ІІ. Знайдіть у розділі XIІ Особливої частини КК України склади злочинів обов’язковою ознакою яких виступає предмет. Охарактеризуйте його

ПІ. Вирішіть задачі:

1. Роман перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, вчинив уночі у будинку свого тестя сварку, нецензурно лаявся, погрожував розправою дружині, побив посуд, шибки у вікнах, а потім кочергою переламав тестеві руку у зап’ясті та кілька пальців на руці, від чого той лікувався 23 дні. Для того, щоб його приборкати мешканці села викликали працівника міліції Василя, який зажадав від Романа припинити дебош. Проте Роман вирвався із рук Василя, коли той намагався відібрати в нього кочергу. Роман вдарив кочергою Василя по руці, заподіявши легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я.

2. Василь з самого ранку пиячив у кафе “Ватра”. О 12 год. дня він вийшов із кафе на вулицю і почав чіплятися до перехожих жінок. Коли Василь схопив за руку Оксану, яка в цей час проходила по вулиці з чоловіком, останній зробив йому зауваження, щоб той до них не чіплявся. У відповідь Василь вийняв з кишені складаний ніж, розкрив його і вдарив чоловіка Оксани ручкою ножа. Після цього з допомогою перехожих був обеззброєний та затриманий.

3. Член злочинної організації Тарас, оцінивши спортивні можливості 16-річного Богдана, який займався бойовими мистецтвами, вирішив залучити його для надання одноразової допомоги у вчиненні вимагання цією організацією. Для цього він водив Богдана по магазинах, де продавалися дорогі машини, по дорогих ресторанах. При цьому Тарас пояснював неповнолітньому, що вся ця розкіш може бути йому доступна, якщо він надасть певні “послуги”, злочинній організації. Богдана захоплювала можливість такого розкішного життя. Про це він похвалився своїй сестрі. А та негайно повідомила батькам, які припинили спілкування Богдана з Тарасом. Крім того, вони повідомили в міліцію про те, що Тарас схиляв їхнього сина до вчинення злочину.

4. Віктор у відповідь на справедливе зауваження знайомої Людмили про його нетверезий стан, зайшов до неї у двір, став штовхати її, нецензурно лаятися, витяг ніж і став лякати ним Людмилу, не маючи наміру його застосовувати. Захищаючись потерпіла схопилася рукою за лезо ножа і одержала легкі тілесні ушкодження.

Рекомендована література

Нормативно-правові акти та практика їх застосування:

Основи законодавства України про культуру: Закон України від 14 лютого 1992 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 23 вересня 1994 р., 22 грудня 1995 р., 17 грудня 1996 р., 7 грудня 2000 р., Декретами Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р., 31 грудня 1992 р., 22 січня 1993 р., 19 лютого 1993 р.(ст.ст.13; 15; 18).

Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 6 квітня 2000 р., 7 лютого 2002 р. (ст.ст.1; 12; 14; 18-27; 29; 30; 38-41; 47).

Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні: Закон України від 16 листопада 1992 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 11 листопада 1993 р., 14 лютого 1997 р. (ст.ст.1; 2; 4; 36; 37; 41).

Про тваринний світ: Закон України від 3 березня 1993 р.(ст.ст.3; 4; 9; 16; 17; 37; 63).

Про телебачення і радіомовлення: Закон України від 21 грудня 1993 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 28 лютого 1995 р., 2 червня 1995 р., 14 лютого 1997 р., 22 жовтня 1997 р., 5 березня 1998 р., 20 жовтня 1998 р., 16 липня 1999 р., 6 квітня 2000 р., 11 травня 2000 р., 13 вересня 2001 р., 10 січня 2002 р. (ст.ст.1; 6; 26; 42; 46-48).

Про національний архівний фонд і архівні установи: Закон України від 24 грудня 1993 р. у редакції Закону України від 13 грудня 2001 р. (ст.ст.1; 21; 42; 43).

Про рекламу: Закон України від 3 липня 1996 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 18 листопада 1997 р, 30 червня 1999 р., 24 травня 2001 р. (ст.1; 8; 19; 21; 22; 27).

Про видавничу справу: Закон України від 5 червня 1997 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законом України від 7 лютого 2002р (ст.ст.1; 2; 28).

Про кінематографію: Закон України від 13 січня 1998 р. (ст.ст.3; 26).

Про охорону культурної спадщини: Закон України від 8 червня 2000 р. Із змінами і доповненнями, внесеними Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001р і законом України від 10 січня 2002 р. (ст.ст.1; 2; 31-34; 43).

Про поштовий зв’язок: Закон України від 4 жовтня 2001 р. (ст.ст.1; 6; 19; 23; 26; 28).

Положення про державний реєстр національного культурного надбання: затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1992 р. №466. (ст.ст.2; 4).

Положення про порядок визначення наукових об’єктів, що становлять національне надбання: затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. №174. (ст.ст.2; 3).

Про судову практику в справах про хуліганство: Постанова Пленуму Верховного Суду України №3 від 28 червня 1991 р. Із наступними змінами та доповненнями.

Спеціальна література

Бандурка А.М., Зелинский А.Ф. Вандализм [Исследование сложного социально-правового явлення] / Министерство внутренних дел Ун-т внутрен. дел. - Харків.; Ун-т внутр. дел.- 1996.-199с.

Дудоров О.Порнографія і кримінальний закон: питання кваліфікації, проблеми вдосконалення законодавства. // Юридичний вісник України. - 2000. - №49. 7-13 грудня. - С. 9.

Иванов Н. Хулиганство: проблемы квалификации. // Российская юстиция. - 1996. - №8.

Наклович М.Л. Кримінально-правова боротьба з хуліганством. - Львів: Вища школа, 1974. - 112 с.

Піщенко Г. Громадський порядок як об’єкт посягання хуліганських дій. // Право України. - 1997. - №8.

Шишков С. Об ответственности за незаконные действия с порнографическими предметами. // Российская юстиция.- 1996. - №5.

Яценко С.С. Ответственность за преступления против общественного порядка.- Киев.- 1976. - 189с.

Поиск по сайту: