АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Філософія Відродження по Надольному

Читайте также:
  1. Антична філософія
  2. Антична філософія
  3. Антропо-соціальна філософія Гегеля
  4. Антропологічна філософія Л.Фейєрбаха
  5. Антропоцентризм і гуманізм філософії Відродження
  6. Архітектура італійського Відродження
  7. Визначення терміну філософія
  8. Відродження. Закони мають відповідати природнім правам людини.
  9. Вкажіть, хто вперше використав термін “філософія” як визначення особливої сфери знання?
  10. Г) філософія
  11. Д) релігійна філософія
  12. До програми навчання Академії входили слов’янська, грецька, польська, латинська мови, граматики цих мов, риторика, діалектика, астрономія, математика, філософія, богослов’я.

1. Визначний мислитель епохи Відродження Піко делла Мірандола

2. Світоглядний переворот епохи Відродження у поглядах на світобудову Миколи Коперніка та Джордано Бруно

3. Діалектичні тенденції в філософії властиві, зокрема, Миколі Кузанському

4. Нові поглядах на державотворення і основні напрям­ки. Абсолютизму Ла Боесі.

5. Перші ідеї утопічного соціаліз­му. у творах Томаса Мора (1478—1535) "Утопія"

6. та Томазо Кампанелли

 

ХV-ХVІ ст. в історії філософської думки прийнято називати епохою Відродження, Ренесансу (від фр. renaissance- відродження)

Цей термін вживається на означення періоду відродження античної культури під впливом суттєвих перемін в соціально-економічному та духовному житті За­хідної Європи.

Але надто спрощено було б вважати, що поняття Від­родження відбиває лише смисл тієї епохи і що в духовному житті спостерігається механічне перенесення на тогочасний грунт культур­ного надбання античності. В новій культурі, окрім ренесансу антич­ності, значною мірою знаходить відбиття соціально-економічний та духовний зміст середньовіччя. У царині філософії спостерігається складний, непослідовний, часто суперечливий характер філософсь­ких поглядів. Тому надто складно визначити певну систему поглядів, більш-менш сталі напрямки чи філософські течії того періоду. Навіть погляди окремих філософів хибують подекуди двоїстістю, відсутністю певної визначеності. В цілому філософія Відродження не є якимсь повторенням, копіюванням античної філософії, а суттєво відрізня­ється від неї. З іншого боку, нова філософія, хоча і протиставляє себе середньовічній схоластиці, несе на собі відбиток середньовічної куль­тури, і їй притаманні певні риси, що не властиві античності.

Пояснюється це,

по-перше, несталістю соціально-економічного устрою в провідних країнах Західної Європи. То був перехідний пері­од від однієї (феодальної) формації до іншої, до нових, буржуазних виробничих відносин. Характеризується він невизначеністю соціаль­но-класової структури, а звідси — неоднорідністю ідеологічних на­станов.

По-друге, теоретичні джерела філософії Відродження надто розмаїті і не обмежуються лише античною культурою.

Так, період Відродження на перше місце ставить Платона, а не Арістотеля. Філо­софія Платона спрямовується проти католицької теології та автори­тету Арістотеля в схоластичному його тлумаченні, широко впливає на утвердження філософського ідеалізму в його новій, звільненій від се­редньовічної схоластики формі і відкрито виступає проти матеріаліс­тичних тенденцій у філософії. В той же час вчення Платона, зокрема його етичні та естетичні погляди, використовувалися для обгрунту­вання непорушної єдності духовного та тілесного і спрямовувалися проти офіційного релігійного вчення про умертвіння плоті та одвіч­ної гріховності людини.

 

Філософія Відродження не відмовляється та­кож і від філософії Арістотеля. але оригінальної, очищеної від середньо­вічних напластувань, а то й спотворень. Прибічники арістотелізму прагнули розвивати його матеріалістичні тенденції, запозичивши ба­гато що у натурфілософів, стихійних діалектів та етичних вчень епі­курейської школи і стоїцизму.

 

Одним і джерел філософії Відродження стали середньовічні єресі, які були своєрідною ідеологією опозиційних феодалізмові рухів. Єресі підривали середньовічну церковну догматику, офіційну релігійну іде­ологію, розчищали шлях антицерковним ідеям мислителів Відрод­ження. Яскравим прикладом цього можуть бути погляди Я.Гуса та його однодумців.

На формування філософії Відродження, безперечно, мали суттє­вий вплив також передові тенденції в середньовічній філософії взага­лі. Мається на увазі номіналізм, раціоналістичні та емпіричні тенден­ції в теорії середньовічної філософії.

 

Та особливий вплив мала східна, зокрема арабська філософія, для якої характерна сильна матеріалістична тенденція, а також наукові досягнення арабів у галузі природознавства, що поширювалися в Захід­ній Європі в XII—XIII ст.

Поряд з цими передумовами розвиткові своє­рідної філософії Відродження сприяли також і великі відкриття (особ­ливо геліоцентризм Коперніка) та винаходи, які були зроблені на той час. Потреба розвитку нових галузей промисловості спричинила якіс­но новий поступ у природознавстві — астрономії, механіці, географії та інших науках.

Філософія Відродження ставила і прагнула вирішити важливі фі­лософські проблеми.

 

В цілому філософське мислення цього періоду прийнято називати антропоцентричним, в центрі уваги якого була людина,

тоді як античність зосереджувала увагу на природно-косміч­ному житті, а в середні віки в основу брався Бог та пов'язана з ним ідея спасіння.

Звідси — характерна риса світогляду епохи Відроджен­ня: орієнтація на мистецтво.

Якщо середньовіччя можна назвати епо­хою релігійною, то Відродження — епохою художньо-естетичною. Адже саме за допомогою мистецтва змальовується розмаїтий світ людсько­го почуття та його величезна цінність. Саме людина з її тілесністю почуття вперше в епоху Відродження усвідомлюється і змальовується такою, якою вона є насправді: не носієм гріховності, а як вища цін­ність і онтологічна реальність.

Розвиток виробництва, нові суспільні відносини вимагали нової, ініціативної людини, яка почувала б себе не часткою, представником певного соціального стану чи корпорації, а самостійною особистістю, що представляє саму себе.

Формується нова самосвідомість людини, її активна життєва по­зиція, з'являється відчуття особистої сили та таланту.

Ідеалом люди­ни епохи Відродження є її різнобічна діяльність. Виникає тип куль­турного, гуманістичного індивідуалізму, який орієнтується не на прак­тичну економічну діяльність (буржуазний індивідуалізм), а на культу­ру.

Пріоритетним в ієрархії духовних цінностей стає не походження чи багатство, а особисті достоїнства та благородство. Метою житія виступає тепер не спасіння душі, а творчість, пізнання, служіння людям, суспільству, а не Богу.

Отже, однією з характерних рис епохи Відродження є також її гуманізм.

Світоглядною спрямованістю Відродження було відкриття самоцінності людської особистості, гуманістична спрямованість пізнання. Людина відчуває таку самостійність, яку вона не мала ні в античності, ні в середньовіччі. Її сила, влада над усім існуючим і над самою собою не потребує ніяких зовнішніх сил — ні природи (античність), ні Бога (середні віки).

В епоху античності людина вважалася природною істотою, оскільки її сутність, поведінка визначалися її природою, і активність людини залежала лише від того, наскільки вона піде за природою чи відхи­литься від неї. В середні віки стверджувалось не лише творення Бо­гом людини, а й подальша її доля. Характерною була впевненість у гріховності людини та зіпсованості людської природи і як наслідок цього — потреба в божій благодаті для свого спасіння.

 


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)