 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Амоніак
|
Читайте также: |
Молекулярна формула NH3
Електронна формула 
Структурна формула 
Молекула має форму піраміди з атомом Нітрогену у вершині та кутом 107° між ковалентними полярними зв’язками N – H, внаслідок чого вона полярна. Ступінь окиснення Нітрогену становить -3.
У природі амоніак утворюється під час гниття органічних решток.
Фізичні властивості. Амоніак – безбарвний газ, з різким запахом, набагато легший за повітря, дуже добре розчиняється у воді (за температури 20OC в 1 об’ємі води – 700 об’ємів амоніаку).
Водний розчин амоніаку називають амоніачною водою, або нашатирним спиртом, масова частка амоніаку в ньому дорівнює 25%. Амоніак легко зріджується, за температури -33,4OC переходить у рідкий стан.
Хімічні властивості.
Як відновник амоніак окиснюється киснем і горить у ньому зеленкуватим полум’ям.
Рис. 2.11.10. Горіння амоніаку
4NH3 + 3O2 = 2N2 + 6H2O (горіння амоніаку)
За наявності каталізатора (Pt, Fe2O3) і нагрівання під час окиснення амоніаку утворюються два оксиди:
Амоніак взаємодіє з водою. Велика розчинність амоніаку у воді пояснюється утворенням водневих зв’язків між молекулами амоніаку і води:
Встановлюється рівновага:
У розчині лише невелика частка молекул амоніаку перетворюється на йони амонію, тому амоніачна вода пахне амоніаком. ЇЇ позначають формулою NH3 · H2O і називають амоній гідроксидом або нашатирним спиртом. Він належить до слабких і нестійких основ:
Амоніак взаємодіє з кислотами, утворюючи солі амонію:
Амоній-іон NH4+ -це комплексний йон. Він утворюється внаслідок приєднання молекулою амоніаку протона (йона Гідрогену), що відщеплюється від молекули кислоти або води. Виникає ковалентний зв’язок за донорно-акцепторним механізмом: атом Нітрогену амоніаку – донор, а йон Гідрогену – акцептор. Усі чотири зв’язки N – H в йоні амонію рівноцінні, незважаючи на різні механізми їх утворення.
Добування.
У лабораторії амоніак добувають із суміші твердих речовин – нашатирю NH4Cl і гашеного вапна Ca(OH)2:
рис. 2.11.11. Добування аніаку в лабораторних умовах.
У промисловості амоніак синтезують із простих речовин азоту і водню:
Реакція оборотна, екзотермічна, відбувається між газами із зменшенням об’єму. Звідси оптимальні умови синтезу амоніаку:
застосування тиску (30 МПа) для зміщення рівноваги у бік утворення амоніаку;
використання каталізатору (Fe);
підвищення температури (450- 550OC).
Поиск по сайту: