АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Європейський союз. Європейська Спільнота (організація-попередник Європейського Союзу) була створена на основі Римського договору

Читайте также:
  1. Європейський Союз і законодавство з охорони праці
  2. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ І ЙОГО СКЛАДОВІ
  3. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ ТА ЙОГО ГРОМАДЯНИ
  4. Європейський союз.
  5. Інтеграція педагогічної освіти України в загальноєвропейський простір
  6. Тема 13. Європейський раціоналізм XVII століття.
  7. УКРАЇНА - ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

Європейська Спільнота (організація-попередник Європейського Союзу) була створена на основі Римського договору, підписаного 1957 р. Бельгією, Італією, Люксембургом, Нідерландами, Німеччиною та Францією. Вона об'єднала три Співтовариства (Європейське Об'єднання Вугілля та Сталі, Європейське Економічне Співтовариство та Європейське Співтовариство атомної енергії) і відзначалась від попередніх спроб об'єднання європейських держав двома суттєвими рисами:

1) Європейське Співтовариство спиралось на солідні економічні основи;

2) побудоване на основі юридично обов'язкових Договорів, тому держави-члени змушені дотримуватися їх норм і положень.

Відповідно до Договору про заснування Європейського Співтовариства 1957 р. (укладеного на необмежений строк) ЄС створюється з метою: створення спільного ринку, економічного та валютного союзу, сприяння на всій території Співтовариства гармонійному і збалансованому розвитку економічної діяльності, високому рівню зайнятості та соціальному захисту, рівності між чоловіками й жінками, стійкому і безінфляційному зростанню, досягненню високого рівня конкурентоспроможності та зближення економічних показників, захисту й поліпшенню стану навколишнього середовища, підвищенню життєвого рівня та якості життя, економічній і соціальній згуртованості та солідарності держав-членів.

Завдання, що покладаються на Співтовариство, виконуються такими установами (ст. 7 цього ж договору):

• Європейським Парламентом;

• Радою;

• Комісією;

• Судом ЄС,

• Палатою Аудиторів.

Європейська Рада - єдиний орган, який наділений широкою компетенцією для регулювання інтеграції у межах усіх трьох основних сфер діяльності ЄС та представляє інтереси держав-учасниць.

Європейський Парламент - діє незалежно від держав-учасниць. Законодавча функція перебуває в процесі розвитку, контрольні повноваження обмежені.

Європейська Комісія - представляє інтереси об'єднання в цілому.

Європейський Суд - вища судова інстанція ЄС, виконує функції міжнародного, конституційного та адміністративного судів.

Європейська Рахункова палата - повноваження щодо перевірки звітів про всі доходи та видатки як ЄС в цілому, так і його органів, допомога у контролі за виконанням бюджету ЄС.

За Договором про Європейський Союз (Маастрихтським договором), що набув чинності з 1993 р., ЄС становить політичний, економічний та монетарний союз.

ЄС - це один з найбільших суб'єктів світової торгівлі, є найбільшим фінансовим донором для країн, що розвиваються.

В юридичній літературі не має остаточної думки щодо приналежності ЄС до конкретного виду об'єднань держав - чи це конфедерація чи міжнародна організація. Йому властиві ознаки, притаманні міжнародній організації, а також ознаки конфедерації. З іншого боку, ЄС як економіко-політичне утворення і далі знаходиться в процесі становлення, тому досі не знайшло своєї остаточної форми. На даний час це перехідне утворення між наднаціональною організацією та міждержавною, міжурядовою кооперацією багатьох країн.

Необхідні нормативні документи та літературні джерела:

Международное публичное право: учебн./Л.П. Ануфриева, К.А. Бякишев, Е.Г. Моисеев, В.В. Устинов (и др.); отв. ред К.А. Бякишев – 5-е изд., перераб. И доп.-М:Проспект, 2010 – 1008с.

Міжнародне право Ю.А. Іванов: Посібн. Для підготовки до іспитів.-К.: вид. Паливода, 2004. -202с – Бібліогр.: с.193-194

Міжнародне публічне право: Підручник/Під редакцією Г.О.Анцелевича.-К.:Алерта, 2005.-424с.

 

 


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)