Конкурентоспроможність продукції. Конкурентоспроможність продукції - це її здатність бути виділеною споживачем з аналогічних товарів, які пропонуються на ринку фірмами-конкурентами

Конкурентоспроможність продукції - це її здатність бути виділеною споживачем з аналогічних товарів, які пропонуються на ринку фірмами-конкурентами.

Її визначають, порівнюючи параметри товару фірми з відповідними конкуруючими аналогами. За основу такого порівняння беруть визначення ступеня задоволення потреб споживачів, їх індивідуальних вимог до продукції щодо показників ціни продажу і вартості споживання (витрат на експлуатацію чи комерційне використання товарів). У сумі ці витрати становлять ціну споживання.

Оцінювання конкурентоспроможності продукції може здійснюватись проведенням групових експертиз висококваліфікованими фахівцями, методом опитування споживачів, для чого організовують відповідні презентації, виставки, семінари, ярмарки. Найбільш конкретним методом оцінювання конкурентоспроможності є її розрахунок на основі головних параметрів продукції, тобто технічних, економічних, нормативних і патентно-правових показників.

– Технічні - класифікаційні (особливості продукції, її належність до конкретної групи, типу, виду); технічної ефективності (новизна технічного рівня продукції); конструктивні (основні проектно-конструкторські рішення, надійність і довговічність, технологічність); ергономічні (відповідність продукції особливостям і властивостям організму людини); естетичні (зовнішній вигляд і форма продукції); екологічні (відповідність вимогам захисту навколишнього середовища).

– Економічні - дають вартісне оцінювання витрат споживача на придбання й експлуатацію продукції, тобто ціни споживання: ціна товару, витрати на транспортування, установку, наладку, купівлю технічної документації, навчання персоналу, технічне обслуговування, ремонт, пальне, електроенергію, сплату податків, утилізацію відходів.

– Нормативні - визначають відповідність продукції обов'язковим стандартам.

­ – Патентно-правові - визначають патентну відповідність продукції, тобто наявність у виробі оригінальних технологічних рішень, ще не підпадають під дію існуючих патентів.

Ступінь задоволення запитів покупців залежить від низки факторів, які і є факторами конкурентоспроможності:

- технічні фактори (міцність, швидкість, естетичні характеристики, безпека, функціональність та ін.);

- техніко-економічні фактори (надійність, матеріаломісткість, енергомісткість, зручність монтажу тощо);

- організаційно-комерційні фактори (ціна, умови платежу, терміни постачання, базисні умови контракту, ефективність маркетингу і реклами, рівень передпродажного і після продажного сервісу, сертифікація товару і т. д.);

- ділова репутація виробника (постачальника) і характер міжособистісних відносин партнерів (покупця і продавця).

Конкурентоспроможність продукції визначається як її перевага у порівнянні з будь-якою продукцією при задоволенні покупцем його потреб. Тобто це ступінь відповідності продукції на певний момент вимогам цільових груп споживачів або обраного ринку за найважливішими характеристиками: технічними, економічними, екологічними тощо.

Розрізняють параметри та показники конкурентоспроможності продукції.

Параметри конкурентоспроможності – це найчастіше кількісні характеристики властивостей продукції, які враховують галузеві особливості оцінки його конкурентоспроможності. Розрізняють окремі групи параметрів конкурентоспроможності: технічні, економічні, нормативні.

Показники конкурентоспроможності – це сукупність системних критеріїв кількісної оцінки рівня конкурентоспроможності продукції, які базуються на параметрах конкурентоспроможності. Перелік показників конкурентоспроможності залежить від об'єкта досліджень, а також від обраної методики визначення конкурентоспроможності.

Для оцінки конкурентоспроможності продукції використовуються: диференціальний метод; комплексний метод та змішаний метод.

Диференціальний – базується на використанні одиничних показників конкурентоспроможності продукції (технічних та економічних). За ними важко судити про конкурентоспроможність продукції однозначно.

Комплексний – базується на використанні групових та інтегральних показників, або співставленні питомих корисних ефектів продукції, яка аналізується.

Змішаний – базується на спільному використанні одиничних та комплексних показників: а) найважливіші показники використовуються як одиничні, б) інші одиничні показники об'єднуються у групи, для кожної з яких визначають груповий показник, в) на основі отриманих групових та одиничних показників і оцінюють конкурентоспроможність продукції.

Основними факторами, що впливають на конкурентоспроможність продукції є: ступінь новизни товару, символічні фактори, які розглядаються в розрізі суспільних норм, додаткові фактори, які безпосередньо не відносяться до продукту (пропозиція послуг, гарантія, встановлення виробу та його монтаж, можливість ремонту тощо).

Конкурентоспроможність продукції значною мірою впливає на конкурентоспроможність підприємства в умовах ринку, темпи технічного прогресу, впровадження інновацій, зростання ефективності виробництва, економію всіх видів ресурсів, використовуваних на підприємстві.

Список використаної літератури:

1. Економіка підприємства - Гетьман О.О. ­– Вид‑во 2010 р.

2. Маркетинг підприємства - Балабанова Л.В.

3. Економіка підприємств - Горбонос Ф.В.. – М., 2010р.

4. Економіка підприємства - Ковальчук І.В. – М., 2008р.

5. Економіка підприємства - Гринчуцький В.І. Вид‑во 2010 р.

Поиск по сайту: