|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА. Життя і здоров’я людини — одна з найбільших цінностей суспільстваЖиття і здоров’я людини — одна з найбільших цінностей суспільства. Упродовж усієї історії існування людство прагнуло дбати про свою безпеку. Однак зараз, в умовах загострення екологічної ситуації, соціальних і воєнних протиріч, суттєвих змін у техногенній сфері, що посилюють ймовірність виникнення глобальних небезпек (АЕС, космічні технології тощо), збитків від аварій, катастроф, стихійних лих тощо, соціальна безпека — одна з головних проблем держави. Тому потреба у формуванні знань безпеки життєдіяльності як умови забезпечення життя і здоров’я людини найбільш актуальна. Одним із шляхів виконання цього завдання є вивчення студентами предмета " безпека життєдіяльності". Майже третина аварій і нещасних випадків — незадовільні знання з безпеки життєдіяльності. Вивчення дисципліни " безпека життєдіяльності” — важливий крок у розширенні світогляду майбутніх медичних працівників, їх захист у процесі виробничої та побутової діяльності в умовах надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу. Безпека життєдіяльності як наукова дисципліна виникла на перетині соціально-правових, технічних і медичних наук, науки про людину, теорії ризику. Головні об’єкти її дослідження: людина в процесі та організації праці, виробниче середовище тощо. На підставі даних досліджень постійно розробляються заходи щодо підвищення рівня забезпечення безпечних і здорових умов праці. Випускники вищого медичного навчального закладу повинні мати необхідну підготовку для вирішення різних питань з безпеки життєдіяльності. Курс включає актуальні питання законодавчих актів з безпеки життєдіяльності людини. Програмні питання організації в умовах надзвичайних ситуацій повинні вивчатися з урахуванням знань і практичних навичок, одержаних студентами з клінічних і природничо-наукових дисциплін. Студенти вивчають питання безпеки життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях, класифікацію можливих надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу, способи захисту людей від уражаючих факторів: аварій, катастроф, стихійного лиха, застосування сучасної зброї масового ураження; зміст і обсяг першої медичної допомоги в осередках надзвичайних ситуацій. На практичних заняттях студенти повинні засвоїти та вміти оцінювати загальну й медичну обстановку в структурних підрозділах медичних установ, яка виникає внаслідок надзвичайної ситуації, надавати першу медичну допомогу. У кінці вивчення дисципліни проводиться диференційований залік. За навчальним планом дисципліну „ безпека життєдіяльності” вивчають на другому році навчання. Види навчальних занять згідно з навчальним планом: ¾ лекції; ¾ практичні заняття; ¾ самостійна позааудиторна (індивідуальна) робота студентів. Предметна (циклова) методична комісія має право вносити зміни до навчальної програми залежно від організаційних і технічних можливостей, напрямів наукових досліджень, екологічних особливостей регіону, але відповідно до кінцевих цілей ОКХ і ОПП за фахом підготовки та навчальним планом. Засвоєння тем контролюється на практичних заняттях. Рекомендується застосовувати такі засоби діагностики рівня знань студентів, як комп’ютерні тести, розв’язування ситуаційних задач, контроль практичних навичок тощо. У програмі відображено теми, розділи, які студенти повинні засвоїти; практичні навички, якими повинні оволодіти; питання, про які мають бути поінформованими.
Після вивчення курсу студенти повинні знати: Поняття про безпеку життєдіяльності: безпека, життя, діяльність. Середовище проживання людини: навколишнє, виробниче та побутове. Вплив шкідливих факторів навколишнього середовища на здоров’я людини. Джерела забруднення виробничого середовища. Класифікація шкідливих і небезпечних факторів (фізичних, хімічних, біологічних та психофізіологічних). Профілактика професійних захворювань. Засоби індивідуального захисту працівників. Методи та засоби оцінювання мікрокліматичних умов праці. Стихійні лиха: причини, класифікація, медико-тактична характеристика їх.Виробничі аварії та катастрофи. Основні уражаючі фактори, їхні параметри та наслідки впливу на людей.Радіоактивне забруднення місцевості та зараження повітря на АЕС. Оцінювання радіаційної обстановки та під час надзвичайних ситуацій. Основні принципи та засоби захисту населення під час надзвичайних ситуацій. Оповіщення населення при виникненні надзвичайних ситуацій. Застосування засобів індивідуального захисту: протигази, респіратори тощо. Медичні засоби захисту: аптечка індивідуальна, індивідуальний протихімічний пакет і пакет перев’язувальний індивідуальний.Інженерний захист населення: сховища, протирадіаційні укриття тощо.Організація проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження. Сили та засоби проведення рятувальних робіт. Спеціальне та санітарне оброблення уражених, знезараження одягу, взуття, засобів захисту, води, продуктів харчування.
Студенти повинні вміти: ¾ складання схеми обстеження житлових та виробничих приміщень; ¾ вимірювання мікрокліматичних умов; ¾ оцінювання середовища проживання людини; ¾ оцінювання мікроклімату навчальної кімнати. ¾ користування засобами індивідуального захисту: респіратором, протигазом; ¾ користування медичними засобами захисту: аптечкою індивідуального користування, індивідуальним протихімічним пакетом, пакетом перев’язувальним індивідуальним.
Студенти мають бути проінформовані про: ¾ матеріальну відповідальність за спричинення збитку установі; ¾ наслідки при невиконанні вимог техніки безпеки; ¾ правила техніки безпеки під час експлуатації лазерних установок; ¾ правила техніки безпеки під час роботи в радіологічній лабораторії.
МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ ХНМУ
1. Предмет, структура та функції дисципліни «Безпека життєдіяльності». 2. Заходи та засоби, спрямовані на запобігання негативної дії природних джерел небезпеки на людину та на системи забезпечення її життєдіяльності. 3. Складання схеми обстеження житлових та виробничих приміщень.
МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ ХНМУ
1. Визначення поняття безпеки. Життєдіяльність як процес існування та самореалізації індивіда в єдності його життєвих потреб і можливостей. 2. Небезпеки, пов'язані з використанням транспортних засобів, 3. Вимірювання мікрокліматичних умов.
МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ ХНМУ
1. Система «людина - життєве середовище» та її компоненти. 2. Небезпечна дія електричного струму на організм людини. 3. Оцінювання середовища проживання людини.
МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ ХНМУ
1. Природне оточення та матеріальна культура - основні елементи життєвого середовища людини. 2. Техногенні джерела іонізуючого, електромагнітного та віброакустичного випромінювання. 3. Оцінювання мікроклімату навчальної кімнати.
МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ ХНМУ
1. Життєдіяльність як комплекс взаємозв'язків у системі «людина- життєве середовище». 2. Пандемії, епідемії, масові отруєння людей. 3. Користування засобами індивідуального захисту: респіратором, протигазом.
МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ ХНМУ
1. Рівні системи «людина - життєве середовище». 2. Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб (холера, сибірка, чума та ін.). Інфекційні захворювання тварин і рослин. 3. Користування медичними засобами захисту: аптечкою індивідуального користування, індивідуальним протихімічним пакетом, пакетом перев’язувальним індивідуальним.
МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ ХНМУ
1. Методологічні основи безпеки життєдіяльності. Системний підхід у безпеці життєдіяльності. 2. Засоби та заходи, спрямовані на запобігання негативної дії техногенних джерел небезпеки на людину та навколишнє середовище. 3. Проведення часткового та повного санітарного оброблення.
МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ ХНМУ
1. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек. 2. Соціальні небезпеки. Політичні небезпеки. 3. Проведення дезактивації, дегазації, дезінфекції.
МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ ХНМУ
1. Види небезпек: мікро- та макро-біологічна, вибухопожежна, гідродинамічна, пожежна, радіаційна, фізична, хімічна, екологічна. 2. Небезпечні фактори, причини та небажані наслідки, пов'язані з урбанізацією середовища життєдіяльності людини. 3. Проведення очищення води, продуктів харчування.
МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ ХНМУ
1. Джерела небезпеки трудової діяльності. Ризик, як фактор потенційної небезпеки. 2. Поведінка людини в специфічних умовах великих населених пунктів. 3. Користування розчинами для спеціального оброблення.
МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ ХНМУ
1. Індивідуальний і соціальний ризик. Концепція допустимого ризику. Оцінка ступеню ризику. Управління ризиком. 2. Характерні приклади захворюваності, травматизму та аварій у побуті. 3. Складання схеми обстеження житлових і виробничих приміщень.
МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ ХНМУ
1. Класифікація НС за причинами походження,територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків. 2. Особливі заходи безпеки при використанні газу, токсичних, пожеже- та вибухонебезпечних речовин, електричного устаткування, посудин, що знаходяться під тиском тощо. 3. Володіння методами дослідження мікрокліматичних умов праці.
МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ ХНМУ
1. Здоров'я людини як медико-біологічна та соціальна категорія. 2. Вимоги щодо забезпечення санітарно-гігієнічного та епідемічного благополуччя населення. 3. Оцінювання загальної медичної обстановки, яка склалася внаслідок стихійного лиха.
МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ ХНМУ
1. Організм в технічному оточенні. Людина та світ техніки. Технічні засоби підтримання життя. 2. Медико-тактична оцінка аварій, катастроф та стихій: можливий характер патології, санітарно-гігієнічний та епідеміологічний стан територій лиха, наявність лікувально-профілактичних закладів, шляхів евакуації. 3. Організація медичного розподілу постраждалих під час надзвичайних ситуацій.
МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ ХНМУ
1. Людина як біологічний та соціальний суб'єкт. Потреби людини: фізіологічні, матеріальні та духовні. Середовище: природне, виробниче, побутове, соціально-політичне. 2. Загальні правила поведінки на вулицях і дорогах, використання транспортних засобів та користування ними. 3. Надання першої медичної допомоги потерпілим із психоемоційними розладами.
МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ ХНМУ
1. Взаємодія людини з біосферою в цілому, окремими її складовими та компонентами. 2. Організація сестринської допомоги в умовах надзвичайних ситуацій. 3. Розроблення комплексу заходів щодо медичного захисту потерпілих.
МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ ХНМУ
1. Духовне середовище людини. Соціально-політичне оточуюче середовище. Соціум. Соціальні та психологічні фактори, що впливають на безпеку життєдіяльності людини. 2. Санітарно-протиепідемічний режим роботи в кабінетах, оглядовій. 3. Організація безпеки людей на випадок пожежі.
МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ ХНМУ
1. Визначення потенційно-небезпечних об’єктів і територій. 2. Надання першої медичної та долікарської допомоги хворим. 3. Дії медичної сестри під час пожежі.
МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ ХНМУ
1. Об’єкти підвищеної небезпеки та класи їхньої небезпечності. 2. Поведінка людей у надзвичайних ситуаціях і екстрена медична допомога при психоемоційних розладах. 3. Первинні засоби гасіння пожежі.
МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ ХНМУ
1. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ: землетрус, карст, осідання грунтів над гірничими виробками, зсув, обвал, ерозія ґрунту. 2. Організація медичного розподілу постраждалих. 3. Засоби індивідуального захисту працівників.
МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ ХНМУ
1. Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки та навколишнє середовище. 2. Евакуація постраждалих у лікувальні установи. 3. Мікроклімат умов праці.
МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ ХНМУ
1. Негативний вплив на життєдіяльність людей та функціонування об’єктів в 2. Організація сестринської допомоги в умовах надзвичайних ситуацій. 3. Оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях.
МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ ХНМУ
1. Небезпечні гідрологічні процеси і явища. 2. Організація і засоби першої медичної допомоги населенню, що постраждало у надзвичайних ситуаціях. 3. Засоби захисту органів дихання.
МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ ХНМУ
1. Біотичні небезпеки (небезпечні рослини, тварини, риби, комахи, гриби, бактерії, віруси). 2. Основні завдання і дії медичної сестри в організації сестринської допомоги в умовах надзвичайних ситуацій. 3. Засоби захисту шкіри.
МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ ХНМУ
1. Небезпечні та шкідливі фактори, породжені природними джерелами небезпеки: підвищені та понижені температури; каменепад; слизькі поверхні; природне іонізуюче та ультрафіолетове випромінювання; токсичні речовини; хвороботворні мікроорганізми. 2. Санітарно-протиепідемічний режим роботи в кабінетах, оглядовій. 3. Способи захисту води, продуктів харчування в умовах радіоактивного забруднення.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.019 сек.) |