Довірчі послуги фінансових установ

Довірчі операції фінансових установ полягають у здійсненні управління власністю іншої особи (майном, грошима, цінними паперами, майновими правами) на користь клієнта. Такі операції здійснюються фінансовими установами за дорученням і в інтересах клієнта на правах його довіреної особи.

Оферентами довірчих послуг в Україні виступають банківські установи, довірчі товариства та інші небанківські фінансові установи, які виконують функції управителів (розпорядників майна). Споживачами довірчих послуг є фізичні та юридичні особи (довірителі, установники управління), які мають намір передати свою власність в професійне управління фінансовій установі. Якщо власником майна є малолітня, обмежено дієздатна або недієздатна особа, довірителем майна може виступати опікун або орган опіки та піклування.

Привабливість довірчих послуг для клієнтів полягає у можливості передачі власного майна у професійне управління для забезпечення одержання доходу, захисту його вартості від інфляційного знецінення та досягнення інших цілей власника. Фінансові установи через надання таких послуг одержують можливість диверсифікувати свою діяльність та одержати додаткові доходи за рахунок проведення операцій, не пов'язаних з кредитним ризиком.

За договором управління майном одна сторона (довіритель, установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, яка зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи.

Предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, грошові кошти, банківські метали, нерухомість, цінні папери, майнові права та інше майно. Договір управління майном укладається в письмовій формі і може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно. Договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

У банківській практиці послуги з довірчого управління майном являють собою операції з прийняття коштів, цінних паперів та інших активів у довірче управління з метою реалізації цілей установника управління. Банківська установа може здійснювати як управління майном окремого довірителя, так і одночасно майном декількох довірителів, об'єднаним у фонд банківського управління. Оформлення передачі майна в довірче управління банку здійснюється за допомогою договорів про індивідуальне управління або договорів передачі майна до фондів банківського управління. В договорах про довірче управління визначаються напрями використання майна, що передається банківській установі.

Найбільш поширеними довірчими операціями банків на користь фізичних осіб є розпорядження спадком, управління майном клієнта, управління майном неповнолітніх або недієздатних за довіреністю, виконання функцій зберігача.

Довірчі операції для юридичних осіб передбачають виконання функцій агента для акціонерних товариств щодо передачі прав власності на іменні акції, здійснення платежів, пов'язаних з погашенням цінних паперів емітента або виплатою доходу на них, тимчасове управління справами підприємства у випадку його реорганізації або банкрутства, виконання функцій зберігача тощо.

Для надання довірчих послуг в банківській установі створюється окремий підрозділ. Згідно з банківською практикою активи довірителів зберігаються та обліковуються окремо від активів банку. Розрахунки, пов'язані з управлінням майном, здійснюються на окремому банківському рахунку.

У світовій практиці за характером розпорядження власністю, що передається в управління, довірчі операції поділяються на активні і пасивні. Активні довірчі операції передбачають можливість продажу та застави довіреного майна без додаткової згоди довірителя. Пасивні трастові операції пов’язані з управлінням майном, яке не може бути перепродане або заставлене довіреною особою без наявності згоди довірителя.

За українським законодавством, оферент довірчих послуг може відчужувати майно, передане в управління, та укладати договір щодо його застави лише за згодою довірителя цього майна, тобто здійснювати лише пасивні довірчі операції. Звернення стягнення на майно довірителя зі сторони його кредитора не допускається, крім випадку визнання довірителя майна банкрутом. У цьому випадку договір управління таким майном припиняється і воно включається до ліквідаційної маси.

За надання довірчих послуг фінансові установи одержують комісійну винагород), розмір якої фіксується в договорі про довірче управління. Комісійна винагорода може виплачуватись у таких формах:

– щорічний внесок із суми довіреного майна;

– одноразовий внесок після закінчення терміну угоди;

– щорічні відрахування частини доходу від довіреного майна.

Управитель майна має право і на відшкодування витрат, що були понесені в зв’язку з управлінням довіреним майном. Нарахування доходів за операціями довірчого управління здійснюється банківськими установами не рідше одного разу на місяць окремо за кожним договором про довірче управління.

Управитель несе майнову відповідальність за збитки, які виникли в результаті його непрофесійних дій щодо управління довіреним майном. Він зобов'язаний відшкодувати довірителю майна завдані збитки, якщо не доведе, що такі збитки виникли внаслідок дії непереборної сили.

Різновидом довірчих послуг банківських установ є послуги зі зберігання цінностей. Банк може прийняти на зберігання документи, цінні папери, дорогоцінні метали, каміння, інші коштовності та цінності. Укладення договору зберігання таких цінностей засвідчується видачею власнику іменного документа, пред'явлення якого є підставою для їх повернення.

Для зберігання коштовних речей банк може надати клієнту індивідуальний банківський сейф. Банківська установа приймає від власника цінності, контролює їх поміщення у сейф та одержання їх із сейфа Новим видом довірчих послуг фінансових установ є управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю. У сучасних умовах для забезпечення фінансування масового будівництва житла фінансові установи одержали можливість залучати кошти фізичних та юридичних осіб, призначені для вкладення в іпотечні активи, та здійснювати управління ними. Відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" банківські та небанківські фінансові установи можуть за власною ініціативою створювати фонди фінансування будівництва та фонди операцій з нерухомістю і ставати їх управителями. Довірителями фондів можуть бути юридичні та фізичні особи, які укладають з управителями договори управління майном. Метою створення таких фондів є отримання довірителями у власність житла або одержання ними доходу на сертифікати фондів. Зазначені фонди не є юридичними особами.

Фонд фінансування будівництва формується за рахунок коштів, що передаються управителю в довірчу власність для фінансування будівництва житла. У фонді операцій з нерухомістю здійснюється акумулювання коштів, призначених для фінансування будівництва житла та проведення інших операцій з нерухомістю, шляхом випуску та розміщення сертифікатів цього фонду.

Управитель фонду фінансування будівництва укладає із забудовником угоду, за якою замовляє йому збудувати об'єкт будівництва, ввести його в експлуатацію та передати об'єкти інвестування установникам цього фонду. Обов'язковою умовою укладення угоди між управителем фонду та забудовником є забезпечення виконання зобов'язань забудовника встановленням іпотеки. Предметом іпотеки за іпотечним договором є майнові права на нерухомість, яка є об'єктом будівництва. Іпотечний договір укладається в письмовій формі та нотаріально посвідчується. Фонд фінансування будівництва діє до моменту виконання усіх зобов'язань перед довірителями коштів.

Для фінансування діяльності фонду операцій з нерухомістю фінансова установа, яка його створила, здійснює випуск сертифікатів фонду. Загальна номінальна вартість випущених сертифікатів фонду не може перевищувати 50-ти кратного розміру власного капіталу фінансової установи. Мінімальний обсяг емісії сертифікатів фонду операцій з нерухомістю не може бути меншим за 100 тисяч євро за курсом НБУ на день прийняття рішення про емісію сертифікатів. Дозвіл на здійснення випуску сертифікатів фонду операцій з нерухомістю надає Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг.

Сертифікат фонду засвідчує право власника цього сертифіката на отримання частини суми чистих активів фонду операцій з нерухомістю у грошовій формі після закінчення строку його функціонування. Сертифікати фонду операцій з нерухомістю підлягають вільному обігу на ринку.

Управитель фонду операцій з нерухомістю на власний розсуд може проводити різноманітні операції з нерухомістю, а саме: фінансування будівництва нерухомості для подальшого її використання з метою отримання прибутку, передачі нерухомості в платне користування третім особам, продаж нерухомості тощо, для забезпечення максимального доходу на сертифікати фонду. Фонд операцій з нерухомістю припиняє функціонування після закінчення строку, на який він був створений, та після виконання зобов'язань перед власниками сертифікатів відповідно до правил фонду.

Акумуляція, зберігання та облік коштів установників фондів здійснюється банком-управителем на рахунку фонду, відкритому у своєму балансі, а управителем - небанківською фінансовою установою - на поточному рахунку фонду, відкритому в обраному банку.

За надання послуг з управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю фінансові установи одержують винагороду. Винагорода управителю фонду фінансування будівництва сплачується забудовником у розмірі тау строки, визначені у договорі, або утримується ним самостійно за рахунок коштів довірителів у розмірі, зафіксованому у правилах фонду. Управитель фонду операцій з нерухомістю утримує винагороду на свою користь самостійно у розмірі, який визначений у співвідношенні до вартості чистих активів фонду.

Поиск по сайту: