ПОКАЗНИКИ І МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ

Тема 9. Продуктивність і ефективність праці.

1. Поняття ефективності і продуктивності праці; показники і методи вимірювання.

2. Фактори і резерви зростання продуктивності праці на підприємстві.

3. Методи вияву і кількісної оцінки резервів зростання продуктивності праці на підприємстві.

4. Програми управління продуктивністю праці.

Поняття ефективності і продуктивності праці; показники і методи вимірювання

_ Продуктивність праці — це ефективність затрат конкретної праці, яка визначається кількістю продукції, виробленої за одиницю робочого часу, або кількістю часу, витраченого на одиницю продукції. Зростання продуктивності праці означає збільшення кількості продукції, виробленої за одиницю часу, або економію робочого часу, витраченого на одиницю продукції.

Розрізняють різні види продуктивності праці залежно від економічного рівня

ПОКАЗНИКИ І МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ

Виробіток — це кількість виробленої продукції за одиницю часу або кількість продукції, яка припадає на одного середньооблікового працівника або робітника за рік, квартал, місяць. Він вимірюється відношенням кількості виробленої продукції до величини робочого часу, витраченого на його виробництво: В = Q / Т,

де В — виробіток;

Т — затрати робочого часу людино/год., нормо/год.;

Q — обсяг виробленої продукції шт., грн.;.

Розрізняють показники виробітку залежно від одиниці виміру робочого часу:

· виробіток на одну відпрацьовану людино/годину — годинний;

· виробіток на один відпрацьований людино/день — денний;

· виробіток на одного середньооблікового працівника — річний (квартальний, місячний).

Методи вимірювання продуктивності праці (виробітку) залежать від способу визначення обсягів виробленої продукції:

· натуральний метод: обсяг виробничої продукції і продуктивність праці розраховуються в натуральних одиницях (штуках, тоннах, метрах тощо). Застосовується на робочих місцях, у бригадах, на окремих дільницях тих галузей, які виробляють однорідну продукцію (електроенергетика, видобувні галузі промисловості). Якщо підприємство (цех, дільниця, бригада) випускає декілька видів або марок однорідної продукції, котра має одне й те саме призначення, проте відрізняється за якоюсь однією ознакою, виробіток можна розрахувати за допомогою умовно-натуральних одиниць (умовних банках консервів, парах взуття тощо). Має обмежене застосування;

· трудовий метод найчастіше використовується на робочих місцях, у бригадах, на виробничих дільницях і в цехах, де обсяг робленої продукції або виконаних робіт визначається в нормо-годинах. За науково обґрунтованих і на певний період незмінних норм цей метод достатньо точно характеризує зміни продуктивності праці. Має обмежене застосування, оскільки досі на підприємствах розраховується здебільшого технологічна трудомісткість, яка виражає затрати часу лише основних робітників;

· вартісний (грошовий) ґрунтується на використанні вартісних показників обсягу продукції (валова, товарна продукція, валовий оборот, нормативна вартість обробки, чиста, нормативно-чиста й умовно-чиста продукція, валовий дохід). Перевага методу — можливості порівняння різнорідної продукції з витратами на її виготовлення як на окремому підприємстві або в галузі, так і економіки в цілому.

Види трудомісткості.

· технологічна трудомісткість(Ттех), яка включає всі затрати праці основних робітників (тобто зайнятих виробництвом продукції) – як відрядників, так і почасовиків;

· трудомісткість обслуговування виробництва (Тобс) включає всі затрати праці допоміжних робітників;

· виробнича трудомісткість (Твир) – це всі затрати праці основних і допоміжних робітників;

· трудомісткість управління виробництвом (Тупр) включає затрати праці керівників, спеціалістів, службовців, обслуговуючого персоналу і охорони.

· повна трудомісткість (Т) – це витрати праці всіх категорій промислово-виробничого персоналу:

; або

За характером і призначенням розрізняють:

· нормативна трудомісткість (Тн) визначає затрати праці на виготовлення одиниці продукції або виконання певного обсягу робіт, розраховані згідно з діючими нормами;

· фактична трудомісткість (Тф) виражає фактичні затрати праці на виготовлення одиниці продукції або певного обсягу роботи. , де К – фактичний коефіцієнт виконання норм часу;

· планова трудомісткість – це затрати праці на одиницю продукції або виконання роботи з урахуванням можливої зміни нормативної трудомісткості шляхом здійснення заходів, передбачених комплексним планом підвищення ефективності виробництва.

Поиск по сайту: