Іудейські священні книги: загальна характеристика

Вся історія і теорія іудаїзму знайшли своє відображення у Старому завіті Біблії. Старий Заповіт - одна з двох частин Біблії, єврейською мовою зветься "Танах" (скорочено: Тора, Пророки та Писання).Розповідає про історію Створення Світу та життя древніх народів: єврейського, арамейського та інших. Танах — єврейське Святе Письмо. Його зміст приблизно відповідає канону книг Старого Заповіту християн, зокрема точно відповідає канону, яким користуються протестантські церкви.Приголосні літери слова ТаНаХ є абревіатурою від назв трьох частин Танаху (Закон (Тора), Пророки (Невиим) та Писання (Кетувим)). Хоча Біблія, як сума священих книг, стала складатися ще на межі ІІ-І тис. до н.е., основна частина текстів, і, напевно, редакція загального зібрання датується періодом Другого храму. Вавілонський плен лише прискорив написання цих книг: жреці, що знаходилися у полоні, мали багато вільного часу і могли зосередитися на переписуванні та редагуванні свитків, написанні нових текстів. Після повернення з полону ця праця була продовжена і, нарешті, закінчена. Згідно традиції Старий Завіт поділяється на три частини: Перш за все це книги закону (по-єврейські “Тора”), або так зване “П’ятикнижжя Моїсея”, - книги, складання яких приписується легендарному-міфічному Моїсею. В п’ятикнижжі викладені основні постулати іудаїзму. Перша біблейська книга п’ятикнижжя у євреїв називається “В начале” або книга Буття. Ця книга – це розповідь про створення Богом світу, про життя перших людей в Раю і про їхнє вигнання з раю, про розмноження людства і про його стародавню історію, про всесвітній потоп і про врятувавшогося Ноя з сім’єю, про патріархів-родоначальників єврейського народу – Авраама, Ісаака, Іакова, Іосіфа з братами, про поселення євреїв у Єгипті. Друга книга називається “Ісход” (по-єврейські “Ізмена”) – книга, котра розповідає про про життя та діяльність законодавця євреїв Моїсея та про визволення євреїв з єгипетського плену. Ця книга містить відомі 10 заповідей та інші релігійні приписи. Третя книга – “Левіт” (“І воззвал”) – книга релігійного законодавства. Четверта книга – “Числа” (“В пустелі”) розповідає про законодавство та історію євреїв після виходу євреїв з Єгипту і до завоювання Палестини. П’ята і остання книга – “Другозаконня” (“Слова”) – книга релігійного законодавства. Другу групу біблейських книг устворюють”історичні” книги або “писання”. В цю групу входять: книга причей Соломонових, книга Пісні Пісень, збірка псалмів Давида (“Псалтирь”), книги царств. Талмуд – це багатотомний збірник іудейських догматичних, правових, релігійно-філософських моральних принципів, що склалися протягом 8 століть і що визначають образ життя єврейського народу. Включає в себе 365 забарон, в тому числі ідолопоклонництво, кровопролиття, кровозмішення. Третю групу утворюють пророцькі книги: книги пророків Данііла, Черекііля, Іерімія та книги 12 “малих пророків”: Авдія, Аггея, Осія, Амоса та ін.

Відомі дві редакції Старого Завіту – масоретська і септуагинта. Масорети – це єврейські рабини, які остаточно відредагували Старий Завіт у ІІ ст. до н.е., а септуагинта – це переклад староєврейського тексту на грецьку мову. Останній текст успадкований християнством і є найбільш розповсюдженим. Новий Завіт євреями не визнається. Біблія – це перш за все церковна книга, що виховує у читача сліпу віру у всемогутність бога, але в біблійських текстах також пристутньо багато роздумів про світостворення і першооснови буття, про відносини між людьми, про моральні норми, соціальні цінності і.т.п., що зазвичай зустрічається в кожній священній книзі.

14. Основны положення християнського выровчення. Відомості про виникнення християнства містяться в різних джерелах: Євангеліях, посланнях і діяннях апостолів, у так званих апокаліпсисах. Засновником християнства є Ісус Христос. З погляду християн, головний зміст Старого Заповіту полягає у підготовці до приходу Месії і повідомлення про нього. Через Христа Бог уклав з людиною Новий Заповіт. До моменту виникнення християнства більшість людей перестали розрізняти добро і зло, і Христос прийшов, щоб врятувати їх. Народженню Месії передувала чудесна подія: архангел Гавриїл повідомив Діві Марії волю Творця про те, що вона народить сина і назве його Ісусом. Протягом перших трьох століть з’явилися літературні твори, що склали Новий Завіту перші століття Христини піддавалися гонінням, оскільки їхня релігія здавалася пануючим класам небезпечною. Але це викликало співчуття і симпатію до переслідуваних і попри наміри гонителів лише сприяло зростанню популярності християнства завдяки героїзму мучеників, що виявляли приклад відданості вірі. Зрештою усе більше представників вищих прошарків суспільства стали приймати християнство, і окремі правителі провінцій навіть стали спиратися на християнські громади і духівництво. Зміна статусу християнської церкви спричинила зміни соціального складу громад – туди стали входити представники пануючого прошарку. У цей же період християнство і перетворилося на могутню церкву. Як державна релігія християнство поширюється в 4 ст. серед германців, у 5 ст. – серед франків, у 6 – серед готів, у 10 ст. – серед слов’янських народів. Після епохи великих географічних відкриттів 15 – 16 ст. християнство стало поширюватися за межами Старого Світу – в Америці, Африці, Австралії.

Поиск по сайту: