Форми та типи екологічних експертиз в Україні

Лекція 2

Типи та форми екологічної експертизи

План

1. Форми та типи екологічних експертиз в Україні.

2. Об’єкти підвищеної небезпеки.

Рекомендована література

Форми та типи екологічних експертиз в Україні.

В Україні діють такі форми екологічної експертизи: державна і громадська.

Державна екологічна експертиза (ДЕЕ) організовується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими закладами, організаціями та спеціально створюваними комісіями Мінекології України, Міністерства охорони здоров’я, їх підрозділами на місцях, разом з іншими органами виконавчої влади, спеціалістів закладів, організацій та підприємств, а також експертів міжнародних організацій.

Проведенню строгої ДЕЕ підлягають ті види і об’єкти діяльності, які мають дуже високий рівень небезпечності:

- нафтопереробні підприємства та установки по виробництву розріджених газів із вугілля та бітумінозних сланців потужністю 500 т/добу і вище;

- ТЕС та інші установки по спалюванню палива потужністю 300 МВт і більше, АЕС та інші ядерні установки (крім науково-дослідних, які використовуються для виробництва і відновлення матеріалів і палив, що розщеплюються, потужністю не більше 1 МВт);

- установки по видаленню, виробництву і переробці азбесту та азбестовмісних матеріалів потужністю вище 20 тис.т/рік кінцевого продукту, а також установки по виробництву фракційних матеріалів потужністю вище 50 т/рік кінцевого продукту;

- автомагістралі, швидкісні шосе та залізні дороги дальнього маршруту, аеропорти із злітно-посадочними смугами протяжністю 2100 м та вище;

- торгові морські порти, а також внутрішні водні шляхи та потри, які приймають судна, що мають грузопідйомність вище 1350 т.

ДЕЕ здійснюється на надвідомчому, міжвідомчому та відомчому рівнях.

Надвідомча екологічна експертиза проводиться спеціально уповноваженим органом держави − Мінекології України та його нижчими підрозділами.

Міжвідомча екологічна експертиза проводиться по відношенню до більш крупних і важливих народногосподарських об’єктів. Вона здійснюється спеціальними експертними комісіями, до складу яких входять представники міністерств, державних комітетів та відомств, які працюють у сфері планування, санітарного контролю, проектування та будівництва, а також науково-дослідні організації, провідні вчені академій наук, вищих навчальних закладів та інші зацікавлені особи і компетентні організації.

Відомча екологічна експертиза здійснюється спеціальними експертними підрозділами того чи іншого відомства з метою перевірки, аналізу та оцінки техніко-економічних показників проектів (які розробляються і затверджуються всередині галузі) світовим науково-технічним досягненням та вимогам охорони НС.

Однією із найпоширеніших форм відомчої ДЕЕ є галузева експертиза. Її проводять експертні підрозділи окремих галузей управління або народного господарства переважно для проектів будівництва (реконструкції) підприємств, будівель, споруд, які необхідні для даної галузі.

З однієї сторони ця форма ЕЕ має певні переваги (знання експертами деталей проекту), з іншого недоліки (можливість втрати слабкі місця проекту). друге знижує природоохоронну ефективність проекту.

Найвищою інстанцією для проведення ДЕЕ є Главдержекоекспертиза Мінекології України, при якій діє Рада державної ЕЕ, яка сформована із провідних вчених та висококваліфікованих спеціалістів, представників законодавчої влади та громадських організацій.

ДЕЕ підлягають також проекти, які реалізуються з використанням інвестицій. Пріоритетними напрямками таких проектів є:

- переробка радіоактивних відходів;

- створення системи оцінок техногенного навантаження на навколишнє середовище;

- підвищення ефективності технологічних та екологічних рівнів енергетичних об’єктів;

- розробка проектів державних і регіональних екологічних програм;

- розробка та запровадження системи екологічного моніторингу;

- законодавче регулювання у сфері захисту НС;

- покращення якості НС (очисні споруди тощо);

- покращення якості питної води (річкові та підземні системи водопостачання, локальні та індивідуальні способи водопідготовки);

- збільшення запасів прісноводних та морських риб;

- удосконалення управління береговою зоною Чорного і Азовського морів;

- розробка міжнародних програм оздоровлення басейну річки Дніпро;

- запровадження системи і технологій утилізації та захоронення токсичних відходів;

- сприяння розвитку природно-заповідного фонду.

Об’єкт проектування належить до категорії тих, які негативно впливають на навколишнє середовище, якщо він:

- має джерела викидів в атмосферу шкідливих речовин;

- вимагає будівництва самостійних очисних споруд для очистки стічних вод (промислових, господарсько-побутових, поверхневих, дренажних) або споруд попередньої очистки промислових стоків до скидання їх в загальноміські каналізаційні мережі;

- вимагає будівництва шламонакопичувачів, хвостосховищ, полігонів для зберігання та поховання відходів або створення спеціальних установок для їх утилізації;

- вимагає відведення більше 10 га площі оброблюваних земель або лісових масивів першої групи.

Процедура завершення проведення ДЕЕ закінчується прийняттям еколого-експертних висновків, які повинні:

- бути достатньо повними за змістом і логічно чіткими за викладом змісту (не допустимий такий виклад матеріалу за якого зміст можна трактувати з різної точки зору);

- містити об’єктивні та всебічно обґрунтовані висновки експертних органів по відношенню повноти і законності проектних рішень;

- відображати весь процес екологічної експертизи та основні проблеми, які розглядалися на різних етапах її проведення.

За призначенням ЕЕ є: первинні, вторинні.

За масштабами: локальні (об’єктні), районні, регіональні (обласні й міжобласні), державні, міждержавні.

Поиск по сайту: