Галузі правовї статистики

Правова статистика вивчає різні правові явища. Залежно від характеру, обсягу та органів, які одержують і подають статистичну інформацію, правову статистику мож­на поділити на такі галузі:

1) статистика конституційного судочинства; 2) кримі­нально-правова статистика; 3) цивільно-правова статистика; 4) адміністративно-правова статистика; 5) статистика проку­рорського нагляду; 6) статистика дисциплінарних правопору­шень; 7) господарсько-правова статистика.

У деяких літературних джерелах можна зустріти й інший розподіл правової статистики на галузі. Вважаємо, що виділення наведених галузей є найбільш вдалим і відповідає дійсному рівню розвитку правової статистики на сучасному етапі, а також структурі правоохоронних і правозастосов-них органів держави.

Статистика конституційного судочинства характеризує діяльність Конституційного Суду України: скільки було ви­явлено порушень конституційного законодавства, скільки справ було розглянуто Конституційним Судом і які рішен­ня були прийняті.

Кримінально-правова статистика характеризує увесь ком­плекс заходів по боротьбі зі злочинністю; дає кількісно-якісну характеристику всіх вчинених злочинів, осіб, які вчи­нили злочини, а також покарань. Своїми показниками вона характеризує і відтворює усі стадії кримінального процесу, дає характеристику рівня, структури і динаміки злочинності. Кримінально-правова статистика є основною інформа­ційною базою кримінології. Слід звернути увагу на те, що правова статистика характеризує не усі вчинені злочини, а лише ті, які були виявлені, зареєстровані і по яких прова­дилися ті чи інші слідчі дії або застосовувалися заходи адміністративного чи громадського впливу.

Кримінально-правова статистика залежно від стадій кримінального процесу складається із таких розділів, ор­ганічно пов'язаних між собою: а) статистика органів дізнан­ня та попереднього слідства; б) статистика кримінального судочинства; в) статистика виконання вироків.

Статистика органів дізнання та попереднього слідства ха­рактеризує різні види діяльності державних органів, які займаються розслідуванням злочинів і виявленням осіб, що їх вчинили. До них відносяться органи дізнання, які функціонують відповідно до ст. 101 Кримінально-процесуально­го кодексу України; слідчі органи органів внутрішніх справ, прокуратури, державної безпеки. До цього розділу кримінально-правової статистики входять показники про кількість зареєстрованих злочинів, кількість виявлених осіб, які вчинили злочини, а також облік заходів по розслідуванню злочинів, строки розслідування, кількість розкритих злочинів, характеристика застосування запобіжних заходів тощо.
Статистика кримінального судочинства просліджує ро­боту органів суду по розгляду кримінальних справ. Завдяки цьому розділу можна охарактеризувати кількість криміналь­них справ, які надійшли до суду; кількість підсудних; кіль­кість засуджених осіб, кількість виправданих осіб; кількість справ, які були розглянуті в наглядовій та касаційній інстанціях, і наслідки цього розгляду, строки розгляду справ, а також процесуальні дії суду.

Статистика виконання вироків дає уявлення про діяль­ність органів, які виконують визначені судовими вироками покарання. Цей розділ характеризує облік усіх засуджених з розподілом за видами покарань; облік діяльності органів су­ду і виправно-трудових закладів по умовно-достроковому звільненню від покарань і заміні покарання більш м'яким, а також рішення про переведення з одного виправно-трудо­вого закладу до іншого тощо.

Таким чином, показники кримінально-правової статис­тики, з одного боку, характеризують рівень, структуру та ди­наміку злочинності і судимості, а з іншого - діяльність ор­ганів дізнання, попереднього слідства, органів суду, органів виконання вироків по здійсненню кримінальної правозастосовної практики.

Цивільно-правова статистика характеризує облік усіх цивільних справ, які знаходилися на розгляді в судових орга­нах, облік наслідків судової діяльності по розгляду цивільних справ, а також облік цивільних правовідносин, що посвідчуються в адміністративному, нотаріальному або безперечному судовому впровадженні (наприклад, посвідчення нотаріусом заповіту, посвідчення судом стажу роботи та ін.).

Відповідно до вимог цивільного процесу і характеру уста­нов, які його здійснюють, цивільно-правова статистика розділяється на такі підрозділи: а) статистика цивільного су­дочинства; б) статистика виконання судових рішень.

Статистика цивільного судочинства відображує роботу органів суду по розгляду цивільних справ, які надійшли до них; облік основних процесуальних дій; строки розгляду цивільних справ; кількість винесених судових рішень; облік кількості справ, які були розглянуті судами касаційної і на­глядової інстанцій, і які рішення по ним були прийняті; облік діяльності нотаріальних органів тощо.

Статистика виконання судових рішень відображує діяль­ність судових виконавців по виконанню рішень суду з цивільних справ.

Адміністративно-правова статистика характеризує кіль­кість виявлених і зареєстрованих правопорушень; кількість осіб, які вчинили ці правопорушення; види адміністратив­них стягнень, які були накладені на осіб, а також показники діяльності різних державних органів, які мають право накла­дати адміністративні стягнення.

Статистика прокурорського нагляду характеризує діяль­ність органів прокуратури по нагляду за додержанням закон­ності в різних сферах життя держави.

Статистика дисциплінарних правопорушень відображає трудову дисципліну на державних підприємствах. Ці дані по­винні подаватися керівниками підприємств, вони обов'язко­во вносяться до статистичної звітності різних міністерств і відомств.

Господарсько-правова статистика характеризує діяльність органів арбітражу по розгляду господарських спорів між юридичними особами.

Таким чином, правова статистика, поділяючись на на­ведені галузі, дає змогу вивчати правові явища з різних сторін, але завжди галузі правової статистики пов'язані між собою і їх комплексне застосування дозволяє вивчати зако­номірності в розвитку правових явищ.

Поиск по сайту: