|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
СимволиЗмінні базового типу char призначені для зберігання ASCII-символів (наприклад, A, g чи N). Щоб задати символ, необхідно укласти його в одинарні лапки. Наприклад: char а = ’ a ’; char сh = ’ С ’; У таблиці ASCII–кодів коди символів впорядковані за зростанням. Це дає можливість застосовувати до символьних змінних усі арифметичні операції, які використовують для роботи із цілими типами даних. Рядки Отже, рядок у С++ представляється як символьний масив. Наприклад: char str[ ] = " ТЕКСТ "; char string[ ] = " first "; char stroka[ ]=" ОЙ У ЛУЗІ КАЛИНА "; У внутрішньому поданні компілятор завершує масив символів спеціальним символом закінчення рядка, нуль-символом – позначається ‘\0’. Завершальний нуль називають нульовим символом. За нуль-символом програма легко виявляє кінець рядка. Коли операція << виводить рядок, то вона виводить символи до тих пір, поки не зустріне нульовий символ. При ініціалізації значення змінної рядком у подвійних лапках символ ‘\0’ додається автоматично, але при по-елементній ініціалізації його необхідно вказувати явно. Наприклад, char a[] = ”text”; char b[] = {‘t’,’e’,’x’,’t’,’\0’}; Без початкової ініціалізації масив символів оголошується в програмі аналогічно цілим масивам. Наприклад, char str[6]; char string[6]; char stroka[17]; Створюючи рядкову змінну, необхідно бути впевненим, що масив має достатній розмір для розміщення в ньому рядка. Зверніть увагу! Оголошуючи символьний масив, призначений для зберігання рядка із завершальним нулем, необхідно враховувати ознаку його завершення та задавати довжину масиву на одиницю більше за довжину найдовшого рядка з тих, що передбачається зберігати у цьому масиві. Якщо довжина рядка в квадратних дужках опущена, то вона визначається автоматично, за кількістю символів, що присвоюються. Введення рядків Інший спосіб ініціалізації масиву символів – введення рядка в символьний масив користувачем з клавіатури. Оператор введення зі стандартного потоку >> вважає пробіл нульовим символом. Тож він припиняє зчитування рядка, як тільки зустрічає символ пробілу. Таким чином, оператор >> зчитує лише рядки, що складаються з одного слова (до першого пробілу, рядки без пробілів), а все, надруковане після пробілу, відкидає. Для зчитування рядків, що містять пробіли, використовують метод cin.get(). Синтаксис методу наступний: cin.get (імя_масиву, розмір); Наприклад, cin.get (str, MAX); // str – ім’я символьного масиву, MAX – максимальна довжина рядка cin.get (string, 255); Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |