Облік грошових коштів

2.1. Облік готівкових грошових коштів.

2.2. Облік операцій на поточних рахунках в банках в національній валюті. Перевірка і опрацювання виписки банку.

2.3. Облік іноземної валюти. Курсові різниці, їх розрахунок та облік.

2.4. Облік інших грошових коштів: грошових коштів в дорозі, грошових документів, електронних грошей.

2.1. Згідно з П(с)БО 4 під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на поточних депозитних та інших рахунках у банках.

Грошові кошти — це найбільш ліквідні активи. Вони практично наявні на всіх стадіях діяльності підприємства — від його створення до ліквідації.

У складі грошових коштів обліковують еквіваленти їх, грошові документи.

Підприємства всіх форм власності для зберігання готівкових коштів і здійснення операцій з ними створюють на підприємстві касу або вповноважують відповідальну особу для виконання таких операцій.

Каса підприємства — це спеціально обладнане приміщення або місце, призначене для приймання, видачі та зберігання готівкових коштів, інших цінностей і касових документів.

У касі підприємства можуть зберігатися не тільки грошові кошти, а й цінні папери, грошові документи, які є бланками суворої звітності.

Надходження готівки до каси підприємства оформляється прибутковими касовими ордерами. Видача готівки з каси провадиться за видатковими касовими ордерами.

Усі факти надходження та вибуття готівки на підприємстві відображаються в касовій книз

2.2. Поточний рахунок — це рахунок підприємства, відкритий в уповноваженій установі банку (за вибором підприємства) для зберігання грошових коштів і проведення розрахунків у безготівковій формі.

Підприємство має право відкрити не один, а необмежену кількість поточних рахунків за своїм вибором і згодою банків.

Підприємства, незалежно від форм власності, всі розрахунки з іншими підприємствами повинні здійснювати в безготівковій формі.

Банківські операції щодо рахунків підприємства проводяться на підставі розрахунково-платіжних документів установленої форми.

Найпоширенішими з них є: платіжні доручення, платіжні вимоги, платіжні вимоги-доручення, розрахункові чеки, заяви на виставлення акредитиву, об’яви про внесення готівки, грошові чеки тощо.

Грошовий чек — наказ банку власника рахунка про видачу готівки з його поточного рахунка пред’явникові чека в сумі, зазначеній в останньому.

Платіжне доручення — доручення (наказ) банку про перерахування з поточного рахунка підприємства в безготівковій формі певних сум на рахунок одержувача (постачальнику, підряднику, казначейству, фондам соціального страхування та ін.).

Платіжна вимога-доручення — розрахунковий документ, який виписується одержувачем (постачальником, підрядником) і подається у свій банк з метою одержання коштів за товарно-матеріальні цінності, роботи, послуги.

Для синтетичного обліку операцій на поточних рахунках у банках використовується активний рахунок 31 “Рахунки в банках”, а точніше субрахунок 311 “Поточні рахунки в національній валюті” і субрахунок 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”, на яких відображаються наявність і рух коштів, що перебувають на рахунках у банках і використовуються для поточних операцій.

Наявність і надходження коштів оформляються за дебетом, а списання — за кредитом цих субрахунків.

Підставою для відтворення операцій з наявності й руху грошових коштів на субрахунку 311 є виписка банку. У ній реєструються всі операції з надходження та списання коштів з поточного рахунка та показується їх залишок на початок і кінець дня. До виписки додаються розрахунково-платіжні документи, на підставі яких проведено операції.

Таким чином, виписка — це другий примірник записів з поточного рахунка підприємства, які здійснює банк.

На сьогоднішній день єдиної форми виписки не встановлено, тому в різних банках вона буде неоднаковою, але обов’язково слід вказувати залишки коштів на початок і кінець дня, операції з надходження та списання коштів, код банку (МФО), коди банків кореспондентів і кореспондуючі поточні рахунки з кожної операції.

Обробляючи виписку банку, необхідно мати на увазі, що для банку рахунки підприємства пасивні, а для підприємства активні, тому операції з зарахування коштів на рахунок для банку — це кредит, а для підприємства — дебет, а під час списання — навпаки.

2.3. Для обліку операцій в іноземній валюті на рахунках у банку використовується субрахунок 312 “Поточний рахунок в іноземній валюті”. Записи на субрахунку 312 здійснюються на підставі виписок банку з валютних рахунків, які, як правило, відображають операції у валюті й у гривнях.

Статті балансу, які формуються в результаті валютних операцій, перераховуються в гривні залежно від того, є ці статті монетарними чи немонетарними.

У П(С)БО 21 визначено, що монетарні статті — статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (визначеній) сумі грошей чи їхніх еквівалентів.

До немонетарних належать інші статті. Це основні засоби, нематеріальні активи, запаси, дебіторська та кредиторська заборгованість за бартерними (товарообмінними) операціями або щодо яких здійснюється взаємозалік, сплачені й отримані аванси за матеріальні цінності, витрати та доходи майбутніх періодів, статті власного капіталу.

При перерахунку внаслідок зміни валютних курсів виникає курсова різниця.

Згідно з П(С)БО 21 курсова різниця — це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти за різних валютних курсів.

Визначення та відображення в обліку курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення розрахунків і на дату балансу.

Курсові різниці від перерахунку грошових коштів у іноземній валюті та інших монетарних статей операційної діяльності відображаються в складі інших операційних доходів або витрат з використанням, відповідно, субрахунків 714 “Дохід від операційної курсової різниці” і 945 “Втрати від операційної курсової різниці”.

Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про інвестиційну та фінансову діяльність відображають у складі інших доходів або витрат з використанням, відповідно, субрахунків 744 “Дохід від не операційної курсової різниці” та 974 “Втрати від неопераційних курсових різниць”.

У разі підвищення курсу за операціями, пов’язаними з активами, відображається дохід підприємства від курсових різниць, а при зменшенні — витрати.

У разі збільшення курсу за операціями, пов’язаними з зобов’язаннями, у підприємства виникають втрати, а при зменшенні — доходи.

2.4. Рахунок 33 «Інші кошти» призначeний для узагальнення інформації пpо наявність тa рух грошових документів (у нaціональній та іноземній валюті), які знaходяться в касі підприємствa (поштових марок, марок гербового збoру, сплачених проїзних документів, сплачених путівoк до санаторіїв, пансіонатів, будинків вiдпочинку тощо), та прo кошти в дорозі, тобто грoшові суми, внесені в каси бaнків, ощадні каси або поштові вiдділення для подальшого їх зарахування нa розрахункові або інші рахунки пiдприємства.

За дебетoм рахунку 33 відображається надходження грошових документiв y касу підприємства тa коштів в дорозі, за крeдитом — вибуття грошових документів та cписання коштів у дорозі піcля їх зарахування на відповiдні рахунки.

Нa субрахунку 335 "Електронні гроші, номіновaні в національній валюті" відображаютьcя операції з електронними грошима

Електронні гроші - одиниці вартості, якi зберігаються нa електронному пристрoї, приймаються як засіб платежу iншими особами, нiж особа, яка їx випускає, i є грошовим зобов'язaнням цієї особи, щo виконується в готівковій aбо безготівковій формі.

Облік особового складу та використання робочого часу. Системи та форми оплати праці. Тарифна система. Тарифна ставка. Тарифна сітка. Тарифно-кваліфікаційні довідники. Основна і додаткова заробітна плата.

Згідно Закону про оплату праці заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу.

Облік особового складу організується відділом кадрів (або іншою особою, що уповноважена на вести таку роботу).

Міністерством статистики затверджені типові форми первинного обліку особового складу, до яких відносяться:

·Наказ (розпорядження) про прийом на роботу;

·Особова картка;

·Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу;

·Наказ (розпорядження) про надання відпустки;

·та інші.

Зарахування працівника на роботу оформляється Наказом про прийом на роботу, про що роблять запис в трудову книжку.

Кожному працівнику при прийомі на роботу присвоюється табельний номер та заводиться особова картка, в якій вказуються необхідні анкетні дані працівника, зміни, які з ним відбуваються під час роботи на даному підприємстві тощо.

Табельні номери вказуються в усіх первинних і зведених документах з обліку праці і нарахування заробітної плати, у розрахункових листках працівників підприємства, особових рахунках тощо.

При обліку робочого часу слід враховувати, що згідно законодавства тривалість нормального робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Облік робочого часу - це табельний облік, який заклечається в щоденній реєстрації явки працівників на роботу, всіх випадків запізнення і неявок (з вказівкою причини), а також часу простоїв, понаднормової роботи тощо.

Облік робочого часу ведуть, як правило, в табелях обліку робочого часу.

Табель ведеться в одному екземплярі табельником, бригадиром або іншою призначеною особою у кожному структурному підрозділі та щомісяця передається до бухгалтерії для нарахування працюючим заробітної плати.

Табель ведеться лінійним способом у розрізі працівників. З початку місяця до табеля записують прізвище ім’я по батькові працівника його табельний номер, а також щоденно умовними позначеннями записують кількість відпрацьованих годин, невідпрацьованих годин тощо.

В залежності від типу виробництва, технологій, системи організації праці і їїоплати використовують різні форми первинних документів для обліку виробітку. До таких форм відносять:

1.рапорт про виробіток;

2. маршрутні листи;

З відомості обліку виробітку;

4. наряди (на одного робітника чи бригадні);

5. інші документи.

Для обліку оплати праці в зв’язку з відхиленням від нормальних умов роботи оформляють: листи на доплату, листи про простої, відомості про брак тощо.

Поиск по сайту: