Озеленення територій лікувальних закладів. Принципи розташування зелених насаджень і підбор асортименту

Озеленення та благоустрій промислових підприємств.

Принципи розміщення насаджень і підбір асортименту.

Метою озеленення територій промислових підприємств є:

1. Захист робітників та службовців, а також міського населення, яке проживає біля підприємств, від шкідливих речовин (газів, аерозолів, пилогазових сумішів), та від неблагоприємних в санітарно-гігієничному відношені кліматичних явищ (вітру, високих температур, недостатньої вологості повітря).

2. Створення на підприємстві необхідних місць для відпочинку робітників, необхідних умов зберігання та транспортування матеріалів, або готової продукції, створення умов для гарного руху людей по території заводу і таке інше.

Вибір прийомів озеленення залежить від місцевих кліматичних та планувальних умов.Озелененню підлягають наступні ділянки території заводу.

- Ділянки перед входом на підприємство та перед адміністративними будівлями (створення скверів з декоративною метою).

- Місця відпочинку робочих та службовців (це ділянки, які оточуються густими посадками дерев та кущів, вони ізольовані від іншої території).

- Внутрішньо-заводські дороги (частіше висаджують одиночні, або більше ряди дерев та кущів з обох боків доріг).

- Свободні простори розміщують навкруги окремих промислових, складських та підсобних приміщень (використовуються різні прийоми озеленення території, рядова посадка дерев або кущів, групові посадки, газон, квітники).

- Господарчі зони.

При озелененні території важливо правильно підібрати асортимент

рослин, газостійкі породи (тис ягідний, різні види кленів, барбарис всі види тополі та платанів, форзицій, смородина, калина, спірея, горобина звичайна, круглолиста, софора японська, робінія псевдоакація, верба біла, всі види жимолості).

Озеленення територій лікувальних закладів. Принципи розташування зелених насаджень і підбор асортименту.

Метою ландшафтної організації території лікувальних закладів - є покращення санітарно-гігієнічних умов в відношені чистоти повітря на об”єкті, доброго провітрювання, захисту від вітру галасу, пилу створення благоприємних умов для лікування пацієнтів.

Територія лікарень поділяється на такі функціональні зони:

- зона головного корпусу з сквером біля входу;

- паркова зона (може поділятися на сектори з лікувальними процедурами в залежності від типу лікарні);

- господарча зона (кухня, підсобний господарський склад, прасова, котельня, автостоянка і таке інше);

- зона паталого-анатомічного корпусу.

Останні дві зони відділяють від основної території смугами дерев та кущів.

З рослин, які благоприємно впливають на фізіологічні процеси людини можна виділити: дуб черешчатий, клен гостролистий, береза повисла та пушиста, сосна звичайна, осина, піхта сибірська, черемха, ліщина, ялівець звичайний, малина, барбарис звичайний і таке інше.

Баланс території:

Будівлі та споруди - 10-15% площі.

Озеленення - 50-60%

Дороги та майданчики - 17-20%

Господарча зона - 10-15%

3. Принципи планування та озеленення територій учбових закладів: вузів, шкіл, дитячих садків.

В плануванні міста учбові заклади займають особливе місце.

Тому при будівництві учбових закладів відводять земельні ділянки площею 10 – 15 га. та більше.

На території вузів площоею до 40 га. розраховують розташування

спортивного ядра, майданчиків, та невеликого скверу для короткого відпочинку, він зазвичай розташовується біля входу в учбовий корпус.

Господарчі блоки та їдальню ізолюють деревними насадженнями.

А також влаштовують максимально доступні транзити від транспортних зупинок до вузу та на території учбового закладу (при варіанті об”єднання двох учбових закладів – організовується комплексний благоустрій території).

При озелененні території шкіл враховують планувальне рішення ділянки та зонування території. Виділяють такі зони:

- основна будівля – учбова зона;

- спортивна зона – вміщує в собі ряд майданчиків з спортивним обладнанням. Насадження розміщують на розподільчих смугах між майданчиками у вигляді рядових посадок дерев та кущів;

- учбово-дослідна зона включає ділянки для проведення практичних занять (наприклад біології). Насадження тут мають функціональне значення та слугують для изоляції окремих ділянок, також висаджують рядові посадки, або живі огорожі;

- зона відпочинку – майданчики для відпочинку, прогулянок, ігор. Насадження розміщується більш свободно, розбивають квітники та відкриті площі газону;

- господарча зона – розташовують зі сторони входів в господарчі приміщення, їдальні, її ізолюють рядовими або груповими посадками та живою огорожею.

Територія дитсадка бажано прямокутної форми та поділяється на дві

функціональні зони.

1.Зона дитячих майданчиків – вони пов”язані мережою доріжок та мають спеціальне обладнання.

2.Господарча зона – розташовується біля межі дитсадка та відділяється від іншої території рядовими посадками груп дерев та кущів.

При розміщенні насаджень треба враховувати породи дерев та кущів, щільність посадок, форму крони (більша частина майданчика необхідно освітлювати на протязі дня). Квітники розташовують біля головного входу, газон передбачають стійким до стоптування.

Забороняється висаджувати колючі і отруйні рослини на території дитячих установ.

Тенденції сучасної ландшафтної архітектури

Рекультивація – це комплекс інженерних меліоративних та біологічних заходів спрямованих на створення культурних ландшафтів з продуктивним рослинним покровом на площах зазнавших катастрофічних техногенних дій.

Основна мета рекультвації

1. Санітарно-гігієничний захист середовища за допомогою рослинного покрову.

2. Окультурювання грунтів, створення родючого грунтового шару на грунтах, які не мають достатньої родючості.

Існує два види біологічної рекультивації

1. Лісова

2. Сільськогосподарча.

Лісова – це пасадка сіянців після грубого планування з внесенням або без внесення добрив.

Сільськогосподарча – це планування поверхні, внесення добрив (NPK), оранка і посів багатолітніх трав.

Території які потребують рекультивації:

1.Терикони – це скопище пустої породи яку вибрали при розробці шахт.

2.Карьєри – це різної форми поглиблення котловини, бугри, які виникли під час віткритих розробок родовищ.

3.Переміщенні грунти – це грунти, які викидаються в процессі риття каналів, котловин, тонелів, та дорожних трасс.

4.Промислові пустирі – це території навколо підприємств на яких присутні грунти що були ушкодженні шкідливими речовинами.

До початку біологічного етапу рекультивації на породних підвалах вугільних шахт слід загасити горіння і охолодити породу до температури нище 10 градусів Цельсія на глибину не меньше 3х метрів.

Даль виконується інженерна підготовка території: геодезичні, гідрогіологічні, геологічні та інщі дослідження, потім виконуються розбивочні роботи.

Планування території (влаштовують тераси, місця для поливного водопроводу, дорожні смуги і таке інше).

Потім, щоб понизити інтенсивність окислення грунтів і рецедивне самоспалахування насипають шар суглинку, на площинних ділянках висотою 30см на схилах 20см. Потім з верху укладають шар родючого грунту для газонів 10см, для дерев і чагарників грунти додають у посадкову яму.

Якщо присутні схили на території, то краще на них висаджувати чагарники та багатолітні трави з розвиненою кореневою системою, щоб запобігти розмиванню грунтів.

Поиск по сайту: