Поверхня рівня океану

Поверхня рівня Світового океану (рівнева або вільна поверхня оке­ану) - це поверхня, перпендикулярна напрямку сили тяжіння. Нага­даємо, що сила тяжіння в даній точці є рівнодійною всіх сил, прикла­дених до цієї точки. Основними серед цих сил є сила притягання Зе­млі і відцентрова сила від її добового обертання.

Незбурена припливами, течіями й іншими факторами вільна по­верхня Світового океану за формою близька до еліпсоїда обертан­ня. У нашій країні для геодезичних робіт використовують еліпсоїд Красовського, який має розмір великої півосі (радіус Землі в еква­торіальній площині) 6378245 м і коефіцієнт стиснення (зменшення радіуса Землі біля полюсів) 0,00335. Реальна вільна поверхня океа­ну в зв'язку з нерівномірним розподілом густини в найближчому до поверхні пласті земної кори дещо відрізняється від еліпсоїда обер­тання і являє собою геоїд. Але загалом ці відхилення невеликі і не перевищують ±100 м, що порівняно з радіусом земної кулі стано­вить незначну величину.

У середині минулого століття, коли почали виконувати точні ніве­лювання місцевості при вимірюванні висот, за відмітку нуля були взяті середні рівні моря, оскільки вважалося, що всі вони однакові. Подальші дослідження показали, що насправді ці рівні різні. Тому за нульові поверхні систем нівелювання в наш час прийнято рівневі по­верхні, які проходять через умовні нулі висот цих систем.

Крім названих факторів - сили притягання Землі і відцентрової си­ли, на рівневу поверхню океану впливають (хоча і значно меншою мірою) також інші чинники, які зумовлюють коливання рівня в часі і просторі. Основними причинами коливання рівня океанів і морів є:

1) вплив гідрометеорологічних факторів, які зумовлюють вертикальне і горизонтальне переміщення водних мас;

2) вплив на води океану космічних припливотворних сил Місяця і Сонця;

3) дія геодинамічних сил, які проявляються при тектонічних процесах у земній корі (підводні землетруси, розломи і зрушення земної кори).

Коливання рівня під дією гідрометеорологічних процесів поділяють на:

• коливання рівня, викликані зміною атмосферного тиску;

• згінно-нагінні коливання рівня;

• коливання рівня, зумовлені нерівномірністю в процесі надходження чи витрати води (випаровування, опади, річковий стік);

• коливання рівня, викликані зміною густини води.

Коливання рівня, які викликані тектонічними процесами у земній корі, у свою чергу поділяються на кілька видів:

• Зміни рівня, зумовлені повільними вертикальними рухами суші підняттями чи опусканнями. При цьому відбувається не коливання самого рівня, а підняття чи опускання берега, на якому проводять спостереження. Тому тільки здається, що рівень води коливається, насправді коливається поверхня суші. Такі коливання називаються віковими. Прикладом може бути Ботнічна затока Балтійського моря, де суша повільно піднімається, а рівень моря відносно знижується.

• Зміни рівня, пов'язані з рухами земної кори. Це підняття чи опускання значних просторів дна Світового океану і зміна ємності океанічних басейнів. Ці процеси проходять надзвичайно повільно, протя­гом геологічних епох.

• Швидкоплинні зміни рівня, зумовлені підводними землетрусами чи раптовими зсувами земної кори на дні океану, які викликають не­безпечні хвилі цунамі.

Особливу увагу дослідників привертають коливання рівня, зумов­лені зменшенням або збільшенням об'єму води у Світовому океані. Цей процес може пояснюватися утворенням (таненням) материкового льоду у зв'язку з похолоданням чи потеплінням клімату. Багато вче­них вважає, що значне підвищення рівня Світового океану протягом останнього століття є наслідком саме цього процесу.

Отже, коливання рівня можна підрозділити на дві великі групи: об'ємні, які пов'язані зі зміною кількості води у басейні, і деформацій­ні, викликані переміщенням водних мас з однієї частини Світового океану в іншу.

Поиск по сайту: