АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Розрахунок потужності й вибір прокатного двигуна

Читайте также:
  1. I. Розрахунок опору опускних труб
  2. III. Розрахунок корисного напору циркуляції відвідних труб
  3. V. Розрахунок немеханічного обладнання.
  4. VII. Розрахунок площі цеху
  5. Аеродинамічний розрахунок повітропроводів
  6. Вибір бази практики
  7. ВИБІР БЛИСКАВКОВІДВОДІВ
  8. Вибір варіанта контрольної роботи
  9. Вибір варіанта контрольної роботи
  10. Вибір варіанту розрахунково-графічної (контрольної) роботи
  11. Вибір високовольтного кабелю
  12. Вибір гальма.

Розрахунок потужності двигуна кліті прокатного стану проводять або по кривих питомої витрати енергії або по аналітичних формулах. Розрахуємо потужність двигуна, використовуючи метод, заснований на формулі

А.І. Целікова.

Момент прокатного двигуна:

М = Мпр + Мтр + Мхх (1.8.1)

де Мпр - момент, необхідний для подолання опорів деформації металу;

Мтр - момент додаткових сил тертя;

Мхх - момент холостого ходу.

Момент прокатки:

Мпр = 2 · b · la Pср (1.8.2)

де b - ширина прокатної заготовки;

1a - довжина дуги захоплення з урахуванням пружного стиску валків;

Рср - середній питомий тиск металу на валки, Н/мм2.

Середній питомий тиск металу на валки визначають по формулі

А.І. Целікова:

(1.8.3)

де К0 = 1,15 ơs0, К= 1,15 ơs1;

К0 = 1,15 ơs0, К= 1,15 ơs1;- границі текучості металу до і після прокатки в даній кліті, Н/мм2 (визначають по кривій наведеній на рис 2.1);

ho, hl - товщина смуги до і після прокатки, мм;

ε0, ε1 - відносне обтиснення;

μ - коефіцієнт тертя між прокатаним металом і валками;

μ = 1,05 - 0,0005 · t = 1,05 - 0,0005 · 1250 = 0,525, де t - температура металу.

. (1.8.4)

З урахуванням пружного стиску валків довжина дуги захоплення:

 

. (1.8.5)

 

де r - радіус валка, мм.

Δh - обтиснення, мм.

(1.8.6)

Рисунок 2.1 - Крива залежності границі текучості від величини обтиснення

 

З рівнянь видно, що для визначення х0 варто знати Рср. У той же час для визначення Рср величина х0 повинна бути відома, тому що від неї залежить і співвідношення. У цьому випадку для визначення довжини дуги захоплення з обліком сплющивания валків l ', що залежить від питомого тиску Рср, беруть значення без обліку сплющивания валків. По цій величині знаходять середній питомий тиск, а потім х0 і довжину дуги захоплення з обліком сплющивания валків. Після цього вирішується знову рівняння (1.8.3) для визначення середнього питомого тиску з обліком сплющивания валків.

Плече рівнодіючих сил деформації з урахуванням пружного стиску валків:

(1.8.7)

Коефіцієнт ψ береться у межах 0,4 - 0,5.

 

 

Розрахуємо момент прокатки користуючись наведеними вище формулами.

Визначимо границі текучості стали до й після прокату:

 

((h0 – h1) · h0 · 100 = ((80 – 68,5) / 80) · 100 = 9,4 % => ơ s1 = 437 Н/мм2,

((h0 – h1) · h0 · 100 = ((80 – 68,5) / 80) · 100 = 14.47 % => ơ s1 = 686 Н/мм2.

 

Коефіцієнти К0 = 1,15 · 437 = 502,75 мм2;

К0 = 1,15 · 686 = 788,75мм2.

ε0 = 0,8; ε1 = 0,76.

Довжина дуги захоплення без обліку сплющивания валків:

'= · 5,5 = 30,57 мм;

м = (2 · 0,525 · 30,57)/80 + 74,5 = 0,21.

Тепер можемо визначити Рср без обліку сплющення валків:

Рср = 302,6 Н/мм2.

Збільшення довжини контакту: х0? (302,6 · 170)/ 92400 = 0,27 мм;

Тоді перераховуємо:

' = · 5,5 + 0,272 + 0,27 = 30,84 мм;

м = (2 · 0,525 · 30,84) /80 + 74,5 = 0,22.

Рср = 309,4 Н/мм2.

мм.

Тепер ми можемо визначити момент прокатки:

 

Мп = 2 · 80 · 30,84 · 11,42 · 309,4 · 10-3 = 14839,28 Н·м.

Момент тертя у цапфах визначається згідно з рівнянням:

Мтр = 2 · Р μц · (Dp/ Don) · (du/2) (1.8.8).

де Р - навантаження на підшипники, рівна тиску металу на валки, Н.

μц - коефіцієнт тертя в цапфах опорних валків;

Dp, Don - діаметри робочих й опорних валків, м;

du-- діаметр цапф опорних валків, м.

Р = Рср · b · ' = 309,4 · 80 · 30.84 · 10-3 = 763,3 Н.

Тоді використовуючи Р розраховуємо Мтр:

Мтр = 2 · 763,34 · 0,03 · (370/700) · (500/2) = 5190,7 Н.

Момент холостого ходу дорівнює:

Мхх = 950 Н·м.

Сумарний момент прокатки згідно (1.8.1) дорівнює:

М = 14839,28+ 5190,7+ 950 = 20979,92 Н·м.

Швидкість обертання робочих валків:

ώв = 2 · v / 0,37= 2 · 2,27/0,37= 25,294 рад/с.

Потужність прокатки:

20979,92 · 25,294 рад/с = 530,7 кВт.

Необхідна розрахункова статична потужність:

Рдвр = 610 КВт.

Вибираємо двигун постійного струму з незалежним збудженням з розрахунку Рдв ≥ 1,1· Рдвр ≥ 671 кВт.

Згідно зроблених розрахунків, як приводи валків чистової групи клітей приймаємо 2 двигуни постійного струму незалежного збудження із каталогу двигунів “Інформелектро” марки МП-7001100У3 та WMNCL 9017-620 технічні дані яких показані в таблиці 1.2:

Таблиця 1.2 – Характеристики вибраних двигунів

Тип двигуна P2н, КВт Uн,В Ін.,А nн,об/хв.. Rэ,Ом Тэ Тм
  МП-7001100У3         0,039 0,009 0,06 0,08
  WMNCL 9017-620         0,024 0,009 0,1 0,07

 


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)