Складання схеми циркуляції агента сушіння у камері

Аеродинамічний розрахунок

Мета аеродинамічного розрахунку – вибір вентилятора на базі визначених опорів ділянок циркуляції сушильного агента в камері, розрахунок кількості вентиляторів і потужності приводу електродвигунів.

Складання схеми циркуляції агента сушіння у камері

В сучасних сушильних камерах сушильний агент циркулює по замкнутому кільцю, при цьому тиск (напір) який розвиває вентилятор необхідний тільки для подолання опорів руху агента сушіння, в зв’язку з цим його приймають рівним статичному і розраховують за формулою:

де: ΣΔhст._і — сума опорів всіх ділянок кільця циркуляції сушильного агента, Па. Складовою частиною рівняння можна знехтувати оскільки співвідношення довжини каналу до еквівалентного діаметра на всіх дільнках сушильної камери менше одиниці, а коефіцієнт тертя сушильного агента до стінок каналів сушильної камери на два-три порядки менший коефіцієнта місцевого опору. Виключення складає розрахунок опору руху повітря через штабель.

ρ — густина сушильного агента, кг/м³ (підрозділ 2.5);

ω_і — швидкість циркуляції сушильного агента на кожній ділянці, м/с;

ξ — коефіцієнт тертя повітря до стінок каналів (пиломатеріалів і прокладок) при проходженні через штабель. Значення коефіцієнта залежить від еквівалентного діаметра прямокутного каналу та шорсткості поверхні і точності виготовлення пиломатеріалів за товщиною [7]. Для інженерних розрахунків приймається:

-для ламелей з точністю випилювання за товщиною ̲+0,5 мм, ξ=0,07;

-для пиломатеріалів і заготовок випиляних на стрічкових верстатах з точністю випилювання за товщиною ̲+1,0 мм, ξ=0,12;

-для пиломатеріалів і заготовок випиляних на лісопильних рамах і кругло пильних верстатах з точністю випилювання за товщиною ̲+2,0 мм, ξ=0,15;

l — довжина каналу, м, приймається рівною ширині штабеля;

d_е — діаметр круглого або еквівалентний діаметр прямокутного повітропроводу, м; (еквівалентний діаметр прямокутного повітропроводу з сторонами перетину а і b, м: d_е = 2ab/(a + b)). Для штабеля: а – товщина прокладки, м; b – відстань між прокладками штабеля, м.

ψ_і — коефіцієнт місцевого опору і-ої ділянки, (для осьового вентилятора

ψ=0,8, для інших ділянок визначається за додатками (36; 37; 38; 39).

В залежності від вибраної конструкції сушильної камери встановлюють схему циркуляції сушильного агента з послідовною нумерацією всіх ділянок. Для спрощення розрахунків подібні ділянки об‘єднуються (рис.3.1)

Рис. 3.1. Схема руху сушильного агента в камері з поперечно-вертикальною циркуляцією: 1 – вентилятор, 2;9 – поворот під кутом 90̊, 2 – калорифер, 4;8 - поворот під кутом 90̊, 5 – вхід в штабель, 6– штабель, 7– вихід з штабеля.

Для визначення опору на кожній ділянці Δhст._і необхідно визначити швидкість циркуляції сушильного агента на певній ділянці:

де:V_ц. - об’єм циркулюючого повітря в сушильній камері, м³/с (підрозділ 2.4);

f_і – площа живого перетину (вільного для проходження сушильного агента) і-ої ділянки в площині, перпендикулярній напряму руху сушильного агента, м/с. Площа живого перетину на ділянці вентиляторів визначається за формулою:

де: D_в.– попередньо прийнятий діаметр вентилятора, м;

n_в. - попередньо прийнята кількість вентиляторів в камері, шт.;

Статичний опір руху агента сушіння через біметалеві калорифери визначається за наступними залежностями [8;16]:

- для двохрядних пластинчатих біметалевих водяних калориферів сушильних камер:

де: ω_к. - швидкість руху сушильного агента через калорифер.

Визначення опорів руху сушильного агента виконують для кожної ділянки і результати розрахунків заносять в таблицю

Визначення опорів руху сушильного агента на ділянках:

Поиск по сайту: