Орієнтовна структура підсумкового модульного контролю з дисципліни

Примітка:

1. Неправильна відповідь на ключові питання, неправильне розв’язання тестів, ситуаційних задач є підставою до незадовільної оцінки.

2. Ключові питання – сучасна класифікація, особливості клініки, диференційна діагностика, лікувальна тактика на етапах госпіталізації /на дому, поліклініці, кареті швидкої допомоги/, ускладнення захворювання.

3. Оцінка з дисципліни виставляється як середня з оцінок за модулі, на які структурована навчальна дисципліна; та визначення коефіцієнту кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю за формулою.

5. ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

1. Я.С.Березницький, М.П.Захараш, В.Г.Мішалов, В.О.Шидловський Хірургія, Том І 2006, Підручник 49,14 Д.А.

2. Я.С.Березницький, М.П.Захараш, В.Г.Мішалов Хірургія, Том ІІ 2007, Підручник, 628 с.

3. Лекції з госпітальної хірургії в 3 томах. За редакцією професора В.Г. Мішалова. “Асканія”, Київ, 2008.

4. „Хірургія”, Підручник М.П. // Захараш, О.І.Пойда, М.Д.Кучер.-К.:Медицина, 2006.-656с.

5. Хірургічні хвороби: Підручник/За ред.проф.П.Г.Кондратенка.-Х.:Факт,2006.-816с.

6. Іващенко В.В. Шпитальна хірургія (вибрані лекції) Донецьк, 2001– 477 С.

7. Невідкладна хірургія за ред. Ковальчука Л.Я.-Тернопіль:Укрмедкнига, -2000, 288 С.

8. Радзіховський А.П., Бабенко В.І. Невідкладна хірургія органів черевної порожнини. Київ. “Фенікс”, 2002. – 319 С.

9. Факультетська хірургія. Лекції. ОДМУ, -2005, 300 С.

Методичне забезпечення робочої пограми

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ за темою: „ Гострий апендицит”

1. Які 3 ознаки мають найбільш важливе значення в діагностиці гострого апендициту?

А. Лейкоцитоз крові та зсув лейкоцитарної формули вліво.

В. Біль при пальпації в правій здухвинній ділянці.

С. Біль при тракції за шийку матки при вагінальному дослідженні.

Д. Симптом кашльового поштовху.

Е. Дефанс в правій здухвинній ділянці.

(А,В,Е)

2. Визначити 4 допоміжних методи, які можна використати для підтвердження діагнозу гострого апендициту.

А. Клінічний аналіз крові.

В. Лапароскопія.

С. Аналіз кала на скриту кров.

Д. Ректальне та вагінальне дослідження.

Е. Ультразвукове дослідження.

(А,В,Д,Е)

3. Які 4 ускладнення гострого апендициту можуть спостерігатись в післяопераційному періоді:

А. Піддіафрагмальний, тазовий або міжкишковий абсцес.

В. Розповсюджений або місцевий перитоніт.

С. Пілефлебіт.

Д. Абсцес кукси червоподібного відростка.

Е. Гострий холецистит.

(А,В,С,Д)

4. Вкажіть 3 маніпуляції, які слід виконати перед апендектомією при гострому апендициті.

А. Ввести знеболююче.

В. Промити шлунок.

С. Ввести спазмолітики.

Д. Побрити живіт.

Е. Зробити клізму.

(А,В,Д)

5. Які 3 цілі переслідує ректальне дослідження при гострому апендициті?

А. Виключення патології і нависання товстої кишки

В. Виключення патології сечового міхура.

С. Виявлення ознак „низького” розташування червоподібного відростка.

Д. Виявлення симптому Грекова.

(А,С,Д)

6. Вибрати три дослідження необхідні для диференційної діагностики гострого апендициту та ниркової коліки.

А. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини.

В. УЗ-дослідження органів черевної порожнини та сечовидільної системи.

С. Екскреторна урографія.

Д. Загальний клінічний аналіз крові та сечі.

Е. Хромоцистоскопія.

(В,С,Д)

7. Визначити тактику хірурга під час операції з приводу гострого апендициту при відсутності деструктивних змін в червоподібному відростку.

А. Необхідно дренувати черевну порожнину.

В. Необхідно провести ревізію термінального відділу здухвинної кишки.

С. Провести ревізію у жінок матки та придатків.

Д. Апендектомія не виконується при відсутності зовнішніх змін в червоподібному відростку.

Е. Виключити хворобу Крона.

(В,С,Е)

8. Під час операції з приводу гострого апендициту, хірург встановив незначні зміни в червоподібному відростку і виконав апендектомію. При подальшій ревізії виявив розрив правої маткової труби (позаматкова вагітність), в зв'язку з чим довелось виконати видалення правої маткової труби. Які дві тактичні помилки допустив хірург?

А. Невиправдано виконав апендектомію.

В. Перед виконанням операції апендектомії не виконав ревізію матки з придатками.

С. Операцію необхідно було закінчити дренуванням черевної порожнини.

(А,В)

9. Через 9 діб після операції з приводу перфоративного апендициту у хворого 53 років виявлено підйом температури тіла по вечорам, лихоманка, біль у правій половині грудної клітки. Якими трьома ускладненнями може бути обумовлена ця клінічна картина?

А. Правобічна плевропневмонія.

В. Абсцес правої легені.

С. Піддіафрагмальний абсцес.

Д.Флегмона заочеревинного простору.

(А,В,С)

10. У хворого 20 років на 7-й день після операції апендектомії діагностовано тазовий абсцес, який було виявлено при ректальному досліджені. Ознаки перитоніту відсутні. В чому полягає правильна тактика?

А. Активна дезінтоксикаційна та протизапальна терапія.

В. Лапаротомія, ревізія черевної порожнини та дренування абсцесу.

С. Розкриття абсцесу через пряму кишку.

Д. Промивання прямої кишки розчином антибіотиків.

(С)

11. Які два заходи необхідні у передопераційному періоді при гострому апендициті у вагітних?

А. Введення наркотичних засобів.

В. Очисна клізма.

С. Провести пологи.

Д. Необхідно ввести магнезію, прогестерон, віт. Е.

(А,Д)

12. Вкажіть три причини виникнення тазового абсцесу при гострому апендициті?

А.Тазове розміщення червоподібного відростка.

В. Недостатнє осушення черевної порожнини.

С. Ретроцекальне розміщення червоподібного відростка.

Д. Поганий гемостаз під час апендектомії.

(А,В,Д)

13. На операції з приводу гострого апендициту хірург виявив в черевній порожнині запальний конгломерат, що складається з сліпої кишки, сальника і петель тонкої кишки, в якій був втягнутий деструктивно змінений червоподібний відросток. Які можливі методи закінчення операції?

А. Виділити червоподібний відросток, і провести апендектомію, дренування черевної порожнини.

В. Провести резекцію відділів кишківника що складають конгломерат.

С. Провести відмежовуючу тампонаду черевної порожнини.

Д. Накласти епіцистому.

Е. Виконати дренування черевної порожнини з регіонарною лапаростомою.

(А,Е)

14. На 6-й день після апендектомії з приводу гангренозно-перфоративного апендициту у хворого виник парез кишківника, з'явилась лихоманка, болі в правій половині живота, відмічено збільшення печінки та жовтяниця. Яке післяопераційне ускладнення можна запідозрити?

А. Абсцес кукси червоподібного відростка.

В.Гнійний перитоніт.

С. Гостра печінкова недостатність.

Д. Пілефлебіт.

(Д)

15. Ревізію яких органів необхідно проводити під час операції при гострому катаральному апендициті і з якою метою?

А. Термінальний відділ здухвинної кишки для виключення хвороби Крона, дивертикула Меккеля

В. У жінок –матку і придатки для виключення вторинного характеру морфологічних змін у червоподібному відростку.

(А,В)

16. Яких три найбільш важких ускладнення можливі при апендектомії при апендикулярному інфільтраті?

А. Кровотеча.

В. Перфорація кишки.

С. Перитоніт.

(А,В,С)

17. Симптомами гострого апендициту є:

А. Біль в правій здухвинній ділянці.

В. Симптом Ситковского.

С. Симптом Ровзинга.

Д. Симптом Волковича.

Е. Симптом Кримова.

(А,В,С,Д,Е)

18. Симптом м’язового захисту може бути відсутнім при гострому апендициті:

А. У людей похилого віку.

В. У дітей.

С. У вагітних.

Д. У алкоголіків.

Е. У хворих в комі.

F. У всіх перерахованих.

(F)

19. При гострому апендициті у випадку його ретроцекального розміщення можуть бути виражені:

А. Болі в попереку.

В. Симптом Пастернацького.

С. Симптом Образцова.

Д. Лейкоцитоз зі зсувом лейкоцитарної формули вліво.

Е. Симптом Мерфі.

(А,В,Д)

20. При гострому апендициті для хворих похилого віку характерно:

А. Гіперергія.

В. Слабо виражений м’язовий захист.

С. Болі мають розповсюджений характер.

Д. Затримка стільця.

Е. Часте формування апендикулярного інфільтрату.

(В,С,Д)

21. При гострому апендициті у жінок в другій половині вагітності.

А. Відсутній симптом Щоткина-Блюмберга.

В. Слабо виражений м’язовий захист.

С. Зона болючості зміщена вверх і латерально.

Д. Мелена.

Е. Багаторазова блювота.

(А,В,С)

22. Перерахуйте ускладнення після апендектомії.

А. Перитоніт.

В. Пілефлебіт.

С. Остеоміеліт.

Д. Міжкишковий абсцес.

Е. Піддіафрагмальний абсцес.

F. Післяопераційний панкреатит.

(А,В,Д,Е)

23. Який найбільш інформативний метод дослідження Ви виберете для діагностики абсцесу простору Дугласа?

А. Ректороманоскопию

В. Лапароскопію.

С.УЗД.

Д. Перкусію та аускультацію живота.

Е. Рентгеноскопію черевної порожнини.

F. Пальцьове дослідження прямої кишки.

(С, F)

24. Пацієнт звернувся зі скаргами на болі в правій здухвинній ділянці, які з'явились 16 годин назад. Спочатку біль виникла в епігастрії, була одноразова блювота. Через 3-4 години перемістилася в праву здухвинну ділянку. Хворого госпіталізовано з діагнозом гострий апендицит. Який з симптомів гострого апендициту має місце?

А. Симптом Ситковського.

В. Симптом Ровзінга.

С. Симптом Волковича-Кохера.

Д. Симптом Бартомье-Міхельсона.

(С)

25. Пацієнтка звернулася зі скаргами на болі внизу живота, підвищення температури тіла, нудоту. Хворіє другу добу. Об’єктивно: Стан середньої важкості. Пульс-106'уд.Живіт різко болючий в правій здухвинній ділянці і над лобком. Позитивний симптом Щоткіна –Блюмберга, лейкоцитоз -13,2*10⁹, паличкоядерні-25%, в сечі поодинокі лейкоцити, при УЗД-рідина в нижніх відділах живота, малому тазі. Діагноз при поступленні гострий деструктивний апендицит ускладнений перитонітом. Який оперативний доступ раціонально використати?

А. Нижньо-серединна лапаротомія

В. Косо-перемінний по Волковичу-Дяконову.

С. Серединна лапаротомія.

Д. Вінкельмана-Шпренгеля.

(А)

26. У пацієнта 19 років 4 доби назад з'явились болі в правій половині живота, які спочатку наростали, а до кінця 2-го дня стали поступово зменшуватись, посилюючись при різких рухах та кашлі. Стан задовільний, пульс-84уд'. Язик вологий. В правій здухвинній ділянці відмічається слабовиражене напруження м'язів, пальпується щільне, болюче пухлиноподібне утворення з нерівним контуром і обмеженою рухливістю.

Який найбільш ймовірний діагноз?

А.Апендикулярний абсцес.

В. Пухлина сліпої кишки.

С. Пілефлебіт.

Д. Апендикулярний інфільтрат.

Е. Паранефрит.

(Д)

27. Апендикулярний інфільтрат це:

А.Інфільтрація сліпої кишки з червоподібним відростком.

В. Петлі тонкої кишки з червоподібним відростком.

С. Конгломерат злучених між собою вищеназваних органів і тканин.

Д. Інфільтрат червоподібного відростка.

(С)

28. Дренування черевної порожнини виконується при:

А. Флегмонозному апендициті без випоту.

В. Гангренозному апендициті з випотом

С. Флегмонозному апендициті з серозним випотом

Д. Перфоративному апендициті.

(В,Д)

29. Хвора скаржиться на постійний інтенсивний біль в правій здухвинній ділянці, нудоту. Хворіє 2 доби. Об’єктивно: температура тіла 37,8, тахікардія. При пальпації живота в правій здухвинній ділянці значна болючість та напруга м'язів, позитивні симптоми подразнення очеревини. Лейкоцитоз-10,6*10⁹, паличкоядерні нейтрофіли-8%, аналіз сечі - без патології. Який найбільш ймовірний діагноз?

А. Гострий апендицит.

В. Гостра кишкова непрохідність.

С. Гострий панкреатит.

Д. Гострий холецистит.

Е. Перфоративна виразка шлунку.

(А)

30. Хворий доставлений до приймального покою у важкому стані зі скаргами на болі у всіх відділах живота, сухість в роті, нудоту, виражену загальну слабкість. З анамнезу відомо що 3 дні назад відчув біль в правій здухвинній ділянці, який поступово розповсюджувався по всіх відділах живота. При огляді пульс-123уд',АТ 90/70 мм.рт.ст., живіт здутий болючий у всіх відділах. Позитивні симптоми подразнення очеревини. Перистальтика кишечника відсутня. Який попередній діагноз у даного хворого?

А. Гострий деструктивний апендицит, розповсюджений перитоніт.

В. Гострий деструктивний апендицит, обмежений перитоніт.

С. Гострий простий апендицит, розповсюджений перитоніт.

Д. Гострий деструктивний апендицит, апендикулярний інфільтрат.

Е. Гострий деструктивний апендицит, апендикулярний абсцес.

(А)

31. Хворий скаржиться на постійні болі в нижніх відділах живота, загальну слабкість. З анамнезу відомо 36 годин тому відчув біль в правій здухвинній ділянці, який поступово розповсюдився в надлобкову та ліву здухвинну ділянку. Об’єктивно: живіт напружений, болючий у нижніх відділах, де визначаються позитивні симптоми подразнення очеревини. В інших відділах живіт м'який, безболісній. Перистальтика різко послаблена. Яке ускладнення гострого апендициту у хворого?

А. Розповсюджений перитоніт.

В. Місцевий невідмежований перитоніт.

С. Місцевий відмежований перитоніт.

Д. Апендикулярний інфільтрат.

Е. Апендикулярний абсцес.

(А)

32. Пацієнт скаржиться на болі в правій здухвинній та поперековій ділянці справа, часте та болюче сечовипускання. Хворіє протягом 12 годин, раніше подібних скарг не було. При огляді: живіт приймає участь в акті дихання обмежено, ригідний та болючий в правій здухвинній ділянці, симптоми подразнення очеревини негативні. Справа визначається біль при постукуванні у поперековій ділянці. Який метод інструментальної діагностики в даному випадку найбільш доцільно застосовувати для уточнення діагнозу?

А. Ультразвукове дослідження.

В. Доплерографія.

С. ЕКГ.

Д. Рентген шлунку.

Е. Радіоізотопне сканування.

(А)

33. Хворий госпіталізований у важкому стані зі скаргами на болі у верхніх відділах живота, виражену загальну слабкість. В анамнезі відомо, що 3 дні тому відчув біль в правій здухвинній ділянці, який поступово розповсюджувався по всіх відділах живота. При огляді живіт здутий, болючий у всіх відділах, симптоми подразнення очеревини позитивні. Перистальтика різко ослаблена. Встановлено діагноз: Гострий деструктивний апендицит, розповсюджений перитоніт. Який об’єм оперативного втручання в даному випадку?

А. Лапаротомія, апендектомія, санація, дренування черевної порожнини, назогастральна інтубація тонкої кишки.

В. Лапаротомія, цекостомія, санація, дренування черевної порожнини.

С. Оперативне втручання не показане.

Д. Лапароскопічна апендектомія, дренування черевної порожнини.

Е. Апендектомія.

(А)

1.

(А,В,Е)

2.

(А,В,Д,Е)

3.

(А,В,С,Д)

4.

(А,В,Д)

5.

(А,С,Д)

6.

(В,С,Д)

7.

(В,С,Е)

8.

(А,В)

9.

(А,В,С)

10.

(С)

11.

(А,Д)

12.

(А,В,Д)

13.

(А,Е)

14.

(Д)

15.

(А,В)

16.

(А,В,С)

17.

(А,В,С,Д,Е)

18.

(F)

19.

(А,В,Д)

20.

(В,С,Д)

21.

(А,В,С)

22.

(А,В,Д,Е)

23.

(С, F)

24.

(С)

25.

(А)

26.

(Д)

27.

(С)

28.

(В,Д)

(А)

30.

(А)

31.

(А)

32.

(А)

33.

(А)

Гострий холецистит та його ускладнення.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1 Який симптомокомплекс характерний для гнійного холангіту?

А. Позитивний симптом Щоткіна –Блюмберга у правому підребер’ї

В. Інтермітуючий характер тахікардії, лихоманки, жовтяниця.

С. Напруження черевних м'язів в епігастрії, діастазурія.

Д. Різка болючість в правому підребер’ї, позитивні симптоми Мюсі, Ортнера.

(В)

2 У хворого 47 років з „гострим животом” хірург запідозрив деструктивний холецистит. Виберіть найбільш інформативні методи дослідження, для постановки точного діагнозу.

А. Оглядова Рентгенографія черевної порожнини.

В. УЗД

С. Клінічний аналіз крові в динаміці.

Д. Лапароскопія.

(В,С,Д)

3 Під час операції з приводу гострого флегмонозно-гангренозного холециститу хірург виявив, наявність конкременту у холедоху та явищ гнійного холангіту. Які найбільш ефективні 2 види дренажів повинні були використані для зовнішнього дренування холедоху?

А. Вишневського.

В. Спасокукоцького.

С. Через культю міхурового протоку по Піковському.

Д. П-подібний Кера.

(Д)

4 В яких двох ситуаціях при гострому холециститі хірург повинен виконати операцію холецистотомії:

А. При дуже тяжкому стані хворого, внаслідок супутньої патології.

В. При наявності розповсюдженого перитоніту та інфільтрату в гепатодуоденальній зоні.

С. При тяжкому стані, обумовленому перитонітом в старечому віці хворого

(А,С)

5 З якими 4 захворюваннями необхідно диференціювати гострий холецистит?

А. З перфоративною виразкою шлунка та 12-палої кишки

В. З гострим панкреатитом

С. З правобічною плевропневмонією

Д. З гострим апендицитом

Е. З раком шлунка

(А, В, С, Д)

6 Вкажіть 3 клінічних симптома гострого холециститу?

А. Мейо- Робсона

В. Мерфі.

С. Воскресенського.

Д. Мюсі.

Е. Ортнера.

(В,Д,Е)

7 Який з клінічних симптомокомплексів характерний для перфоративного холециститу?

А. Різкий оперизуючий біль в епігастрії, колапс, позитивний симптом Мондора,

лейкоцитоз більше 20 тис., глюкозурія, гіперкальцемія.

В. Виражений біль в правій поперековій ділянці з іррадіацією у праву лопатку, дефанс черевних м'язів, позитивний симптом Щоткина –Блюмберга у всіх відділах живота.

С. Дуже різка біль в правій поперековій ділянці з іррадіацією у праву пахвинну ділянку, гематурія.

Д. Раптовий, різкий біль в епігастрії, доскоподібний живіт, відсутність печінкової тупості.

(В)

8 Які анатомічні складові трикутника Кале, який в хірургії жовчних шляхів називають „ключем ”, для операцій на жовчній системі?

А. Загальна жовчна протока.

В. Міхурова протока.

С. Ворітна вена.

Д. Міхурова артерія.

Е. Загальна печінкова артерія.

(А,В,Д)

9 Назвіть три патологічних стани, які можуть розвинутись при закупорці міхурового протока конкрементом:

А. Жовтяниця.

В. Гострий холецистит.

С. Водянка жовчного міхура.

Д. Гнійний холангіт.

(В,С)

10 Назвіть два абсолютних покази до екстреної операції при гострому холециститі.

А. Гангренозний холецистит, ускладнений перфорацією.

В. Деструктивний холецистит, ускладнений розповсюдженим перитонітом.

С Флегмонозний холецистит.

Д. Емпієма жовчного міхура.

(А,В)

11 Назвіть два можливих інтраопераційних ускладнення, які можуть бути при виконанні операції холецитотомії „від шийки” при наявності запального інфільтрату в гепатодуоденальній зоні:

А. Поранення печінки.

В. Поранення ободової кишки.

С. Поранення печінкової артерії.

Д Поранення холедоху.

(С,Д)

12 Назвіть три ускладнення, які найчастіше виникають при міграції конкременту в термінальний відділ холедоха.

А. Перитоніт.

В. Механічна жовтяниця.

С. Гнійний холангіт.

Д. Гострий панкреатит.

(В,С,Д)

13 Назвіть операцію, яку виконують по життєвим показам дуже тяжким хворим при гострому холециститі.

А. Холецистостомія.

В. Холецистектомія.

С. Холедохо-дуоденоанастомоз

(А)

14 Вкажіть ускладнення, які можливі при гострому калькульозному холециститі:

А. Холангіт.

В. Холедохолітіаз.

С. Рубцеві стриктури термінального відділу загальної жовчної протоки і великого дуоденального сосочка.

Д. Гематомезіс.

Е. Мелена.

(А,В)

15 Найбільш інформативні два методи обстеження при гострому холециститі:

А. Комп'ютерна томографія.

В. Оглядова рентгенографія.

С. Ультразвукове дослідження.

Д. Пероральна холецистографія.

Е. Оглядова рентгенографія з пасажем барію.

(А,С)

16 Для гострого деструктивного холециститу характерно:

А. Лейкоцитоз.

В. Лейкопенія.

С. Еозинофілія.

Д. Зсув лейкоцитарної формули вліво.

Е. Зсув лейкоцитарної формули вправо.

(А,Д)

17 Симптом Мюссі-Георгієвського -- це:

А. Різка болючість при постукуванні по правій реберній дузі.

В. Болючість при надавлюванні між ніжками m. Sternocleidomastoideus справа.

С. Болючість при пальпації в проекції жовчного міхура.

Д. Болючість при натискуванні біля пупка.

(В)

18 Хворому з деструктивним холециститом, ускладненим розповсюдженим перитонітом, показано:

А. Відкладена операція.

В. Ухвалення рішення про операцію залежить від віку хворого.

С. Операція при відсутності ефекту від знеболюючої терапії.

Д. Консервативне лікування.

Е. Оперативне втручання за життєвими показами.

(Е)

19 До ускладнень гострого калькульозного холециститу не відноситься:

А. Підпечінковий абсцес.

В. Холангіт.

С. Механічна жовтяниця.

Д. Варикозне розширення вен стравоходу

Е. Перитоніт.

(Д)

20 Нормальні показники білірубіну крові:

А. 8,5-20 мкмоль\л

В. 25,8-32,6 мкмоль\л

С. 22,5- 28,0 мкмоль\л

Д. 40,0-50,0 мкмоль\л

Е. 30,0-36.2 мкмоль\л

(А)

21 Оперативне втручання при гострому калькульозному холециститі показано:

А. Всім хворим в ургентному порядку.

В. При відсутності ефекту від консервативної терапії впродовж 48-72 годин.

С. При появі симптомів перитоніту.

Д. При підвищенні температури до 37,5

(В.С)

22 Морфологічні форми гострого холециститу:

А. Катаральний.

В. Флегмонозний.

С. Геморрагічний.

Д. Гангренозний.

Е. Біліарний.

(А,В,Д)

23 Хвора скаржиться на біль в епігастральній ділянці, правому підребер’ї з іррадіацією в праву лопатку. Температура тіла 37,8; живіт напружений і болючий у правому підребер’ї. При сонографії конкременти в жовчному міхурі відсутні, стінка міхура 1,5 см, контур подвійний. Холедох-0,6 см у діаметрі, просвіт його гомогенний. Сформулюйте попередній діагноз.

А. Гострий холецистит.

В. Холедохолітіаз, холангіт.

С. Печінкова колька.

Д. Правобічна нижньодольова пневмонія.

Е. Хронічний холецистит.

(А)

24 Хвора 70 років скаржиться на жовтушність шкіри, склер, знебарвлений кал, потемніння сечі, підвищення температури тіла за 37,8. Жовтяниця з'явилась через день після приступу болю в правому підребер’ї, живіт болючий у правому підребер’ї де пальпується збільшений, болючий жовчний міхур. Сформулюйте попередній діагноз.

А. Холестатичний гепатит.

В. Резидуальний холедохолітіаз.

С. Рак головки підшлункової залози.

Д. Холецистолітіаз.

Е. Гострий холецистит, обтураційна жовтяниця.

(Е)

25 У хворої після прийому жирної їжі 3 доби тому з'явився сильний біль у правому підребер’ї, який зменшився після прийому баралгіну. Температура тіла 37,7-38,0.

Живіт м'який. У правому підребер’ї пальпується болючий інфільтрат.

Лейкоцитоз 14,5*10⁹, паличкоядерні нейтрофіли-18%.

Про яке захворювання перш за все варто думати?

А. Гострий апендицит.

В. Гострий панкреатит.

С. Перфоративна виразка 12палої кишки.

Д. Гострий холецистит.

Е. Гострий пієлонефрит.

(Д)

26 Вирішуючи питання про невідкладність оперативного втручання при гострому холециститі, на яку клінічну ознаку варто орієнтуватись?

А. Величину жовчного міхура.

В. Вираженість больового синдрому.

С. Температурну реакцію.

Д. Наявність позитивних симптомів Мерфі, Ортнера.

Е. Наявність перитонеальних симптомів.

(Е)

27 Хвора скаржиться на біль в епігастральній ділянці, в правому підребер’ї з іррадіацією в праву лопатку. Була блювота, що не принесла полегшення. Температура тіла 37,6. Живіт помірно надутий, напружений і болючий в епігастрії і в правому підребер’ї, де пальпується щільне болюче утворення. Симптом Ортнера позитивний. Сформулюйте попередній діагноз.

А. Перфоративна виразка шлунку.

В. Гострий апендицит.

С. Гострий панкреатит.

Д. Гостра кишкова непрохідність.

Е. Гострий холецистит.

(Е)

28 У хворого 50 років, що знаходиться в стаціонарі з приводу гострого калькульозного

холециститу на 2-гу добу після початку захворювання з'явилась жовтяниця. Лабораторно: лейкоцити-12,5*10 9ст, паличкоядерні-7%, сегментоядерні нейтрофіли 64%, загальний білірубін-80 мкмоль/л, прямий- 68 мкмоль/л, непрямий-12 мкмоль/л, кал знебарвлений, сеча темна. АлАт, АсАт в межах норми. Який вид жовтяниці ймовірно розвинувся у хворого?

А. Гемолітична жовтяниця.

В. Механічна жовтяниця.

С. Паренхіматозна жовтяниця.

Д. Жовтяниця обумовлена лептоспірозом.

Е. Токсична жовтяниця.

(В)

29 Симптоми характерні для гострого холециститу:

А. Синдром Курвуаз’є

В. С. Мейо-Робсона.

С. С. Куплена.

Д. Френікус-симптом.

Е. С. Мерфі.

(Е)

30 Ускладнення, характерні для гострого холециститу:

А. Інфаркт міокарда.

В. Перитоніт.

С. Сальпінгоофорит.

Д. Піддіафрагмальний абсцес.

Е. Панкреатит.

(В,Д,Е)

31 Гострий холецистит, частіше виникає у віці:

А. До 10 р.

В. Від 11 до 20 р.

С. Від 21 до 30 р.

Д. Від 31 до 40 р.

Е. Від 41 до 70 р.

(Е)

(В)

(В,С,Д)

(Д)

(А,С)

(А, В, С, Д)

(В,Д,Е)

(В)

(А,В,Д)

(В,С)

(А,В)

(С,Д)

(В,С,Д)

(А)

(А,В)

(А,С)

(А,Д)

(В)

(Е)

(Д)

(А)

(В.С)

(А,В,Д)

(А)

(Е)

(Д)

(Е)

(Е)

(В)

(Е)

(В,Д,Е)

(Е)

Гострий панкреатит

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Вказати етіологічні фактори, що найчастіше спричиняють виникнення гострого панкреатиту.

А. Жовчно-кам'яна хвороба та непомірне вживання алкоголю.

В. Інструментальні дослідження жовчних шляхів.

С. Травма підшлункової залози.

D. Пенетруюча виразка 12-палої кишки в підшлункову залозу. Пухлини Фатерового соска та його стриктури.

Е. Атеросклероз абдомінальних судин. Портальна гіпертензія.

(А)

2. Вказати первинний (пусковий) фактор в патогенезі гострого панкреатиту.

А. Токсична дія цитокінів та оксиду азоту.

В. Активація калікреїн-кінінової системи.

С.Активація ферментів підшлункової залози.

D. Алергічний набряк стінок судин підшлункової залози.

Е. Агрегація формених елементів крові.

(А)

3. До яких порушень гомеостазу призводить дія патогенетичних факторів гострого панкреатиту?

А. Системних уражень у вигляді гіперкоагуляції, активації кінінів, ферментів, розладу мікро циркуляції, катаболізму.

В. Гіпокоагуляції.

С. Гіперосмолярності плазми крові.

D. Зменшення онкотичного тиску крові.

Е. Метаболічного алкалозу.
(А)

4. Що є наслідком патогенетичних процесів та важких метаболічних порушень при гострому панкреатиті?

А. Синдром полі органної недостатності (дисфункції).

В. Синдром портальної гіпертензії.

С. Пневмонія.

D. Перитоніт.

Е. Ретроперитоніт.

(А)

5. Які фактори спричиняють зростання панкреатичної токсемії?

А. Відсутність в організмі людини захистних механізмів цитокінової, ферментної, калікреїн-кінінової, оксид азотної активації.

В. Зростання лейкоцитозу та підвищення температури тіла.

С. Гіперкоагуляція.

D. Тахіпное.

Е. Метаболічний алкалоз.

(А)

6. Чим зумовлені морфологічні зміни в підшлунковій залозі та парапанкреатичній клітковині?

А. Деструкцією мембранних структур, виходом секреторного матеріалу за межі центроацинарного протоку, передчасною активацією ферментів підшлункової залози.

В. Підвищенням активності ферментів підшлункової залози.

С. Виникненням ацидозу.

D. Парезом кишечника.

Е. Гіперкоагуляцією.

(А)

7. Раннім локалізованим ускладненням панкреатиту є:

А. Гострі рідинні утворення підшлункової залози та заочеревенного простору.

В. Абсцес підшлункової залози.

С. Стерильний панкреонекроз.

D. Інфікованний панкреонекроз.

Е. Кіста підшлункової залози.

(А)

8. Пізнім локалізованим ускладненням панкреатиту є:

А. Псевдокіста підшлункової залози та абсцес.

В. Інфікованний панкреонекроз.

С. Гостра затримка рідини в ділянці підшлункової залози.

D. Внурішньочеревна кровотеча.

Е. Перитоніт.

(А)

9. Вказати стадії клінічного перебігу гострого панкреатиту.

А. Стадія системної відповіді на запалення та стадія гнійно-септичних ускладнень.

В. Жировий, геморрагічний панкреонекроз.

С. Больовий шок, динамічний ілеус, поліорганна недостатність, ускладнення.

D. Стадія гострої затримки рідини, виникнення кісти, абсцесу в підшлунковій залозі.

Е. Набряк підшлункової залози та перитоніту.

(А)

10. Які фактори призводять до поліорганної недостатності при гострому панкреатиті?

А. Гіперкоагуляція, порушення мікроциркуляції, гіпоксія тканин, загибель тканин.

В. Болі в животі, блювота.

С. Парез кишечника.
D. Підвищення артеріального тиску.

(А)

11. Вказати основні шляхи резорбції токсинів при гострому панкреатиті.

А. Через систему грудного лімфатичного протоку.

В. Через артеріальне русло абдомінального відділу аорти.

С. Через травний канал.
D. Через варикозно розширені вени стравоходу.

Е. Через тазове венозне сплетіння.

(А)

12. Як слід трактувати відмежоване скупчення гною поблизу підшлункової залози

без вмісту некротичних мас?

А. Панкреатичний абсцес.

В. Гостра затримка рідини.

С. Гостра псевдокіста.

D. Інфікованний панкреонекроз.

Е. Ретроперитоніт.

(А)

13. Як слід трактувати накопичення панкреатичного соку в ділянці підшлункової залози

оточене стінкою з грануляційної чи фіброзної тканини?

А. Гостра псевдокіста.

В. Гостре накопичення рідини в підшлунковій залозі в ранню стадію гострого панкреатита.

С. Панкреатичний абсцесс.

D. Парапанкреатит.

Е. Інфікований панкреонекроз.

(А)

14. Який із зазначених синдромів спричиняє токсичне враження печінки при гострому панкреатиті?

А. Паренхіматозна жовтяниця.

В. Механічна жовтяниця.

С. Гемолітичнау жовтяниця.

D. Виникнення асциту.

Е. Парез кишківника.

(А)

15. Що обумовлює ступінь важкості клінічного перебігу гострого панкреатиту?

А. Вираженість системних порушень.

В. Збільшення підшлункової залози.

С. Вираженність деструктивних змін в підшлунковій залозі.

D. Кількість випоту в черевній порожнині.

Е. Наявність парезу кишківника.

(А)

16. Найбільш типовими ознаками гострого панкреатита при оглядовій рентгенографії органів грудної клітини є:

А. Наявність ателектазів в базальних відділах легень та випоту в лівому оеберно-діафрагмальному синусі.

В. Наявність пневмотораксу.

С. Дислокація органів межістіння.

D. Пневмосклероз.

Е. Емфізема легень.

(А)

17. Лікувальна тактика при гострому панкреатиті передбачає:

А. Застосування комплексної консервативної терапії.

В. Виконання невідкладних оперативних втручань.

С. Лапароскопічну резекцію підшлункової залози.

D. Застосування екстракорпоральних методів детоксикації.

Е. Застосування кріохірургічних методик.

(А)

18. Що є показами для оперативного лікування при гострому панкреатиті?

А. Інфікований панкреонекроз.

В. Важкі системні порушення.

С. Гостра затримка рідини в підшлунковій залозі.

D. Оментобурсит.

Е. Парез кишечника.

(А)

19. У чому полягає мета оперативного втручання при інфікованому панкреонекрозі?

А. Видалення некротичних тканин та широкому розкритті вражених заочеревиних клітковинних середовищ.

В. Оментизація підшлункової залози.

С. Абдомінізація підшлункової залози.

D. Дренування черевної порожнини.

Е. Емболізація судин підшлункової залози.

(А)

20. Від чого залежить спосіб завершення оперативного втручання при інфікованому панкреонекрозі?

А. Від розповсюдження некрозу в підшлунковій залозі.

В. Вираженості системних порушень функції внутрішніх органів.

С. Характеру випоту в черевну порожнину.

D. Рівня амілази сечі.

Е. Ступеню вираженості лейкоцитозу.

(А)

1.

(А)

2.

(А)

3.
(А)

4.

(А)

5.

(А)

6.

(А)

7.

(А)

8.

(А)

9.

(А)

10. (А)

11.

(А)

(А)

13.

(А)

14.

(А)

(А)

16.

(А)

17.

(А)

18.

(А)

19.

(А)

20.

(А)

Перфоративна гастродуоденальна виразка

Підсумковий контроль – Перфоративна виразка:

(Тестові завдання)

1.Вкажіть етіологічні фактори виникнення перфоративної виразки

а. Поглиблення дегенеративно-деструктивних змін в ділянці виразки, загострення виразки, вживання алкоголю, порушення дієти

б. Порушення дієти, підвищення артеріального тиску, загострення виразки

в. Поглиблення дегенеративно деструктивних змін в ділянці виразки, закрепи, дуодено-гатральний рефлюкс, хронічний панкреатит

г. Загострення виразки, вживання протизапальних нестероїдних препаратів, миготлива аритмія, хроніний холецистит.

2. Які виразки найчастіше ускладнюються перфорацією?

а. Передньої стінки дванадцятипалої кишки

б. Малої кривини шлунка

в. Великої кривини шлунка

г. Задньої стінки дванадцятипалої кишки

3.Які перфоративні виразки слід віднести до атипових?

а. Прикрита перфоратина виразка, задньої стінки шлунка та дванадцятипалої кишки, множинні перфоративні виразки

б. Прикрита перфоратина виразка, виразка великої кривини шлунка, виразка в ділянці воротаря

в. Виразка задньої стінки шлунка та дванадцятипалої кишки, множинні перфоративні виразки, пенетрація виразки

г. Виразка великої кривини шлунка, виразка в ділянці воротаря, перфорація у чепцеву сумку та заочеревний простір

4. Типові ознаки перфоративної виразки

а. Кинжальний біль та дошкоподібне напруження м’язів передньої черевної стінки, наявний газ у вільній черевній порожнині, виразковий анамнез

б. Біль у верхній половині живота, виразковий анамнез, наявність виразки передньої стінки дванадцятипалої кишки

в. Напруження м’язів передньої черевної стінки, виразковий анамнез, блювання, наявність рідини у правому та лівому фланках черевної порожнини.

г. Наявна виразка передніьої черевної стінки дванадцятипалої кишки, біль у верхній половині живота, тривалий виразковий анамнез

5. Ознаки прикритої перфоративної виразки

а. Біль, захисне напруження м’язів у правому підребір’ї, підвищення температури тіла, лейкоцитоз, наявна визка дванадцятипалої кишки

б.Наявна виразка передньої стінки дванадцятипалої кишки, інтенсивний біль у верхній половині живота, печія, відрижка,

в. Наявна виразка передньої стінки дванадцятипалої кишки, біль у епігастральній ділянці, блювання, підвищення температури тіла, лейкоцитоз

г. Наявна виразка задньої стінки дванадцятипалої кишки, біль у верїхій половині живота, блювання, гіпотонія, тахікардія

6. Періоди клінічного перебігу типової перфоративної вирвзки

а. Больовий шок, уявне благополуччя, перитоніт

б. Період виходу вмісту шлунка та дванадцятипалої кишки у вільну черевну порожнину, ексудації, перитоніту

в. Формування запального інфільтрату та абсцесу черевної порожнини

г. Утворення оментобурситу, гострого панкреатиту, ретроперитоніту

7.Чим обумовлена клінічна картина типової перфоративної виразки?

а. Локалізацією виразки, особливостями розповсюдження вмісту шлунка та дванадцятипалої кишки у черевній порожнині

б. Розмірами виразкового інфільтрату

в. Локалізацією виразки та сопутніми захворюваннями

г. Наявним пілородуоденальним стенозом

8.Які методи інструментальних досліджень доцільно використати для діагностики перфоративної виразки?

а.Оглядову рентгенографію грудної клітки та черевної порожнини, фіброгастродуоденоскопію, УЗД, лапароцентез, лапароскопію

б. Фіброгастродуоденоскопію, УЗД, лапароцентез, лапароскопію, гастрографію

в. Фіброгастродуоденоскопію, УЗД, лапароцентез, Рh – метрію.

г. Оглядову рентгенографію грудної клітки та черевної порожнини, фіброгастродуоденоскопію, УЗД, лапароцентез, Рh – метрію.

9. Які методи діагностики доцільно використати при відсутності газу у вільній черевній порожнині?

а. Фіброгастродуоденоскопію, провторну оглядову рентгенографію органів черевної порожнини

б. Фіброгастродуоденоскопію, УЗД

в. УЗД, лапароцентез

г. УЗД, лапароскопію.

10. Вкажіть оперативні втручання при перфоративній виразці

а.Зашивання перфоративної вирахки, видалення перфоративної виразки дуодено(пілоропластика), ваготомія видалення перфоративної виразки дуодено(пілоропластика), резекція щлунка.

б. Зашивання перфоративної вирахки, ваготомія видалення перфоративної виразки дуодено(пілоропластика), гастродуоденоанастомоз

в. Зашивання перфоративної вирахки, ваготомія видалення перфоративної виразки дуодено(пілоропластика).

г. Зашивання перфоративної вирахки, ваготомія видалення перфоративної виразки дуодено(пілоропластика), видалення перфоративної виразки дуодено(пілоропластика)

11. Показання до зашивання перфоративної виразки

а. Незначний діаметр перфоративного отвору, відсутність виразкового інфільтрату, виразки задньої стінки дванадцятипалої кишки, поширений перитоніт, важкий стан хворого

б. Відсутність виразкового інфільтрату, виразки задньої стінки дванадцятипалої кишки, поширений перитоніт, наявний шлунковий вміст та ексудат у черевній порожнині

в. Поширений перитоніт, важкий стан хворого, наявна виразка шлунка

г. Прикрита перфорація, важкий стан хворого, відсутність виразкового інфільтрату

12.Показання до виконання ванготомії з пілоропластикою

а. Тривалий виразковий анамнез, наявний виразковий інфільтрат, дзеркальна локалізація виразки задньої стінки дванадцятипалої кишки

б. Перфорація гострої виразки

в. Перфорація та виразкова кровотеча

г. Перфорація та пілоростеноз

13.Як трактувати симптом Спіжарного?

а. Високий тимпаніт в проекції печінки

б. Наявна рідина у правому та лівому фланках живота

в. Наявна рідина у лівому фланку живота

г. Гострий „кинжальний” біль у епігастральній ділянці

14.Сиптом Орланки

а. Глухий перкуторний звук у відлогих ділянках живота

б. Високий типланіт у відлогих ділянках живота

в. Високий тимпаніт у проекції печінки

г. Біль у епігастральній ділянці

15. Симптом Делафуа

а. Раптовий інтенсивний біль у надчеревній ділянці

б. Високий тимпаніт у проекції печінки

в. Захисне напруження м’язів передньої черевної стінки у епігастральній ділянці

г. Вимушене положення тіла хворого з зігнутими і приведеними до живота ногами

Всі вірні відповіді „А”

Ситуаційні задачі:

1 У хворого 24 років вперше виник інтенсивний біль у епігастральній ділянці, повторне блювання після вживання алкоголю. Захворювання виникло за 2 години до обстеження. Об’єктивно: Дихання прискорене до 30 за хв. Пульс 110 уд за хв. А/т 120/70 мм рт. ст. Температура тіла 37,7 ° С. Язик вологий. Живіт не надутий, обмежено приймає участь при диханні. Визначається захисне напруження м’язів передньої черевної стінки у власне епігастральній ділянці та правому підребі’ї. При оглядовій рентгенографії органів черевної порожнини вільний газ під правим куполом діафрагми не визначається.

Вкажіть найбільш вірогідний діагноз та методи дослідження які сприятимуть його верифікації.

2. Хворий 22 років за 1 годину до госпіталізації вперше відчув інтенсивний біль в епігастральній ділянці після порушення дієти - напередодні вживав алкоголь, спожив значну кількість їжі. Об’єктивно: обличчя бліде, відмічено напруження мімічних м’язів, дихання поверхневе, прискорене, черевна стінка напружена у всіх відділах, позитивний симптом Спіжарного. Пульс 112 за хв. А/т 110/70 мм рт. ст.

Встановіть діагноз. Визначте лікувальну тактику.

3. Хворий 53 років протягом 14 років страждає на виразкову хворобу дванадцятипалої кикши. Упродовж періоду захворювання неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні у зв’язку з загостренням виразки. У цього хворого раптово виник біль у епігастральній ділянці, було одноразове блювання. Перебував у вимушеному положенні на боку з зігнутими і приведеними до живота ногами. Згодом біль значно зменшився, стан хворого покращився. Наступного дня звернувся до дільничого лікаря зі скаргами на помірний біль у правому підребір’ї, підвищення температури тіла до 37,8° С. Об’єктивно: Загальний стан середнього ступеню важкості, язик дещо сухий. Визначається помірне захисне напруження м’язів у правому підребі’ї та нечітко виражений симптом Щоткіна-Блюмберга. Пульс 92 за хв. А/т 120/70 мм рт.ст. Лейкоцитоз 11,4•10⁹, паличкоядерних нейтрофілів - 14.

Визначте попередній діагноз, діагностичну програму та лікувальну тактику.

4. Хворий 34 років після зловживання алкоголем відчув інтенсивний біль у епігастральній ділянці, було одноразове блювання. За медичною допомогою своєчасно не звернувся самостійно приймав знеболюючі засоби, спазмолітики. Стан покращився і протязом 4-5 годин хворий почував себе задовільно. Однак, невдовзі виник помірний нелокалікалізований біль у животі та його здуття, повторилося блювання. А/т 100/60 мм рт.ст., пульс 110 за хв., підвищення температури тіла до 38 ° С, лейкоцитоз 18,7•10⁹, паличкоядерних нейтрофілів – 21. Хворий госпіталізований у хірургічне відділення з діагнозом перфоративної виразки.

Вкажіть стадію клінічного перебігу перфоративної виразки. Визначте лікувальну тактику.

5. У хворого 48 років з наявним виразковим анамнезом протягом 16 років виник інтенсивний біль у власне епігастральній ділянці, який ірадіював у ділянку спини. Було одноразове блювання. Об’єктивно: стан важкий, язик сухий, помірне здуття живота у верхній його половині та незначно виражений дефанс м’язів у епігастральній ділянці. Симптоми Спіжарного, Орланки негативні, А/т 120/70 мм рт.ст., пульс 112 за хв., температура тіла 37, 9° С, лейкоцитоз 19,2•10⁹, паличкоядерних нейтрофілів –17. Виникла підозра на перфоративну виразку задньої стінки дванадцятипалої кишки.

Проведіть дифенційну діагностику? На підставі яких методів дослідження можна верифікувати зазначений діагноз?

6. Під час оперативного втручання у хворого 46 років з підозрілою перфоративною виразкою виявлено набряк в ділянці гепатодуоденальної зв’язки та нашарування фібрину. Випоту у черевній порожнині немає. Жовчний міхур та підшлункова залоза не змінені. Під час госпіталізації при ФГДС була встановлена виразка задньої стінки дванадцятипалої кишки. Діаметр виразки – 1,5 см.Які дії необхідно здійснити хірургу для встановлення діагнозу та визначення обсягу оперативного втручання?

7. У хворого 24 років під час оперативного втручання встановлено перфоративну виразку передньої стінки цибулини дванадцятипалої кишки. Виразковий анамнез відсутній. Під час ФГДС, виконаної при госпіталізації, наявна виразка лише передноьї стінки дванадцятипалої кишки. Краї виразки не потовщені, виразкового інфільтрату немає.

Який обсяг оперативного втручання доцільно виконати у цього хворого?

8. Хворий 38 років страждає виразковою хворобою протягом 12 років. Неодноразово були напади гострого панкреатиту. Після споживання значної кількості їжі відчув інтенсивний біль в епігастральній ділянці, було одноразове блювання. При обстеженні визначається біль та помірно виражене захисне напруження м’язів у епігастральній ділянці. Симптом Спіжарного негативний. При оглядовій рентгенографії вільний газ у черевній порожнині не визначається. При ФГДС встановлена „глибока” виразка задньої стінки пілоричного відділу шлунка. Госпіталізований в хірургічне відділення з діагнозом гострого панкреатиту, виразкової хвороби шлунка. Консервативна терапія гострого панкреатиту протягом 4 годин була не ефективна. Зберігався біль в животі, виникли симптоми подразнення очеревини в переважно в правій половині живота, температура тіла 38,1° С, лейкоцитоз 18,4•10⁹, паличкоядерних нейтрофілів –19. Хворому виконана лапаротомія, під час якої виявлено незначну кількість шлункового вмісту в правому фланку живота. Шлунковий вміст потрапляє у черевну порожнину через voramen gastroepiploicum.

Яка клінічна форма пефоративної виразки у хворого? Що було основною причиною несвоєчасно встановленого діагнозу? Яке оперативне втручання показано хворому?

9. Пацієнт 42 років госпіталізований у хірургічне відділення з діагнозом перфоративної виразки. При ФГДС встановлено дві дзеркально розташовані виразки на передній та задній стінках дванадцятипалої кишки. Під час оперативного втручання виявлена перфорація виразки передньої стінки цибулини дванадцятипалої кишки.

Який обсяг оперативного втручання слід виконати хворому?

10. Хвора 32 років оперована з приводу перфоративної виразки передньої стінки дванадцятипалої кишки. Виконано операцію зашивання перфоративної виразки. На 3 добу післяопераційного періоду виник біль у животі. По дренажах із черевної порожнини відмічено виділення шлункового вмісту з домішком гемолізованої крові характеру „кавової гущі”. Відмічено виділення аналогічного шлункового вмісту характеру „кавової гущі” при зондуванні шлунка. Виникла підозра на фізичну неспроможність швів зашитої перфоративної виразки дванадцятипалої кишки та шлункову кровотечу. У зв’язку з чим виконано невідкладну релапаротомію. Шви зашитої перфоративної виразки спроможні. Шлунковий вміст характеру „кавової гущі” потрапляє у вільну черевну порожнину через voramen gastroepiploicum.

Який патологічний стан є підозрілим? Які дії слід виконати для встановлення діагнозу? Який обсяг оперативного втручання слід виконати в залежності від встановленого діагнозу?

Виразкова кровотеча.

(Тестові завдання) Виразкова кровотеча.

1.Вкажіть найбільш ймовірні фактори ризику виникнення виразкової кровотечі

а.Локалізація виразки на задній стінці цибулини дванадцятипалої кишки або малій кривині шлунка, тривалий виразковий анамнез, пенетрація виразки, виразка значних розмірів, генералізований атеросклероз, гіпертонічна хвороба

б. Локалізація виразки на передній стінці цибулини дванадцятипалої кишки, тривалий виразковий анамнез, пенетрація виразки, виразка значних розмірів

в. Тривалий виразковий анамнез, пенетрація виразки, виразка значних розмірів, генералізований атеросклероз, гіпертонічна хвороба, хронічний пенкреатит

г. Виразка великої кривини шлунка, виразка задньої стінки дванадцятипалої кишки, порушення дієти, гіповітаміноз, хронічний гепатит.

2. Вкажіть клінічні ознаки виразкової кровотечі

а. Блювання кавовою гущею, блідість обличчя, головокружіння, тахікардія, гіпотонія, мелена

б. Блідість обличчя, головокружіння, тахікардія, гіпотонія, незмінена кров у калових масах, виразковий анамнез,блювання кавовою гущею

в. Блювання кавовою гущею, блідість обличчя, головокружіння, тахікардія, гіпотонія, мелена, виразковий анамнез, миготлива аритмія

г. Блідість обличчя, головокружіння, тахікардія, гіпотонія, мелена, виразковий анамнез, блювання кавовою гущею, здуття живота, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга.

3. При ФГДС виявлена капілярна кровотеча із стінок виразки дванадцятипалої кишки

Вкажіть ступінь активності виразкової кровотечі відпоавідно до класифікації Forrest

а. Актиана кровотеча

б. Кровотеча, що припинилася

в.Стійкий гемостаз

г.Нестійкий гемостаз

4.При ФГДС наявна незначна кровотеча з-під тромбу який знаходиться на дні виразки.

Вкажіть ступень активності виразкової кровотечі відпоавідно до класифікації Forrest

а. Актиана кровотеча

б. Кровотеча, що припинилася

в.Стійкий гемостаз

г.Нестійкий гемостаз

5. Наявна тромбована судина на дні виразки. Вкажіть ступень активності кровотечі відповідно до класифікації Forrest

а. Кровотеча, що припинилася

б. Актиана кровотеча

в. Стійкий гемостаз

г. Нестійкий гемостаз ї

6. У хворого з виразковою кровотечою при ФГДС виявлена виразка задньої стінки дванадцятипалої кишки дно якої вкрите фібрином. Вкажіть ступень активності кровотечі відповідно до класифікації Forrest

а. Стійкий гемостаз

б. Актиана кровотеча

в. Кровотеча, що припинилася

г. Нестійкий гемостаз

7. Вкажіть ступінь крововтрати при помірному порушенні загального стану хворого, тахікардії до 110 ударів за хв., систолічному А/т 90 мм рт. ст., рівні гемоглобіну до 80 Г/л, дефіциті ОЦК до 15%.

а. Кровотеча легкого ступеня

б.Кровотеча середнього ступеня

в. Кровотеча важкого ступеня

8. Вкажіть методи гемостазу при виразковій кровотечі

а. Консервативне лікування, ендоскопічний гемостаз, оперативне втручання

б. Консервативне лікування, ендоскопічний гемостаз, оперативне втручання, гіпербарична оксигенація

в. Консервативне лікування, ендоскопічний гемостаз, оперативне втручання, перидуральна анестезія

г. Консервативне лікування, ендоскопічний гемостаз, оперативне втручання, ендоскопічна ультразвукова доплерографія

9.У яких випадках найбільш доцільне консервативне лікування виразкової кровотечі?

а. Похилий вік хворого, важкі супутні захворювання, вперше виявлена виразка, невеликий діаметр виразки

б. Виразкові кровотечі в минулому, зупинка яких була здійснена консервативними заходами

в. Похилий вік хворого, важкі супутні захворювання, капілярна кровотеча, пенетрація виразки

г. Постбульбарна локалізація виразки, неінтенсивна кровотеча, відсутня можливість здійснити ендоскопічну зпинку кровотечі

10. Вкажіть основні складові консервативної терапії при виразковій кровотечі

а. Гемостатична терапія, противиразкова терапія, ерадикаційна терапія, корекція порушень глобулярного об’єму та поліорганної недостатності, попередження синдрому внутрішньосудинного дисемінованого згортання крові

б. Гемостатична терапія, противиразкова терапія, протизапальна терапія,

ерадикаційна терапія, корекція порушень глобулярного об’єму та поліорганної недостатності,

в. Гемостатична терапія, противиразкова терапія, ерадикаційна терапія, корекція порушень глобулярного об’єму та поліорганної недостатності, фібринолітичні засоби

г. Гемостатична терапія, противиразкова терапія, ерадикаційна терапія, корекція порушень глобулярного об’єму та поліорганної недостатності, гормонотерапія

11. Вкажіть методи ендоскопічного гемостазу

а. Діатермокоагуляція, лазерна фотокоагуляція, аргоноплазмова коагуляція, паравазальна зупинка кровотечі, комбіновані методи зупинки кровотечі

б. Діатермокоагуляція, лазерна фотокоагуляція, паравазальна зупинка кровотечі, пневмопресія шлунка

в. Діатермокоагуляція, лазерна фотокоагуляція, паравазальна зупинка кровотечі, прошивання кровоточивої судини, застосування клейових композицій

г. Діатермокоагуляція, лазерна фотокоагуляція, паравазальна зупинка кровотечі, пломбування кровоточивої судини.

12. Показання до виконання екстренних оперативних втручань при виразковій кровотечі

а. Триваюча профузна кровотеча, неефективніть консервативної терації та ендоскопічних методів гемостазу, рецидив кровотечі у стаціонарі

б. Триваюча профузна кровотеча, неефективніть консервативної терації та ендоскопічних методів гемостазу, рецидив кровотечі у стаціонарі, локалізація виразки в антральному відділі шлунка

в. Триваюча профузна кровотеча, неефективніть консервативної терації та ендоскопічних методів гемостазу, крововтрата понад 10% ОЦК

г. Триваюча профузна кровотеча, неефективніть консервативної терації та ендоскопічних методів гемостазу, крововтрата до 20% ОЦК

13. Показання до виконання термінових оперативних втручань при виразковій кровотечі

а. Високий ризик рецидиву виразкової кровотечі

б. Неможливість компенсувати дефіцит ОЦК

в. Гігантська виразка шлунка та дванадцятипалої кишки

г. Підозра на малігнізацію виразки

14. Вкажіть найбільш доцільне оперативне втручання з приводу кровотечі з виразки шлунка

а.Резекція шлунка

б.Стовбурова ваготомя, видалення виразки, пілоровластика

в.Гастротомія, прошивання виразки

г. Гастректомія

15. Вкажіть найбільш доцільне оперативне втручання з приводу кровотечі з виразки дванадцятипалої кишки

а. Видалення виразки, пілоропластика, стовбурова ваготомія

б. Резекція шлунка

в. Прошивання виразки

г. Резекція дванадцятипалої кишки

Всі вірні відповіді „А”

Ситуаційні задачі:

1. Хворий 56 років, який страждає виразковою хворобою дванадцятипалої кишки протягом 18 років, та хронічним радикулітом вживав протизальні нестероїдні засоби з приводу радикуліта. Через добу відчув загальну слабкість, головокружіння, тошноту у зв’язку з чим

викликав сімейного лікаря. Об’єктивно: Загальний стан хворого задовільний, шкірні покрови звичайного кольору, А/т 120/70 мм рт. ст. Живіт м’який, безболісний без ознак подразнення очеревини. При ректальному дослідженні наявна мелена.

Встановіть діагноз, визначте лікувально-діагностичну тактику.

2. Хворий 64 років госпіталізований в хірургічне відділення з діагнозом виразкова хвороба дванадцятипалої кишки ускладнена кровотечою. Стан хворого середнього ступеню важкості. А/т 110/60 мм рт.ст., пульс 100 ударів за хв. Живіт м’який безболісний, симптоми подразнення очеревини негативні. При ФГДС встановлено виразку задньої стінки цибулини дванадцятипалої кишки із стінок якої наявна капілярна кровотеча.

Визначте найбільш оптимальну лікувальну тактику у цього хворого.

3. У хворого 32 років госпіталізований з діагнозом виразкової кровотечі. Стан хворого важкий. Шкірні покрови бліді. Було неодноразове блювання „кавовою гущою”. А/т 80/50 мм рт. ст., пульс 118 ударів за хвилину. Гемоглобін 80 г/л, еритроцити 2,6• 10¹², гематокрит 21 од. При ФГДС встановлено струминну кровотечу з арозованої судини на дні виразки задньої стінки дванадцятипалої кишки.

Визначте лікувальну тактику у цього хворого.

4. Хворий 43 років госпіталізований в хірургічне відділення зі скаргами на загальну слабкість, головокружіння, блювання „кавовою гущою”. А/т 100/60 мм рт.ст., пульс 100 ударів за хвилину. Гемоглобін 105 г/л, еритроцити 3,2• 10¹², гематокрит 29 од. При ФГДС встановлено виразку задньї стінки дванадцятипалої кишки на дні якої наявна тромбована судина. У порожнині шлунка наявна незначна кількість „кавової гущі” та артеріальної крові.

Визначте лікувальну тактику.

5. В хірургічне відділення госпіталізовано хворого у якого зі скаргами на загальну слабкість, головокружіння. Напередодні було блювання „кавовою гущою”. Загальний стан серднього ступеню важкості. Шкірні покрови бліді, живіт при пальпації м’який, безболісний у всіх відділах. При ректальному дослідженні виявлена мелена. А/т 110/60 мм рт.ст., пульс 90ударів за хвилину. Гемоглобін 110 г/л, еритроцити 3,6• 10¹², гематокрит 27 од. При ФГДС встановлено виразку задньї стінки дванадцятипалої кишки дно якої покрито фібрином. У порожнині шлунка „кавової гущі” не встановлено.

Призначте лікування цьому хворому.

Поиск по сайту: