Р о з д і л IV

ПРОФІЛАКТИКА ТА НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ
ДОПОМОГИ ХВОРИМ НА СОЦІАЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНІ ІНФЕКЦІЙНІ
ХВОРОБИ (ТУБЕРКУЛЬОЗ, ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ, ЩО
ПЕРЕДАЮТЬСЯ СТАТЕВИМ ШЛЯХОМ, СНІД, ПРОКАЗА)

Стаття 24. Надання медичної допомоги хворим на соціально
небезпечні інфекційні хвороби

Особи, які хворіють на соціально небезпечні інфекційні
хвороби, підлягають своєчасному та якісному лікуванню, періодичним
обстеженням і медичному нагляду.

Лікування, обстеження та медичний нагляд за хворими на
соціально небезпечні інфекційні хвороби у державних і комунальних
закладах охорони здоров'я та державних наукових установах
проводяться безоплатно (за рахунок коштів Державного бюджету
України та місцевих бюджетів).

Іноземцям та особам без громадянства, які на законних
підставах перебувають в Україні і хворіють на соціально небезпечні
інфекційні хвороби, медична допомога надається в порядку,
встановленому цим Законом та міжнародними договорами України.

Дипломатичні представництва та консульські установи України
видають візи на в'їзд в Україну іноземцям та особам без
громадянства за умови пред'явлення документа про відсутність у них
туберкульозу в активній формі та ВІЛ-інфекції, якщо інше не
встановлено міжнародними договорами України.

Стаття 25. Оздоровлення та соціальний захист хворих на
туберкульоз і членів їх сімей

Оздоровлення хворих на туберкульоз проводиться у
спеціалізованих протитуберкульозних санаторіях безоплатно (за
рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів).

Особам працездатного віку, в яких уперше виявлено
захворювання на туберкульоз або стався його рецидив, листок
непрацездатності для проведення безперервного курсу лікування та
оздоровлення може видаватися на строк до 10 місяців. За такими
особами протягом цього строку зберігається місце роботи.

Особи, які хворіють на туберкульоз в активній формі, мають
право на першочергове поліпшення житлових умов у порядку,
встановленому законодавством.

Члени сім'ї хворого на туберкульоз, які проживають разом з
ним в одній квартирі (кімнаті), мають право на безоплатну
хіміопрофілактику туберкульозу (за рахунок коштів місцевих
бюджетів).

Підприємства, установи, організації незалежно від форм
власності можуть витрачати власні кошти на поліпшення умов праці,
відпочинку, харчування тощо працівників, які хворіють на
туберкульоз.

Стаття 26. Лікування та правовий захист хворих на інфекційні
хвороби, що передаються статевим шляхом

Особи, хворі на інфекційні хвороби, що передаються статевим
шляхом, підлягають обов'язковому лікуванню (за їх бажанням -
анонімно).

Відомості про зараження особи інфекційною хворобою, що
передається статевим шляхом, проведені медичні огляди та
обстеження з цього приводу, дані інтимного характеру, отримані у
зв'язку з виконанням професійних обов'язків посадовими особами та
медичними працівниками закладів охорони здоров'я, становлять
лікарську таємницю. Надання таких відомостей дозволяється у
випадках, передбачених законами України.

Стаття 27. Лікування та реабілітація хворих на проказу

Лікування та постійний медичний нагляд за хворими на проказу
проводяться у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах -
лепрозоріях.

У періоди, коли перебіг хвороби не становить загрози
зараження при близьких контактах, хворі на проказу можуть
проживати на території лепрозорію разом з членами своєї сім'ї, які
підлягають постійному медичному нагляду і перебувають на обліку в
лепрозоріях.

Вимоги щодо розміщення та утримання лепрозоріїв, особливості
протиепідемічного, лікувального та реабілітаційного режиму у цих
закладах установлюються центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Лепрозоріям у встановленому законом порядку можуть надаватися
земельні ділянки для ведення господарської діяльності хворими на
проказу, яким така діяльність не протипоказана, та членами їх
сімей.

Поиск по сайту: