Приклад. Підприємство має кредиторську заборгованість перед акціонерним товариством «А» у розмірі 300 тис

Підприємство має кредиторську заборгованість перед акціонерним товариством «А» у розмірі 300 тис. грн. На фондовому ринку курсова вартість векселя акціонерного товариства «А» становить 25% від номі­нальної вартості. Отже, підприємству-боржнику вигідно придбати век­сель номінальною вартістю 300 тис. грн. усього за 75 тис. грн. і отрима­ти дохід або економію від погашення кредиторської заборгованості в Розмірі 225 тис. грн.

Перевага простого векселя — у досить простих правилах його обігу, у простому векселі векселедавець є прямим боржником і безумовно зобов'язаний сплатити вексельну суму. Виходячи з Цього, простий вексель акцептувати не потрібно.

Переказний вексель (тратта) — це документ, який регулює вексельні відносини трьох сторін: кредитора (трасанта), боржника (трасата) і отримувача платежу (ремітента). Такий вексель ви­писує та підписує кредитор (трасант).

Трасант (векселедавець) — особа, що виписує вексель.

Трасат (платник), особа, яка зобов'язана за наказом сплатити за векселем. Отож, за переказним векселем (на відміну від просто­го) платником є не векселедавець, а інша особа, яка має письмово підтвердити свою згоду на це, тобто акцептувати тратту. Тому переказний вексель має форму наказу трасанта платнику (після акце­пту платника називають акцептантом) сплатити за векселем.

Ремітент — перший отримувач або перший векселедержатель, на користь якого виставляється вексель. Ремітентом може бути під­приємство або банк, що відраховує на свою користь відповідний відсоток від суми платежу як комісійну винагороду за надану бан­ком послугу — перерахування вказаної у векселі суми в установ­лений термін з рахунка векселедавця на рахунок власника векселя.

Забезпечений вексель — це вексель, гарантований заставою, яка передається кредиторові, банку або продавцю до моменту сплати боргу. Заставою може бути дебіторська заборгованість, то­варні запаси, цінні папери, основні виробничі засоби, обладнання.

Той, хто дає кредит в обмін на вексель, за необхідності може обернути його на гроші, переказуючи вексель як іншим особам, так і банку з умовою надання знижки з номіналу. Один вексель у процесі свого обігу здатний погасити цілу низку грошових зобов'язань.

Векселі, які застосовуються в господарському обороті як в Україні, так і в міжнародних розрахунках, досить різноманітні. Векселі різняться за емітентом, угодами, які вони обслуговують, суб'єктом, що здійснює оплату, наявністю застави, порядком опла­ти, можливістю передавання іншій особі, місцем платежу, фор­мою пред'явлення та іншими ознаками.

Векселі казначейські — один із видів державних цінних па­перів, які випускаються для покриття видатків державного бю­джету. Вони можуть бути використані:

— для здійснення розрахунків;

— для зарахування сплати податків до державного бюджету;

— як застава для забезпечення інших платежів та кредитів.

Векселедавцем і, відповідно, платником за казначейськими век­селями є Головне управління Державного казначейства. Такі векселі видаються на пред'явника зі строком платежу не більше одного року.

Приватні векселі емітуються корпораціями, фінансовими групами, комерційними банками. Спеціального забезпечення ці папери не мають. Як гарантія їхньої надійності виступає рейтинг векселедавця, стабільність його фінансового стану та авторитет на ринку цінних паперів.

Фінансовий вексель має в своїй основі депозитну природу. Якщо класичний вексель видається за реальної товарної угоди, то фінансовий в основному використовується для мобілізації гро­шових ресурсів.

Товарний (комерційний) вексель використовується для кредиту­вання торговельних операцій. Він визначає умови погашення векселедавцем-боржником своїх зобов'язань перед постачальником-кредитором за поставлену продукцію, надані послуги, виконані роботи.

Простий (соло-вексель) виписується і підписується покупцем (векселедавцем) і є його борговим зобов'язанням оплатити кре­дитору вказану суму в установлений час. Оформляючи простий вексель, векселедавець є платником. Підписавши простий век­сель, він стає на певний строк боржником особи, указаної у век­селі. Векселедавець бере на себе зобов'язання особисто сплатити за векселем певну суму грошей у точно зафіксований час у май­бутньому або в час, визначений власником векселя.

Запитання для закріплення теми:

1. Охарактеризуйте розрахунки за допомогою платіжного доручення.

2. Охарактеризуйте розрахунки платіжними вимогами-дорученнями.

3. Поясніть сутність розрахункового чека та назвіть сферу його ви­користання.

4. Дайте характеристику розрахунків за акредитивами.

5. Назвіть види акредитивів, їх сутність і умови застосування.

6. Дайте характеристику вексельної форми розрахунків.

7. Охарактеризуйте види векселів з ознаками їхньої класифікації.

Поиск по сайту: