 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Українська мова
Пояснювальна записка
Знання і уміння вступників оцінюються за 200-бальною шкалою відповідно до повноти і правильності відповіді на кожне з питань. При цьому предметною комісією виставляється оцінка за такими критеріями:
| Критерії оцінювання | Оцінка за 4-х бальною шкалою | Шкала оцінювання 106-200 балів | Значення оцінки |
| Правильне і глибоке розуміння суті питання програмового матеріалу; уміння інтегрованого застосування теоретичних знань із фахових дисциплін, вільне володіння і адекватне застосування термінології; переконлива аргументація відповіді. | 181-200 | Відмінно | |
| Правильне і глибоке розуміння суті питання програмового матеріалу, допускаються окремі неточності непринципового характеру; самостійне виправлення допущених помилок, володіння термінологією. | 152-180 | Добре | |
| Правильне розуміння суті питання програмового матеріалу, при цьому допускаються окремі неточності у формулюваннях, доведеннях тверджень; відповідь характеризується поверховістю і фрагментарністю; неправильне тлумачення термінів чи понять. | 124-151 | Задовільно | |
| Неправильні, фрагментарні відповіді, що демонструють нерозуміння суті програмового матеріалу в цілому, не володіння спеціальною термінологією. | 106-123 | Незадовільно |
Зміст фахового випробування
Українська мова
1. Українська мова – державна мова України. Краса і багатство української мови. Розділ науки про мову. Стилі сучасної української літературної мови.
2. Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Звуки мови і мовлення. Позначення звуків мовлення на письмі. Співвідношення звуків і букв. Система голосних і приголосних звуків. Склад. Правила переносу слів. Наголос. Вимова голосних і приголосних звуків. Орфографія і її принципи. Позначення м’якості приголосних на письмі. Правила вживання м’якого знака. Правила вживання апострофа. Подвоєння і подовження приголосних. Правила вживання великої літери. Написання не, ні з різними частинами мови. Правопис слів іншомовного походження. Основні норми української літературної вимови.
3. Лексикологія. Фразеологія. Лексичне значення слова. Однозначні і багатозначні слова. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Походження слів. Види слів за вживанням. Поняття про фразеологізми. Типи фразеологічних одиниць. Лексикографія. Типи словників.
4. Будова слова. Словотвір. Основа слова і закінчення. Значущі частини слова. Основні способи словотворення в українській мові. Зміни приголосних при творенні слів. Деякі особливості написання складних слів.
5. Морфологія. Орфографія. Принципи виділення частин мови. Іменник як частина мови. Розряди іменників за значенням. Рід іменників. Число іменників. Відмінок іменників. Поділ іменників на відміни. Незмінювані іменники. Творення іменників. Прикметник як частина мови. Якісні, відносні та присвійні прикметники. Повні та короткі форми прикметників. Написання прізвищ і географічних назв. Особливості відмінювання прикметників. Творення прикметників. Правопис прикметників. Числівник як частина мови. Прості, складні і складені числівники. Відмінювання числівників. Синтаксичні властивості числівників. Займенник як частина мови. Розряди займенників. Дієслово як частина мови. Форми дієслова. Перехідні і неперехідні дієслова. Вид дієслова. Час дієслова. Дієслова І і ІІ дієвідміни. Спосіб дієслова. Безособові дієслова. Способи творення дієслів. Дієприкметник як особлива форма дієслова. Дієприкметниковий зворот. Активні та пасивні дієприкметники. Відмінювання дієприкметників. Творення дієприкметників. Перехід дієприкметників в прикметники і іменники. Безособові дієслівні форми на –но, (-н), -то. Не з дієприкметниками. Дієприслівник як особлива форма дієслова. Дієприслівниковий зворот. Вид дієприслівників. Творення дієприслівників. Не з дієприслівниками. Прислівник як частина мови. Ступені порівняння прислівників. Написання прислівників. Прийменник як службова частина мови. Непохідні та похідні прийменники. Написання прийменників. Сполучник як службова частина мови. Сполучники сурядності і підрядності. Написання сполучників. Частка як частина мови. Розряди часток за значенням. Написання часток. Вигук як особлива частина мови.
6. Синтаксис і пунктуація. Предмет синтаксису. Словосполучення. Типи словосполучень. Речення. Види речень. Порядок слів у простому реченні. Підмет і його типи. Присудок і його типи. Тире між підметом і присудком. Додаток, його типи. Означення. Прикладка як різновид означення. Види обставин. Односкладні речення. Означено-особові речення. Неозначено-особові речення. Узагальнено-особові речення. Безособові речення. Називні речення. Односкладні речення як частина складного речення. Повні й неповні речення. Речення з однорідними членами. Речення з відокремленими другорядними членами. Речення зі звертаннями. Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями. Пряма і непряма мова. Загальна характеристика складного речення. Складносурядні речення. Складнопідрядні речення. Класифіація складнопідрядних речень з одним підрядним. Складнопідрядні речення з підрядними означальними і з’ясувальними. Складнопідрядні речення з підрядними обставинними. Складнопідрядні речення з кількома підрядними. Складні речення з різними видами сполучникового зв’язку. Складні безсполучникові речення. Розділові знаки в складному безсполучниковому реченні. Складні речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку. Текст і його складники.
Поиск по сайту: