Поняття формалізації

Оскільки лінгвістична структура природної мови не збігається з логічною структурою форм і законів мислення, які втілюються в цій мові, логіка вимушена створювати спеціальні засоби, які б дали можливість вилучити з природної мови форми мислення, їхні логічні властивості, суттєві відношення між ними, визначити принципи логічної дедукції, критерії розрізнення правильних і неправильних способів міркування.

Тут треба зауважити, що створення логікою спеціальної мови, поряд з існуючою природною мовою, є особливий процес, який передбачає, що створена штучна знакова система є засобом фіксації логічної структури думки, з одного боку, і засобом дослідження логічних властивостей та відношень думки, з іншого. Тобто, мова логіки - це насамперед її метод. Прийнято говорити не "штучна мова логіки", а "формалізована мова логіки". З легкої руки німецького філософа ХVІІІ ст. І.Канта логіці приписали прикметник "формальна", тому логіку стали називати формальною, в її метод - формалізацією.

Формалізація як вид людської діяльності застосовується не лише в логіці. З формалізацією ми зустрічаємося у різних науках: математиці, хімії, фізиці тощо.

Якщо розглядати формалізацію як загальнонауковий феномен, то її можна визначити як вид знакового моделювання, в результаті якого дослідження певних об'єктів зводиться до вивчення їх форми. Тобто, йдеться не про те, що в результаті формалізації ми абстрагуємося від змісту досліджуваних об'єктів, а про те, щоб за допомогою символів суттєві сторони змісту виразити через форму і тоді дослідження змісту здійснюється на основі знакової моделі згідно з формальними правилами.

Формалізація виникла разом з мисленням і мовою. Першим проявом формалізації була письменність. Внаслідок розвитку науки до символів природної мови почали додаватися знаки спеціального характеру (елементи математичної, хімічної та іншої символіки).

У логіці формалізація має особливий характер. У загальному розумінні ф о р м а л і з а ц і я у логіці - це виявлення логічної структури наших думок. А логічною структурою думки є форма зв'язку понять у судженні, форма зв'язку суджень між собою у складніших судженнях, форма зв'язку суджень у складі умовиводу.

Іноді формалізацію (не тільки в логіці) визначають як процес вивчення змісту за допомогою засобів формалізованої мови. Це спонукає дати визначення формалізованої мови.

Ф о р м а л і з о в а н о ю м о в о ю, або мовою символів, є будь-яка сукупність спеціалізованих мовних засобів із суворо фіксованими правилами утворення різноманітних виразів і правилами приписування цим виразам певних значень.

У логіці ф о р м а л і з о в а н о ю мовою називають формальну систему разом з її інтерпретацією або інтерпретоване числення. У цій науці термін "формалізація" має кілька значень:

1) метод логіки, який полягає в застосуванні формалізованої мови до вивчення предмета логіки;

2) процес кодування засобами формально-логічної теорії фрагментів наукових теорій чи самих теорій;

3) відображення понять логічної семантики в поняттях логічного синтаксису (наприклад, семантичне відношення логічного слідування виражають через синтаксичне відношення - вивідність).

Формалізована мова (або мова символів) є ефективним засобом будь-якого дослідження. Прогрес у сучасній науці, особливо в логіці, пов'язаний із застосуванням формалізованої мови.

Отже, застосування формалізованої мови в будь-якій галузі людської діяльності забезпечує оптимізацію (стислість) необхідної інформації, дає можливість за зовнішніми ознаками (за формою символів) оцінювати характер досліджуваних відношень, а також ефективно фіксувати логічну структуру мовних виразів (йдеться про природну мову чи про мову науки).

Словник термінів:

Логіка - Термін "логіка" походить від давньогрецького "логос" (грец. logos - слово, розум, думка, вчення, закон, порядок). У сферу логіко-філософських міркувань сам цей термін ввели стоїки (див. 1.3), і він історично набув такого смислу в різних контекстах:

1. Пізнаючи світ (природу, суспільство, свою особистість тощо), люди вживають терміни "об'єктивна логіка" та "суб'єктивна логіка". Під першою розуміють об'єктивний плин подій, незалежний вид мислення, свідомості людини, тобто об'єктивну закономірність, послідовність, незворотність розвитку всього існуючого і необхідний зв'язок між предметами, явищами, подіями (в цьому значенні часто вживають вислови "логіка речей", "логіка подій", "логіка історії"). Під другою - особливості мислення конкретної людини (у цьому значенні вживають вирази "логіка мислення особи х", "залізна логіка", "чоловіча логіка", "жіноча логіка" тощо).

2. Загальна характеристика раціонального мислення (лат. ratio - розум) людини як суб'єкта пізнання та практичних дій - послідовність, несуперечливість, обґрунтованість міркувань;

3. "Мистецтво правильно мислити".

4. Особлива наука про мислення.

б. Навчальна дисципліна, яку вивчають учні шкіл і студенти вищих навчальних закладів.

6. У наш час термін "логіка" має також специфічне значення: формальна система (модель), яка ґрунтується на певних принципах і аксіомах засобами штучної мови ("логіка висловлювань", "модальна логіка").

7. Систематизація та формалізація правильних способів міркувань.

8. Окрім перелічених значень, термін "логіка" також вживають тоді, коли аналізують які-небудь соціокультурні феномени - наукові й філософські теорії, міфи, казки, художні твори тощо і визначають внутрішню побудову цих феноменів, зумовлених основними ідеями та розвитком думки їхніх авторів ("логіка теорії", "логіка міфу", "логіка поведінки літературних героїв").

Об'єкт логіки - Об'єкт дослідження науки логіки як частини філософського пізнання світу - це мислення людини в єдності з мовою (мисленнєво-мовленнєва діяльність), хоча мислення людини вивчають й інші науки - психологія, соціологія, соціальна психологія, теорія штучного інтелекту тощо.

предмет логіки,

Мислення - Визначення предмета науки логіки в сучасній літературі неоднозначне. Ось декілька з них: "Логіка досліджує закони правильного виведення певних тверджень із певних істинних підстав та істинность як властивість певних висловлювань" (Г. Фреге); "Логіка - вчення про зв'язки і послідовність людського мислення, форми його розвитку, засоби існування мислення та мови закріплення, відтворення і трансляції мисленнєвих процесів" (Сучасний філософський словник); "Логіка - наука про міркування... вона досліджує різні способи міркувань та моделює їх" (А. Шуман); "Предметом логіки завжди була і залишається мова як засіб пізнання і саме пізнання, оскільки воно здійснюється в мові й засобами мови..." (А. Зінов'єв).

Наведені визначення засвідчують, що логіка вивчає структуру мислення та його різні властивості, які відокремлюють сферу абстрактного-логічного, раціонального мислення - форми мислення, закони мислення, необхідні взаємозв'язки між структурними елементами мислення, правильність міркувань і досягнення істини у процесі міркувань.

Беручи до уваги багатогранність сучасних логічних досліджень, визначимо предмет науки логіки в такий спосіб: логіка - наука про універсальні форми та закони раціонального мислення, способи і види міркувань, умови досягнення 'іх істинності й побудови формальних (знаково-символічних) моделей цих міркувань.

Наголошуємо, що визначення предмета науки логіки змінювалося в процесі її історичного розвитку. Це пов'язано з виникненням різних типів логіки (див. детальніше 1.3).

Природна мова,-мова, яка використовується для спілкування людей, створена не штучно, а тому вона не має автора.

Здатність людини говорити, висловлювати свої думки.

Сукупність довільно відтворюваних загальноприйнятих у межах даного суспільства звукових знаків для об'єктивно існуючих явищ і понять, а також загальноприйнятих правил їх комбінування у процесі вираження думок. Різновид цього комбінування у процесі вираження думок, якому властиві ті або інші характерні ознаки.

[Функції природної мови

Інформаційна,комунікативна,пізнавальна,емоційна,

Властивості природної мови

Універсальність, багатозначність, семантична замкненість

Штучна мова,- це мова, чия фонологія, граматика, та/або словниковий запас були цілеспрямовано створені особою, чи групою осіб. Це відрізняє штучні мови, від мов які розвивались еволюційно. Штучні мови створюються через багато причин, наприклад щоб спростити спілкування між людьми (міжнародні мови), щоб додати реалізму вигаданому світу, чи з інших естетичних міркувань(вигадані мови), для лінгвістичних експериментів (наприклад перевірки гіпотези Сепіра-Ворфа, чи для мовних ігор.

формалізація, Формаліза́ція (formalization) — метод у математичній логіці, процес подання інформації про об'єкт, процес, явище в формалізованому вигляді. Формалізація — це метод відображення певної області у вигляді формальної системи, коли форма виділяється у якості особливого предмета дослідження незалежно від змісту. Такий метод полегшує вивчення предмета.

імплікація, це логічний сполучник, який буде хибним лише в одному випадку, коли перше ви-словлювання (антецедент) — істинне, а друге ви-словлювання (консеквент) — хибне. У всіх інших випадках імплікація є істинною.

Еквіваленція — це логічний сполучник, який буде істинним тоді, коли логічні значения його склад-ників співпадають. Цей логічний сполучник буде хибним, коли логічні значения його складників не співпадають.

диз'юнкція, Диз'юнкція (лат. disjunctio — розділення) (операція OR) — двомісна логічна операція, що має значення «істина», якщо хоча б один з операндів має значення «істина». Операція відображає вживання сполучника «або» в логічних висловлюваннях. Диз'юнкція може бути бінарною операцією, тобто, мати два операнда, тернарної операцією, тобто мати три операнда або n-арної операцією, тобто мати n операндів. Запис може бути префіксной - знак операції стоїть перед операндами, інфіксной - знак операції стоїть між операндами або постфіксной - знак операції стоїть після операндів. При числі операндів більше 2-х префіксная і постфіксной записи економічніше.

Ква́нтор — логічний оператор, що перетворює всякий предикат на предикат меншої місності, зв'язуючи деякі змінні початкового предиката

Логічний закон - загальнозначуща формула деякої логічної теорії, формула, яка приймає виділене значення (значення істини) при будь-яких допустимих в даній теорії інтерпретаціях нелогічних символів. В синтаксично побудованих логічних системах – логічних численнях – логічними законами є їх теореми – формули, доказові з використанням дедуктивних засобів обчислення.

Логічна форма – спосіб зв’язку складових частин змісту думки на відміну від самого цього змісту, результат відволікання від «матерії» думки, тобто від того, які саме індивіди, властивості, відносини, класи, ситуації і т.п. є предметами цієї думки.

Правильне міркування — це міркування, в якому дотримуються всіх правил і законів логіки

І́стина — одна з центральних категорій гносеології правильне відображення об'єктивної дійсності у свідомості людини її уявленнях, поняттях, судженнях, умовиводах, теоріях об'єктивної дійсності

Логічна культура — це логічна грамотність. З тих пір, як Арістотель винайшов логіку, встановлені нею правила дедуктивних і індуктивних умовиводів стали вважатися обов'язковими нормами мислення. Подібно тому, як грамотна людина вміє писати без орфографічних помилок, так і логічна грамота є вмінням мислити без логічних помилок, у відповідності з законами логіки, послідовно і без протиріч.

(Семінар 1)

Поиск по сайту: