Критерії та показники конкурентоспроможності турпродукту

Для оцінки конкурентоспроможності туристичного продукту важливо визначити перелік критеріїв та показників.

Критерії конкурентоспроможності туристичного продукту вклю­чають конкурентоспроможність самого продукту та конкурентоспро­можність пропозиції і надання продукту.

Перший критерій характеризують такі показники, як асорти­мент, ціна та якість продукту.

Асортимент - це впорядкована за певними ознаками сукупність туристичних продуктів, тобто набір продуктів, їх видів і різновидів, згрупованих за певними ознаками. Залежно від призначення в туризмі можна виділити 14 асортиментних різновидів турпродуктів, що пов'язані із маршрутно-пізнавальним, діловим (бізнес-туризмом), рекреаційним, клубним, конгресним, лікувальним, релігійним, аграрним, транзитним, спортивним, пізнавальним, шопінг-, хоббі- та екотуризмом.

Номенклатура - це різноманітність туристичних продуктів, до складу яких включають послуги і товари з аналогічним призначенням, що відрізняються один від одного різним ступенем пристосування до задоволення однорідних потреб.

Не меншого значення для оцінювання конкурентоспроможності має якість туристичного продукту. Якість продукту прийнято розглядати як його здатність задовольняти певні передбачувані потреби споживачів. Якість турпродукту передбачає не тільки комфортність і зручність розміщення, харчування і автотранспортно­го обслуговування, але і привабливість туристичних ресурсів, що позитивно впливають на психологічний стан туристів. Показники, які характеризують якість туристичного продукту, включають якість послуг проживання, харчування, безпеку, якість транспортних та інформаційних послуг.

Якість туристичних послуг в Україні забезпечується вимогами діючих стандартів (ГОСТ 30335-95. Услуги населенню. Терминьї и определения; ГОСТ 287681.1-95. Туристско-зкскурсионное обслуживание. Проектирование туристических услуг; ГОСТ 28681.2-95. Туристско-зкскурсионное обслуживание. Туристическое обслужи- вание. Общие требования; ГОСТ 28681.4—95. Туристско-зкскурсионное обслуживание. Классификация гостиниц) та інших, які мають міждержавний характер та діють на території Росії, Білорусі та інших країн СНД. Однак існуючі стандарти не повною мірою забезпечують вимоги до високого рівня якості туристичних послуг, мають загальний характер.

До показників конкурентоспроможності продукту відносять і його ціну. Ціна турпродукту характеризує витрати споживачів на придбання туру і залежить від цін на транспортні послуги та відстані до об'єкта туристичного призначення, категорійності і місцезна­ходження готелю, обсягу продажу, валюти платежу, тривалості і характеру ділових зв'язків із клієнтами, іміджу фірми тощо. Вона повинна покривати витрати підприємства, забезпечувати необхідний прибуток і відповідати фінансовим можливостям подорожуючих.

Для порівняння цін турпродуктів фірм-конкурентів важливо забезпечити їх порівняльність за структурою, що потребує введення поняття базової ціни туристичного продукту.

Базовою слід вважати ціну туристичного продукту з фіксованим набором послуг стандартної якості, яку наведено у прайс-листі продавця, встановлено за участю чи без участі посередника і включає вартість найнеобхідніших основних послуг: трансферу до туристичного об'єкта, проживання, харчування та страхування.

З метою стимулювання продажів покупцям можуть надаватися різноманітні знижки. Розрізняють комерційні знижки за тривалі ділові зв'язки, при купівлі продуктів оптом, низькій якості продукту, оплаті готівкою, сезонні, святкові, з метою популяризації продукту та ін. Надбавки до базової ціни призначено для відшкодування збитків чи для винагороди продавця за здійснені ним додаткові витрати при бажанні покупця змінити туристичний продукт поверх встановлених договором вимог.

Критерій конкурентоспроможності пропозиції і надання продукту характеризують показники обслуговування, режим роботи туристичного об'єкта, середній час надання послуги, середовище обслуговування, кваліфікація та вміння обслуговуючого персоналу.

Форма обслуговування характеризує спосіб надання продукту споживачеві і найбільшою мірою зумовлює умови обслуговування і час, який витрачається на отримання продукту.

Форма обслуговування - це спосіб прийому замовлення на тур та його надання споживачам. До одиничних показників, що характе­ризують форму обслуговування, відносять: наявність безпосереднього контакту при обслуговуванні, економію часу клієнтів, економію ресурсів фірми.

Робочий режим туристичних підприємств - це астрономічний і календарний час, при якому пропонують послуги. Залежно від конкретних умов в одному випадку застосовують оптимально розпо­ділений однозмінний режим, беручи до уваги вільний час споживачів, а в другому — продовжений, двозмінний і тризмінний робочий день.

Час надання послуги - це час від прийняття до виконання замовлення. Від часу здійснення послуги у туристичних підпри­ємствах (при оформленні документів, здійсненні розрахунків по туру, ін.), готелях (при реєстрації, поселенні гостей), закладах ресторанного господарства, торгівлі (при розрахунку), щонайбільше залежить задоволеність споживача від здійснення послуги.

Не меншого значення в оцінюванні конкурентоспроможності туристичного продукту має середовище обслуговування, яке включає зовнішнє оформлення, стан утримання і обстановку туристичного під­приємства і характеризується показниками, що оцінюють екстер'єр (оформлення фасаду, наявність вивіски, оформлення рекламних стендів) та інтер'єр підприємства (розмір, обстановка, підтримання порядку і чистоти в приймальному залі і на робочому місці обслуговуючого персоналу).

Важливе значення для якісного задоволення попиту туристів має дотримання вимог до зовнішнього вигляду і кваліфікації персоналу. Постійне спілкування з клієнтами висуває особливі вимоги до фірмового одягу, привабливості статури, обличчя, зачіски, особистої гігієни, ходи і міміки, тобто до всього того, що можна віднести до зовнішнього вигляду працівників. Не менше значення мають і відносини персоналу з клієнтами, їх професійні вміння та кваліфікація, манери поведінки, спосіб виконання операцій обслу­говування.

Систему групових і одиничних показників конкурентоспро­можності туристичного продукту та їх вагомість, визначену на основі експертного опитування 50 респондентів - споживачів послуг туристичних підприємств,

В результаті ранжування респондентами групових показників конкурентоспроможнсті турпродуктів у порядку їх значущості при виборі та покупці того чи іншого продукту було виявлено, що найбільше значення для забезпечення конкурентоспроможності мають якість туристичного продукту (коефіцієнт вагомості 0,19), ціна (0,16) та асортимент продукту (0,14).

Поиск по сайту: