ІІІ. Випишіть із розділу VI Особливої частини КК України статті, що передбачають склади злочинів, кваліфікуючою ознакою яких в законі названо службову особу

ІV. Вирішіть задачі:

1. Степан, працюючи контролером трамвайно-тролейбусного управління, протягом трьох місяців в різний час одержав винагороди від шести безквиткових пасажирів за те, що виявивши у них підроблені посвідчення, які дають право на безкоштовний проїзд не доставив їх в органи міліції, а саме: від Бориса - 60 грн.; Григорія - 30; Сергія - 30 грн.; Миколи - 100 грн.; Кирила - 150 грн., на загальну суму 435 грн. При цьому слідством не було встановлено, що в обов’язки Степана входило поставлення пасажирів з підробленими посвідченнями в органи міліції. А суд не встановив, що Степан мав єдиний умисел на одержання хабара в особливо великих розмірах.

2. Працівники ДАІ Микола та Степан знаходилися на тимчасовому посту разом з патрульною машиною на дорозі між селами Калинів і Мельнич. По дорозі їхала машина з привідкритим багажником і без номерних знаків. Водій машини, будучи в стані алкогольного сп’яніння на зупиняючий жест працівника ДАІ Миколи не зупинився, а підвищивши швидкість почав тікати. Тоді Микола і Степан сіли в міліцейську машину і почали доганяти Михайла. В процесі погоні вони через гучномовець наказували йому зупинитися, але втікач не виконував їх вимог. Тоді Степан, який їхав не за кермом, зробив два постріли вгору через відчинене вікно свого автомобіля. Михайло все рівно не зупинявся.

Через якийсь час машина Михайла в’їхала в кучугуру снігу. Тоді Михайло вибіг з машини і став тікати дворами населеного пункту. Степан та Микола бігли за ним, наказуючи зупинитись і роблячи постріли з табельної зброї вгору. В кінці кінців Михайло забіг у тупик до високого паркана, який не можливо було перелізти і оббігти. Тоді він зупинився. Першим до нього підбіг Степан, а Микола був ще далеко. Степан наказав Михайлу лягти в сніг, обличчям до землі, а сам став підходити до нього з пістолетом в опущеній до землі руці. Михайло наказу не виконав, а став відбирати пістолет у Степана. В результаті цього стався випадковий постріл, яким Михайла було смертельно поранено. Куля пройшла правою стороною знизу вверх через печінку та легені. Але Михайло будучи від природи здоровим, міцної статури одразу не впав. Більше того, пістолетом він заволодів. Тоді Степан сховався за купу з дровами.

Коли Микола, який чув постріл, добіг до місця події він побачив правопорушника, який стояв з пістолетом в руках. Свого колеги він не побачив. Тоді Микола почав стріляти у Михайла по нижній частині тіла. Михайло впав. Від отриманого першого поранення він помер через півгодини до приїзду швидкої та викликаних місцевими жителями працівників міліції.

3. Завідувачка магазином “Спорттовари” Раїса, отримавши заяву робітника Костянтина про звільнення з роботи, провела з ним розрахунок, а заяву в контору “Спорттовари” не передала і на протязі кількох місяців вказувала в табелях, що він працює. Одержані, як зарплату гроші Костянтина в сумі 1200 грн. видавала тим працівникам магазину, які через відсутність вантажників у магазині виконували вантажно-розвантажувальні роботи.

4. Міліціонери патрульно-постової служби Володимир і Петро патрулюючи на маршруті, по рації отримали наказ прямувати до вказаної квартири для того, щоб припинити бійку, один з учасників якої погрожував ножем оточуючим. Не бажаючи ризикувати і вважаючи, що з часом конфлікт вщухне сам по собі вони прибули у вказане місце (до якого було 3-5 хв. ходу) лише через годину. Бійка своєчасно не була припинена, за півгодини до приходу міліціонерів один з учасників бійки вчинив вбивство.

5. Інвентаризація виявила на складі недостачу продуктів та алкогольних напоїв на суму 780 гривень. Завідуючий складом Олег пояснив, що продукти та спиртне на вказану суму дав у борг своєму приятелю Миколі, який підтвердив ці показання й негайно відшкодував недостачу.

6. Майстер закрійного цеху взуттєвої фабрики Віктор часто сам проводив розкрій шкіри. Не маючи права виписувати наряди на своє ім'я, він записував виконану роботу в наряди робітників-розкрійників. Згодом вони передавали Віктору гроші за виконану ним роботу. Всього він отримав 530 гривень.

7. Завідуючий гаражем Орест списав як непридатний двигун автомобіля ГА3 24 хоча він щойно надійшов з заводу після капітального ремонту, мав балансову вартість 2 800 гривень. Цей двигун Орест придбав за ціною металобрухту й використав на власному автомобілі.

8. Рядовий міліціонер Максим виконував вказівку про поставлення на засідання органу в справах неповнолітніх 16-ти річного Назара. Назар опирався, намагався вирватися з рук міліціонера, а потім виламав дверцята автомашини й почав втікати. Максим намагався догнати Назара, потім дістав пістолет вигукнув “Стій буду стріляти”, але той не зупинявся. Тоді Максим перший постріл здійснив в повітря а другим вбив Назара.

9. До члена МСЕК В’ячеслава звернувся Микита, який повинен був проходити обстеження у МСЕК на предмет встановлення інвалідності й попросив посприяти в тому, щоб йому була встановлена не ІІІ, а II група інвалідності, пообіцявши дати за це 500 доларів США. В’ячеслав сказав, що це питання він сам вирішити не може, потрібно поговорити з головою МСЕК Зеновієм, якому теж потрібно “дати”. Микита попросив провести необхідні переговори з Зиновієм і передати для нього гроші що В’ячеслав і виконав. Микиті була встановлена ІІ група інвалідності, оформлені необхідні документи, хоча показань для цього й не було. Інші члени комісії про це не знали, а при проведенні експертизи виявили неуважність.

10. Богдан і Гнат були притягнуті до кримінальної відповідальності за хуліганство. Дружина Богдана ввійшла в контакт з слідчим Валерієм, який за винагороду в розмірі 800 дол.США пообіцяв звільнити її чоловіка від кримінальної відповідальності. Про це дізналася дружина Гната, яка попросила передати слідчому таку ж суму за звільнення від відповідальності її чоловіка. Дружина Богдана погодилась і під час чергової зустрічі передала Валерію 800 дол. США сказавши, що половина суми - за звільнення її чоловіка а половина - за звільнення Гната.

11. В зв'язку з проведенням реконструкції автодороги здійснювалася розбивка траси. Бригадир дорожників Роман наказав поставити вішки таким чином, що дорога ніби-то повинна була пройти через подвір'я й город Мар'яна. Мар'ян почав просити Романа змістити трасу на кілька десятків метрів вбік, що той і пообіцяв зробити, але за винагороду в 400 гривень. Мар'ян передав вказану суму, вішки були переставлені, дорогу провели осторонь його садиби. Встановлено, що за проектом дорога й не повинна була проходити через подвір'я та город Мар'яна.

12. До водія автомобіля-таксі Ігоря звернувся помічник прокурора району Влас з проханням допомогти викрити інспектора дорожньо-патрульної служби ДАІ Артура. 3 цією метою Ігор навмисне грубо порушував Правила дорожнього руху - перевищував швидкість, проїхав перехрестя на дорожній сигнал світлофора на дільниці вулиці яку патрулював Артур. Будучи затриманим Ігор передав Артуру 10 гривень за те, щоб останній не оформлював протоколу про ці порушення. Після отримання грошей Артур був затриманий.

13. Сержант Степан - старший наряду та рядовий Іван несли службу в складі прикордонного наряду. Вони помітили, що невідомий громадянин з драбиною підійшов до дротяного загородження, переліз його й подав сигнал, на який з гущавини вийшло ще біля двох десятків низькорослих смуглявих громадян, що теж почали перелазити через загородження. Коли всі перелізли через загорожу, Степан російською мовою наказав всім зупинитися й лягти на землю. Частина невідомих виконала команду, а інші - всього 12 осіб, почали бігти в бік сусідньої держави. 3 метою їх затримання Іван самостійно зробив кілька попереджувальних пострілів з відстані 150-200 метрів, а потім розпочав прицільну стрільбу з автомата. Втікачі зупинилися й були затримані, жодному з них шкода не була заподіяна.

Варіант: Одним з пострілів була вбита жінка-втікачка.

Рекомендована література

Нормативно-правові акти та практика їх застосування:

Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 19 червня 1992р, 26 січня 1993р, 28 червня 1994 р., 14 березня 1995 р., 11 грудня 1998 р., 13 січня 2000 р., 6 квітня 2000 р., 21 грудня 2000 р., 21 червня 2001 р., 10 січня 2002 р., 7 лютого 2002 р., постановою Верховної Ради України від 22 квітня 1993 р. (ст.ст.10; 15; 15¹).

Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх: Закон України від 24 січня 1995 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 11 грудня 1998 р., 8 липня 1999 р., 3 квітня 2003 р.

Положення про державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. №341 (підпункти 5; 6; 7; 8; 9 пункту 5).

Порядок організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності: постанова Кабінету Міністрів України, від 4 квітня 1994 р. №221.

Інструкція про встановлення груп інвалідів, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28 грудня 1991 р. №16.01/20.

Статут патрульно-постової служби, затверджений наказом Міністерства Внутрішніх Справ України від 28 липня 1994 р. №404 (п.п.124; 126 в).

Про судову практику в справах про хабарництво: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. №5;

Про судову практику в справах про перевищення влади або посадових повноважень: постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 грудня 1985 р.

Спеціальна література

Бантышев А. Должностные преступления (вопросы квалификации). Учебное пособие. - К. - 1996. - 84 с.

Брич Л., Навроцький В. Ознаки посадової особи та кваліфікація господарських злочинів, вчинених нею. Загальні ознаки поняття посадової особи - суб’єкта господарських злочинів // Підприємництво, господарство і право. - 2001. - №1. - С. 58-52

Брич Л., Навроцький В. Ознаки посадової особи та кваліфікація господарських злочинів, вчинених нею. Спеціальні ознаки поняття посадової особи - суб’єкта господарських злочинів // Підприємництво, господарство і право. - 2001. - №2. - С. 68-71.

Гринберг М.С. Должностные преступления и крайняя необходимость. //Советское государство и право. - 1989. - №5. - С. 64-72.

Дудоров О. Кваліфікація одержання хабара, поєднаного з вимагательством. // Право України.-1994.- №5-6. - С. 34-37.

Дячук С. Проблеми кримінально-правової оцінки діяння службової особи, яка віддала протиправний наказ. // Право України. - 1999. - №9. - С. 94-98.

Егорова Н. Взяточничество и хищения: проблемы квалификации. // Российская юстиция.-1996.-№7.

Іллічов М.О. Кримінальна відповідальність службових осіб у світлі нового кримінального законодавства України // Держава і право / Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України. - 2002. - Вип. 15. - С. 421 - 427.

Клименко В.А., Мельник Н.И., Хавронюк Н.И. Уголовная ответственность за должностные преступления. - К.: “Блиц-Информ” - 1996. - 512 С.

Лысов М.Д. Ответственность должностных лиц по советскому уголовному праву. Казань. Из-во Казан. ун-та. - 1972. - 178с.

Маляренко В. Деякі питання перевищення влади або посадових повноважень. // Коментар судової практики з кримінальних справ. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - Київ: Юрінком. - 1996. - №6. - С. 64-68.

Мельник М., Хавронюк М. Розмежування складів злочинів “зловживання владою або посадовим становищем” та “перевищення влади або посадових повноважень”. // Право України. - 1997. - №2. - С. 31-33.

Мельник М.І. Корупція: сутність, поняття, заходи протидії. - К.: Атіка, 2001. - 304 с.

Мельник М.І. Проблеми кваліфікації застосування насильства при вимаганні хабара. // Проблеми боротьби з насильницькою злочинністю в Україні: Збірник матеріалів наук.-практ. конференції / [Редкол.: Борисов В.І. (гол.редактор) та ін.]. - Харків: ПФ “Книжкове видавництво” “Лестивця Марії”, 2001. - С. 41-44.

Мельник М.І. Хабарництво: загальна характеристика, проблеми кваліфікації, удосконалення законодавства. - К.: Парламентське видавництво, 2000. - 256 с.

Навроцький В.О. Провокація хабара як можливий спосіб боротьби з корупцією. // Вісник Академії правових наук України. - 1998. - №4(15). - С. 157-162.

Светлов А.Я. Ответственность за должностные преступления. - К.: “Наукова думка”. - 1978. - 303 С.

Терещук О.В. Деякі проблеми розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за корупційні діяння // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - Х. - 1999. - Вип. 8. - С. 72 - 77.

Терещук О.В. Суб’єкти корупційних діянь згідно з законодавством України //Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 1999. - Вип. 4. - С. 175 - 179.

Туркат М. Відмежування перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень від суміжних злочинів // Вісник прокуратури. - 2001. - №5. - С. 21 - 25.

Туркат М. Щодо кваліфікації військових посадових злочинів // Вісник прокуратури. - 2000. - №3. - С. 84-87.

Хавронюк Н. Существенный ущерб как признак объективной сторны превышения власти или служебных полномочий. // Предпринимательство, хозяйство и право. - 1997. - №1.

Харитонов С.О. До питання про кваліфікацію перевищення влади працівниками міліції при застосуванні вогнепальної зброї // Вісник Луганської академії внутрішніх справ імені 10-річчя незалежності України. - 2000. - Вип. 1. - С. 137-143.

Поиск по сайту: