Загальні форми організації виробництва

Розвиток промислового виробництва в умовах глобалізації пов'язаний з розвитком великомасштабного виробництва, створенням міжнародних ринків, з посиленням конкуренції. Ці процеси обумовлюють вдосконалення загальних форм організації виробництва. Поряд з традиційною формою концентрацією виробництва використовується і деконцентрація виробництва.

Концентрація виробництва означає збільшення розмірів підприємств, зосередження процесів виробництва, робочої сили, засобів виробництва й випуску продукції на все більших підприємствах, наприклад у транснаціональних корпораціях. У господарській практиці виокремлюють три основні види концентрації:

- агрегатну – на основі збільшення одиничної потужності або продуктивності технологічних установок;

- технологічну – на основі укрупнення виробничих одиниць підприємства;

- заводську – тобто збільшення розміру самостійних підприємств.

Деконцентрація –це прцес утворення широкої мережі малих та середніх підприємств і поділу існуючих великих підприємств. Світовий досвід свідчить про те, що малі підприємства є технічно передовими, спеціалізованими, мобільними та економічно ефективними виробниками, які домінують передусім у науково-технічній сфері.

Спеціалізація виробництва – це процес зосередження діяльності підприємства на виготовленні певної продукції або виконанні окремих видів робіт. Спеціалізація виробництва є важливою передумовою неухильного підвищення ефективності комерційно-господарської діяльності. Водночас спеціалізація має суттєвий недолік. Якщо знижується попит на продукцію спеціалізованого підприємства, то його фінансовий стан може погіршуватися. Ось чому за певних умов необхідно впроваджувати диверсифікацію виробництва.

Сутність диверсифікації полягає в одночасному розвитку багатьох видів виробництв, у значному розширенні номенклатури та асортименту виробів.

Кооперування виробництва є формою виробничих зв’язків між підприємствами, що спільно виготовляють певний вид кінцевої продукції. Це пов’язане з розвитком спеціалізації виробництва, характеризується відносною сталістю та стійкістю зв’язків між продуцентами, необхідністю дотримання підприємствами-суміжниками відповідних техніко-технологічних вимог головних підприємств з випуску готових до експлуатації виробів.

Інтегрування виробництва, тобто зосередження усіх стадій виробництва(заготівельної, обробної, складальної) у межах одного підприємства, об’єднання з тим, щоб бути незалежним від інших підприємств.

Комбінування виробництва – це процес органічного поєднання в одному підприємстві багатьох виробництв, що належать до різних галузей промисловості.

Питання для теоретичної підготовки

1. Як ви розумієте поняття «організація виробництва»?

2. Як пов’язані між собою принципи диференціації та паралельності?

3. Яким чином реалізується принцип спеціалізації в різноманітній діяльності працівника?

4. Які наслідки можуть бути, якщо не дотримується принцип пропорційності?

5. За яких типів виробництва найбільш важлива реалізація принципу гнучкості?

6. У чому полягає різниця між концентрацією та деконцентрацією виробництва?

7. У яких умовах інтегрування виробництва більш доцільне, ніж кооперування?

8. Що таке тип виробництва?

9. Який тип виробництва здобув найбільше поширення у ринкових умовах?

Поиск по сайту: