|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Порядок виконання роботи. Основною властивістю всіх металів є наявність невеликої кількості електронів на зовнішньому електронному рівні (від одного до трьох)Теоретичні основи Основною властивістю всіх металів є наявність невеликої кількості електронів на зовнішньому електронному рівні (від одного до трьох). Метали легко віддають валентні електрони і є добрими відновниками. Найкращими відновниками є лужні і лужноземельні метали. За ступенем хімічної активності метали розміщують у ряд напруг, де активність знижується зліва направо: Li, K, Ba, Ca, Na, Mg, Al, Be, Mn, Zn, Cr, Fe, Co, Ni, Sn, Pb, H2, Cu, Hg, Ag, Pt, Au. 1. Чим лівіше знаходиться метал в ряду напруг, тим він хімічно активніший і має більшу відновлювальну здатність, тобто легше окиснюється і важче відновлюється з його іонів. 2. Чим правіше розміщений метал, тим він хімічно менш активний і має меншу відновлювальну здатність, тобто важче окиснюється і легше відновлюється з його іонів. 3. Кожний метал ряду відновлює катіони всіх наступних за ним в ряду металів із розчинів їх солей. 4. Метали, що стоять в ряду лівіше від водню, відновлюють його з розбавлених кислот (крім нітратної), а магній і метали, що стоять лівіше від нього, витісняють водень навіть з води при звичайній температурі. Метали, що перебувають у ряду правіше від водню, не витісняють їх з кислот. Деякі електроліти можуть проводитись (залежно від середовища) як кислоти і як основи. Кислотні властивості речовин виявляються лише при взаємодії з сильними основними, і навпаки. Речовини, що виявляють і основні і кислотні властивості, називаються амфотерними. Електролітична дисоціація гідроксидів амфотерних металів – алюмінію, цинку, хрому, олова та деяких інших – в кислому середовищі відбувається за рівнянням: Zn(OH)2 ↔ ZnOH+ + OH- ZnOH+ ↔ Zn2+ + OH- У лужному середовищі ці гідроксиди дисоціюють за рівнянням: Zn(OH)2 ↔ H+ + HZnO2- HZnO2- ↔ H+ + ZnO22- При написанні рівнянь реакцій між амфотерними гідроксидами і кислотами формулу основи записують у звичайній формі – Zn(OH)2, в реакції з лугом її можна записати в формі кислоти – H2ZnO2. Типова амфотерна сполука – гідроксид алюмінію. Щодо сильних кислот він поводить себе як основа – взаємодіє з ними: Аl(OH)3 + 3H+ →Al3+ + 3H2O. Щодо сильних основ Аl(OH)3 поводить себе як кислота, утворюючи донорно акцепторний зв’язок з іонами OH-. Це пояснюється порівняно малими розмірами іона алюмінію і його великим зарядом (+3), що приводить до виникнення сильного електричного поля навколо іона. Таким чином, розчинність гідроксидів в основах пояснюється утворенням комплексних іонів. У випадку Аl(OH)3 утворюються іони [Al(OH)4]-; [Al(OH)5]2-; [Al(OH)6]3-, які можна розглядати як іони алюмінієвої кислоти – алюмінат-іони.
Порядок виконання роботи Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |