Переднє слово

Практичні заняття є важливою складовою вивчення курсу Особливої частини кримінального права України. Вони проводяться з усіх основних тем
і мають на меті:

- поглиблення і розширення знань з цієї навчальної дисципліни;

- оволодіння уміннями користуватися текстом Кримінального кодексу України (далі - КК України), нормативно-правовими актами інших галузей права, постановами Пленуму Верховного Суду України з питань застосування законодавства;

- вироблення навиків застосування кримінально-правових норм до конкретних життєвих ситуацій.

Для досягнення вказаних цілей під час підготовки до практичних занять студенти повинні виконати запропоновані завдання, а на аудиторних заняттях в ході дискусії з колегами-студентами та з участю викладача з’ясувати правильні рішення, вияснити аргументи на їх користь.

Для практичних занять пропонуються завдання кількох типів:

1) спрямовані на детальне вивчення тексту КК;

2) які полягають у відшуканні нормативно-правових актів, до яких слід звертатися при застосуванні бланкетних диспозицій статей КК та в порядку субсидіарного застосування правових норм;

3) змістом яких є ознайомлення з позицією слідчо-прокурорської та судової практики з певних питань, її критичний аналіз;

4) що служать з’ясуванню теоретичних підходів до вирішення певних дискусійних положень, аналізу спірних позицій, викладених в літературі;

5) які становлять собою конкретні життєві ситуації (задачі, казуси - описання конкретних суспільно небезпечних посягань), які належить оцінити з позицій КК. Такі задачі, як правило, взяті з матеріалів кримінальних справ, переважна частина з них відноситься до опублікованої практики Верховного Суду України, інших судів.

Завдання, запропоновані на практичні заняття, слід виконувати письмово. Що саме має бути виконане усно вказується в окремих завданнях. Відсутність письмових рішень оцінюється як неготовність студента до заняття.

Зокрема, при вирішенні кожної задачі студент повинен записати:

- імена осіб, які вказані в умові задачі;

- окремо щодо кожного із них - формулу кримінально-правової кваліфікації (з дотриманням вимог до неї, які були викладені в лекційному курсі) та формулювання звинувачення;

- ознаки складу злочину, за якими встановлена відповідна стаття Особливої частини КК або ознаки, які свідчать про те, що описане діяння не є злочином;

- посилання на нормативно-правові акти інших галузей права (назва, яким органом прийнято і коли, стаття, пункт, параграф, джерело опублікування), постанови пленуму Верховного Суду України (дата та назва, пункт), при необхідності - теоретичні положення, які обґрунтовують прийняте рішення щодо кваліфікації, діянь, описаних в задачі.

Крім того, щодо однієї із задач (на вибір студента чи за вказівкою викладача) повинне бути дане розгорнуте письмове рішення.

На останньому практичному занятті з кожної теми (наприкінці єдиного заняття) студенти виконують письмові контрольні роботи. Переважно, це тестування, результати якого враховуються в ході заліку та під час іспиту з Особливої частини кримінального права України. Зокрема, студенти, які за результатами практичних занять показали достатні знання та не пропускали їх, отримують залік з цього предмету без додаткового опитування. Студенти, які не мають пропусків лекційних та практичних занять, були активними на заняттях та підготовка яких оцінювалися викладачами на “відмінно” можуть бути рекомендовані викладачем керівнику курсу на звільнення від курсового іспиту з виставленням оцінки “відмінно”.

Практичні заняття, до яких студент був неготовий, відсутній чи на якому отримав незадовільну оцінку підлягають “відпрацюванню”. При цьому студент повинен подати викладачу розгорнуті письмові рішення всіх задач та інші завдання, які були запропоновані до даного заняття; виконати інші завдання, запропоновані викладачем для нього персонально (конспектування теоретичних джерел, узагальнення матеріалів практики тощо). Ліквідація заборгованостей з практичних занять проводиться один раз на тиждень в день і години, визначені викладачем на початку семестру за погодженням з академічною групою. За один раз дозволяється “відпрацювання” лише одного практичного заняття.

Практичні заняття з Особливої частини кримінального права України проводяться зі студентами стаціонару в Ш та IV семестрах. Всього на них відводиться 88 годин аудиторних занять. Планується такий розподіл часу на практичні заняття з окремих тем (з врахуванням розкладу занять - святкових днів, які припадають на визначені дні занять- можливе незначне скорочення часу на окремі теми):

Для підготовки до практичних занять з усіх тем рекомендується використовувати:

І. Конституцію України та Кримінальний кодекс України (спеціально у завданнях до конкретних практичних занять вони не вказуються, оскільки використання цих джерел само собою розуміється).

ІІ. Тексти інших нормативно-правових актів та постанов Пленуму Верховного Суду України, як офіційно опубліковані, так і ті, які поміщені в електронних базах даних правової інформації.

ІІІ. Матеріали правозастосовної практики, які викладені у Віснику Верховного Суду України та спеціальних збірках, зокрема:

Практика судів України в кримінальних справах // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1993. - №4. - 352 с.

Убийства, изнасилования и другие преступления против личности: Сборник судебных решений по уголовным делам. - К.: Знання, 1993. - 240 с.

Судебные приговоры. Практика Верховного Суда Украины. - К.: Юринком, 1995.-224 с.

Практика судів України в кримінальних справах. К.: Юрінком Інтер, 1996. - 330 с.

Коментар судової практики з кримінальних справ. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1996. - №6. - К.: Юрінком Інтер. - 1997;. - 176 С.

Коментар судової практики в кримінальних та адміністративних справах. Постанови Пленуму Верховного Суду України (1995-1997). - К.: Юрінком Інтер. - 1998. - 288 с.

IV. Відповідні розділи підручників, навчальних посібників та коментарів КК:

Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001р. 3-тє вид., переробл. та доповн. / За ред. Мельника М.І., Хавронюка М.І. - К.: Атіка, 2003. - 1056 с.

Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: За станом законодавства і постанов пленуму Верховного Суду України на 1 грудня 2001 р. / За ред. Яценка С.С. - К.: А.С.К, 2002. - 936 с.

Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. / Під загальною редакцією Потебенька М.І., Гончаренка В.Г. Особлива частина. - К.: Форум, 2001. - 942 с.

Кримінальне право України. Особлива частина. / За ред. Бажанова М.І., Сташиса В.В., Тація В.Я. - Київ - Харків: Юрінком Інтер - Право, 2001. - 494 с.

Навроцький В.О. Наступність кримінального законодавства України (порівняльний аналіз КК України 1960 р. та 2001 р.). - К.: Атіка, 2001. - 272 с.

Кримінальний кодекс України з постатейними матеріалами: станом на 1 вересня 2000 р. У 2 кн. / Упоряд.: П.П. Андрушко, С.Д. Шапченко. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - Книга перша - 784 с.; книга друга - 752 с.

Література, рекомендована для підготовки до практичних занять з окремих тем, вказана в відповідних розділах цього посібника.

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ОСНОВ
НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

І. Запишіть ознаки, з використанням яких законодавцем сконструйовані прості види складів злочинів, передбачені статтями розділу І Особливої частини КК, виділіть з диспозицій ст.ст.109-114 КК терміни, які містять вказівки на такі ознаки.

Наприклад: Ст.112 КК:

а) потерпілий - Президент України, Голова Верховної Ради України…

б) діяння - посягання на життя;

в) наслідок - посягання на життя;

г) мотив - у зв'язку з їх державною чи громадською діяльністю

ІІ. Наведіть приклади вчинення таких злочинів – складіть фабули (усно):

1) дії, вчинені з метою насильницької зміни конституційного ладу;

2). дії, вчинені з метою повалення конституційного ладу;

3) дії, вчинені з метою захоплення державної влади;

4) змова про вчинення дій, спрямованих на насильницьку зміну конституційного ладу;

5) змова про вчинення дій, спрямованих на повалення конституційного ладу;

6) змова про захоплення державної влади;

7) публічні заклики до насильницької зміни конституційного ладу;

8) публічні заклики до повалення конституційного ладу;

9) публічні заклики до захоплення державної влади;

10) розповсюдження матеріалів із закликами до насильницької зміни конституційного ладу;

11) розповсюдження матеріалів із закликами до повалення конституційного ладу;

12) розповсюдження матеріалів із закликами до захоплення влади;

13) публічні заклики до насильницької зміни конституційного ладу вчинені особою, яка є представником влади;

14) публічні заклики до повалення конституційного ладу вчинені особою, яка є представником влади;

15) публічні заклики до захоплення державної влади, вчинені особою, яка є представником влади;

16) публічні заклики до насильницької зміни конституційного ладу, вчинені повторно;

17) публічні заклики до повалення конституційного ладу, вчинені повторно;

18) публічні заклики до захоплення державної влади, вчинені повторно;

19) публічні заклики до насильницької зміни конституційного ладу, вчинені організованою групою;

20) публічні заклики до повалення конституційного ладу, вчинені організованою групою;

21) публічні заклики до захоплення державної влади, вчинені організованою групою;

22) публічні заклики до насильницької зміни конституційного ладу, вчинені з використанням засобів масової інформації

23) публічні заклики до повалення конституційного ладу, вчинені з використанням засобів масової інформації

24) публічні заклики до захоплення державної влади, вчинені з використанням засобів масової інформації;

25) розповсюдження матеріалів із закликами до насильницької зміни конституційного ладу, вчинене особою, яка є представником влади;

26) розповсюдження матеріалів із закликами до повалення конституційного ладу, вчинене особою, яка є представником влади;

27) розповсюдження матеріалів із закликами до захоплення державної влади, вчинене особою, яка є представником влади;

28) розповсюдження матеріалів із закликами до насильницької зміни конституційного ладу, вчинене повторно;

29) розповсюдження матеріалів із закликами до повалення конституційного ладу, вчинене повторно;

30) розповсюдження матеріалів із закликами до захоплення державної влади, вчинене повторно;

31) розповсюдження матеріалів із закликами до насильницької зміни конституційного ладу, вчинене організованою групою;

31) розповсюдження матеріалів із закликами до повалення конституційного ладу, вчинене організованою групою;

33) розповсюдження матеріалів із закликами до захоплення державної влади, вчинене організованою групою;

34) розповсюдження матеріалів із закликами до насильницької зміни конституційного ладу, вчинене з використанням засобів масової інформації

35) розповсюдження матеріалів із закликами до повалення конституційного ладу, вчинене з використанням засобів масової інформації

36) розповсюдження матеріалів із закликами до захоплення державної влади, вчинене з використанням засобів масової інформації.

Аналогічно (за кожною альтернативною ознакою окремо) студент повинен вміти сформулювати приклади вчинення кожного із інших видів злочинів, передбачених розділом І Особливої частини КК України.

ІІІ. Вирішіть задачі:

1. Жителі одного з українських міст, відставні військові Микола, Петро та Іван заснували організацію “Спілка захисників Вітчизни”. Вона мала на меті відновити в Україні “справедливість і порядок”. Для цього члени “Спілки захисників Вітчизни” мали на меті заарештувати Президента та членів Кабінету Міністрів України, розпустити Верховну Раду та утворити тимчасовий орган влади – “Верховний комітет”, до складу якого мали увійти вони самі та їх найближчі прибічники. З метою реалізації поставленої мети Микола, Петро та Іван розробили детальний план своїх дій та почали вербувати прибічників. Встановлено, що ініціатором створення “Спілки захисників Вітчизни” та найбільш активним її учасником був Микола, який діяв за завданням розвідувальних органів однієї із іноземних держав, про що інші учасники організації не знали.

Варіант: Петро та Іван знали, що Микола є агентом іноземної розвідки, проте допомагали йому в діяльності організації за гроші.

2. Військовослужбовець Гаврило, будучи незадоволеним своїм матеріальним становищем та відсутністю просування по службі вступив у зв¢язок з працівником посольства однієї з іноземних держав Віктором, неодноразово приймав його запрошення на вечірки. Під час однієї із зустрічей Віктор запропонував Гаврилу надавати за винагороду інформацію про експорт з України бронетанкової техніки, доступ до якої той мав по службі. 7 вересня Гаврило передав Віктору дискету, на якій був записаний текст контракту державної організації “Укрспецекспорт” з однією з зарубіжних держав про поставку танків, який включав відомості про кількість озброєння, його ціну, строки поставки тощо. Однак, дискета виявилася зіпсованою (про що Гаврило не знав), інформацію прочитати не вдалося.

Варіант: Віктор передав дискету своєму урядові. Внаслідок оприлюднення інформації контракт на суму в кілька сот мільйонів доларів було розірвано.

3. Степан, будучи головою обласної ради, ініціював внесення до порядку денного сесії цієї ради та поставив на голосування питання “Про вихід області зі складу України” де передбачалося її приєднання до однієї із сусідніх держав. У своєму виступі на засіданні ради він обґрунтовував “вигідність” такого кроку для мешканців області. Однак необхідної більшості голосів не було набрано і це рішення не було прийняте.

Варіант: Степан такі дії вчинив на виконання завдання, отриманого від керівництва цієї сусідньої держави і відпрацьовуючи отриману за це грошову винагороду. Рада більшістю у 2/3 голосів прийняла запропоноване рішення, однак його виконанню перешкодили центральні органи виконавчої влади.

4. З метою перешкодити проведенню передвиборної кампанії кандидатом у народні депутати України Жанною під час її зустрічі з виборцями Панас кинув осколочну гранату в напрямку трибуни, з якої виступала кандидат в депутати. Граната не вибухнула, однак влучила в Жанну і заподіяла їй тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Варіант: Жанна була народним депутатом України, яка добивалася свого переобрання на повторний термін. Вибухом гранати була заподіяна смерть трьом учасникам зустрічі, однак сама Жанна не постраждала.

5. Будучи незадоволеним звільненням з роботи та прагнучи перешкодити процесам приватизації, які відбуваються в Україні, один із колишніх міністрів Олександр в кількох областях поширив серед великої рогатої худоби, так званий “коров’ячий сказ” - смертельно небезпечну хворобу. Це призвело до захворювання на цю хворобу 25 людей, всі з них протягом 12 місяців померли.

Варіант: Олександр поширив збудника цієї хвороби з метою дискредитувати свого наступника на посаді, показати, що лише під його керівництвом галузь успішно працювала.

6. Сергій - громадянин України, студент, який навчався в одній із іноземних держав почав збирати інформацію про військовий потенціал іноземної держави, стан розробок одного із нових видів зброї. Ці дії він вчинив з власної ініціативи, отримані дані планував передати до СБУ, думаючи, що так він зможе сприяти зміцненню оборони своєї держави.

Варіант: Ці дії в Україні вчинив Серж - громадянин іноземної держави, який навчався у нас. Отримані дані про військовий потенціал України та креслення нового зразка зенітної ракети він дійсно передав уряду своєї держави і вони були використані на шкоду інтересам України.

Рекомендована література.

Нормативно-правові акти та практика їх застосування:

Про державну таємницю: Закон України в редакції від 21 вересня 1999 р. (ст.ст.1-6; 8-14; 18; 28; 29; 37; 39).

Про оборону України: Закон України в редакції Закону України від 5 жовтня 2000 р. (ст.1)

Про ветеринарну медицину: Закон України від 25 червня 1992 р. в редакції Закону України від 15 листопада 2001 р. із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 20 лютого 2003 р.

Про державний кордон України: Закон України від 4 листопада 1991 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законом України від 18 червня 1996 р.(ст.ст.1-12, 20-21, 35).

Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 6 жовтня 1998 р.; 16 липня 1999 р.; 11 січня 2000 р.; 22 червня 2000 р.; 21 грудня 2000 р.; 17 травня 2001 р.; 11 липня 2001 р.; 29 травня 2001 р.; 7 червня 2001 р.; 13 липня 2001 р.

Звід відомостей, що становлять державну таємницю (ЗВДТ): Затверджений наказом Голови Служби Безпеки України від 1 березня 2001р №52. Із змінами, внесеними наказом Голови Служби Безпеки України від 20 листопада 2001 р.

Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров¢я особи: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 р. №2.

Спеціальна література

Грищук В.К. Соціальна зумовленість відповідальності за злочини проти держави в умовах відновлення незалежності України. // Вісник Львівського університету. Серія юридична. Випуск 30. - 1993. - С. 76-80.

Звонарев О.Ю. Посягательсвто на жизнь государственного деятеля: к вопросу о содержании понятия. // Проблеми боротьби з насильницькою злочинністю в Україні: Збірник матеріалів наук.-практ. конференції / [Редкол.: Борисов В.І. (гол.редактор) та ін.]. - Харків: ПФ “Книжкове видавництво” “Лестивця Марії”, 2001. - С.18-22.

Климчук О. Нове у кримінальній відповідальності за диверсію // Підприємництво, господарство і право.-2002.-№3.-С.84-86

Навроцький В. Реформа кримінального законодавства як складова державотворення в Україні // Науковий збірник Українського вільного університету, том 17. - Мюнхен - Львів. - 1995. - С.266-270.

Навроцький В.О. Законодавство про відповідальність за злочини проти держави в умовах відновлення незалежності України. // Вісник Львівського університету. Серія юридична. Випуск 30. - 1993. - С. 81-85.

Хавронюк М.І. Проблемні питання кваліфікації злочинів, передбачених статтями 58 і 59 КК України. // Проблеми боротьби з насильницькою злочинністю в Україні: Збірник матеріалів наук.-практ. конференції / [Редкол.: Борисов В.І. (гол.редактор) та ін.]. - Харків: ПФ “Книжкове видавництво” “Лестивця Марії”, 2001.

Поиск по сайту: