які ускладнення куприкових ходів?

А – кровотеча

В – запалення

С – прокталгія

D – кокцигодінія

[B, D]

10. Чи можливе консервативне лікування ускладнених куприкових ходів?

А – магнітотерапія

В – лазеротерапія

С – УЗД

D – неможливе

[D]

11. Яке хірургічне втручання є доцільним при ускладнених куприкових ходах?

А – пункція під контролем УЗД

В – постановка катетера в абсцес з промиванням

С – широке розсічення

D – висічення запалених тканин

[C, D]

12. Шпилясті кондиломи локалізуються:

А – зовнішні статевих губ

В – головка статевого члена

С – анодерма ануса

D – слизова оболонка прямої кишки

[A, B, C]

13. Шпилясті кондиломи викликаються:

А – стафілококом

В – стрептококом

С – папіломатозним вірусом

D – змішаною флорою

[C]

14. Профілактичні заходи щодо утворення шпилястих кондилом:

А – кварцевання промежини

В – санітарно-гігієнічні заходи

С – використання кондома

D – підвищення імунітету

[C]

15. Які клінічні прояви шпилястих кондилом?

А – ніяких

В – мокнуття

С – закреп

D – косметичні недоліки

[A, D]

16. Яке можливе лікування шпилястих кондилом?

А – антибіотикотерапія

В – вижигання

С – електроексцизія

D – хірургічне висічення

[C, D]

17. З якими захворюваннями слід диференціювати шпилясті кондиломи?

А – актиномікоз

В – сифілітичні кондиломи

С – туберкульоз промежини

D – рак Педжета анальної локалізації

[B]

18. Які має клінічні прояви кокцигодінія?

А – м’язові скорочення в тазу

В – біль в куприковій ділянці

С – болючий акт дефекації

D – дисларсунія

[B]

19. Які має клінічні прояви прокталгія?

А – анальна невралгія

В – нічна ректалгія

С – пронос

D – тенезми

[A, B]

20. Анокуприковий больовий синдром які має клінічні прояви?

А – біль в анальному каналі

В – нічна біль в прямій кишці

С – м’язові скорочення в тазу

D – тенезми

[A, B]

21. Які є види лікування анокуприкового больового синдрому?

А – резекція куприка

В – сакральна пролонгована анестезія

С – рентген терапія

D – лікування захворювань анального каналу

[B, D]

22. Діагностика анокуприкового синдрому проводиться за допомогою:

А – пальцеве дослідження анального каналу

В – комп’ютерна томографія кісток тазу

С – ректороманоскопія

D – гістерографія

[A, B, C]

23. При рентгенографії кресця та куприка при анокуприковому больовому синдромі можна виявити наступні зміни:

А – остеохондроз

В – спондильоз

С – незрощення дужок хребців

D – остеоліз

[A, B, C]

24. У хворого 26 років встановлено діагноз кокцигодинія. Яке потрібно призначити лікування?

Відповідь: резекція куприка, проведення пролонгованої сакральної анестезії.

25. Хвора 31 років на протязі 10 років страждає на прокталгію. При обстеженні виявлено наявність пухлини в ректоректальному просторі 3х3см, болюча при пальпації. Яка доцільна тактика?

А – пункційна біопсія

В – комп’ютерна томографія

С – хірургічне висічення

D – динамічне спостереження

[A, B]

26. Хворій 27 років встановили діагноз: шпилясті кондиломи. Яке потрібне лікування?

А – антибіотикотерапія

В – обробка маззю „Коломак”

С – хірургічне висічення

D – динамічне спостереження

[C]

27. При ускладненні епітеліальних куприкових ходів у виді гострого запалення хворому 29 років з цукровим діабетом інсулінзалежним потрібно провести:

А – лікування діабету

В – широке розсічення абсцесу

С – широке розсічення абсцесу + некректомія

D – пункція + антибіотикотерапія

[B, C]

28. Хворому 68 років встановлено діагноз: тератома ішеоректальної ділянки, ускладнена норицею на промежині. Необхідне лікування:

А – промивання порожнини через катетер

В – висічення тератоми з норицею

С – біопсія

D – кріодеструкція

[B]

29. При проктографії хворому 21 років встановлено ваду розвитку – подвоєння прямої кишки. Яка лікарська тактика?

А – динамічне спостереження

В – склерозування дублікатури

С – хірургічне втручання

D – дренування

[C]

30. Хворому 57 років при диференціальній діагностиці геморою запідозрено меланому параанальної локалізації. Вкажіть лікарську тактику:

А – динамічне спостереження

В – направлення до онколога

С – хірургічне видалення

D – променева терапія

[B]

Вірні відповіді

1.

[A, D]

2.

[B, D]

3.

[A, B, C]

4.

[B, C, D]

5.

[B, C, D]

6.

[В]

7.

[A, C, D]

8.

[C, D]

9.

[C]

10.

[A]

11.

[B]

12.

[B, C, D]

13.

[A, D]

14.

[D]

15.

[A, B, C]

16.

[A, C, D]

17.

[B, C, D]

18.

[A, B, С]

19.

D – ніяких

[D]

20.

[B, D]

21.

[A, B, D]

22.

[C]

23.

[D]

[B]

25.

[B, C, D]

26.

[C]

27.

[D]

28.

[C]

Перелік питань, тестів, ситуаційних завдань різного рівня для проміжного та підсумкового контролю з змістового модулю 2.

1.

[B]

2.

[А, B, С]

3.

[C, D]

4.

[C]

5.

[А, C, D]

6.

[A, B, C]

7.

[A]

8.

[B]

9.

[B, C, D]

10.

[B, C, D]

11.

[B, C, D]

12.

[C]

13.

[A, B, D]

14.

[B, C]

15.

[A, B]

16.

[C]

17.

[A, B, C, D, Е]

18.

[A]

19.

[A, B, C]

20.

[C, D, Е]

21.

[A, B, C, D]

22.

[D]

23.

[D]

24.

[C]

25.

[A, B]

26.

[B]

27.

[D, Е]

28.

[A, B, C, D, Е]

29.

[C]

30.

[A, B]

Перелік питань, тестів, ситуаційних завдань різного рівня для проміжного та підсумкового контролю з змістового модулю 3.

1.

[B]

2.

[A, B, C, D]

3.

[A, B, D]

4.

[B, D, Е]

5.

[A, B, C]

6.

[B, С]

7.

[A, B, D]

8.

[A]

9.

[B, D]

10.

[D]

11.

[C, D]

12.

[A, B, C]

13.

[C]

14.

[C]

15.

[A, D]

16.

[C, D]

17.

[B]

18.

[B]

19.

[A, B]

20.

[A, B]

21.

[B, D]

22.

[A, B, C]

23.

[A, B, C]

25.

[A, B]

26.

[C]

27.

[B, C]

28.

[B]

29.

[C]

30.

[B]

Орієнтовна структура залікового кредиту модулю 1, 2, 3

Опис навчального плану з дисципліни

(4 курс, VII-VIII семестри)

Перелік практичних навичок, якими повинен оволодіти студент при вивченні дисципліни хірургії на 4 курсі.

Невідкладна хірургія органів черевної порожнини.

Зовнішні та внутрішні грижі.

Студент повинен вміти:

1. Проводити загально-клінічне обстеження хворих з гострою патологією органів черевної порожнини (зібрати анамнез, огляд, перкусію, пальпацію, аускультацію), встановити попередній діагноз.

2. Скласти план обстеження та визначити лікарську тактику ведення хворого.

3. Володіти всіма класичними симптомами та ознаками характерними для гострих захворювань органів черевної порожнини, та давати їм оцінку (негативний, слабо позитивний, позитивний, дуже виражений). Оцінювати показники пульсу, артеріального тиску, температури тіла, стосовно проявів основного та супутнього захворювання.

4. Володіти лікарською технікою дослідження хворих з зовнішніми грижами (пальпація зовнішніх і внутрішніх отворів грижі, визначення дефектів черевної стінки та наявність ступеню вираженості її атрофії, стан сім’яного канатику у чоловіків).

5. Готувати хворих до екстрених та планових (з приводу грижі) хірургічних втручань, проводити корекцію порушень гомеостазу та діяльності органів і систем.

6. Володіти технікою постановки судинних катетерів, зонду в шлунок, катетеризація сечового міхура. Асистенції під час операцій з виконанням окремих деталей операції (розтин тканин, зупинка кровотечі, накладання швів, фіксація дренажів).

7. Вести хворих у післяопераційному періоді. Виконувати загальнолікарські маніпуляції: перев’язки, введення в дренажі лікарських препаратів, видалення дренажів, зонду при інтубації тонкої і товстої кишки, зняття швів, та ін. Ведення хворих з лапаростомою.

8. Вести медичну документацію (оформлення історії хвороби з гострою хірургічною патологією органів черевної порожнини, з відкритою та закритою травмами живота, писати рецепти на лікарські препарати, давати рекомендації щодо життя в післяопераційному періоді.

9. Користуватись деонтологічними принципами спілкування з хворим та його родичами, притримуватись принципів субординації з співробітниками.

10. Оцінювати результати лабораторних та інструментальних методів дослідження на всіх етапах лікування хворого.

11. Використовувати учбову та наукову літературу для вирішення професійних завдань, підвищення рівня професійної підготовки.

Хірургія шлунку, дванадцятипалої, тонкої кишки, гепатопанкреатобіліарної зони та селезінки

12. Проводити загально-клінічне обстеження хворих захворюваннями шлунку, ДПК, печінки, позапечінкових жовчних проток, жовчного міхура, підшлункової залози, селезінки.

13. Скласти план обстеження з використанням сучасних спеціальних інструментальних та біохімічних, імунологічних, цитологічних і гістологічних методів дослідження.

14. володіти всіма класичними елементами фізикального дослідження хворих, оцінювати симптоми характерні для конкретної нозологічної форми захворювання.

15. визначити лікарську тактику, та вибір обґрунтованої методики оперативного втручання.

16. підготувати хворих до операції, з урахуванням тяжкості хворого, об’єму операції та методики її виконання (ендоскопічна, лапароскопічна, мнідоступи).

17. Виконувати окремі етапи операції для постійного вдосконалення хірургічної техніки.

18. Вести хворих в післяопераційному періоді; виконання фістулографії, регулюючу декомпресію печінкових та позапечінкових жовчних проток.

19. Своєчасно діагностувати післяопераційні ускладнення і визначити лікувальну тактику.

20. Володіти методикою постановки зонду Сенстакена-Блекмора при варикозному розширені вен стравоходу, зонду Лінтона-Накласа при варикозному розширені вен кардії, пункції черевної порожнини при асциті, догляд за катетерами в центральних венах, та введення лікарських препаратів, принципами ендоскопічного кліпування, склерозування, тромбування розширених вен.

21. Володіти елементами інтра та екстракорпоральними методиками детоксикації організму.

22. Визначити прогноз, працездатність пацієнтів після лікування з вказаною патологією.

Перелік ключових питань підсумкового контролю з дисципліни.

Тактика лікаря і перша допомога на догоспітальному етапі.

1. Чи можливе призначення спазмолітиків при болях у животі та підозрі на гостре хірургічне захворювання органів черевної порожнини?
2. Яка повинна бути тактика лікаря при звернені хворого з болями у животі: послідовність обстеження? Які ознаки вказують про гостре хірургічне захворювання органів черевної порожнини?
3. Які повинні бути дії лікаря при наявності у хворого болючого пухлинного утворення в пахвинній ділянці? Які можливі захворювання? В яких ситуаціях показана госпіталізація? І в яке відділення?
4. Чи допустимі намагання вправлення защемленої зовнішньої грижі?
5. Що потрібно зробити, якщо у хворого після виникнення „кинджального” болю в епігастральній ділянці живота ви не виявляєте печінкову тупість?
6. При труднощах у диференційній діагностиці гострого хірургічного і загострення хронічного гінекологічного захворювання –куди слід госпіталізувати хвору?
7. Якщо при послідуючому приступі печінкової коліки у хворого з’явилась іктеричність склер, потемніла сеча і знебарвився кал—куди слід її госпіталізувати?
8. Які діагностичні дослідження необхідно провести хворому з кишковою кровотечею. В яких умовах вони повинні проводитись?
9. Які ускладнення можливі від застосування самолікування при гострій хірургічній патології, органів черевної порожнини?
10. Лікар дільничної лікарні, якого викликано до хворого з перитонітом. Кваліфікована хірургічна допомога може бути здійснена в лікарні, яка знаходиться в 30-40 км. Спеціального транспорту дільничного лікаря немає. Який метод госпіталізації слід прийняти- „від себе” чи „до себе”?
11. Скарги, анамнез та фізикальне дослідження на дому, не дати можливості провести чітку диференціацію інфаркту міокарда і гострого панкреатиту. Які дослідження і в якому відділені слід їх провести?
12. Порушена трубна вагітність і гострий апендицит. Тактика на догоспітальному етапі?
13. Чи можна при гострих болях в животі, без дозволу лікаря, приймати знеболюючі препарати?
14. Чи можна приймати гарячу ванну при гострих болях у животі. Якщо ні –то чому?
15. Діагноз „гострого живота ” встановлений вами на дому, в поліклниці міста, у селі де немае лікарні. Ваші дії?
16. Як транспортувати хворого з гострою хірургічною паологіею: пішки, на машині сидячи, на ношах.
17. Що означає поняття „динамічний нагляд” у хворого на гостре хірургічне захворювання органів черевної порожнини?
18. Які діагностичні та тактичні заходи необхідно провести при досліджені жінок з ознаками захворювання органів черевної порожнини?
19. Чи можна проводити промивання шлунку при підозрі на гострий апендицит, прободну виразку шлунку чи дванадцятипалої кишки?
20. Яка невідкладність госпіталізації при підозрі на защемлену грижу?
21. Чи можна вправляти защемлену грижу?
22. Чи можна вводити спазмолітики та знеболюючі при защемленій грижі на дому, кареті швидкої допомоги, в санітарному пропускнику?
23. Яка лікарська тактика при підозрі на гострий холецистит на догоспітальному етапі?
24. В яке відділення повинен госпіталізуватись хворий з гострим холециститом?
25. Чи можна вводити препарати, стимулюючи перистальтику при механічній гострій кишковій непрохідності.
26. Що входить в комплекс невідкладних процедур при гострій кишковій непрохідності: на дому, кареті швидкої допомоги?
27. Які ускладнення можуть бути після вправлення защемленої грижі?
28. Чи може лікар на догоспітальному етапі ввести в/в розчини при гострому панкреатиті, перитоніті та ін.?
29. Що слід вводити при колапсі у хворого з гострим панкреатитом, перитонітом.
30. в який стаціонар слід направити хворого з гострим панкреатитом.
31. Яка бригада швидкої допомоги повинна направитись на випадок профузної шлунково-кишкової кровотечі?
32. Яка послідовність дій лікаря у ліжка хворого з ШКК?
33. Чи підлягає транспортуванню хворий з ШКК в стані колапсу?
34. Яка перша допомога повинна бути виконана терміново хворим з профузною ШКК?
35. Які розчини найбільш доцільно вводити хворим в стані геморагічного колапсу: чи кристалоїди чи колоїдні? Чому?
36. Які лікарські препарати і в яких дозах слід вводити хворим при кровотечі з стравоходу?
37. Якщо у хворого одразу після блювання кров’ю і мелени розвинувся колапс, то що е найбільш доцільним: введення вазопресорів, чи струминне внутрішньовенне введення розчинів.
38. В яке відділення слід госпіталізувати хворого з профузним ШКК?

Гостра патологія живота та вагітність.

1. Чи існують протипокази до операцій при вагітності з приводу гострої хірургічної патології живота?
2. В чому полягає особливість передопераційної підготовки вагітної при гострій хірургічній патології живота?
3. назвіть особливості проведення знеболення у вагітних при невідкладному хірургічному втручанні?
4. Назвіть особливості проведення хірургічного втручання з приводу гострої хірургічної патології живота в першу та другу половину вагітності.
5. В чому полягає особливість ведення післяопераційного періоду у вагітних?
6. Коло показаний кесарів розтин при гострій хірургічній патології живота.

Гостра хірургічна патологія живота та супутні захворювання.

1. Чи існують протипокази до оперативного втручання з приводу гострої хірургічної патології живота та супутній патології в стані компенсації?
2. Де проводити і на протязі якого часу передопераційну підготовку з приводу гострої хірургічної патології живота при субкомпенсованому стані супутньої патології.
3. Куди госпіталізувати вагітних з гострою хірургічною патологією.
4. Чи припустимо виношування вагітності у хворої з портальною гіпертензією та варикозним розширенням вен стравоходу?
5. Чи припустимо виношування вагітності у хворої з гнійним холангітом, що супроводжується жовтяницею в залежності від строку вагітності?
6. Хірургічна тактика при гострій хірургічній патології при наявності гострого інфаркту міокарду?

Диференціальний діагноз гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини.

1. При скаргах на болі в епігастральній ділянці – які гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини та екстраабдомінальні захворювання слід диференціювати?
2. Для яких гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини і захворювань симулюючих хибний „гострий живіт” характерний гострий біль?
3. Які фактори можуть знижувати ступінь ригідності черевної стінки?
4. Які зміни кишкових шумів характерні для „гострого живота”?
5. Які ознаки. Характерні для „гострого живота” можна виявити перкусією?
6. Яке діагностичне значення має порівняльна температура тіла і частоти серцевих скорочень?
7. Яке діагностичне значення має ректальне дослідження при „гострому животі”?
8. Що таке хибне защемлення Брока? Коли може виникати?
9. Для яких гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини характерні переймисті болі?
10. При яких гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини і захворюваннях симулюючих „гострий живіт” буває брадикардія?
11. Які захворювання серцево-судинної системи можуть симулювати „гострий живіт”?
12. Що виявляється пальпацією живота при розшаровуючій аневризмі аорти? З яким утворенням необхідно диференціювати?
13. Яку інформацію можна отримати при аускультації розшарування аневризми аорти. В яких точках її проводять?
14. Як слід поступити лікарю при неможливості фізикальними методами відрізнити гостру хірургічну патологію органів черевної порожнини від інфаркту міокарда?
15. При яких гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини і захворюваннях серцево-судинної системи першим проявом може бути шок? Колапс?
16. Які гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини можуть симулювати захворювання легенів та плеври?
17. Які загальні ознаки при плевриті і гострому холециститі, панкреатиті, перфоративній виразці?
18. Яка локалізація випоту при тяжкому деструктивному панкреатиті?
19. За якими основними інфекційними захворюваннями проводиться диференційна діагностика гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини?
20. Які зміни шкіри та слизових оболонок слід відмітити у диференційній діагностиці гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини і інфекційних захворювань?
21. Які ускладнення цукрового діабету можуть перебігати як „гострий живіт”?
22. Які зміни гемодинаміки дозволяють запідозрити у хворого з клінікою „гострого живота” хронічну недостатність наднирників?
23. Значення анамнезу для встановлення діагнозу гострий апендицит і запалення придатків матки?
24. Симптом Промтова та його диференційно-діагностичне значення?
25. Характер температурної реакції у хворих на гострий апендицит і гострим запаленням геніталій?
26. Які додаткові дослідження слід провести хворій при підозрі на гострий пельвіоперитоніт?
27. Диференціальний діагноз скарг хворої при гострому апендициті та позаматковій вагітності: початок захворювання, характер болю, зв’язок з менструальним циклом.
28. Які порушення з боку серцево-судинної системи характерні для порушеної позаматкової вагітності? Про що вони свідчать?
29. Для якого захворювання характерний френікус симптом: для гострого апендициту чи для порушеної позаматкової вагітності?

Особливості клініки хірургічних захворювань з дисципліни.

1. З чим пов’язані варіанти болі (локалізація, інтенсивність, характер) при гострому апендициті?
2. Які ознаки гострого апендициту починають змінюватись (характер, інтенсивність, ступінь вираженості) при переході запального процесу за межі червоподібного відростку?
3. Особливості симптоматики гострого апендициту в залежності від розташування відростку?
4. Чи мають місце особливості клініки гострого апендициту в першій половині вагітності?
5. Особливості клініки гострого апендициту в другій половині вагітності
6. Особливості гострого апендициту у дітей.
7. Особливості гострого апендициту у хворих похилого і старечого віку?
8. Які фактори впливають на вираженість клінічної картини перфорації виразки шлунку та 12-ти палої кишки?
9. Як клінічна картина перфорації виразки шлунку та 12-ти палої кишки змінюється з перебігом часу?
10. Чи є залежність між розмірами перфорованого отвору і клінічною картиною захворювання?
11. Які особливості клінічної картини захворювання в залежності від локалізації перфорованого отвору?
12. Чи впливає на вираженість клініки наявність зрощень в черевній порожнині?
13. Які особливості клінічних проявів захворювання перфоративної виразки у людей похилого і старечого віку?
14. Як змінюється у хворого з перфоративною виразкою в часі: вираз обличчя, колір шкіри, її вологість, стан слизових, язика, частота серцевих скорочень?
15. Чи є особливості (відмінності) клініки перфорації виразки шлунку та 12-ти палої кишки у чоловіків і жінок?
16. В яких випадках клініка розповсюдженого перитоніту перфорації виразки шлунку та 12-ти палої кишки може бути не вираженою?
17. Чи впливає локалізація виразки шлунку на клінічну картину її перфорації?
18. Чи характерна блювота при перфоративній виразці шлунку та 12-ти палої кишки? Якщо так,- яка її особливість? Частота? Характер блювотних мас? Зв’язок з болями?
19. Як часто зустрічається нетипові форми перфорації виразки шлунку та 12-ти палої кишки? В чому їх особливості?
20. Назвіть атипові форми перфорації виразки шлунку та 12-ти палої кишки?
21. Якими умовами визначається розповсюдження болю при перфорації виразки шлунку та 12-ти палої кишки?
22. Як розповсюджується біль в животі після виникнення перфорації 12-ти палої кишки?
23. Які особливості розповсюдження болю при перфорації виразки шлунку?
24. Чи є зв’язок між місцем максимальної болючості, розповсюдженням болю і локалізацією перфорованого отвору?
25. Від чого залежіть вираженість перитонеальної реакції при перфорації виразки шлунку та 12-ти палої кишки?
26. Які фактори можуть посилювати біль при перфоративній виразці?
27. Які фактори зменшують інтенсивність болю при перфоративній виразці?
28. Чому хворим з перфорацією виразки шлунку та 12-ти палої кишки нерідко встановлюється діагноз „гострий апендицит”?
29. Що таке „німі” виразки? В якому віці вони зустрічаються частіше?
30. Як змінюється форма живота у хворого з вираженою клінікою перфорації виразки шлунку та 12-ти палої кишки з перебігом часу?
31. Як розвивається „дефанс” м’язів передньої черевної стінки з часом?
32. Чи можливий варіант „дефансу” м’язів передньої черевної стінки в залежності від індивідуальних особливостей (розвиток м’язів)?
33. Як залежить вираженість „дефансу” м’язів черевної стінки від особливостей патологічної рідини у черевній порожнині: кислий шлунковий вміст, гній, кишковий вміст, газ, кров, асцитична рідина, жовч?
34. Чи впливає на оцінку стану хворого попередній прийом аналгетиків, наркотиків, нейротропних речовин, спазмолітиків?
35. Яка клініка перфоративної виразки в залежності від типу перфорації (відкрита, прикрита, нетипова)?
36. Особливості клінічної картини внутрішнього защемлення?
37. Особливості клінічної картини защемлення сечового міхура?
38. Особливості клінічної картини Ріхтеровського защемлення?
39. Особливості клінічної картини ретроградного защемлення?
40. Особливості хибного защемлення Брока?
41. Які клінічні особливості защемлення порожнього органу?
42. Вкажіть особливості перебігу клінічної картини странгуляційної кишкової непрохідності?
43. Особливості клінічної картини обтураційної кишкової непрохідності?
44. Особливості клінічної картини завороту кишківника?
45. Особливості клінічної картини різних видів кишкової інвагінації?
46. Особливості клінічної картини динамічної кишкової непрохідності?
47. В яких випадках гострого холециститу має місце „стерта” клінічна картина захворювання?
48. Які захворювання і за якими ознаками мають подібність з гострим холециститом?
49. Які особливості гострого холециститу у хворих на цукровий діабет?
50. Особливості перебігу гострого холециститу у людей похилого і старечого віку?
51. Особливості іррадіації болю при гострому холециститі і чим вона обумовлена?
52. Які клінічні особливості гострого безкам’яного холециститу?
53. Як змінюється клінічна картина в залежності від ускладнень гострого холециститу та їх виду?
54. Які атипові форми панкреатиту ви знаєте?
55. Чим проявляється коматозний варіант гострого панкреатиту?
56. Особливості клінічного перебігу гострого панкреатиту в залежності від його ступеню важкості?
57. Особливості клінічного перебігу гострого панкреатиту в залежності від його ускладнень?

Поиск по сайту: