Ініціація переказу грошей. Способи переказу готівкових грошей в Україні. СЕП, НСМЕП

На перший погляд, переказ коштів є поняттям ширшим, ніж безготівкові розрахунки, адже якщо слідувати змісту поняття, переказ включає в себе також «рух певної суми коштів з метою її видачі в готівковій формі». Умовно кажучи, якщо буквально розуміти термін «переказ коштів», під таким переказом можна розуміти і рух готівкових грошей з однієї кишені до іншої перед передачею їх іншій особі. Звичайно, текст правової норми потребує уточнення, однак зміст зазначеного поняття, що розкривається в тексті закону, дозволяє встановити чіткі межі здійснення переказу коштів. Так, до переказу не можна віднести рух готівкових коштів поза банківськими рахунками.

З огляду на зазначене, зміст понять «безготівкових розрахунків» та «переказу коштів» майже повністю збігається. Таким чином, визначення безготівкових розрахунків, що міститься в Інструкції Національного банку, потребує доповнення включенням в поняття також видачі отримувачу коштів у готівковій формі з банківського рахунка.

Суб'єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу грошей, є члени та учасники платіжних систем. Відносини між суб'єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України.

У розрахунках беруть участь такі сторони:

— отримувач — особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу в готівковій формі;

— ініціатор — особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування та подання відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу. Ініціатором переказу може бути платник, а також отримувач у разі ініціювання переказу за допомогою платіжної вимоги при договірному списанні та в інших випадках, передбачених законодавством, і стягувач, що отримує відповідне право виключно на підставі визначених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом;

— платник — особа, з рахунка якої ініціюється переказ грошей або яка ініціює переказ шляхом внесення до банку або іншої установи — члена платіжної системи документа на переказ готівки разом із відповідною сумою грошей;

— стягувач — особа, яка може бути ініціатором переказу грошей з рахунка платника на підставі виконавчих документів, визначених законом.

Система електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ) — це державна система міжбанківських розрахунків. Необхідною умовою для проведення переказу через СЕП НБУ є встановлення банком кореспондентських відносин з Національним банком України шляхом відкриття кореспондентського рахунка в Національному банку України. Порядок функціонування СЕП НБУ, прийняття і виключення з її членів, проведення переказу за допомогою цієї системи та іноді питання, пов'язані з діяльністю СЕП НБУ, визначаються Національним банком України. Національний банк України регламентує та забезпечує функціонування СЕП НБУ, гарантує її надійність і безпеку, організовує та бере участь у проведенні через неї міжбанківського переказу. Банк, який обслуговуює платника, зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка платника і його коду та прийняти цей документ до виконання тільки в разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність та достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому Національним банком України. У разі недотримання зазначених вимог відповідальність за шкоду, заподіяну платнику, покладається на банк, що обслуговує платника. Обслуговуючий отримувача банк зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка отримувача і його коду (ідентифікаційного номера, за його наявності, тощо), що містяться в розрахунковому документі, та зараховувати гроші на рахунок отримувача виключно у разі їх збігу. В іншому разі банк, що обслуговує отримувача, має право затримати суму переказу на строк до двох робочих днів для встановлення належного отримувача цих коштів. У разі неможливості встановлення належного отримувача банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний повернути гроші, переказані за цим документом, банку, що обслуговує платника, і назвати причини їх повернення.

НСМЕП - Національна система масових електронних платежів. Будь-яка безготівкова платіжна система покликана мінімізувати витрати на випуск готівки і зменшити витрати на її обслуговування, інкасацію, перерахунок, тому мета створення НСМЕП очевидна зменшення готівково-грошової маси.

НСМЕП - функціонально повний набір апаратних, програмних і організаційних засобів, які у сукупності забезпечують керування інтелектуальними мікропроцесорними картками, терміналами, банкоматами, інкасацію трансакцій, процесинг, кліринг, інтерфейс та інтеграцію з банківськими системами та системою електронних платежів України (СЕП).

Діяльність НСМЕП забезпечується та регулюється такими засобами: організаційна структура, апаратно-програмний комплекс та нормативна база. Організаційна структура НСМЕП - сукупність визначених Платіжною організацією суб'єктів, їх функцій, прав і обов'язків, а також сукупність відносин, що виникають між ними під час проведення переказу коштів та забезпечення діяльності НСМЕП. До складу апаратно-програмного комплексу (АПК) входять компоненти програмного забезпечення та устаткування, що забезпечують обробку даних, захист електронної інформації та телекомунікаційний зв'язок. Нормативна база НСМЕП - це документи, які визначають нормативні та технологічні вимоги, а також методичні положення щодо діяльності НСМЕП і функціонування АПК, до яких належать: нормативні та методичні документи щодо діяльності Платіжної організації, а також членів та учасників НСМЕП (інструкції, положення, правила, порядки, регламенти тощо); технологічні документи щодо функціонування АПК та ін.

Поиск по сайту: