|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Нормативно-правова база інформатизації в УкраїніПлан
1. Нормативно-правова база інформатизації в Україні. 2. Національна програма інформатизації та її завдання. 3. Порядок виконання даної програми. 4. Державна інформаційна політика та її забезпеченість Законами України. 5. Аналіз інших нормативно-правовими актів в сфері інформатизації.
Нормативно-правова база інформатизації в Україні. Нормативно-правове і нормативно-технічне забезпечення процесу інформатизації почалося після прийняття в 1998р. наступних законів України: "Про Національну програму інформатизації", "Про Концепцію Національної програми інформатизації", "Про затвердження Завдань Національної програми інформатизації на 1999-2001 роки". Як наслідок та великим кроком до демократичної та правової держави стало прийняття Закону України «Про доступ до публічної інформації» із змінами від 17.05.2012. Даний Закон України визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес. Відповідно до ст. 1 даного Закону, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом. Відповідно до Закону України "Про Національну програму інформатизації" було прийнято ряд постанов Кабінету Міністрів України ("Про затвердження Положення про формування та виконання Національної програми інформатизації " від 31 серпня 1998 р., із змінами від 01.06.2012 тощо), укази Президента України "Про Комісію з питань інформаційної безпеки" від 3 лютого 1998 р. та інші. Орієнтуючись на довгострокову стратегічну ціль державної інформаційної політики, правова основа єдиного інформаційного простору покликана регулювати відносини виробників і споживачів інформації, забезпечувати координацію дій органів державної влади в єдиному інформаційному просторі і гарантувати дотримання конституційних прав й свобод громадян та організацій. Практична реалізація державної інформаційної політики у всіх її функціональних і тимчасових аспектах потребує розвитку інформаційного законодавства як системи взаємопогоджених правових норм, що базуються на конституційних принципах устрою держави (ст.ст.1, 2, 132, 133, 134), розподілу влади (ст. 6), розмежування предметів ведення і повноважень (ст. ст. 75, 113, 124) і побудови єдиної системи українського законодавства (Стаття 8 КУ наголошує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.).
В єдиному інформаційному просторі законодавство повинно бути спрямовано на забезпечення: - дотримання конституційного права кожного "вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію" будь-яким законним способом (ст. 34 Конституції України), зокрема знайомитися з документами і матеріалами, що безпосередньо торкаються його прав і свобод; - можливостей контролю з боку громадян і громадських організацій за діяльністю органів державної влади; - захисту авторського права і права майнової власності на інформаційні ресурси, інформаційні технології та засоби їх забезпечення; - формування і використання інформаційних ресурсів в умовах рівності всіх форм власності шляхом створення інформаційного ринку і конкурентного середовища, проведення державної антимонопольної політики; - відповідальності суб'єктів єдиного інформаційного простору за правопорушення під час формування інформаційних ресурсів та їх використання, зокрема, персональної відповідальності керівників органів державної влади за якість формування державних інформаційних ресурсів і доступу до них; - узгодженості рішень і використання єдиного інформаційного простору; - тісної інформаційної взаємодії з країнами-членами СНД і активного інформаційного обміну в системі міжнародного співробітництва; - інформаційної безпеки. Таким чином, законодавче забезпечення формування та розвитку єдиного інформаційного простору (інформаційне законодавство) повинно регулювати весь комплекс суспільних відносин, що пов'язані з інформацією, її виробництвом, поширенням і використанням. Цілі, завдання та принципи законодавчого забезпечення формування та розвитку єдиного інформаційного простору викладені в Концепції Національної програми інформатизації. Дану Концепцію було доручено розробити відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1996 р. "Про запровадження єдиного державного реєстру нормативних актів та здійснення правової інформатизації України" Міністерству юстиції України, як складову Національної програми інформатизації і проекту Закону України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів". Відповідно до вищезгаданої постанови і Тимчасового положення про порядок ведення Єдиного державного реєстру нормативних актів створення фонду і підтримки в контрольному стані нормативних актів і про порядок, умови користування даними цього Реєстру Державний реєстр — це автоматизована система збору, накопичення та обробки актів законодавства. Варто зауважити, що Верховна Рада України, Адміністрація Президента, Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, Вищий арбітражний суд України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади одержують інформацію з фонду Державного реєстру при цьому безкоштовно. Користувачі фонду Державного реєстру не мають права передавати отриману інформацію третім особам. Варто зауважити, що всі гілки влади приділяють пильну увагу правовому регулюванню інформаційних процесів, що відбуваються в суспільстві
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |