Розрахунок опорного вузла головної балки

Рис.4.6. Схема опорного вузла головної балки

Потрібна площа перерізу столика з умов роботи на зминання

см ,

де Мпа. (С235 для листа t = 20 - 40 мм) – розрахунковий опір роботи сталі на зминання, який дорівнює тимчасовому опору сталі, .

Ширина столика приймається з конструктивних міркувань

см.

Товщина столика приймається

см. =3см ( мм).

Висота столика визначається з умов роботи на зрізання зварного шва

см,

де , .4 см.

5. Оформлення графічного матеріалу

При розробленні креслень необхідно керуватися вимогами стандартів щодо розміщення креслень, масштабів, позначень, товщини ліній, нанесення розмірів, розташування написів і шрифтів, насиченості аркушів.

Креслення виконують на 2 аркушах основного формату А2, який позначають тонкою лінією; рамку креслення наносять зверху, праворуч і знизу на відстані 5 мм, ліворуч – 20 мм (для можливої підшивки).

Аркуш компонують і читають із лівого верхнього кута до правого нижнього кута. Схема конструкції розміщується в лівому верхньому куті листа, а штамп – у правому нижньому куті аркуша. Основна проекція креслення конструкції повинна відповідати робочому положенню конструкції: горизонтальні елементи – в горизонтальному положенні, вертикальні – у вертикальному.

Над заголовком основної проекції елемента розміщують вигляд зверху, під основною проекцією – вигляд знизу, праворуч – вигляд справа і т.д., бажано у прямій проекції, тоді допоміжні проекції не треба надписувати. Якщо пряма проекція неможлива, то такі вигляди чи розрізи позначають розімкненою лінією й стрілками, що показують напрям вигляду (розрізу). Поряд зі стрілками ставлять цифри порядкового номера вигляду (розрізу). Над виглядом (розрізом) робиться надпис: 2-2, підкреслений суцільною товстою лінією. Зображуючи розрізи і перерізи, перерізи елементів не заштриховують.

Основну проекцію конструкції розміщують на кресленні так, щоб лівий бік конструкції був обернений у лівий бік аркуша. Лівий бік конструкції визначається за монтажною схемою при погляді знизу вверх або справа наліво.

Для довгих суцільних елементів (балки, колони, стрижні ферми) можливі різні масштаби для довжини й перерізу при правильному взаємному розміщенні деталей і взаємній відповідності проекцій. Причому масштаби не можуть бути використані для визначення розмірів деталей (крім зазначених нижче випадків).

Зображення окремих складних деталей на кресленні може бути виконано в більшому масштабі, ніж масштаб основного перерізу елемента.

Розміщення окремих креслень повинне бути не ближче від 10 мм одне від одного і від рамок, ті самі вимоги стосуються розміщення заголовків. Масштаби вибирають відповідно до стандартів такими, щоб креслення можна було легко та зручно прочитати й насиченість аркушів була достатня (для схем металевих конструкцій допустиме відхилення від вимог стандарту).

Рекомендовані масштаби зображень на кресленнях: схеми розміщення елементів і геометричні схеми – 1:100; 1:200; 1:300 (нестандартний); 1:400;1:500; поперечні розрізи – 1:50; 1:75; 1:100; елементи решітчастих конструкцій за сіткою – 1:20; 1:25; 1:30 (нестандартний); 1:50; вузли металоконструкцій – 1:10,1:15, 1:20. При розміщенні на одному форматі креслень різного масштабу останній треба вказувати під назвою відповідного креслення (за типом М 1:20). Допустима зміна масштабу, наприклад для збільшення товщини дуже тонких деталей.

Лінії креслень повинні відповідати нормативним вимогам. Товщина суцільної основної лінії S має бути 0.8...1 мм, однаковою для всіх зображень на даному кресленні одного масштабу.

Суцільні основні і тонкі лінії для рамок креслення, таблиць, основних написів і специфікацій вибирають товщиною від 1 мм до 0,3 мм.

Найменша товщина ліній – 0.3 мм; найменша відстань між лініями – 0.8 мм.

Полиці ліній–виносок треба креслити, а написи підкреслювати тонкими суцільними лініями.

Для зображення довгих ліній обривів слід застосовувати суцільні тонкі лінії з кількома зламами товщиною 0,3 мм. Обриви показують перпендикулярно до осі елемента.

Довжину штрихів у штрихових лініях вибирають від 2 до 8 мм (звичайно 4 мм), а відстань між штрихами – приблизно в 2–4 рази меншою за її довжину.

Довжина штрихів у штрих-пунктирних тонких лініях повинна бути від 5 до 30 мм.

Відстань між штрихами має бути в межах 3...5 мм (посередині крапка). Штрих-пунктирні лінії слід починати й закінчувати (а також перетинати між собою) штрихами, а не крапками.

Довжина штрихів і проміжків між ними повинна бути однаковою уздовж лінії.

Лінії креслення не мають перетинатися цифрами і надписами.

Штамп КМ (конструкції металеві)

				401-БП 97064 КР
	П.І.Б.	Підпис	Дата	5х11=55 Промислова будівля
Розробив	Петрук І.А.
Перевірив	Трусов Г.М			Балкова клітка	Літера	Аркуш	Аркушів
				Н
Н. контр.	Трусов Г.М			Схема балкової клітки, Б2,Б3,вузли	Полт НТУ імені Юрія Кондратюка Кафедра КМД і П
Зав. каф.	Пічугін С.Ф.

Специфікація

Мар -ка	Еле мент	Переріз, мм	Дов-жина, мм	Кількість	Маса, кг	Приміт-ки
Т	Н	одного	всіх	марки
Б1		_1450х12				1022,5
..	...	...
	Наплавлений метал 1.5%

 

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |

Поиск по сайту:

---