Р о з д і л I. Стаття 1. Визначення термінів

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому
значенні:

інфекційні хвороби - розлади здоров'я людей, що викликаються
живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями,
найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними
паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами),
патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб
здоровим і схильні до масового поширення; (Абзац другий статті 1
в редакції Закону N 913-IV (913-15) від 05.06.2003)

небезпечні інфекційні хвороби - інфекційні хвороби, що
характеризуються важкими та (або) стійкими розладами здоров'я в
окремих хворих і становлять небезпеку для їх життя та здоров'я;

особливо небезпечні інфекційні хвороби - інфекційні хвороби
(у тому числі карантинні: чума, холера, жовта гарячка), що
характеризуються важкими та (або) стійкими розладами здоров'я у
значної кількості хворих, високим рівнем смертності, швидким
поширенням цих хвороб серед населення;

джерело збудника інфекційної хвороби (далі - джерело
інфекції) - людина або тварина, заражені збудниками інфекційної
хвороби;

дезінфекційні заходи (дезінфекція, дезінсекція, дератизація)
- заходи щодо знищення у середовищі життєдіяльності людини
збудників інфекційних хвороб (дезінфекція) та їх переносників -
комах (дезінсекція) і гризунів (дератизація);

епідемія - масове поширення інфекційної хвороби серед
населення відповідної території за короткий проміжок часу;

епідемічна ситуація - показник епідемічного благополуччя
території (об'єкта) у певний час, що характеризується рівнем і
динамікою захворювання людей на інфекційні хвороби, наявністю або
відсутністю відповідних факторів передачі інфекції та іншими
обставинами, що впливають на поширення інфекційних хвороб;

благополучна епідемічна ситуація - інфекційні хвороби не
реєструються або реєструються їх поодинокі випадки, відсутні
сприятливі умови для поширення цих хвороб;

нестійка епідемічна ситуація - рівень захворювання людей на
інфекційні хвороби не перевищує середні багаторічні показники,
проте є сприятливі умови для поширення цих хвороб;

неблагополучна епідемічна ситуація - рівень захворювання
людей на інфекційні хвороби перевищує середні багаторічні
показники, реєструються спалахи інфекційних хвороб;

інкубаційний період - максимальний відрізок часу, що минає
від моменту зараження людини збудниками інфекційної хвороби до
появи перших симптомів цієї хвороби;

ізолятор - спеціалізований заклад охорони здоров'я,
призначений для госпіталізації контактних осіб з метою їх
обстеження, профілактичного лікування та здійснення медичного
нагляду за ними;

обсерватор - спеціалізований заклад охорони здоров'я,
призначений для госпіталізації осіб, які виявили бажання покинути
територію карантину, з метою їх обстеження та здійснення медичного
нагляду за ними;

календар профілактичних щеплень (далі - календар щеплень) -
нормативно-правовий акт центрального органу виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я,
яким встановлюються перелік обов'язкових профілактичних щеплень та
оптимальні строки їх проведення;

контактні особи - особи, які перебували в контакті з джерелом
інфекції, внаслідок чого вони вважаються зараженими інфекційною
хворобою;

карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що
застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних
інфекційних хвороб;

медичні імунобіологічні препарати - вакцини, анатоксини,
імуноглобуліни, сироватки, бактеріофаги, інші лікарські засоби, що
застосовуються в медичній практиці з метою специфічної
профілактики інфекційних хвороб;

носій збудника інфекційної хвороби (далі - бактеріоносій) -
людина, в організмі якої виявлено збудників інфекційної хвороби
при відсутності симптомів цієї хвороби;

обмежувальні протиепідемічні заходи - медико-санітарні та
адміністративні заходи, що здійснюються в межах осередку
інфекційної хвороби з метою запобігання її поширенню;

осередок інфекційної хвороби - місце (об'єкт, територія), де
виявлено джерело інфекції та відповідні фактори передачі інфекції;

санітарно-протиепідемічні правила і норми -
нормативно-правові акти (накази, інструкції, правила, положення
тощо) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері охорони здоров'я, вимоги
яких спрямовані на запобігання виникненню та поширенню інфекційних
хвороб;

протиепідемічні заходи - комплекс організаційних,
медико-санітарних, ветеринарних, інженерно-технічних,
адміністративних та інших заходів, що здійснюються з метою
запобігання поширенню інфекційних хвороб, локалізації та
ліквідації їх осередків, спалахів та епідемій;

профілактичні щеплення - введення в організм людини медичних
імунобіологічних препаратів для створення специфічної
несприйнятливості до інфекційних хвороб;

поствакцинальні ускладнення - важкі та (або) стійкі розлади
здоров'я, викликані застосуванням медичних імунобіологічних
препаратів;

спалах інфекційної хвороби - декілька захворювань на
інфекційну хворобу, пов'язаних між собою спільним джерелом та
(або) фактором передачі інфекції;

санітарна охорона території України - система організаційних,
медико-санітарних, санітарно-гігієнічних,
лікувально-профілактичних та протиепідемічних заходів, спрямованих
на запобігання занесенню та поширенню на території України
особливо небезпечних інфекційних хвороб, а в разі їх виникнення -
на недопущення поширення цих хвороб за межі України, а також на
запобігання ввезенню на територію України товарів, хімічних,
біологічних і радіоактивних речовин, відходів та інших вантажів,
небезпечних для життя та здоров'я людини;

фактори передачі збудників інфекційних хвороб (далі - фактори
передачі інфекції) - забруднені збудниками інфекційних хвороб
об'єкти середовища життєдіяльності людини (повітря, грунт, вода,
харчові продукти, продовольча сировина, кров та інші біологічні
препарати, медичні інструменти, предмети побуту тощо), а також
заражені збудниками інфекційних хвороб живі організми, за участю
яких відбувається перенесення збудників інфекційних хвороб від
джерела інфекції до інших осіб.

Стаття 2. Законодавство про захист населення від інфекційних
хвороб

Відносини у сфері захисту населення від інфекційних хвороб
регулюються Основами законодавства України про охорону здоров'я
(2801-12), законами України "Про забезпечення санітарного та
епідемічного благополуччя населення" (4004-12), "Про запобігання
захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та
соціальний захист населення" (1972-12), цим Законом, іншими
нормативно-правовими актами.

Поиск по сайту: