Принципи розміщення роздрібних торговельних підприємств

Основними завданнями раціонального розміщення роздрібної торговельної мережі на сучасному етапі розвитку торгівлі є:

1. Максимальне наближення роздрібної торговельної мережі до покупців;

2. Забезпечення необхідного асортименту товарів у магазинах;

3. Забезпечення кожному підприємству необхідного обсягу товарообороту і належного рівня рентабельності;

4. Чітке розмежування районів діяльності однотипних магазинів.

При розробці схем розміщення роздрібної торговельної мережі необхідно враховувати цілий ряд факторів:

1. Щільність та характер житлової забудови;

2. Інтенсивність потенційних потоків покупців;

3. Розвиток громадського та індивідуального транспорту;

4. Застосування активних форм продажу товарів і додаткових форм обслуговування;

5. Рівень доходів населення даного району та ін.

Існує декілька принципів розміщення роздрібної торговельної мережі:

1. Принцип рівномірного розміщення роздрібної торговельної мережі. Він застосовується, в першу чергу, до магазинів, що торгують товарами повсякденного попиту. При його застосуванні досягається таке розміщення, коли на кожну ділянку міста з визначеною кількістю населення припадає певна кількість магазинів, що дозволяє задовольнити попит покупців. Так, у житловій забудові при такому розміщенні покупець повинен витрачати не більше 7-10 хвилин на дорогу до магазину. Це значить, що приблизний радіус обслуговування повинен бути близько 500 м.

2. Принцип групового розміщення означає необхідність територіального наближення магазинів різного товарного профілю з метою забезпечення задоволення комплексного попиту на товари. Цьому принципу притаманне те, що всі торговельні та побутові підприємства групуються у вигляді торгових центрів, тобто комплексу взаємозв’язаних торговельних об’єктів, об’єктів громадського харчування, побутового та інших видів обслуговування, спланованих і побудованих як одне ціле. Перевагою торгових центрів є комплексне задоволення попиту населення як на товари, так і на послуги. Будівництво торгових центрів дешевше, воно дозволяє більш чітко організувати під’їзні шляхи, раціонально використовувати територію та інженерні комунікації, транспорт, механізувати навантажувально-розвантажувальні роботи. Торгові центри поділяють на місцеві та загальноміського значення. Місцеві включають:

- універсам;

- підприємство громадського харчування;

- комплексний приймальний пункт з майстернями дрібного ремонту;

- перукарню;

- відділ зв’язку, ін.

Загальноміського значення включають:

- великий універмаг;

- великий універсам;

- спеціалізовані магазини;

- ресторани, кафе;

- комбінати побутових послуг;

- ринки;

- поштамти, ін.

Такі торгові центри є основними структурними елементами загальноміської мережі торговельно-побутового обслуговування.

3. Принцип орієнтації магазинів на певну зону торговельного обслуговування. Відповідно до цього принципу вся роздрібна торговельна мережа поділяється на:

· магазини місцевого значення (розміщуються в житловій зоні у межах пішохідної доступності, в таких магазинах повинен бути представлений універсальний асортимент продовольчих та непродовольчих товарів);

· магазини загальноміського значення (призначені для обслуговування населення всього міста, тому серед них повинні бути універсальні, спеціалізовані і комбіновані магазини);

· магазини в складі торгових центрів (розміщують на перехресті великих автомагістралей за межами інтенсивної міської забудови, в них пропонують універсальний асортимент продовольчих та непродовольчих товарів);

· магазини, розміщені біля автомагістралей (кіоски, павільйони, магазини на автозаправних станціях).

При розміщенні торговельних підприємств на території сільських районів враховують функціональну значимість кожного населеного пункту.

У районних центрах залежно від чисельності населення роздрібна торговельна мережа може складатись із універсамів, універмагів, спеціалізованих магазинів по торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами, магазинів „Техніка”, „Дитячий світ” та ін.

У селах з урахуванням чисельності населення можуть бути представлені такі типи магазинів: „Продтовари”, „Промтовари”, „Товари повсякденного попиту”. Якщо немає змоги створити стаціонарну роздрібну торговельну мережу, то торговельне обслуговування населення повинне здійснюватись за допомогою автомагазинів та інших пересувних засобів торгівлі. Такі форми торгівлі можуть застосовуватись і при обслуговуванні людей, зайнятих на масових сільськогосподарських роботах.

При розміщенні торговельних об’єктів слід враховувати частоту виявів попиту на товари та ставлення покупців до затрат часу на їх придбання. В зв’язку з цим усі товари за частотою і характером споживчого попиту розділяють на декілька груп:

Товари повсякденного попиту, що купуються населенням регулярно (кожен день або через невеликі проміжки часу).

Товари періодичного попиту, які купують також регулярно, але через більш тривалі проміжки часу (декілька разів на рік).

Товари епізодичного попиту, до яких відносять переважно ті з них, терміни користування яких виміряються роками (товари тривалого користування). Купують їх один раз на декілька років (меблі, техніка та ін.).

Поиск по сайту: