ОРІЄНТОВНІ ПИТАННЯ З КУРСУ

"МІКРОБІОЛОГІЯ "

1. Охарактеризуйте різницю між прокаріотами, еукаріотами й акаріотами? Який основний фактор визначає приналежність кожного класу мікроорганізмів до однієї з названих груп.

2. Охарактеризуйте морфологічні та фізіологічні ознаки, що відрізняють мікроорганізми від макроорганізмів. Назвіть основні властивості, що визначають масове їх поширення в природі, харчових продуктах і різноманітність біохімічної діяльності.

3. Морфологія бактерій: форма, розміри, будова клітини. Фактори рухливості бактерій.

4. Спосіб і швидкість розмноження бактерій. Навести приклади. Значення швидкості розмноження бактерій у практиці зберігання харчових продуктів і в мікробіологічній промисловості.

5. Характеристика здатності до спороутворення мікроорганізмів. Порівняльна характеристика стійкості до факторів зовнішнього середовища вегетативних клітин і їхніх спор. Практичне значення цього явища.

6. Форма, розміри і будова дріжджової клітини. Способи розмноження.

7. Принципи класифікації дріжджів. Поняття про раси. Значення дріжджів у народному господарстві (навести приклади промислового використання).

8. Спороутворення і біологічне значення спор у дріжджів, бактерій і плісеневих грибів.

9. Морфологія дріжджів: форма, розміри і будова клітини. Способи розмноження дріжджів.

10. Несахароміцети. їх характеристика, представники, галузі використання. Назвіть ознаки, за якими здійснюється поділ на справжні та несправжні дріжджі.

11.Будова тіла плісеневих грибів. Дати характеристику міцелію грибів, склероцій, хламідоспор, плодових тіл. Відмітність будови грибних гіфів від бактеріальної клітини.

12.Чим відрізняються досконалі гриби від недосконалих? Охарактеризувати вегетативні способи розмноження плісеневих грибів.

13.Способи розмноження плісеневих грибів. Типи спороутворення (статеве, нестатеве). Органи спороутворення й основні відмітності в їхній будові.

14.Класифікація плісеневих грибів. Характерні ознаки кожного з них. Навести приклади представників окремих класів найбільш поширених збудників псування харчових продуктів.

15.Що таке віруси і фаги? Відмітність їх будови від будови інших мікроорганізмів. Властивості та значення вірусів та фагів.

16.Ферменти, їх властивості та значення в життєдіяльності мікроорганізмів. Вплив на активність ферментів умов зовнішнього середовища (температури, рН середовища, променевої енергії).

17. Ферменти. їх хімічна природа, оптимальні умови дії, активатори та інгібітори.

18. Можливості використання мікроорганізмів для виробництва ферментних препаратів. Поняття про екзо- і ендоферменти. Які ферментні препарати мікробного походження використовуються в промисловості?

19.Особливості обміну речовин у мікроорганізмів. Конструктивний і енергетичний обмін речовин. Роль ферментів у процесах обміну. Охарактеризувати поняття: "метаболізм", "катаболізм", "анаболізм".

20.Порівняльна характеристика ефективності отримання енергії мікроорганізмами в процесі дихання і бродіння. Причини самозігрівання зерна, картоплі й інших органічних матеріалів.

21.Значення енергетичних процесів, що викликаються мікроорганізмами, у псуванні харчових продуктів і використання їх у промисловості.

22.Джерела і шляхи отримання енергії мікроорганізмами. Енергетична цінність процесів бродіння. Приклади анаеробних мікроорганізмів, що мають практичне значення.

23.Аеробні мікроорганізми. Джерела і шляхи отримання ними енергії. Роль молекул АТФ в енергетичних процесах. Енергетична цінність процесу. Кінцеві продукти процесів дихання.

24.Дихання мікроорганізмів. Його біологічне значення. Аеробні й анаеробні мікроорганізми.

25.Джерела вуглецю, що використовуються мікроорганізмами. Автотрофні та гетеротрофні мікроорганізми.

26.У чому полягає суть автотрофного живлення мікроорганізмів? Чим відрізняються фото- і хемосинтезуючі мікроорганізми.

27.У чому полягає сутність гетеротрофного живлення мікроорганізмів? Чим відрізняються сапрофіти від паразитів? Роль гетеротрофних мікроорганізмів у процесах псування харчових продуктів.

28.Шляхи надходження поживних речовин у бактеріальну клітину. Пасивне і активне транспортування речовин у клітину.

29.Джерела азоту, що використовуються автотрофними і гетеротрофними мікроорганізмами.

30.Хімічний склад мікроорганізмів.

31.Можливості використання мікроорганізмів для промислового виробництва ферментних препаратів. Поняття про екзо- й ендоферменти. Які ферментні препарати мікробного походження використовуються у харчовій промисловості?

34.Взаємовідносини, що виникають між мікроорганізмами у процесі життєдіяльності (симбіоз, метабіоз, паразитизм, антагонізм).

35.Вплив вологості середовища на розвиток і біохімічну активність мікроорганізмів. Поняття про активність води. Що таке гідрофіти, мезофіти, ксерофіти? При якій вологості середовища можливий розвиток плісеневих грибів, бактерій, дріжджів? Використання цього фактора для продовження терміну зберігання харчових продуктів.

36. Вплив підвищеної концентрації розчинених речовин у субстраті на розвиток мікроорганізмів. Дати визначення: осмофільні, галофільні, осмотолерантні мікроорганізми. Значення їх в народному господарстві.

37. Вплив температури середовища на розвиток мікроорганізмів. Дати визначення психрофільних, мезофільних і термофільних мікроорганізмів. Назвати мінімальні, максимальні й оптимальні температури їх розвитку. Практичне використання цього фактора.

38.Методи зберігання харчових продуктів, засновані на призупиненні життєдіяльності мікроорганізмів (принцип абіозу).

39. Методи зберігання харчових продуктів від мікробного псування, засновані на уповільненні життєдіяльності мікроорганізмів (принцип анабіозу). Використання цього фактора в народному господарстві.

40.Що таке антибіотики і фітонциди? їх властивості та можливості правильного використання для продовження термінів зберігання харчових продуктів.

41.Антисептики: поняття, приклади, можливості використання для продовження терміну зберігання харчових продуктів.

42.Порівняльна характеристика холодостійкості мікроорганізмів. Використання впливу низьких температур на життєдіяльність мікроорганізмів при обробці, зберіганні та реалізації харчових продуктів.

43.Вплив на мікроорганізми ультрафіолетових променів, радіоактивного опромінення, нагрівання в полі ВЧ і НВЧ. На чому побудований згубний вплив названих форм променевої енергії на мікроорганізми? Використання цих факторів на практиці.

45. Порівняльна характеристика чутливості до реакції середовища (рН) бактерій, дріжджів і плісеневих грибів. Використання цього фактора в практиці зберігання і переробки харчових продуктів.

46. Використання факторів зовнішнього середовища для регулювання мікробіологічних процесів, що відбуваються під час переробки харчової сировини і зберіганні харчових продуктів.

47. Що таке стічні води? Методи очищення питної і стічної води.

48. Мікрофлора повітря та її склад, значення в інфікуванні харчових продуктів. Способи знезараження повітря.

49. Патогенні мікроорганізми. їх основні властивості. Види і особливості мікробних токсинів.

50. Процес спиртового бродіння: хімізм процесу, оптимальні умови протікання. Основні збудники процесу, їх характеристика.

51. Оптимальні умови протікання спиртового бродіння. Його практичне значення у харчовій промисловості. Роль процесу спиртового бродіння в псуванні харчових продуктів.

52. Маслянокисле бродіння: збудники, умови протікання, галузі використання.

53. Що являє собою процес молочнокислого бродіння? Хімізм процесу (гомо- і гетероферментативного) бродіння. Основні збудники молочнокислого бродіння та їх характеристика.

56. Оцтовокисле бродіння. Його хімізм. Характеристика основних збудників. Практичне значення оцтовокислого бродіння, його роль у процесах псування харчових продуктів. Навести приклади.

57. Характеристика оцтовокислих бактерій. їх промислове значення і роль у процесах псування харчових продуктів. Навести приклади псування харчових продуктів внаслідок розвитку оцтовокислих бактерій.

58. Роль гнилісних мікроорганізмів у природі, в процесах псування харчових продуктів. Навести приклади найбільш активних гнилісних бактерій.

59. У чому полягає суть пропіоновокислого бродіння? Характеристика збудників цього процесу. Практичне використання пропіоновокислого бродіння.

60. Практичне значения молочнокислого бродіння. Навести приклади основних молочнокислих бактерій, що використовуються в молочній i хлібопекарській промисловості. Значення молочнокислого бродіння в процесах псування харчових продуктів.

61.Що таке "окислювальне бродіння"? Чим вони відрізняються від типових бродінь? Навести приклади. Практичне значення.

62.Лимоннокисле бродіння. Характеристика збудників. Практичне значення.

63.Причини виникнення харчових. захворювань (інфекції, токсикоінфекції та інтоксикації) i заходи, необхідні для їх попередження.

64.Характеристика процесу гниття. Хімізм процесу в аеробних i анаеробних умовах. Значення цього процесу в народному господарстві.

65.Сальмонельоз. Його характеристика. Основні збудники. Умови розвитку в харчових продуктах. Причини виникнення. Профілактичні заходи.

66.Поняття про санітарно-показникові мікроорганізми. Їх значення при санітарно-епідеміологічній оцінки продуктів. Які мікроорганізми використовуються для цього?

67.Бактерії групи кишкової палички. Їх характеристика. Оптимальні умови розвитку. Здатність спричиняти харчові отруєння. Значення i методи виявлення кишкової палички у харчових продуктах.

68.Характерні відмінності якісного складу мікрофлори харчових продуктів рослинного i тваринного походження.

69.Що зумовлює стійкість органів рослин до мікробного псування?

70.Мікрофлора свіжого молока та її склад. Зміни складу мікрофлори молока при різних температурах. Види мікробіологічного псування молока. Мікроорганізми - збудники псування молока.

71.Мікрофлора пастеризованого i згущеного молока з цукром. Види псування. Мікроорганізми – збудники псування. Бактеріологічні показники, передбачені нормативно-технічною документацією.

72.Мікрофлора кисломолочних продуктів (кисляк, сметана, кефір, ацидофілін). Можливі види мікробного псування кисломолочних продуктів, характеристика збудників.

73.Мікрофлора солодковершкового і кисловершкового масла. Дефекти масла та їх збудники. Профілактичні заходи.

74.Мікрофлора свіжої риби та її походження. Найбільш поширені види псування. Характеристика збудників.

75.Мікрофлора маринованої, соленої, сушеної та копченої риби. Можливі види її псування.

76.Мікрофлора свіжих яєць і яєчних продуктів, її походження. Види псування та його збудники. Профілактика. Чому заборонена реалізація гусячих і качачих яєць на підприємствах громадського харчування?

77.Мікрофлора м'яса та її склад. Мікробіологічна оцінка свіжості м'яса. Чим відрізняється мікрофлора охолодженого і замороженого м'яса?

78. Мікробіологічне псування м'яса. М'ясо і м'ясопродукти як можливі причини харчових отруєнь.

79.Мікрофлора ковбасних виробів і її склад. Види мікробіологічного псування, причини. Заходи боротьби.

80.Сапрофіти і паразити. їх характеристика.

81.Поняття про інфекцію. Умови виникнення і розвиток інфекційного захворювання. Відмітність між сироваткою і вакциною.

82.Що таке кишкові інфекції? їх види, характеристика, збудники, шляхи інфікування харчових продуктів. Профілактичні заходи.

83.Харчові отруєння. Типи та їх характеристика. Приклади. Роль харчових продуктів у їх виникненні.

84.Харчові інтоксикації та їх види. Характеристика збудників, шляхи інфікування харчових продуктів.

85.Значення санітарно-гігієнічного дослідження води, повітря, виробничих приміщень у профілактиці інфікування харчових продуктів збудниками псування і виникнення харчових отруєнь.

86.Мікрофлора повітря виробничих приміщень та її роль при виготовленні й зберіганні харчових продуктів. Значення в інфікуванні харчових продуктів. Способи знезараження повітря.

87.Мікрофлора води. Вимоги до питної води. Бактеріологічні показники, встановлені нормативно-технічною документацією.

88.Питна вода як можлива причина виникнення харчових отруєнь.

89.Найпоширеніші хвороби плодів і овочів. Мікроорганізми – їх збудники. Зміни якості плодів і овочів.

90.Найпоширеніші хвороби коренеплодів, характеристика збудників, зміни якості коренеплодів.

94.Мікробіологічні процеси, що відбуваються під час квашення капусти і соління овочів. Корисна і шкідлива мікрофлора. Види псування. Профілактичні заходи.

95.Фактори, що сприяють мікробному пошкодженню свіжих плодів і овочів. Профілактичні заходи.

96.Мікрофлора ґрунту. її значення в інфікуванні харчових продуктів.

97.Молоко і молочні продукти як можлива причина харчових отруєнь.

Поиск по сайту: